ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/21060/18
провадження № 2/753/8057/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" листопада 2018 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Мицик Ю.С. розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФАНТА до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Озерне-31 , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Озерне-31 та зобов'язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю ІНФАНТА звернулося до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Озерне-31 , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Озерне-31 та зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий суд, тобто на публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні Сокуренко і Стригун проти України , Занд проти Австрії фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі Занд проти Австрії суд висловив думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".
Тобто, порушення правил юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення у справі Пономарьов проти України (пункт 40) визначає, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.
Відповідно до ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1статті 19 ЦПК Українивизначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
При цьому критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб'єктний склад такого спору.
Разом з тим, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у звязку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, у спорах між субєктами господарювання (ст. 20 ГПК України).
Під час розгляду питання про те, чи належить розглядати справу в порядку цивільного судочинства, суд звертає увагу на особливості правовідносин у справі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
В свою чергу, стаття 55 Господарського кодексу України дає визначення поняття субєкта господарювання, яким визнаються учасники господарських відносин, що здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Субєктами господарювання середінших є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Враховуючи суб'єктний склад осіб (спір виник між юридичними особами), а також предмет спору (визнання недійсними протоколів установчих зборів та зобов'язання вчинити дії), то дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, і належить до юрисдикції господарського суду.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що даний спір підвідомчий господарському суду та підлягає розгляду в порядку ГПК України, за таких обставин необхідно відмовити у відкритті провадження у даній справі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 186 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНФАНТА до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Озерне-31 , третя особа: Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про визнання недійсними рішення установчих зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Озерне-31 та зобов'язання вчинити дії.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ МИЦИК Ю.С.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77938947 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Мицик Ю. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні