ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14931/17 У Х В А Л А про залишення апеляційної скарги без руху 19 листопада 2018 року м. Київ Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Шелест С.Б., дослідивши апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.18р. у справі №826/14931/17 за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фліт Моторс» про стягнення податкового боргу у с т а н о в и в: рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.18р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач, разом із клопотанням про поновлення строку на його оскарження, подав апеляційну скаргу. Розглянувши зазначене клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке. Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Суд зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними. Статтею 44 КАС України закріплено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Таким чином, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для своєчасного звернення з належним чином оформленою апеляційною скаргою дії. Як свідчать обставини справи, оскаржуване рішення прийнято у порядку письмового провадження 21.05.18р. та отримано уповноваженим представником Позивача 25.05.18р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.150). З апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся 06.11.18р., тобто майже через півроку з моменту отримання оспорюваного рішення. Апелянт просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, проте не наводить жодних обґрунтувань пропуску такого строку. Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пункті 39 справи «Устименко проти України», принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Кожній стороні повинна бути надана можливість знати про зауваження або докази, надані іншою стороною, включаючи апеляційну скаргу, та надати власні зауваження з цього приводу. У пунктах 46, 47 цього ж Рішення ЄСПЛ вказує на те, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України"). За таких обставин, вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними. За змістом ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Згідно частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, недоліки апеляційної скарги мають бути усунуті апелянтом у вказаний строк шляхом подання до суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 21.05.18р. Керуючись ст. ст. 169, 298, 325, 328 КАС України, суддя у х в а л и в: наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.18р. у справі №826/14931/17 – визнати неповажними. Залишити апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.18р. у справі №826/14931/17 - без руху. Встановити апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню. Суддя Шелест С.Б.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77924254 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Горяйнов Андрій Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Шелест Світлана Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні