Рішення

від 25.10.2018 по справі 761/47431/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/47431/17

Провадження № 2/761/449/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Мальцева Д.О.,

за участю секретаря: Фецяк Р.А.

представник позивача: ОСОБА_1

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року ОСОБА_2 через свого представника звернулася до суду з позовом до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва , згідно якого, з урахуванням позовної заяви від 01.02.2018 року, поданої на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, просить: постановити рішення, яким визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2, поширену Громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва та розміщену у листі до Міністерства освіти і науки України на ім'я Міністра освіти і науки України Гриневич Лілії Михайлівни (вих. б/н від 01.12.2017 року, вх. 30142/0/2-17 від 06.12.2017 року), а саме: Професор ОСОБА_2, яка належить до родини ОСОБА_5, колишнього першого віце-прем'єр-міністра України, оголошеного в розшук ; (позивач) залякує і тероризує українських науковців ; (позивач) підтримує тісні контакти із сіловими структурами ЛНР і ДНР регулярно відвідуючи їх на окупованій території, а інформацію і документи, там отримані, використовує для боротьби із викладачами і вченими Луганського державного медичного університету ; на визнання заслуг перед ЛНР та ДНР , під час чергового візиту до ЛНР влітку 2016 року, ОСОБА_10 вона була нагороджена грамотою ; (позивач) під благородним гаслом боротьби зі лженаукою продовжує виконувати замовлення країни-агресора та наживатися на безпідставних звинуваченнях спеціалізованих рад і дисертантів у порушенні процедури захисту дисертацій або плагіаті ; (позивач продовжує) наживатися на безпідставних звинуваченнях спеціалізованих рад і дисертантів у порушенні процедури захисту дисертацій або плагіаті ; (позивач) вдається до погроз членам експертної ради, щоб вони голосували так, як вона вимагає ; останнім часом ОСОБА_2 використовує залякування і шантаж на адресу ректорів вищих навчальних закладів. Так під її тиском, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_9 звинувачує підпорядковану їй спеціалізовану раду в недоброчесності та вимагає відхилення захищених дисертацій ; це вибірковий каральний інструмент, який немає нічого спільного зі встановленням чіткої, зрозумілої, відкритої та доступної процедури експертизи дисертаційних робіт ; у якості додаткового тиску ОСОБА_2 використовує медійні ресурси, даючи інтерв'ю газеті Дзеркало тижня . У них розголошується інформація про роботу експертної ради МОН та висуваються вимоги щодо відхилення тих чи інших дисертацій, або застосування до них спеціальних заходів. Таким чином руйнуються наукові репутації відомих і молодих вчених країни ; І хоча наклепи ОСОБА_2 не підтверджується, а судові органи виносять постанови про присудження наукових ступенів, у яких дисертантам було відмовлено за її наполяганням, вона залишається у складі експертної ради ; постановити рішення, яким стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 106 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вищенаведена інформація, викладена в листі до Міністерства освіти і науки України за вих. №б/н від 01.12.2016 року та вх.№30142/0/2-17 від 06.12.2017 року, є недостовірною, та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Так, позивач вказує, що звинувачення його у вчиненні кримінально-караних діянь, зокрема погроза насильством, погроза щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, шахрайство, сприяння учасникам злочинних організацій, розміщене відповідачем в листі, не відповідають дійсності, оскільки жодних дій, які визначені Кримінальним кодексом України як погроза насильством, погроза щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, шахрайство, сприяння учасникам злочинних організацій, ним не здійснювалось.

При цьому, у позові зазначено, що позивач є не належить до родини ОСОБА_5, а має з ним лише однакове прізвище.

Також, в обґрунтування завданої моральної шкоди, позивач зазначає, що у зв'язку з поширенням відповідачем відносно нього недостовірної інформації, він зазнав моральних страждань, адже звинувачення в корупційній та антидержавній діяльності применшило та знівелювало його реальні здобутки і як експерта та дослідника випадків плагіату, так і як громадина України з активною громадською та патріотичною позицією.

Ухвалою від 07.02.2018 року було відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 21.05.2018 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки свого представника в судове засідання суд не сповістив.

Вислухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, зібрані в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 01.12.2017 року Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва звернулось до Міністра освіти та науки України Гриневич Л.М. з листом, підписаним керівником вказаного громадського формування ОСОБА_8, в якому, поміж іншого, зазначено: Професор ОСОБА_2, яка належить до родини ОСОБА_5, колишнього першого віце-прем'єр-міністра України, оголошеного в розшук ; (позивач) залякує і тероризує українських науковців ; підтримує тісні контакти із сіловими структурами ЛНР і ДНР регулярно відвідуючи їх на окупованій території, а інформацію і документи, там отримані, використовує для боротьби із викладачами і вченими Луганського державного медичного університету ; на визнання заслуг перед ЛНР та ДНР , під час чергового візиту до ЛНР влітку 2016 року, ОСОБА_10 вона була нагороджена грамотою ; під благородним гаслом боротьби зі лженаукою продовжує виконувати замовлення країни-агресора та наживатися на безпідставних звинуваченнях спеціалізованих рад і дисертантів у порушенні процедури захисту дисертацій або плагіаті ; наживатися на безпідставних звинуваченнях спеціалізованих рад і дисертантів у порушенні процедури захисту дисертацій або плагіаті ; вдається до погроз членам експертної ради, щоб вони голосували так, як вона вимагає ; останнім часом ОСОБА_2 використовує залякування і шантаж на адресу ректорів вищих навчальних закладів. Так під її тиском, ректор Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця ОСОБА_9 звинувачує підпорядковану їй спеціалізовану раду в недоброчесності та вимагає відхилення захищених дисертацій ; це вибірковий каральний інструмент, який немає нічого спільного зі встановленням чіткої, зрозумілої, відкритої та доступної процедури експертизи дисертаційних робіт ; у якості додаткового тиску ОСОБА_2 використовує медійні ресурси, даючи інтерв'ю газеті Дзеркало тижня . У них розголошується інформація про роботу експертної ради МОН та висуваються вимоги щодо відхилення тих чи інших дисертацій, або застосування до них спеціальних заходів. Таким чином руйнуються наукові репутації відомих і молодих вчених країни ; І хоча наклепи ОСОБА_2 не підтверджується, а судові органи виносять постанови про присудження наукових ступенів, у яких дисертантам було відмовлено за її наполяганням, вона залишається у складі експертної ради .

Вказаний лист було зареєстровано в Міністерстві освіти і науки України 06.12.2017 року за вх.№ 30142/0/2-17.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що вищенаведена інформація, викладена в листі, є недостовірною, та такою, що порушує його честь, гідність та ділову репутацію.

Так, положеннями ст. 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1050 року та протоколів №№ 2, 4, 7, 11 до неї, право на свободу вираження поглядів включає в себе свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Поряд з цим, здійснення таких свобод може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки,територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров'я або моралі, для захисту репутації або прав них осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду, та є необхідним в демократичному суспільстві.

При цьому, статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно вимог ст. 201 Цивільного кодексу України (надалі - ЦПК України) особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Згідно зі ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Положеннями статті 299 ЦК України визначено, що фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Разом з тим, як роз'яснено в п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи , при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Водночас, у п. 19 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Крім того, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лінгельса проти Сполученого Королівства повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночним судженням. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України Про інформацію оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 27.02.2009 року, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Однак, у ході розгляду даної справи відповідачем, у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів достовірності поширеної ними інформації, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ними обставин.

Так, аналізуючи інформацію, яку позивач вважає недостовірною, визначаючи її характер та мету, а також з огляду на характер використання мовних засобів та враховуючи вимоги зазначених вище актів законодавства, суд вважає, що оспорювана інформація, поширена відносно позивача у листі від 01.12.2016 року, створює негативне враження про позивача, має обвинувальний нахил та дає підстави вважати, що є конкретні докази про його безпосередню причетність до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема погрози насильством, погрози щодо службової особи чи громадянина, який виконує громадський обов'язок, шахрайства, сприяння учасникам злочинних організацій.

Будь-яких доказів, як б підтверджували те, що органами, до компетенції яких чинним законодавством віднесена перевірка обставин, що містять відомості про наявність ознак кримінальних правопорушень, виявлено будь-які ознаки діянь позивача, про наявність яких, фактично, йдеться в поширеній інформації, матеріали справи не містять.

Таким чином, надаючи оцінку доказів у справі, суд, з огляду відсутність будь яких доказів достовірності оспорюваної інформації, визнає недостовірною та такою, що порушує немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, оспорювану інформацію про позивача, поширену відповідачем в листі від 01.12.2017 року.

Водночас, стосовно позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, згідно п. 3 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, у випадках встановлених Законом.

При цьому, ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як встановлено в судовому засіданні, в результаті поширення відповідачем недостовірних відомостей, які принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, останньому заподіяно моральну шкоду.

Разом з тим, при визначенні розміру завданої моральної шкоди суд зобов'язаний врахувати положення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди від 31 березня 1995 року № 4 щодо характеру та обсягу немайнових втрат, засад розумності, виваженості та справедливості.

Відтак, враховуючи усі встановлені судом по справі обставини, вимоги закону, а також те, що встановлення судом порушень відповідача само по собі становить достатню та справедливу сатисфакцію в частині відшкодування моральної шкоди, якої зазнав позивач, суд находить суму моральної шкоди в розмірі 106 500 грн. 00 коп. занадто завищеною, та такою, що не відповідає ступеню перенесених страждань, а тому вважає, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягає на відшкодування моральної шкоди 3723,00 грн.

Враховуючи викладене, на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 34, 40, 68, 129 Конституції України, ст.ст. ст. 23, 201, 277, 297, 299, 1167, 1172 ЦК України, ст. 30 Закону України Про інформацію та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду - задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує немайнові права ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.п.н.НОМЕР_1) інформація, поширена Громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва (код ЄДРПОУ 39146039) розміщену у листі до Міністерства освіти і науки України на ім'я Міністра освіти і науки України Гриневич Лілії Михайлівни від 01.12.2017р., а саме: Професор ОСОБА_2, яка належить до родини ОСОБА_5 , колишнього першого віце-прем'єр-міністра України, оголошено в розшук ; …залякує і тероризує українських науковців, підтримує тісні контакти із силовими структурами ЛНР і ДНР , регулярно відвідуючи їх на окупованій території , а інформацію і документи, там отримані, використовує для боротьби із викладачами і вченими Луганського державного медичного університету ; На визнання заслуг перед ЛНР та ДНР під час чергового візиту до ЛНР влітку 2016року, ОСОБА_10 вона була нагороджена грамотою ; Під благородним гаслом боротьби зі лженаукою продовжує виконувати замовлення країни-агресора та наживається на безпідставних звинуваченнях спеціалізованих рад і дисертантів у порушенні процедури захисту дисертацій або плагіаті ; …наживається на безпідставних звинуваченнях спеціалізованих рад і дисертантів у порушенні процедури захисту дисертацій або плагіаті ; …вдається до погроз членам експертної ради, щоб вони голосували так, як вона вимагає ; Останнім часом ОСОБА_2 використовує залякування і шантаж на адресу ректорів вищих навчальних закладів. Так під її тиском ректор Національного медичного університету ім.О.О.Богомльця ОСОБА_9 звинувачує підпорядковану їй спеціалізовану раду в не доброчесності та вимагає відхилення захищених дисертацій ; Це вибірковий каральний інструмент, який немає нічого спільного зі встановленням чіткої, зрозумілої, відкритої та доступної процедури експертизи дисертаційних робіт , У якості додаткового тиску ОСОБА_2 використовує медійні ресурси, даючи інтерв'ю газеті Дзеркало тижня . У них розголошується інформація про роботу експертної ради МОН та висуваються вимоги щодо відхилення тих чи інших дисертацій, або застосування до них спеціальних заходів. Таким чином руйнуються наукові репутації відомих і молодих вчених країни ; І хоча наклепи ОСОБА_2 не підтверджуються, а судові органи виносять постанови про присудження наукових ступенів, у яких дисертантам було відмовлено за її наполяганням, вона залишається у складі експертної ради .

Стягнути з Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону Загін територіальної оборони Самооборона Києва на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 3723грн.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя