Постанова

від 19.11.2018 по справі 912/1720/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2018 м.Дніпро Справа № 912/1720/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від органу Державної виконавчої служби: представник не з'явився;

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі головного державного виконавця Борисенко Любові Петрівни на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2018 у справі №912/1720/18 (суддя Тимошевська В.В., повний текст ухвали складено 20.08.2018)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро", м.Олександрія, Кіровоградська область

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, м.Кропивницький

про визнання договору оренди поновленим, визнання додаткової угоди укладеною,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2018 на адресу Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ДимПро" (надалі - ТОВ "Агрофірма "ДимПро") про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просив суд:

- заборонити державним кадастровим реєстраторам відділу у Олександріському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3520382100:02:000:9002, загальною площею 59,0188 га, яка розташована на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18 заяву ТОВ "Агрофірма "ДимПро" про забезпечення позову задоволено та заборонено державним кадастровим реєстраторам відділу у Олександріському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області здійснювати дії, спрямовані на скасування державної реєстрації земельної ділянки, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 3520382100:02:000:9002, загальною площею 59,0188 га, яка розташована на території Головківської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області.

30.07.2018 до Господарського суду Кіровоградської області у справі №912/1720/18 надійшла скарга ТОВ "Агрофірма "ДимПро" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, яка містить вимоги наступного змісту:

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення №8976/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі № 912/1720/18 стягувачу без прийняття до виконання та визнати неправомірним повідомлення від 20.07.2018 №8976/02.1-26;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18;

- зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

В обґрунтування поданої скарги ТОВ "Агрофірма "ДимПро" зазначає, що ухвала господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18 відповідає вимогам до виконавчого документа, зокрема, визначеним у ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", отже, державним виконавцем безпідставно повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2018 у справі №912/1720/18 скаргу ТОВ "Агрофірма "ДимПро" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 задоволено;

- визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення №8976/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18 стягувачу без прийняття до виконання;

- визнано неправомірним повідомлення від 20.07.2018 №8976/02.1-26;

- головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення (поновити порушене право заявника), а саме винести постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню ухвали господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18;

- головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 зобов'язано у строк, який не перевищує десять днів з дня одержання ухвали, повідомити суд та заявника про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі головного державного виконавця Борисенко Любові Петрівни подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить апеляційний господарський суд її скасувати.

Апелянт зазначає, що ухвала Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18 не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме в ній визначено державних кадастрових реєстраторів відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, а не конкретну посадову особі із зазначенням її прізвища, ім'я, по батькові, а також не зазначено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. Вказує, що невідповідність ухвали про забезпечення позову вимогам до виконавчого документа є підставою для її повернення стягувачу без прийняття до виконання в порядку, визначеному п.6 ч.4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, просить апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.

Відповідач апеляційну скаргу підтримав, просить апеляційний господарський суд її задовольнити.

Представники сторін та органу Державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались, про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином, з огляду на що колегія суддів вважає можливим переглянути справу в апеляційному порядку за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.124 Конституції України, ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень здійснюється виконавчою службою у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред'явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.

Відповідно до ч.3 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно ч.1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

В ухвалі Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18 боржником зазначено Державних кадастрових реєстраторів відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області; також зазначено адресу відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Визначення державного кадастрового реєстратора сформульовано в статті 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр", відповідно до якої встановлено його спеціальний статус у сфері державної реєстрації земельних ділянок.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про Державний земельний кадастр" внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, державний кадастровий реєстратор - це посадова особа, яка здійснює всі необхідні дії з ведення Державного земельного кадастру.

Таким чином, оскаржуваною ухвалою суду заборонено вчиняти дії не конкретній фізичній особі, а посадовій особі, яка в силу норм закону наділена певними спеціальними повноваженнями.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Тому, як правильно зазначив місцевий господарський суд, відсутність у виконавчому документі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. Державний виконавець не був позбавлений можливості за потреби з'ясувати прізвища, ім'я, по батькові осіб, які являються державними кадастровими реєстраторами відділу у Олександрійському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області станом на момент виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначається строк пред'явлення рішення до виконання.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 10.07.2018 у справі №912/1720/18, вона є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її прийняття та підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, вищезазначеними нормами законодавства встановлено строки пред'явлення виконавчих документів до виконання та визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що незазначення в ухвалі від 10.07.2018 конкретного строку, в межах якого ухвалу може бути пред'явлено до виконання, не є перешкодою для прийняття такої ухвали до виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно із ч. ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 3 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України стала частиною національного законодавства. Згідно ст. 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини.

У справі "Сьорінг проти Об'єднаного Королівства Великої Британії" Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010)

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, формальні підстави, викладені у повідомлення від 20.07.2018 №8976/02.1-26 фактично призвели до порушення державним виконавцем вимог ст. 144 Господарського процесуального кодексу України та порушення прав ТОВ "Агрофірма "ДимПро".

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

За викладених обставин дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 щодо винесення 20.07.2018 повідомлення №8976/02.1-26 про повернення виконавчого документу - ухвали господарського суду Кіровоградської області у справі № 912/1720/18 від 10.07.2018 стягувачу без прийняття до виконання є неправомірними.

Таким чином, скарга ТОВ "Агрофірма "ДимПро" на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 у справі № 912/1720/18 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення скарги, внаслідок чого оскаржувана ухвала скасуванню не підлягає та прийнята при повному з'ясуванні обставин справи, без порушенням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, пов'язані з розглядом апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, покладаються на відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Керуючись ст. 129, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області в особі головного державного виконавця Борисенко Любові Петрівни залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 13.08.2018 у справі №912/1720/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя І.М. Подобєд

(Повний текст постанови складено 20.11.2018).