Справа № 591/6599/15-ц
Провадження № 2/591/8/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 листопада 2018 року Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого - судді Сидоренко А.П.
з участю секретаря судового засідання - Майбороди А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сумської обласної організації Національної спілки художників України, треті особи: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк , Публічне акціонерне товариство Платінум Банк , Публічне акціонерне товариство ОСОБА_4 банк , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Перша Сумська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити дії, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, який обгрунтовує тим, що 23 листопада 2014 року помер ОСОБА_5, який за життя 03 листопада 2014 року склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за яким все майно, яке на час смерті ОСОБА_5, де б воно не знаходилось, та з чого б воно не складалось заповідано позивачу ОСОБА_1 Співвідповідачами в даній справі не визнано право позивача як спадкоємця за заповітом, а тому просить визнати за ним як за спадкоємцем ОСОБА_5 за заповітом право власності на квартиру № 56 у м. Суми в будинку № 12 по вул. Римського-Корсакова, на кошти на рахунках ОСОБА_5 в ПАТ ОСОБА_3 банк , ПАТ Платінум Банк , ПАТ ОСОБА_4 банк , на майно та картини, в тому числі й те майно та картини, що перебували в майстерні ОСОБА_7 в Сумській обласній організації Національної спілки художників України, зобов'язати ОСОБА_2 та Сумську обласну організацію Національної спілки художників України передати позивачу як спадкоємцю ОСОБА_5 за заповітом майно та картини, що перебували в майстерні ОСОБА_7 в Сумській обласній організації Національної спілки художників України за адресою м. Суми, вул. Петропавлівська, 47.
Не погоджуючись з вказаним позовом відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, який обгрунтовує тим, що він є єдиними сином померлого 23 листопада 2014 року ОСОБА_5, та протягом всього життя він постійно спілкувався з батьком, протягом його літнього життя займався його утриманням та постійно йому допомагав зі своєю дружиною. Зазначене в заповіті, посвідченому 03 листопада 2014 року, тобто за 21 день до смерті ОСОБА_5, не відповідає дійсності, оскільки нотаріус записав в заповіті, що заповіт підписаний та посвідчений на вул. Пролетарській, 52, потім зазначено, що заповіт посвідчений вдома у ОСОБА_5, не співпадають дати складання та посвідчення заповіту. Також великі сумніви викликає запис в заповіті про те, що цей заповіт складений і записаний нотаріусом зі слів батька вірно, що його зміст йому зрозумілий та відповідає його волі і до підписання прочитаний ним вголос, оскільки почерк, яким написано вказаний запис, є нерозбірливим, деякі слова написані разом та деякі взагалі не дописані, хоча батько був освідченою людиною, а вказані факти свідчать про те, що станом на день підписання заповіту батько страждав на психічний розлад, що був викликаний його довготривалою хворобою та тим, що він вживав сильнодіючі обезболюючі препарати. Факт того, що батько позивача за зустрічним позовом ОСОБА_5 страждав на психічний розлад та не міг усвідомлювати свої дії, свідчить той факт, що він поводився неадекватно, стягував до квартири зі звалищ всіляке сміття, на зауваження адекватно не реагував. Ще коли був при ясному розумі, то достовірно знав, що в місті відсутній крематорій, але в подальшому надав ОСОБА_1 грошові кошти для того, щоб після його смерті той кремував його тіло та прах поховав на Центральному кладовищі. Вважає, що даний заповіт, якщо і був складений, то під впливом обману, помилки або ж в момент його вчинення ОСОБА_5 не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними. Посилаючись на вказані обставини, просить визнати заповіт як розпорядження на випадок смерті, складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 03 листопада 2014 року, недійсним.
