Рішення

від 20.11.2018 по справі 903/737/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 листопада 2018 р. Справа № 903/737/18

за позовом державного підприємства "Горохівське лісомисливське господарство", Волинська обл., м.Горохів

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрія", Волинська обл., Луцький р-н., с.Чаруків

про стягнення 31 555 грн. 13 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач ДП "Горохівське лісомисливське господарство" звернувся до суду із позовною заявою від 10.10.2018 року №29610 до ТОВ "Інтегрія" про стягнення 31 555 грн. 13 коп., з яких 29 484 грн. 00 коп. основного боргу, 693 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 1 378 грн. 13 коп. річних та судових витрат по справі.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору постачання новорічних ялинок №7/12/2017 від 15.12.2017 року зобов'язань по оплаті поставленого товару.

Ухвалою суду від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Зобов'язано позивача подати суду підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; Позивача та відповідача: належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду. У разі наявності заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відповідачу подати суду заяву із обґрунтуванням заперечень протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

30.10.2018 року на виконання вимог ухвали суду від 16.10.2018 року позивач подав суду підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, належно засвідчені копії Статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, довідки органу статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій.

Заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не надходили.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача: Волинська обл., Луцький район, с. Чаруків, вул. Першотравнева, буд 31.

Така ж адреса зазначена у позовній заяві.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 16.10.2018 року направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу відповідача.

Однак, надіслана на адресу відповідача ухвала суду від 16.10.2018 року повернута органом поштового зв'язку 22.10.2018 року із відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме - 22.10.2018 року.

Строк подання відзиву - по 06.11.2018 року.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.           

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов'язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

15.12.2017 року між Державним підприємством Горохівське лісомисливське господарство (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтегрія" (покупець) укладений договір постачання новорічних ялинок №7/12/2017 (а.с. 11-13).

Згідно п.п. 1.1, 3.1, 4.1, 4.2, 6.1, 6.3, 7.1, 12.1, 12.2 продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (товар), а покупець зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в договорі.           Асортимент - новорічні ялинки - 702 штуки, ціна 42 грн. 00 коп. Загальна сума договору 29 484 грн. 00 коп.          Прийом-передача товару здійснюється на складі продавця за умовами - франко-склад продавця за якістю - у відповідності з нормами відповідних ГОСТ, ТУ, інших умов згідно законодавства України; за кількістю - у відповідності з товарно-транспортними та специфікаціями до них з підписом уповноваженої особи та печаткою продавця. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної. Платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5-ти календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або готівковим платежем в касу господарства в день одержання товару. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Договір діє з 15 грудня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Укладений між сторонами договір №7/12/2017 від 07.12.2017 року за правовою природою є договором поставки. Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Договір поставки №7/12/2017 від 07.12.2017 року предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був. Протилежного суду не доведено.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято ялинок на загальну суму 29 484 грн. 00 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною №201 від 23.12.2017 року (а.с. 14). Відпуск та отримання товару підтверджується відмітками відповідача про отримання. Накладна підписана без зауважень та містить відтиск круглої печатки підприємства.          

Відповідач зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, претензії № 37 від 13.02.2018 року, №8 від 14.08.2018 року з вимогою повернути борг, залишив без відповіді та задоволення, що спричинило звернення кредитора з позовом до суду (а.с. 15-18).

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язання щодо оплати товару в порядку, обумовленому договором, не виконав, заборгованість за товар становить 29 484 грн. 00 коп., підтверджується договором №7/12/2017 від 07.12.2017 року (а.с.11-13), товарно-транспортною накладною №201 від 23.12.2017 року (а.с. 14), підставна та підлягає до стягнення з відповідача відповідно до ст.ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 692, 712 ЦК України.

Крім того позивачем нараховано до стягнення 1 378 грн. 13 коп. інфляційних втрат за період з грудня 2017 року по жовтень 2018 року та 693 грн. 00 коп. річних за період з 23.12.2017 року по 05.10.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Вищий господарський суд України у п. п. 1.3, 4.1 постанови Пленуму від 17.12.2013 року №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” зазначив, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці розрахунку, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

При цьому день поставки товару не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Частиною 5 ст. 254 ЦК України, встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Оскільки поставка товару відбулась 23.10.2017 року (субота), день оплати припадає на перший робочий день 25.12.2017 року правомірним є нарахування річних з 26.10.2017 року (тобто, з вівторка).

З огляду на наведене, враховуючи вихідні дані з розрахунку позивача, відомості щодо дат та сум здійснених оплат, суд, за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3., провів перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та річних, згідно з яким, правомірними та такими, що підлягають до задоволення є вимоги в частині стягнення з відповідача 1 378 грн. 13 коп. інфляційних втрат та 688 грн. 23 коп. річних за період з 26.12.2017 року по 05.10.2018 року.          

У стягненні 04 грн. 77 коп. річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.          

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрія" (вул. Першотравнева, 31, с. Чаруків, Луцький район, Волинська обл., код ЄДРПОУ 40448003) на користь державного підприємства "Горохівське лісомисливське господарство" (вул. Берестецька, 2, м. Горохів, Волинська обл., код ЄДРПОУ 13350807)

- 29 484 грн. 00 коп. основного боргу, 688 грн. 23 коп. 3% річних, 1 378 грн. 13 коп. інфляційних втрат, 1 761 грн. 73 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього: 33 312 грн. 09 коп. (тридцять три тисячі триста дванадцять грн. 09 коп.).

3. У позові на суму 4 грн. 77 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

          Суддя                                                   А. М. Кравчук