Рішення від 20.08.2018 по справі 548/513/17

Справа № 548/513/17

Провадження № 2/548/34/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2018 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Миркушіної Н.С.,

за участю : секретарів судового засідання - Комаренко В.М., Листопад В.Л., Вовк М.І., Ващенко М.В.

за участю адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 В ячеславівни, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, СВК Андріївський до ОСОБА_36 РДА Полтавської області, СФГ С.Барвінок при третіх особах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 В ячеславівна, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, СВК Андріївський звернулися до суду з позовом до ОСОБА_36 РДА Полтавської області, СФГ С.Барвінок при третіх особах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області, мотивуючи його тим, що 01.09.2010 року ОСОБА_36 районна державна адміністрація та селянське (фермерське) господарство С.Барвінок уклали договір оренди землі сільськогосподарського призначення площею 165,24 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради Хорольського району строком на 10 років, тобто до 31.08.2020 року. Вказаний договір підписаний сторонами та зареєстрований в ОСОБА_36 районному відділі Полтавської РФ центру ДЗК 01 вересня 2010 року за № 041056300706. Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5324880300:00:038:0001.

ОСОБА_36 районною державною адміністрацією були прийняті розпорядження, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5324880300:00:038:0001, а саме:

-Розпорядження голови ОСОБА_36 районної державної адміністрації від 20.07.2005 №269 Про надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству С.Барвінок дозволів на розробку проектів відведення і технічних документацій, та про затвердження технічних документацій та надання земель на території Андріївської сільської ради;

-Розпорядження голови ОСОБА_36 районної державної адміністрації від 23.07.2010 р. №202 Про поновлення договору оренди земельної ділянки селянському фермерському господарству Барвінок .

Позивачі вказують, що незаконність розпоряджень голови ОСОБА_36 районної державної адміністрації від 20.07.2005 р. №269 та від 23.07.2010 р. №202, зачіпає інтереси позивачів та стосується земельних часток (паїв) і земельних ділянок належних їм, як власникам цих земельних ділянок.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_22, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_21 та їх представники - адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_37 підтримали позовні вимоги та прохали їх задовольнити.

В судове засідання позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35 не з"явилися, але подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримують та прохають їх задоволити.

В судовому засіданні представник позивача СВК Андріївський - ОСОБА_38 підтримала позовні вимоги та прохала їх задоволити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_36 РДА Полтавської області не з"явився, але подали до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника, зазначивши, що при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

В судове засідання представник відповідача СФГ С.Барвінок не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи.

В судове засідання представники третіх осіб Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області не з"явилися, але подали до суду заяви про розгляд справи у відсутність їх представників, зазначивши, що при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та належним чином проаналізувавши кожний доказ, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за позивачем ОСОБА_3 (рнокпп - НОМЕР_1), на підставі рішення Хорольського районного суду від 18.11.2014 року (набрало законної сили 06.12.2014 року), визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177277, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_4 (рнокпп - НОМЕР_2) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258651 має право на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Андріївської сільської ради.

Позивач ОСОБА_5 (рнокпп - НОМЕР_3) відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 липня 2014 року серії НАА №331276 успадкував 1/3 частину від земельної частки (пай), розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, що належала його батькові, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258596, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року

Позивач ОСОБА_6 (рнокпп - НОМЕР_4), відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 липня 2014 року серії НАА №331277 успадкувала 1/3 частину від земельної частки (пай), розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, що належала її батькові, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258596, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_7 (рнокпп - НОМЕР_5) відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 липня 2014 року серії НАА №331278 успадкувала 1/3 частину від земельної частки (пай), розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, що належала її чоловіку, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258596, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року. Крім того, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 вересня 2013 року серії ВТМ №370451 успадкувала земельну частку (пай), розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, що належала її матері, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258597, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_8 (рнокпп - НОМЕР_6) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258622 має право на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Андріївської сільської ради.

Позивач ОСОБА_9 (рнокпп - НОМЕР_7) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258688 має право на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Андріївської сільської ради.

Позивач ОСОБА_10 (рнокпп - НОМЕР_8) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177562 має право на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Андріївської сільської ради.