У судовому засіданні були допитані свідки, які пояснили про стан здоров'я ОСОБА_5 наступне.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка, відповідач-позивач ОСОБА_2 суду пояснив, що на час складання заповіту його батько ОСОБА_5 дуже хворів, мав цироз печінки. Батько був художником, жив сам, з матір'ю розлучилися ще у 1987 році. Вони спілкувалися, але в останні часи його важко було застати вдома. Коли батько захворів, з'явився ОСОБА_1, та знаходячись при смерті, батько написав на його користь заповіт, який він вважає недійсним. У квартирі батька був смітник, квартира була завалена непотрібом. Невдовзі до смерті батько відчував, що помре, і він з дружиною та іншими родичами приїхали до нього. Він був дуже жовтий, на голові була зав'язані хустка. Батько віддав ключі від квартири його дружині, яка возила йому їжу, доглядала за ним, бо до туалету він ледь доходив, майже ползком. Десь за 5 років до цього був випадок, коли у свідка були гості та вони вийшли у двір покурити, де побачили як його батько віз на кравчучці диван, вони запропонували йому зайти, але той ліг на диван, як ніби його він не пускає. У 2010 році батько переніс операцію онкологічну та він за ним доглядав. З віком батько став ходити в окулярах, а слух у нього давно був поганий. Батько приховував свої хвороби, і про те, що він в лікарні доводилось узнавати від сторонніх людей. Вважає, що психічний стан здоров'я батька був незадовільний, і з цих підстав він не розумів значення своїх дій.
Свідок ОСОБА_8 в суді пояснила, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, та з 1994 року знайома з ОСОБА_5, який проживав у квартирі № 56 в цьому ж будинку на 2-му поверсі. Десь у листопаді 2014 року до неї як до голови будинкового комітету прийшов ОСОБА_1, та сказав, що його прислав ОСОБА_5 та треба допомогти оформити документи. Коли вона зайшла до квартири, ОСОБА_5 лежав, і сказав, що хоче оформити документи на квартиру, але про це ніхто не має знати. Також її син допомагав ОСОБА_1 їздити по справах, оскільки ОСОБА_5 сказав, що у нього хворі ноги, і син допоміг довести його під руки до банку. Стверджувала, що за роки, які знайома з ОСОБА_5, він нормально себе поводив, також як і в останні місяці. У четвер чи п'ятницю, коли вона до нього заходила, він самостійно відчиняв їй двері в квартиру, а помер у неділю. В день смерті ОСОБА_5, вона заходила до нього в квартиру, та він не розмовляв, але був при свідомості, оскільки закривав очі, коли вона з ним балакала. Ліків біля нього вона не бачила. Також їй відомо, що ОСОБА_5 років за 10-12 до смерті лежав в лікарні з приводу онкологічної хвороби і в цей час він просив доглянути за його квартирою.
Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_5 він дуже не спілкувався. Останній заносив і складав до подвалу деревини, обналичку, які викидали люди на сміття. У листопаді десь три роки тому ОСОБА_1 прийшов до його матері і сказав, що треба ОСОБА_5 звозити і попросив допомогти його посадити в таксі. Коли він вийшов на вулицю, то ОСОБА_5 сидів на лавочці, вони посадили його в таксі і той сказав, що до банку він не дійде і щоб він їхав з ними допомогти. В банку вони оформляли якісь документи, він не цікавився, які саме. ОСОБА_5 щось підписував і на таксі вони повернулися додому. Коли вели ОСОБА_5 під руки, він був слабким та ледве пересував ногами. У неділю вранці його попросила мати допомогти, оскільки прийшов ОСОБА_1 з проханням допомогти перекласти ОСОБА_5, який лежав на підлозі, на розкладушку. При цьому він з ОСОБА_5 не розмовляв. В цей день ОСОБА_5 помер. Зазначив, що ОСОБА_5 складав деревину у квартирі та порядку в ній не було. Щось ненормального в його поведінці він не помічав.
Свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що він є головою Сумського обласного товариства Просвіти , знайомий з ОСОБА_5 спочатку з його картинами, яких було достатньо, щоб зробити виставку ( більше 20). Він декілька разів заходив до майстерні, не більше 5 разів, відбирав картини, допомагав переносити картини. У процесі спілкування він не помічав особливостей поведінки, труднощів у спілкуванні не було, можливо трошки не дочував. ОСОБА_5 носив окуляри, особливо в майстерні. Щодо його хвороб, йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_11 в суді пояснив, що він працює директором ТОВ Архіструктурний центр , та будучи головним архітектором міста він часто зустрічався з творчими людьми. Останній раз конкурс проходив по Героям небесної сотні, Майдану, і він спілкувався з учасниками конкурсу. Окремих зустрічей не було. З ОСОБА_5 знайомий 3-4 роки тому. Зустрівся з ним, як з учасником конкурсу, ОСОБА_5 раз приходив, коли оголошували конкурс, зокрема, це була загальна зустріч. ОСОБА_5 був нормально вдягненим, він підходив до нього окремо, вони обговорювали якісь деталі.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що ОСОБА_5 її свекор, вони жили окремо із свекрухою, але вони спілкувались. ОСОБА_5 був скритний. Пояснила, що вона за свої кошти накривала столи на виставці, а ОСОБА_5 приніс лише 70 грн. Останнім часом ОСОБА_5 мешкав у майстерні, і до них приходив. Пояснила , що один раз він біля сімтника облизував банки з-під повидла, коли вона до нього підійшла, то він відповів, що побачать, що у нього гроші є . Пояснила, що казали, що він ворону спіймав, і посадив її на вірьовку, сказав, щоб не було скучно. Коли вони прийшли прощатися, там був ОСОБА_1, вони посадили їсти, і ОСОБА_1 викинув хурму, яка вже зіпсувалась. У нього був важкуватий характер, він почав кричати, що богач.
