Рішення

від 13.11.2018 по справі 132/3768/18

КАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 132/3768/18

Провадження № 2/132/1013/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13.11.2018 м. Калинівка

Калинівський районний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді: Гуцола М.П.;

за участі: секретаря: Гордієнко А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із позовом до Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що на підставі витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 23145845 від 18.06.2014 року, йому, ОСОБА_1, належить комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Даний комплекс споруд знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,9038 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, землі сільськогосподарського призначення , перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди від 04.03.2016 року.

З метою підвищення продуктивності сільськогосподарської діяльності, ним було здійснено будівництво об'єктів нерухомого майна, а саме відповідно до Інвентаризаційної справи № 218-16-ТП/1, виготовленої 22.08.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінстратегія ": Літера К- будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт.

Після закінчення будівельних робіт було проведено їх інвентаризацію, за результатами якої встановлено, що споруди: Літера К- будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт., збудовано без дотримання належної дозвільної процедури, про що у Інвентаризаційній справі № 218-16-ТП/1, від 22.08.2018 року, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінстратегія " було зазначено: Збудовано самочинно.Документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проекту, ДБН, стандартам і правилам відсутній. .Тобто відсутні дозвільні документи про право на початок виконання будівельних робіт.

Для дотримання законодавства щодо будівництва об'єктів нерухомого майна позивач звернувся до департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області і попросив надати інформацію про порядок введення в експлуатацію самочинно збудованих та реконструйованих приміщень. На звернення в департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області йому було роз'яснено, що станом на сьогоднішній день існує тільки судовий порядок врегулювання такого спору, посилаючись на ст.376 ЦК України, за наслідками розгляду якого замовник на підставі рішення суду заповнює декларацію встановленого зразку і подає її до вищевказаного органу на реєстрацію, оскільки площа збудованих мною приміщень перевищує 300 м.кв. Тобто відсутній позасудовий порядок вирішення даної ситуації.

З огляду на викладене, позивач просить суд визнати за ОСОБА_1, іпн.НОМЕР_2, право власності на об'єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Інвентаризаційної справи № 218-16-ТП/1, виготовленої 22.08.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінстратегія " від 22.08.2018 року: Літера К- будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, у якій просить суд здійснювати розгляд справи за його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі.

Представником відповідача подано до суду заяву, у якій Дружненська сільська рада просить суду здійснювати розгляд справи за відсутності її представника. Позовні вимоги позивача визнають повністю.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, приходить до висновку про необхідність задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Так, судом установлено та не заперечується сторонами, що на підставі витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер 23145845 від 18.06.2014 року, йому, ОСОБА_1, належить комплекс нежитлових будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

Даний комплекс споруд знаходиться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 0,9038 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, землі сільськогосподарського призначення , перебуває у користуванні позивача на підставі договору оренди від 04.03.2016 року.

З метою підвищення продуктивності сільськогосподарської діяльності, позивачем було здійснено будівництво об'єктів нерухомого майна, а саме відповідно до Інвентаризаційної справи № 218-16-ТП/1, виготовленої 22.08.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінстратегія ": Літера К- будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт.

Після закінчення будівельних робіт було проведено їх інвентаризацію за результатами якої встановлено, що споруди: Літера К- будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт., збудовано без дотримання належної дозвільної процедури, про що у Інвентаризаційній справі № 218-16-ТП/1, від 22.08.2018 року, виготовленої Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінстратегія " було зазначено: Збудовано самочинно.Документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проекту, ДБН, стандартам і правилам відсутній. .Тобто відсутні дозвільні документи про право на початок виконання будівельних робіт.

Згідно Інформаційної довідки № 01-21-835 від 04.10.2018 року виданої відділом містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Калинівської райдержадміністрації - будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт., збудовані без дотримання належної дозвільної процедури, відповідають вимогам ДБН.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.

Ст.321 ЦК України передбачає, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право користуватися, розпоряджатися, володіти своїм майном.

Як встановлено ч.1 ст.328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У частині 2 ст.328 ЦК України закріплюється презумпція правомірності набуття права власності на певне майно. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови. Однак до випадків набуття землекористувачем права власності на збудовані ним будівлі застосовуються також загальні правила, що визначають порядок набуття права власності на нерухоме майно.

Статтею 331 Цивільного кодексу України визначено порядок та момент виникнення права власності на новостворене нерухоме майно, будівництво якого здійснювалось правомірно, з додержанням вимог законодавства. Так, за частиною 2 вказаної статті право власності на нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, а якщо право власності на нього підлягає державній реєстрації - то відповідно з моменту його державної реєстрації.

Статтею 376 Цивільного кодексу України визначено можливість набуття права власності у випадках, коли будівництво нерухомого майна здійснювалось з вчиненням порушень, внаслідок чого набуло ознак самочинного будівництва. Ця норма є спеціальною у застосуванні до спірних правовідносин, оскільки не пов'язується з приписами статті 331 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень ст.375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

За частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно набувають ознак самочинного будівництва, якщо вони: збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил. Особа, яка здійснює самочинне будівництво, не набуває права власності на нього.

Частинами 3 та 5 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.

З урахуванням наведених правових норм, виходячи із встановлених судом обставин справи, суд вважає, що до правовідносин сторін слід застосувати правила ч.3 ч.ст.376ЦК України і позов про визнання права власності на зазначене будівництво задовольнити.

Враховуючи те, що позивач не наполягав на стягненні судових витрат з відповідача, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12,81,141, 200, 223, 263-266 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, іпн.НОМЕР_2, право власності на об'єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до Інвентаризаційної справи № 218-16-ТП/1, виготовленої 22.08.2018 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінстратегія " від 22.08.2018 року: Літера К- будівля зерноскладу площею 1160,9 м.2, №5- силос місткістю 630м3, №6 - оперативна ємність олії місткістю 3м3, №7 - комплекс очистки димових газів, №8 - ємність для зберігання олії місткістю 16м3, №9 - норійна вежа, №10 - силос місткістю 630м3,№11 - силос місткістю 630м3,№12 - норій на вежа, №13 - завальна яма, №14 - норій на вежа, №15 - сушильна установка, №16 - теплогенераторна, №17 - норійна вежа, №18 - трансформаторна підстанція потужністю 40 кВт.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, паспорт НОМЕР_3, ІПН НОМЕР_2);

відповідач: Дружненсьа сільська рада Калинівського району Вінницької області (Адреса : 22453, Вінницька обл., Калинівський р-н, с. Дружне, вул. Першотравнева, буд. 1-а, ЄДРПОУ 20080797).

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня його постановлення до Вінницького апеляційного суду шляхом її направлення через Калинівський районний суд Вінницької області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Гуцол М.П.