Позивач ОСОБА_11 (рнокпп - НОМЕР_9) відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177673 має право на земельну частку (пай), яка знаходиться на території Андріївської сільської ради.

Позивач ОСОБА_12 (рнокпп - НОМЕР_10), відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 листопада 2013 року має право на земельну частку (пай) в розмірі 4,04 умовних кадастрових гектари, що належала її матері, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258719, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_13 (рнокпп - НОМЕР_11) має право на земельну частку (пай) розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177702, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_14 має право на земельну частку (пай) розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258635 після померлої 22 червня 2016 року баби ОСОБА_39, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_15, на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 24.12.2013 р. по справі № 548/2468/13-ц (набрало законної сили 17.01.2014 року), має право на земельну частку (пай) розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177888, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року та має право на земельну частку (пай) розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177889, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_16 має право на:

- ? (одну другу) частку земельної частки (паю), розміром 4,04 умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177876, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

- ? (одну другу) частку земельну частку (пай) розміром 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177876, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

За позивачем ОСОБА_18 (рнокпп - НОМЕР_12), на підставі рішення Хорольського районного суду від 05.05.2016 року (набрало законної сили 24.05.2016 року), визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177898, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_19 (рнокпп - НОМЕР_13), відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 серпня 2016 року має право на земельну частку (пай) в розмірі 4,04 умовних кадастрових гектари, що належала його матері ОСОБА_40, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177884, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

Позивач ОСОБА_20 (рнокпп - НОМЕР_14), ), відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 липня 2016 року має право на земельну частку (пай) в розмірі:

- 1/3 від 4,04 умовних кадастрових гектари, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177877, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року та

- 1/3 від 4,04 умовних кадастрових гектари, на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177876, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

За позивачем ОСОБА_21 (рнокпп - НОМЕР_15), на підставі :

-рішення Хорольського районного суду від 20.06.2008 року, справа № 2-453/08, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177799, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року;

-рішення Хорольського районного суду від 20.06.2008 року, справа № 2-453/08, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177800, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року;

-рішення Хорольського районного суду від 06.12.2013 року, справа № 548/2302/13-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177794, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

За позивачем ОСОБА_41 (рнокпп - НОМЕР_16), на підставі рішення Хорольського районного суду від 11.09.2014 року, справа № 548/1424/14-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177781, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

За позивачами ОСОБА_23 (рнокпп - НОМЕР_17), ОСОБА_24 (рнокпп - 23585207108), ОСОБА_25 (рнокпп - НОМЕР_18), на підставі рішення Хорольського районного суду від 11.09.2014 року, справа № 548/271/16-ц, визнано в порядку спадкування кожній право на 1/3 частини земельної частки (паю) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177176, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

За позивачем ОСОБА_26 (рнокпп - НОМЕР_19), на підставі рішення Хорольського районного суду від 02.02.2016 року, справа № 548/85/16-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177611, виданого ОСОБА_36 районною державною адміністрацією 24 грудня 1996 року.

За позивачем ОСОБА_27 (рнокпп -НОМЕР_20), на підставі рішення Хорольського районного суду від 23.03.2016 року, справа № 548/339/16-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,16 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177679.

За позивачем ОСОБА_28 (рнокпп -НОМЕР_21), на підставі рішення Хорольського районного суду від 07.09.2016 року, справа № 548/1298/16-ц, визнано в порядку спадкування право на ? земельної частки (паю) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177238.

За позивачем ОСОБА_29 (рнокпп -НОМЕР_20), на підставі рішення Хорольського районного суду від 17.12.2015 року, справа № 548/2156/15-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177459.

За позивачем ОСОБА_30 (рнокпп - НОМЕР_22), на підставі рішення Хорольського районного суду від 02.08.2016 року, справа № 548/1055/16-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177507.

За позивачем ОСОБА_31 (рнокпп - НОМЕР_23), на підставі рішення Хорольського районного суду від 13.07.2016 року, справа № 548/947/16-ц, визнано в порядку спадкування право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0258725.

За позивачем ОСОБА_32 (рнокпп - НОМЕР_24), на підставі рішення Хорольського районного суду від 11.03.2016 року, справа № 548/267/16-ц, визнано в порядку спадкування право на 2/3 земельної ділянки посвідченої Державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯГ № 346750.