Влітку він лежав в обласній лікарні, у нього була брудна спідня білизна, і вона запропонувала йому змінити її, але він не хотів, бо скажуть що у нього гроші є. В якому році в онколікарні лежав, вона не пам'ятає, більше 10 років до смерті. Він вважав, що у нього не було онко, то мовляв лікарі скрили, щоб хабарі брати.
Лікар говорив, що були метастази 1 стадія онкозахворювання. Він ліків не вживав, сушив трави. В лікарні з інфарктом мозку лежав, десь у 2010 році. Лікар їм сказав, що странності будуть проявлятися, бо отримав інфаркт головного мозку, що буде забувати щось. Останнім часом приймав магнікор та церевалізин . На стільки їй відомо, більше нічого суттєвого він не приймав. Пояснила, що вони ходили до нього, і він ходив до них, але його було важко застати вдома. Вони залишали йому у сусідів передачу, але він казав нашо ти взяла - вони мої вороги . Якщо треба було допомогти, то ОСОБА_2(син) приходив допомагав. Пояснила суду, що ОСОБА_5 не хотів, щоб вона прибирала в його квартирі, в якій було брудно. Також пояснила, що як ОСОБА_2 попав в аварію, то ОСОБА_5 прийшов з букетом полині, з рубашкою навиворіт, щоб рубці не давили, а полинь- щоб добре син спав.
Пояснила, що десь за 2 тижні до смерті до них прийшов племінник, сказав, що треба з ним проститися, бо ОСОБА_5 тяжко хворіє. ОСОБА_5 був у хустці, по-жіночому зав'язаною, як у бабусі. Він їм відчинив. Вони посідали біля нього, він сказав, що усе їм прощає, і вони його простили. ОСОБА_5 сказав, що віддавсь їй ключі, щоб вона ходила. На наступний день вона прийшла, а ОСОБА_1 сказав, що у того усе є, і не треба ходити.
Пояснила, що її свекор останнім часом років три зовсім не бачив, збирав кошти на операцію, хотів прооперувати очі. Без окулярів він погано бачив. Операцію він відкладав постійно, так і не зробив. Слух був дуже поганий, приходилося довго тарабанити в двері, але не завжди він це чув. Років 10, а то й більше він погано чув. Із заспокійливих препаратів ОСОБА_5 пив лише пустирник. Магнікор, пустирник і валер'янка - це всі препарати, що у нього були.
Пояснила, що був випадок, коли свекор приходив з проханням допомогти спиляти дерево біля майстерні, бо воно йому заважало. Вночі ОСОБА_5 підливав солярку, щоб дерево (каштан) на вул. Петропавлівській усохло. Після смерті його дружини - у нього була істерика, і вона вважає такі вчинки неадекватними. Також пояснила, що коли була перша виставка, вони забрали бутерброди, посадили ОСОБА_5 в таксі. Він на наступний день сказав, що три яблука не забрав.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що з ОСОБА_5 знайома з 2001 року, коли вони переїхали жити в цей будинок. Він художник, і вони на цьому розговорилися. Їхні сусіди ввели їх у курс справи , що він блазень місцевий. Вони зрозуміли, що це творча людина. У них були дружні стосунки. Він був закритою людиною, сам в собі . Вони з ним спілкуватися, він мав філософські розмови з її чоловіком. Він був ображеним на весь світ, що він є невизнаний геній, що не цінують його картини. Він був ображений на дружину, бо не міг пробачити зраду, і це переносив на сина. Вони йому казали, що треба пробачити, що в нього один лише син, але той казав, що він прийняв сторону матері - зрадив мене - тобто була образа. Він хворів, і просив їх по веденню господарства - щось принести, перекопати. Потім біля будинку взяв клаптик землі. Казав, що була пропозиція сина - але він відмовився. Він дуже погано чув, треба колотити в двері, щоб він відчинив.
