Рішення

від 02.10.2018 по справі 548/271/18

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/271/18

Провадження №2/548/232/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.10.2018 року м. Хорол Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Миркушіної Н.С.,

за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до СВК Перемога про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги мотивуються тим, що вона є спадкоємцем померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2. У власності, якого перебувала земельна ділянка площею 2, 2980 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Шишацька сільська рада та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4.

Позивач вказує, що після оформлення спадщини свого чоловіка в березні 2017 року, вона дізналася про існування договору оренди землі укладеного між спадкодавцем та відповідачем від 10 січня 2011 року.

Позивач вказує, що даний договір не міг бути підписаний спадкодавцем, оскільки останній на момент його підписання 10 січня 2011 рокупомер, ще ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В зв язку з чим вона вважає такий договір не дійсним і змушена звертатися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, в позовній заяві прохала розглянути справу за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю та прохав їх задовольнити.

Представник відповідача СВК Перемога Матвієнко Н.Г. в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала та прохала відмовити в їх задоволенні з викладених у відзиві на позов підставах.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач, є дружиною ОСОБА_2, що доводиться копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 помер у с. Шишаки Хорольського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про його смерть серії НОМЕР_5.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на його спадкове майно:

1)земельну ділянку площею 2, 2980 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Шишацька сільська рада та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого Хорольською РДА, Хорольським районним відділом земельних ресурсів 04.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300034;

2)земельну ділянку площею 2, 3401 га, кадастровий номер - НОМЕР_6, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Шишацька сільська рада та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7, виданого Хорольською РДА, відділом Держкомзему у Хорольському районі 13.02.2009 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010956300009.

Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 у рівних частках по ? (одній другій) частці кожен є його дружина - ОСОБА_1, тобто позивач по справі та мати - ОСОБА_5.

03 лютого 2017 року між вказаними спадкоємцями ОСОБА_2 було укладено договір про поділ спадкового майна.

За умовами цього договору позивач набула у власність земельну ділянку площею 2, 2980 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Шишацька сільська рада та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого Хорольською РДА, Хорольським районним відділом земельних ресурсів 04.01.2006 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрацій державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010656300034.

Державним нотаріусом Хорольської ДНК 03 лютого 2017 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку, яке зареєстроване в реєстрі за № 150 (спадкова справа № 260/2011), згідно якого за позивачем зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2, 2980 га, кадастровий номер - НОМЕР_3, цільове призначення земельної ділянки - для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Полтавська область, Хорольський район, Шишацька сільська рада, номер запису про право власності: 18854940, що доводиться копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 79586519 від 03.02.2017 року.

У березні 2017 року позивачу стало відомо про договір оренди землі, укладений між спадкодавцем та СВК Перемога у 2011 році.

З довідки СВК Перемога від 01 червня 2018 року №77 слідує, що у 2017 році позивачу, тобто після оформлення в нотаріальному порядку спадкових прав на вищевказану земельну ділянку, були виплачені кошти в розмірі 17 572,00 грн., що включали нараховану орендну плату за 2013- 2017 роки.

25.01.2018 року позивачу на її письмову заяву відділому Хорольському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надано завірену копію договору оренди від 10..01.2011 року на земельну ділянку з кадастровим номером: НОМЕР_3, яка знаходиться на території Клепачівської (колишньої Шишацької) сільської ради, що зареєстрований 08.10.2012 року між ОСОБА_2 та СВК Перемога .

З тексту вищевказаного договору слідує, що він укладений між ОСОБА_2 та СВК Перемога 10.01.2011 року, тобто після смерті 26.12.2010 року останнього, з чого слідує, що вказаний договір не міг бути підписаний власником земельної ділянки, оскільки останній на момент його підписання та реєстрації помер.

Відповідно до умов даного договору, орендодавцем ОСОБА_2 передано орендарю - СВК Перемога в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,30 га, яка знаходиться на території Шишаківської сільської ради Хорольського району Полтавської області. Строк дії договору оренди землі складає 10 років (пункт 8 Договору).

Відповідно до п.43 Договору передбачено, що він набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Договір зареєстрований у Хорольському районному відділі Полтавської регіональної філії Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №532480004003898 від 08 жовтня 2012 року.

Відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (статті 203, 215-216 ЦК України).

Враховуючи викладене, недодержання виписаних вимог в прямо визначених законом випадках робить правочин нікчемним, а у разі відсутності такого зазначення - може тягнути його недійсність за судовим рішенням.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" недійсним може бути визнано лише укладений договір.

З огляду на те, що 08 жовтня 2012 року в установленому законом порядку відбулась державна реєстрація спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-99цс13 від 18.09.2013 року.

Враховуючи, що на момент укладення та державної реєстрації договору оренди землі власник земельної ділянки ОСОБА_2 помер, його цивільна правоздатність припинилась, у зв'язку зі смертю, тому вчинити даний правочин він не міг. Відтак, вважаю, що даний договір є недійсним, оскільки волевиявлення власника на його укладення не було.

Правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовано положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі , в редакціях, що були чинними станом на дату укладення договору оренди.

Відповідно до ст.ст. 202, 203, 207, 208 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, вчинена сторонами за їх добровільним волевиявленням, у визначеній законом формі.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 628, ч. 1 ст. 638 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 4 Закону України Про оренду землі визначено, що орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 вказаного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Частиною першою ст.14 зазначеного Закону України передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Крім того, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 25 ЦК України визначено, що здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до ст. 30 ЦК України цивільною дієздатістю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення, які повинні бути взаємними та двосторонніми. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину і є доказом їх волевиявлення.

Без волевиявлення сторони неможливе вчинення договору, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору, учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов відповідного договору, складання та скріплення підписом письмового документу.

Отже, наявність цивільної правоздатності та вільного волевиявлення учасників правочину є необхідними умовами його дійсності.

У правовій позиції Верховного Суду України, сформульованій у справі № 6-127цс13, постанова від 18.12.2013 року, вказано, що вільне волевиявлення учасника правочину, передбачене статтею 203 ЦК України, є важливим чинником, без якого неможливо укладення договору оренди земельної ділянки. Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Після смерті ОСОБА_2 виключається можливість виникнення у нього цивільних прав та обов'язків за договором оренди землі, який укладений та зареєстрований вже після його смерті, та, як наслідок, - перехід цих прав та обов'язків до позивача, як його спадкоємця (згідно положення ст. 32 Закону України Про оренду землі ).

В судовому засіданні не доведено, щодо отримання спадкодавцем орендної плати на перед в рахунок спірного договору, оскільки відповідачем не надано жодного доказу отримання за життя коштів ОСОБА_2 на виконання саме умов спірного і неіснуючого на той момент договору від 10 січня 2011 року, що підтверджується довідкою відповідача №77 від 01.06.2018 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дізналася про порушення свого права, тобто про наявність спірного договору оренди, лише отримавши орендну плату у 2017 році, а з текстом договору ознайомилась аж у 2018 році, що в розумінні частини першої статті 261 ЦК України, є моментом початку перебігу строку позовної давності.

Дізнатися раніше про існування оспорюваного договору, у позивача не було можливості, оскільки з моменту смерті ОСОБА_2 СВК Перемога ніяким чином не здійснювало оплату за користування земельною ділянкою до 2017 року, тобто доти, доки не з'явився власник цієї земельної ділянки.

А тому не підлягає задоволенню заява відповідача про застосування до позовних вимог строку позовної давності.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що договір оренди землі від 10.01.2011 року є таким, що порушує права позивача, як власника земельної ділянки кадастровий номер: НОМЕР_3, тому даний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 704, 80 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15,16, 25, 30, 203, 207, 208, 215, 216, 628, 638, ЦК України, 4,6, 13, 14, 16 ЗУ Про оренду землі , ст. 93, 124 ЗК України, ст. ст. ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до СВК Перемога про визнання договору оренди землі недійсним та повернення земельної ділянки,- задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди землі від 10 січня 2011 року, зареєстрований у Відділі Держкомзему у Хорольському районі Полтавської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 08 жовтня 2012 року за № 5324880004003898, що був укладений від імені ОСОБА_2 та Сільськогосподарським виробничим кооперативом Перемога , в особі голови ОСОБА_6, та зобов'язати Сільськогосподарський виробничий кооператив Перемога повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, належну їй земельну ділянку площею 2,2980 га, кадастровий номер: НОМЕР_3, для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Клепачівської сільської ради Хорольського району Полтавської області.

Стягнути з СВК Перемога , місцезнаходження юридичної особи с.Клепачі Хорольського району Полтавської області, вул. Перемоги, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05423113 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки с.Шишаки Хорольського району Полтавської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, судовий збір в сумі 704, 80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 09.10.2018 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна