Рішення

від 06.11.2018 по справі 907/430/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.11.2018 м. Ужгород Справа № 907/430/18

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участі секретаря судового засідання Лазар С.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом іноземного підприємства Петро Карбо Хем-Мукачево , с. Павшино Мукачівський район

до угорської компанії InterNational Business Gaz Kft , м. Будаорс, Угорщина

про розірвання договору, стягнення заборгованості та збитків

Представники:

позивача - Калинич І.І., представник за довіреністю

відповідача - не з'явився

Позивач звернувся до суду з вимогами про розірвання укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу та повернення попередньої оплати в сумі 50000,00євро, що становить 1525500,00грн., оскільки відповідач всупереч умов зазначеного договору не поставив товар у встановлений строк. Крім того, вимагає сплати збитків за невиконання договірних зобов'язань на суму 16770,00 євро, що еквівалентно 511652,70 грн. та просить стягнути суму 101857,63 грн. на правову допомогу адвоката. Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтування долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом проти позовних вимог заперечив у повному обсязі. Зокрема, посилаючись на те, що позивач у справі станом на 01.08.18 має заборгованість перед відповідачем на загальну суму 67600,00 доларів США, а також на суму 54781,00 євро за послуги та матеріали, які були надані для потреб позивача та його персоналу. Посилається на те, що позивач безпідставно відмовляється підписувати акти взаємозвірки. Вважає безперспективним та складним відстоювання своїх прав у судах України через неможливість застосування європейського законодавства, готує відповідні позови до судових інституцій Європейського союзу. Просить врахувати даний відзив та провести розгляд справи без участі його представника.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, встановив наступне.

23.10.2015р. підприємство в особі директора Погуляйло С.В. та компанія в особі директора Богуславського І. уклали договір № РССМ-INBGaz-23/10 купівлі-продажу зріджених вуглеводних газів (далі - договір).

За умовами договору (п. 1.1) продавець - відповідач у справі - зобов'язався поставити, а покупець - позивач у справі, - прийняти та оплатити товар на умовах зазначених у додатку А до договору, а саме: місяць та час поставки - вересень 2017р., одиниці виміру - метричні тонни, ціна - 500 євро за МТ, кількість - 100,000 МТ, вартість - 50000 євро, умови оплати - 100 % попередня оплата.

Сторони укладеною 1.06.18 додатковою угодою до договору визначили, що вирішення спорів за даним договором здійснюється в господарських судах України та на підставі права України.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач на виконання умов договору на підставі рахунку (інвойсу) на попередню оплату № 2017/0057 від 23.08.2017 здійснив попередню оплату вартості товару двома валютними платежами на загальну суму 50000,00 євро, про що свідчать відповідні платіжні доручення № 2 від 29.08.17 на суму 40000,00євро та № 5 від 31.08.17 на суму 10000,00 євро.

Відповідач на порушення власних зобов'язань за договором товар не поставив та попередню оплату позивачеві не повернув.

Наведені обставини справи відповідачем не заперечуються та не спростовані.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За загальним правилом, у відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання, якими є сторони спірних відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наведене кореспондується із приписами ст. 526 ЦК України, згідно яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отож, оскільки у ні визначений договором строк - на протязі вересня 2017, - ні в будь-який інший строк станом на час вирішення спору судом - відповідач не поставив товар позивачу, вимоги останнього щодо стягнення з відповідача сплаченої попередньої оплати в сумі 50000,00 євро є правомірними за змістом наведених приписів цивільного та господарського законодавства та такими, що підлягають задоволенню судом.

При цьому суд не приймає заперечення відповідача проти позову з посиланням на заборгованість перед ним позивача на суму 67600,00 доларів США, оскільки такі заперечення документально не обґрунтовані. Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності такої заборгованості. Акти звірки від 08.01.2018, на які як на єдиний доказ посилається відповідач, такими не можуть вважатися, оскільки: по-перше - акти звірки не є первинними документами, що підтверджують здійснення сторонами господарських операцій; по-друге - зазначені акти є документами односторонньо складеними відповідачем.

З наведених підстав не може бути судом прийнято також посилання відповідача на акт звірки між компанією та Погуляйло С.В. станом на 2018.08.03 як підтвердження наявність заборгованості позивача перед відповідачем на суму 54781,00 євро. Крім того, суд приймає до уваги, що у даному акті йдеться про борг фізичної особи Погуляйло С.В., а не про борг підприємства - позивача у справі, - керівником якого є Погуляйло С.В.

За приписами ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору, то суд виходить з приписів ч. 2 ст. 651 ЦК України, відповідно до яких договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Невиконання відповідачем як продавцем за договором умов щодо поставки товару, що доведено у ході судового розгляду даної справи, є істотним порушенням умов договору, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині розірвання договору також підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 16770,00 євро як збитків, яких може зазнати позивач у разі застосування до нього фіскальними органами штрафних санкцій (пені) за недотримання строків розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій, не підлягають задоволенню судом, оскільки наявність зазначених збитків станом на час вирішення спору позивачем не підтверджено жодними доказами.

При цьому, суд керується наступним.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

За приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Під збитками розуміють майнову шкоду у грошовому виразі.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків за завдану майнову шкоду є наявність повного складу цивільного правопорушення, необхідними елементами якого є: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина особи, яка заподіяла шкоду. Перші три складові є об'єктивними умовами відповідальності, доведення наявності яких покладається на потерпілу особу (кредитора); четверта складова правопорушення - вина - є суб'єктивною умовою цивільно-правової відповідальності особи, що завдала шкоди (боржника). Тобто, на кредитора покладається тягар доказування розміру збитків, факт правопорушення боржника та причинний зв'язок між порушенням та шкодою, а боржник повинен довести відсутність своєї вини у правопорушенні.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами, власне, наявності збитків та їх розміру, тягар доказування яких покладається відповідно до закону на позивача, відтак - у задоволенні позову в частині стягнення збитків на суму 16770,00 євро належить відмовити.

За змістом ст. 129 ГПК України судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору належить відшкодувати за рахунок відповідача в частині вимог немайнового характеру та пропорційно до розміру задоволених позовних вимог майнового характеру. Щодо відшкодування судових витрат позивача в частині витрат на правову допомогу адвоката, то такі не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів наявності таких витрат.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

СУД В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

1.1. Стягнути з угорської компанії "InterNational Business Gaz Kft" (Hungary-2040, Budaors, Ebner Gyorgy koz, 4, company number 13-09-171346; Угорщина-2040, м. Будаорс, вул. Гьорджі Ебнер, 4, код компанії 13-09-171346) на користь іноземного підприємста "Петро Карбо Хем-Мукачево" ( 89627, с. Павшино Мукачівського району Закарпатської області, вул. Лісна, 21, код ЄДРПОУ 30503387) суму 50000,00 євро, що еквівалентно 1525500,00грн. (один мільйон п'ятсот двісті п'ять тисяч п'ятсот грн. 00 коп.) та суму у відшкодування судового збору - 24644,50 грн. (двадцять чотири тисячі шістсот сорок чотири грн. 50 коп.)

1.2. Розірвати договір № PCCM-INBGaz-23/10купівлі-продажу зріджених вуглеводних газів укладений 23.10.2015р. іноземним підприємством "Петро Карбо Хем-Мукачево", с. Павшино Закарпатської області, Україна та угорською компанією "InterNational Business Gaz Kft", м. Будаорс, Угорщина.

2. В іншій частині позову - відмовити, поклавши на позивача судові витрати в цій частині.

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 16.11.18

Суддя Ушак І.Г.