Свідок ОСОБА_14 в суді пояснив, що він купив квартиру в 2001 році, з 2002 року спілкувався з ОСОБА_5, він просив його позувати на картинах. Також він з ОСОБА_5 спілкувався на філософські теми. Зазначав, що він допомагав йому по дрібницям в господарстві. Періодично 1-2 рази в місяць вони спілкувались. Він допомагав йому у виставках, завантажував картини, в особистих справах вони майже не спілкувалися. ОСОБА_5 був сентиментальний в душі, самотність його підсвідомо гнітила. До смерті він бачив ОСОБА_5 десь приблизно за місяць, помер він десь у листопаді 2015 року. Він пам'ятає, що ОСОБА_5 лежав хворий, і він йому щось заносив. У нього була хвороблива маска на обличчі, яка у нього хвороба він не питав. Пояснив, що ОСОБА_5 продавав картини, і у нього були кошти. Він хотів поїхати у Київ, щоб зробити операцію, але яку він не пам'ятає. Були проблеми з шлунково-кишковим трактом, тиск періодично. Він не знає які ліки приймав ОСОБА_5, бачив на столі пузирьочки, але які не пам'ятає. За рік до смерті у ОСОБА_5 щось з головою було, тиск чи мікроінсульт, але потім він пішов на поправку. Зір у ОСОБА_5 був поганий, він був в окулярах, слух поганий мав, на одне вухо він руку наставляв. Також пояснив, що квартира ОСОБА_5 була у занедбаному стані, він зносив туди дерево з смітників для підрамників. Ванною не користувався, колонка в останній час не працювала. Запах був специфічний. Він в квартирі і ночував не завжди, був в роботі весь час. Він не був противником релігії. Мав образу щодо його незаслуженості, багато кого критикував, хто продвинувся вище, але мали менший талант. Дивностей у поведінці ОСОБА_5 він не помічав. Пояснив, що ОСОБА_5 був в роботі більше всього. Як захворів, в бреду був, це коли він вперше захворів, тиск був серйозний, він тоді не повністю контролював свої дії, говорив, що він не міг його зрозуміти. Це було за три роки десь до смерті. Останню виставку він нормально себе вів, він був у пошуку продажу картини. Сина ОСОБА_5 він не бачив, його родичів не знає нікого, не бачив. Зазначив, що ОСОБА_5 орієнтувався в політиці, що відбувається в державі, він писав по сюжету сьогодення картини. Серед того, що приносив в квартиру, то він пропонував ОСОБА_5 викинути, але він говорив, що йому треба для роботи. Після хвороби ОСОБА_5, він з ним спілкувався, розмовляв по роботі - висновки, реакція були нормальними, адекватними.