За позивачем ОСОБА_35 (рнокпп - НОМЕР_25), на підставі рішення Хорольського районного суду від 17.03.2015 року, справа № 548/299/15-ц, визнано в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177581.

Позивач ОСОБА_42 (рнокпп - НОМЕР_26), має право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177628.

Позивач ОСОБА_43 має право на земельну частку (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0038686, яку вона успадкувала після рідної сестри ОСОБА_43.

Позивач ОСОБА_17 (рнокпп - НОМЕР_27), має право на дві земельні частки (пай) площею 4,04 умовних кадастрових гектари кожна, згідно сертифікатів на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0177229 та серії ПЛ №0177230.

Позивачці ОСОБА_34 (рнокпп - НОМЕР_28), належить на праві власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,9 га кадастровий номер 5324880300:00:038:0012.

Позивачеві ОСОБА_33 (рнокпп - НОМЕР_29), належить на праві власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 3,9 га кадастровий номер 5324880300:00:038:0013.

Як вбачається з викопіювання земель Андріївської сільської ради ( Персоніфікація земельних ділянок до Довідки № 93 Виконкому Андріївської сільської ради від 27.02.2017р.), на спірній земельній ділянці загальною площею 165,24 га розташовано 42 земельні ділянки, кожна з яких є площею по 3,9 га. Земля, що становить приватну власнісь складає 42 помножити 3,9 га = 163,8 га.

165,24 - 163,8 = 1,44 га /42 = 0,034га на кожну земельну ділянку.

Загальна площа перелічених земель (з розрахунку 1 пай - 3,9 га без польових доріг), з врахуванням міжпольових доріг складає:

(32+5/6) * (3,9га + 0,034га) = 129,17га.

Як вбачається з тексту обох розпоряджень ОСОБА_36 РДА Полтавської області , технічна документація на спірну земельну ділянку площею 165,24 га, яка розташована на території Андріївської сільської ради Хорольського району, не затверджувалась.

Розпорядженням від 20.07.2005 року №269 земельна ділянка надавалась ФГ С.Барвінок , а не СФГ С.Барвінок .

Розпорядженням від 23.07.2010 року №202 земельна ділянка надавалась СФГ Барвінок , а не СФГ С.Барвінок . Крім того, збільшення строку дії договору з 5 років на строк 10 років не було.

Розпорядження не містять інформацію про вилучення земель приватної власності й переведення їх до земель державної власності.

Отримавши відповідь від ОСОБА_36 РДА від 10.03.2017 року № 389/01-26 та завірені копії Розпоряджень голови ОСОБА_36 районної державної адміністрації від 20.07.2005 року №269 та від 23.07.2010 року №202, та відмову в наданні копії спірного договору оренди між відповідачами, позивачі вимушені були звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Факт порушеного права позивачів був виявлений ними після отримання рішень про відмову у внесенні відомостей реєстратором до Державного земельного кадастру про земельні ділянки позивачів (12-13.01.2016 року). Тобто, про порушення свого права позивачам стало відомо лише після отримання зазначених відмов, а тому ними не пропущено строк зверення до суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.9 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному судочинстві, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України Про місцеві державні адміністрації виконавчу владу в областях і районах здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначено Законом України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 року № 586-XIV (далі - Закону України Про місцеві державні адміністрації ).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах здійснюють місцеві державні адміністрації.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте ОСОБА_36 РДА у своєму розпорядженні № 277 від 16.09.2010 року без дотримання зазначених приписів Закону визначила строк оренди землі 10 років, до розпорядження не доданий список власників земельних часток (паїв), їх розміри, не вказано кому і на якій підставі вони належать та місце розташування.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Закону України Про місцеві державні адміністрації до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Пунктом 12 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України , ст. 1 Закону України Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-XIV , право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідне орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності. Відповідно до статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу , чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що на момент прийняття головою ОСОБА_36 райдержадміністрації спірних розпоряджень земля не була у державній власності.

Враховуючи те, що до суду не надано доказів про прийняття відповідачем рішення про визнання земельних часток (паїв) нерозподіленими (не витребуваними), суд вважає, що оскаржуване рішення про передачу в користування СФГ С.Барвінок невитребуваних паїв є передчасним, оскільки до розпорядження голови РДА не додано список земельних часток, чиї землі передані в управління сільської ради. Список, наданий відповідачем, не витребуваних (нерозподілених) земельних часток паїв ОСОБА_36 РДА за підписом голови не є додатком до даного рішення виходячи з наступного. В тексті рішення не має жодного зауваження щодо наявності такого додатку. На самому списку не зазначено, що він є додатком до цього рішення та що такі земельні частки визнані відповідним рішенням нерозподіленими (невитребуваними).

Відповідно до ст.78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України , цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1277 Цивільного кодексу України лише у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом , усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття,- спадщина визнається відумерлою в судовому порядку за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, розпорядження голови ОСОБА_36 районної державної адміністрації від 20.07.2005 року №269 Про надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству С.Барвінок на території Андріївської сільської ради , та розпорядження голови ОСОБА_36 районної державної адміністрації від 23.07.2010 року №202 Про поновлення договору оренди земельної ділянки селянському фермерському господарству Барвінок , в частині земель позивачів прийняті у невідповідності до вимог законодавчих актів, з перевищенням наданих повноважень, оскільки, відповідач ОСОБА_36 РДА розпорядилася землею, яка не мала статусу не витребуваної, тобто не мала державної форми власності.

Позивачі ОСОБА_33 і ОСОБА_34, за якими визнано право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами відповідно 5324880300:00:038:0013 і 5324880300:00:038:0012, - уклали договори оренди землі з СВК Андріївський , але останній не може скористатися орендованою землею, так як вона перебуває в оренді у відповідача СФГ С.Барвінок .

Доданий до позову комбінований витяг з публічної кадастрової карти України (чотири витяги з різним масштабом), підтверджує, що земельна ділянка ОСОБА_33 (аналогічно і земельна ділянка ОСОБА_34), висвітлюється при пошуку через кадастровий номер 5324880300:00:038:0013, як земельна ділянка приватної власності.

Порівняння Плану зовнішніх меж земель переданих у колективну власність з місцем знаходження земельної ділянки кадастровий номер 5324880300:00:038:0001 площею 165,24 га, підтверджує факт, що спірна земельна ділянка накладається на землі колективної (приватної) власності на 100%.

Зазначене підтверджується довідкою Відділу Держгеокадастру у ОСОБА_36 районі від 18 квітня 2017 року.

08 грудня 2015 року СФГ С.Барвінок нотаріально посвідчувало Заяву про дачу згоди на виділення земельних ділянок трьом власникам земельних паїв, але листом від 03 травня 2016 року №48-4 СФГ С.Барвінок почало вимагати від людей документи, які містять особисту інформацію, яка не стосується фермерського господарства, що було сприйнято, як відмову, або захід для затягування процедури поділу земельної ділянки площею 165,24 га. До дати написання згаданого листа, власники земельних паїв замовили технічну документацію на свої земельні ділянки, але отримали 12-13.01.2016 року Рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Уклавши договори оренди на 28 ділянок СВК Андріївський звернувся 31.10.2016 року листом №151 до голови ОСОБА_36 РДА з метою вирішення питання поділу земельної ділянки кадастровий номер 5324880300:00:038:0001, на що отримав відмову від 06.11.2016 року № 1845/01-40, з тексту якої вбачається, що ОСОБА_36 РДА продовжує отримувати орендну плату від відповідача СФГ С.Барвінок .

Згідно із статтями 154 та 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним та скасовується .

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно ч.ч.1 та 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу . Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом встановлено, що ОСОБА_36 РДА не мала повноважень розпоряджатись земельними ділянками приватної власності, що належать позивачам, оскількиспірна земельна ділянка не є державною землею, вона належить громадянам - колишнім членам КСП та їх спадкоємцям на даний час та є приватною формою власності з огляду на наступне.

Згідно роз'яснення наведеного у листі Державного агентства земельних ресурсів України № 6733/17/6-12 від 03.05.2012 нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної власності чи комунальної власності, а їх надання у користування здійснюється без проведення земельних торгів на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування після розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку.

