Ухвала

від 16.11.2018 по справі 125/672/17

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 125/672/17

У Х В А Л А

"16" листопада 2018 р. Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні вприміщенні Тиврівськогорайонного судуВінницької областіобвинувальний акту кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №42017020000000062від 16.02.2017року,щодо обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

встановив:

На розгляд Тиврівського районного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017020000000062 від 16.02.2017 року, щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, разом із угодою про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор висловився про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості в даному кримінальному провадженні,

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник заперечують та просять затвердити угоду.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд дійшов висновку про неможливість затвердження угоди про визнання винуватості з наступних підстав.

На час вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, ст. 75 КК України діяла в редакції закону N1698-VII від 14 жовтня 2014 року, тобто звільнення осіб, засуджених за корупційні злочини на підставі ст.75 КК України не допускається.

Закріплена у ч.1 ст.75 КК заборона щодо звільнення від відбування покарання з випробуванням осіб, засуджених за корупційний злочин, не містить винятків і є загальною, її дія розповсюджується на випадки, передбачені ч. 2 ст.75 КК України та не залежить від порядку (особливостей) кримінального провадження, адже норми, передбачені у ч.1 ст.75 та ч. 2 ст. 75 КК України співвідносяться як загальна та спеціальна. Застосування ч.2 ст.75 КК України можливе лише за умови збереження всіх вимог для такого звільнення, передбачених ч.1 ст.75 КК України.

Затвердження угоди про визнання винуватості із узгодженням звільнення від відбування покарання з випробуванням повинно відповідати загальним підставам наведеним у ч.1 ст. 75 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.474 КПК України суд перевіряє угоду на відповідність вимогам цього Кодексу та/або закону. Суд відмовляє в затвердженні угоди, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що умови угоди суперечать вимогам КПК або закону.

У такому разі досудове розслідування або судове провадження продовжуються у загальному порядку.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, вважає, що дана угода про визнання винуватості не підлягає до затвердження.

Керуючись ст. 314, ст. 474 КПК України,

ухвалив:

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості, яку укладеної 27 лютого 2018 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_5 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_6