Свідок ОСОБА_15 в суді пояснив, що в січні 2014 року вони купили квартиру, знає ОСОБА_5, як художника з 56 квартири. З ОСОБА_1 знайомий коли вже переселився. ОСОБА_5 - пожила людина, чогось особливого не помітив.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що знав ОСОБА_5 з початку 80-х років, були іноді конфлікти, але вони вирішувались. З 2007 року вони стали сусідами по майстерні, ОСОБА_5 коли був у віці 40-50-60 років, був гарним художником. Останні років 10 з ним стали відбуватись, мабуть, вікові зміни, і деякі його роботи були просто зіпсовані. Як майстер він змінився в гіршу сторону, став менш професіональним, з боку колег це викликало жалість. У нього майстерня була в 2 рази менша чим його, і було чути якщо хтось до нього приходив. Десь 1,5 роки до смерті, може й менше з'явився ОСОБА_1 Останні роки у ОСОБА_5 погіршився слух, на зборах він сідав ближче до тієї особи, яка говорила. Свідок пояснив, що йому мимоволі приходилось чути розмови ОСОБА_5 з ОСОБА_1, але в них не помітив злості, вони носили дружній характер. Пояснив, що ОСОБА_5 з сином останні роки був не в дуже добрих стосунках. ОСОБА_5 мав неадекватне сприйняття, мав цілий ряд дивакуватостей. Літом, центральна зупинка в місті, та він пропонував знімати каштани, так як його майстерні заважала тінь каштанів працювати. На наступний день каштан був помічений пилкою, йому відомо, що за цим зайняттям його застав міліціонер. Потом він останнім часом став вкрай образливим в розмові. Останні декілька років ОСОБА_5 проводив в майстерні, не ночував вдома, і готував в майстерні. ОСОБА_5 був патріотом, любив України, ОСОБА_4 був його кумиром. Також пояснив, що ОСОБА_5 доводилось голосно з ним розмовляти, оскільки слух у нього був поганий. Щодо складеного на ім'я ОСОБА_1 заповіту - йому нічого не відомо.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що ОСОБА_5 знає з 1985 року, у нього була дружина і син. Майстерня ОСОБА_5 була поруч з його майстернею за адресою: м. Суми вул. Петропавлівська, 47. Вони колеги з ОСОБА_18, пересікалися по роботі. З ОСОБА_5 спілкувалися випадок від випадку. Вони разом робили виставки, заходили один до одного в майстерню, спілкувалися. Він усе життя скаржився на здоров'я, щодо лікування не розповідав, бо вони не були настільки близькими. Пояснив, що ОСОБА_5 ображався, підозрював, що усі хитріші за нього, нікому не довіряв, сам по собі був, були якісь емоційні сплески, незадоволення. Про онкозахворювання йому стало відомо після смерті ОСОБА_5 Бачив ОСОБА_5 десь за тиждень до смерті, він якось раптово помер, він працював до останнього. Виглядав погано, тримався за стіну. Пояснив, що не думає, що ОСОБА_5 ходив по смітниках. Ходив одягнений не в новій одежі, бо стара людина, але неохайного вигляду не мав. Він прислуховувався, але коли треба- усе чув, носив окуляри.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що він відвідував виставки у спілці художників і допомагав ОСОБА_5 проводити виставки в галереї по вул. Троїцькій. Вони вішали його картини, проводили зустрічі з художниками, спілкувався з ним у майстерні. Свідок ОСОБА_5 знав з 2014 року, можливо з 2012 року, точно не пам'ятає, десь років за три до смерті. Вперше побачив у спілці художників, де його майстерня. Пояснив, що смерть сталася зненацька, він бачив його у вересні у місті, поспілкувалися з ним. Свідок пояснив, що ОСОБА_5 гарно орієнтувався, він цікавився політикою, багато читав історичну літературу про Крим, майдан, також розумівся в історії, читав і писав свої картини. Свідок пояснив, що ОСОБА_5 носив окуляри, які діоптрі він не пам'ятає. ОСОБА_5 мав охайний одяг, нової одежі могло не бути, бо він пенсіонер, але виглядав гарно. Останній раз бачив ОСОБА_5 у вересні, він його зустрів на вулиці у місті неподалік від майстерні, він йшов з повозкою . Він втомлювався, як літня людина, але багато розповідав про культуру.
Свідок ОСОБА_20 суду пояснив, що він є головою Спілки художників. ОСОБА_5 був членом Спілки художників, мав майстерню для творчої діяльності. Свідок пояснив, що знав ОСОБА_5 з 1974-1975 років, він не довіряв людям, був дуже обережний, підозрілий. Років 15, а може й більше йому дали майстерню, але він від неї відмовився, бо вважав, що та жучки КГБ. По характеру ОСОБА_5 як усі художники, цікаві люди. Пояснив про випадок, коли він з ним був у майстерні, а потім через місяць ОСОБА_5 говорив, що він (свідок) у нього забрав його картину. Йому відомо, що Васильківського він звинувачував що пропали гроші, інших художників - що пропали холсти. Казав сходити, та спитати в художньому музеї, чому вони до нього погано відносяться. Окуляри він носив сміші - на брудній резинці. Дуже часто він в окулярах був. Ніби й погано чув, а в інших випадках - усе й чув.