Також 15.01.2010 року Державним агентством земельних ресурсів України, Управління ринку земель та оціночної діяльності надане офіційне роз'яснення "Щодо використання не витребуваних земельних часток (паїв)", яке було надано на звернення від органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій стосовно можливості передачі в оренду не витребуваних земельних часток (паїв) без проведення земельного аукціону, вказується, що не витребувані земельні частки (паї) відносяться до земель приватної власності, а отже надаються в оренду без проведення земельною аукціону.

За таких обставин, беручи до уваги те, що нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки - частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності та відносяться до земель приватної власності, а тому реєстрація вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі із зазначенням форми власності - Державна власність є незаконною, оскільки вона такою не є.

Так, в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року у справі N 6- 10584св15 (витяг з якої наведено в п. 3 Розділу 3 листа ВССУ від 03.06.2016 р. Про правові позиції судової палати у цивільних справах ВССУ за 2015 рік ) фактично було зроблено висновок про спеціальність норм Закону про паювання в частині пайових земель і про те, що вони не є землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на час укладення договору оренди, істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6 , 11 , 17 , 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1, ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); невід'ємною частиною договору оренди є акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний договір оренди був укладений ОСОБА_36 РДА не містив, передбачених законом істотних умов.

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав такий акт, порешення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охорошованих законом інтересів позивача.

Вище наведене свідчить про незаконність прийняття відповідачем оспорюваного розпорядження та підлягає визнанню недійсним, оскільки ОСОБА_36 РДА при винесенні розпорядження № 277 від 16.09.2010 року перевищили свої повноваження, а саме розпорядилася вказаною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, яка відноситься до нерозподілених (невитребуваних) земельних ділянок, без прийняття відповідного рішення, до розпоряджень не доданий список власників земельних часток (паїв) чиї землі є нерозподіленими, що призвело до укладення одного договору оренди земельної ділянки та невитребувані частки були сформовані в одну земельну ділянку, яка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, як сформована земельна ділянка.

За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільною законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до п. г ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Як роз"яснено в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", при вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 (чинної на момент винесення спірних розпоряджень та укладення договору оренди).

Статтею 152 ЗК України передбачено способи захисту прав на земельні ділянки, серед яких, зокрема, передбачено право визнати угоду недійсною та визнати недійсними рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

Щодо можливості оскарження рішення одноразової дії, прийнятого суб"єктом владних повноважень, про передачу земельних ділянок у власність чи оренду, - суд вивчивши та проаналізувавши практику Верховного Суду України прийшов до висновку, що відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленої в рішенні № 918/109/16 та в інших рішеннях - самостійний позов про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок не виконує функції захисту прав особи, оскільки не впливає на права та обов'язки сторін таких правовідносин (у зв'язку з тим, що дія цих ненормативних актів вичерпується фактом їх виконання), що однак не виключає можливості оскарження зазначених актів у комплексному поєднанні із вимогами про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі цих оскаржуваних актів.

Відтак, всі позовні вимоги про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області, можуть бути оскарженими в порядку цивільного судочинства та підлягають до повного задоволення з підстав, наведених в мотивувальній частині цього рішення.

Сільськогосподарський виробничий кооператив Андріївський (37850, Полтавська обл., Хорольський р-н, с.Андріївка, вул.Шевченка, 5, код ЄДРПОУ 03770230) є повним правонаступником КСП ім.Ілліча (с.Андріївка Хорольського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 03770230) й СВК Андріївський є господарюючим суб'єктом.

Довідка Виконавчого комітету Андріївської сільської ради Хорольського району від 27.02.2017р. № 93 перелічує власників земельних часток (паїв), які знаходяться на земельній ділянці, яку орендує ФГ С.Барвінок , згідно договору оренди землі від 01.09.2010 року, що уточнюється Персоніфікацією земельних ділянок до цієї довідки.

Позивач СВК Андріївський уклав з позивачами договори оренди, але СФГ С.Барвінок не допустило до використання орендованою землею (витяги реєстрації іншого речового права й таблиця укладених договорів додаються).

Відповідно до частини 1 та 5 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

У зв'язку з набранням чинності 01.01.2017 року нової редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" питання визначення механізму державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки врегульовано на законодавчому рівні. Зокрема, статтею 30 Закону встановлено, що право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.

Зважаючи на те, що в ході державної реєстрації права оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки відсутня можливість відкрити розділ на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, - відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстре речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 13 Закону України від 05.06.2003 №899-ІV „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004р. № 122 „Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідна сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація в межах повноважень визначених п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договору) повинні своїм рішенням (розпорядженням) визначити вищезазначені земельні частки (паї), як невитребувані земельні частки (паї-), і мають право укласти договір оренди невитребуваних земельних часток (паїв) до настання певної умови, передбаченої ст. 13 Закону України від 05.06.2003 № 899-1V "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)": "до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку» . Отже за наведеного, до рішення ради (розпорядження голови райдержадміністрації) повинен додаватися список власників земельних часток (паїв), чиї землі передані в управління раді (райдержадміністрації) з метою їх ідентифікації.

Згідно ч.1 ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належать вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про щозазначається у договорі оренди земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. № 122 " Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) відповідна сільська, селищна рада, повинна своїм рішенням визначити вищезазначені земельні частки (паї), як невитребувані земельні частки (паї). До рішення ради повинен додаватися список власників земельних часток (паїв). Земельна ділянка, яка відповідає умовним кадастровим гектарам невитребуваних земельних часток (паїв), перебуває у приватній власності громадян, право на яке посвідчене сертифікатом, не може бути приєднана до земель запасу державної власносі, які підлягають розподілу відповідно до Земельного кодексу України.

Тобто, для надання земельній частці (паю) статусу невитребуваної, відповідна сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація приймає рішення про визнання такої земельної частки нерозподіленою (невитребуваною).

До такого рішення (розпорядження) додається список власників невитребуваних земельних часток ( паїв).

На виконання ухвали Хорольського районного суду Полтавської області про витребування доказів підтверджено факт відсутності прийняття райдержадміністрацією розпорядження про визначення земельних часток (паїв) позивачів, як не витребуваних, а також списку власників земельних часток (паїв), який мав би бути додатком до цього розпорядження.

Тобто, як вбачається з договору оренди, він укладений терміном на 10 років без застережень, передбачених ст. 13 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) № 899 - ІV від 05.06.2003 року.

Таким чином, розпорядженняОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області від 20.07.2005 р. №269 та розпорядження ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області від 23.07.2010 року №202 Про поновлення договору оренди земельної ділянки селянському фермерському господарству Барвінок підлягають визнанню незаконними, оскільки укладені з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. № 122 "Про організацію робіт та методику розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, враховуючи, що позивачами доведено і належними доказами підтверджено, те що дійсно порушено їхнє право, суд вважає, що є правові підстави для задоволення позовних вимог позивачів про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області підтвердджені, а тому позов слід задоволити повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 182, 257, 261, 396, 525, 654 ЦК України, ст.ст. 14, 27 Закону України " Про оренду землі", ст. 212 ЗК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 В ячеславівни, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, СВК Андріївський до ОСОБА_36 РДА Полтавської області, СФГ С.Барвінок при третіх особах: Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Андріївської сільської ради Хорольського району Полтавської області про визнання незаконними та скасування розпоряджень ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області,- задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області від 20.07.2005 року №269 Про надання в оренду земельної ділянки фермерському господарству С.Барвінок на території Андріївської сільської ради .

Визнати незаконним та скасувати розпорядження ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області від 23.07.2010 року №202 Про поновлення договору оренди земельної ділянки селянському фермерському господарству Барвінок .

Визнати недійсним договір оренди землі від 01.09.2010 року укладений між селянським (фермерським) господарством С. Барвінок та ОСОБА_36 районною державної адміністрацією який було зареєстровано у ОСОБА_36 районному відділі Полтавської РФ центру ДЗК 01 вересня 2010 року за № 041056300706 та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області та СФГ С.Барвінок на користь СВК Андріївський судовий збір у сумі 4800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_36 районної державної адміністрації Полтавської області та СФГ С.Барвінок на користь ОСОБА_8 судовий збір у розмірі 1920,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення суду складено 30.08.2018 року.

Суддя : Н.С. Миркушіна