Свідок пояснив, що скільки знав ОСОБА_5, він постійно жалівся на здоров'я, приймав якісь ліки, він бачив в майстерні, але що за пігулки - він не знає, не питав. Останні декілька років у них були робочі відносини, не такі близькі, через його поведінку, підозрою його. Це була якась його фантазія, мабуть характер такий. Хоча він не міг дозволити зробити фізичну пакость. Останні роки він не був охайним. Одежа не дуже чиста була, і він робив йому з цього приводу зауваження. Пояснив, що здогадувався, що ОСОБА_5 відвідував смітники, але особисто не бачив. Це було видно з зовнішнього вигляду, бардак був у майстерні, у квартирі. В квартирі по вул. Р.Корсакова він був пару разів. До смерті тижнів зо два бачив ОСОБА_5, він весь час ходив у майстерню.
Свідок ОСОБА_21 суду пояснив, що ОСОБА_5 знав з 1985 року, знав і його сина. З ОСОБА_5 перебував в одній майстерні, біля 7 років, за 2 роки він перейшов в іншу майстерню. Зазначив, що ОСОБА_5 носив окуляри, трошки велика діоптрія була, очі були великі в окулярах. Він недочував. Коли були збори, він прикладав руки до вуха, підходив ближче. Свідок пояснив, що ОСОБА_5 мав психологічні вади, бо коли вони разом в майстерні були, то відчувалася підозрілість, він стверджував, що усі художники думки у нього забрали, говорив, що Сталін кістки варить людські зробив таку картину. Робив ОСОБА_4 картину, а потім повторно колючий дріт, долари летять. Також пояснив, що коли переїхав, то він йшов по коридору, і на нього ОСОБА_5 не реагував. Вночі перед майстернею підпилював дерево сам. Він був очевидцем цьому. Поліція складала документи. Пояснив, що ОСОБА_5 дивно по коридору ходив, тримався за стіну, руки у фарбі залишали сліди.
Пояснив, що перед смертю ОСОБА_5 ночував у майстерні, вони дуже хвилювалися за це, бо світло горіло. ОСОБА_5 постійно скаржився на здоров'я, хоча він їздив, і збирав трави. В кінці він бачив, що ОСОБА_5 дуже ослаб. А потім він не з'являвся в майстерні. Пояснив, що бачив що ОСОБА_5 приймає пігулки, казав, що постійно знаходиться у стресовому стані, стані тривоги, і пив заспокійливі. Його тривожива самореалізація: підозрілість, що усі бажають йому зла, він показував йому книгу картин художника Моїсеєнка, той помер у 1993 році, і колись ОСОБА_5 сказав, що той думки у нього вкрав. Зазначив, що ОСОБА_5 малював нездорові речі: покійників, смерть. Відчувалася пригніченість в цих роботах. Свідок зазначив, що деякі картини ОСОБА_5 не відповідали вимогам образотворчого мистецтва. Підозрілість ОСОБА_5 проявлялась також в тому, що він звинувачував, що у нього щось пропало. То пенсія пропала, а потім вибачався, то холсти, то ще щось. Останній раз він бачив його у ОСОБА_3 з ОСОБА_1 в листопаді в 20-х числах. Його вразило, що ОСОБА_5 був дуже жовтий. На наступний день дізнався, що той помер.
Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що ОСОБА_5 є його дядьком, його мати і ОСОБА_5 були рідними. Востаннє бачив ОСОБА_5 перед смертю в перших числах листопада 2014 року, їм стало відомо, що він захворів, вони зібралися і пішли його провідати. Ігор, він, невістка, його брат і сестра були. Вони застали його, лежачого на дивані, вони справилися за його здоров'я, це було ніби прощання. Вони зійшлися, щоб побачити дядька, порозмовляли, і розійшлися. Вони знали, що у нього рак 4 стадії. Думає, що ОСОБА_5. знав, що у нього рак, він взагалі був болєзнєнною людиною. В квартирі був бардак, і вони на ліки не звернули уваги. Квартира була захламленою, полки, тряпки, заставлено усе, брудне. Він приносив із смітників речі, міг щось знайти те, що пригодиться в господарстві. Пропонували йому зробити ремонт в квартирі, він не дозволив. Він не хотів, щоб вони повикидали увесь той хлам. Щодо неадекватної поведінки ОСОБА_5 пояснив, що у нього була буржуйка , і він її просив, сказав, що як опалення в квартирі отключать, то він буде обігріватися. Він забрав її у нього.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні надала пояснення, що вона є нотаріусом Сумського міського нотаріального округу та в листопаді 2014 року приходив ОСОБА_1, який зробив виклик нотаріуса додому до ОСОБА_5, бо той хворів. Коли вона з секретарем приїхали за адресою АДРЕСА_1, ОСОБА_5 лежав на ліжку. Під час спілкування, той повідомив, що позбавлений уваги і допомоги сина, його колишньої дружини, бо вони залишили його без житла, а тому вирішив залишити усе своє майно ОСОБА_1, який за ним доглядав. ОСОБА_5 був у добрій пам'яті, про що свідчить те, що він попросив ОСОБА_1 принести йому окуляри, розповівши, де саме вони лежать. Зі слухом і зором у нього усе було добре. Документи він читав уважно, був грамотною людиною. Вони розуміли один одного, він був дієздатним. Щодо стану здоров'я, то він сказав, що у нього щось з печінкою, мав жовтого кольору обличчя. Повідомив, що приймав ліки, але не психотропні. Які конкретно не міг сказати.
Свідки судом попереджені про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, про що свідчать наявні у матеріалах справи, підписані ними особисто, присяга свідка та розписка.
В зустрічній позовній заяві представника ОСОБА_2 - ОСОБА_23 наявне клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, яку вона підтримала в судовому засіданні.
Позивач за первісним позовом ОСОБА_1, його представник ОСОБА_24, представник відповідача ОСОБА_25 при розгляді вказаного клопотання покладалися на розсуд суду.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2018 року у вказаній справі призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Сумського обласного клінічного психоневрологічного диспансеру.
06 вересня 2018 року Комунальним закладом Сумської обласної ради Обласний наркологічний диспансер матеріали цивільної справи повернуто без виконання ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 19 березня 2018 року, оскільки психолог - судовий експерт ОСОБА_26 не внесена до державного реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 14 вересня 2018 року поновлено провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про час місце судового розгляду повідомлені належним чином. Від позивача-відповідача ОСОБА_1 надійшла письмова заява про розгляд справи за його відсутності, у вирішенні питання щодо призначення посмертної експертизи покладається на розсуд суду.
Від представника відповідача-позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_23 надійшла заява про відкладення справи на інший день та час в зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці з 16 листопада 2018 року по 28 листопада 2018 року.
Суд приходить до висновку, що враховуючи час знаходження справи в суді, вимоги п. 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, згідно яких передбачено можливість відкладення розгляду справи саме в разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважним, а також те, що процесуальні права учасників судового розгляду не є абсолютними, заявлене клопотання представника відповідача-позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Суд вважає, що клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи підлягає задоволенню, так як для з'ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання в галузі науки.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також за власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Керуючись ст. ст. 103, 252, 260 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_23 задовольнити.
Призначити по справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити атестованим експертам Комунального закладу охорони здоров'я Харківської обласної клінічної психіатричної лікарні № 3 (м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46) попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову від поважних причин від виконання покладених обов'язків, передбачену ст. ст. 384, 385 КК України.
На вирішення експертам поставити питання:
1 Чи міг ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, з урахуванням аналізу комплексу клінічних, психологічних і соціально-побутових характеристик, а також психічного стану розуміти значення своїх дій або керувати ними під час складання та підписання заповіту, що посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 03 листопада 2014 року на користь ОСОБА_1?
Надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи № 591/6599/15-ц (провадження № 2/591/8/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Сумської обласної організації Національної спілки художників України, треті особи: Публічне акціонерне товариство ОСОБА_3 банк , Публічне акціонерне товариство Платінум Банк , Публічне акціонерне товариство ОСОБА_4 банк , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Перша Сумська державна нотаріальна контора про визнання права власності на майно та зобов'язання вчинити дії, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Перша Сумська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним; медичні картки ОСОБА_5
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_2
Провадження в справі зупинити до проведення експертизи.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повна ухвала суду виготовлена 19 листопада 2018 року.
Суддя А.П.Сидоренко
Суд | Зарічний районний суд м.Сум |
Дата ухвалення рішення | 19.11.2018 |
Оприлюднено | 20.11.2018 |
Номер документу | 77943271 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Зарічний районний суд м.Сум
Сидоренко А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні