Рішення

від 12.11.2018 по справі 908/1795/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/95/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2018 Справа № 908/1795/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л.

при секретарі судового засідання - Юсубовій Д.В.

розглянувши матеріали справи № 908/1795/18

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Медтехніка» , 61017, м. Харків, пров. Сіриківський, буд. 1-А

до відповідача: комунального підприємства «Водоканал» , 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61

про стягнення 15 900,00 грн.

Присутні представники:

від позивача: ОСОБА_1, договір про надання правової допомоги від 22.08.18

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 02.01.18 № 1

СУТЬ СПОРУ:

07.09.18 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 05.09.18 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Медтехніка» (далі ТОВ «ВКФ Медтехніка» ) до комунального підприємства «Водоканал» (надалі КП «Водоканал» ) про стягнення 15 900,00 грн. за договором поставки на закупку товарів від 05.04.17 № 0535/17. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та ст.ст. 4, 42, 162 ГПК України.

07.09.18 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою суду від 12.09.18 прийняти вказану вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1795/18 за правилами спрощеного позовного провадження, якій присвоєно номер провадження 17/95/18. Судове засідання призначено на 11.10.18.

Ухвалою суду від 11.10.18 оголошено перерву в розгляді справи № 908/1795/18 на 12.11.18.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням технічних засобів фіксації (не в режимі відеоконференції) судового процесу за допомогою ПАК «Оберіг» .

У засіданні суду 12.11.18, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні 12.11.18 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві за вих. від 05.09.18 та у відповіді на відзив на позовну заяву від 04.10.18. Просив суд стягнути з відповідача на свою користь 15 900,00 грн. за договором поставки від 05.04.17 № 0535/17.

Відповідач , в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву від 21.09.18 № 13152 та в поясненні по справі від 06.11.18 № 15350. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

05.04.17 між товариством з обмеженою відповідальністю «ВКФ Медтехніка» (Постачальник) та комунального підприємства «Водоканал» (Покупець) укладено договір поставки № 0535/17, за умовами якого (п. 1.1. договору) постачальник зобов'язується поставити покупцю товари в об'ємах, передбачених сторонами в специфікаціях, а покупець прийняти та здійснити оплату за фактично отриманий (фактично вибраний) ним об'ємів закупівлі таких товарів: ДК 021:2015 - 38510000-3 - Мікроскопи (Мікроскоп XSP-139B).

Згідно п. 4.2. договору, попередня сума договору складає 15 900,00 грн. в т.ч. ПДВ 7 %.

Відповідно до п. 7.1. договору, розрахунки за даним договором проводяться на умовах відстрочки платежу в строк до 30 банківських днів з дати надходження товару на склад покупця, але не раніше факту реєстрації податкової накладної в Єдиному Державному реєстрі.

У відповідності до п. 7.3. договору, розрахунки покупець проводить на підставі рахунків, виставлених постачальником, на його поточний рахунок за реквізитами вказаними в даному договорі.

Оплата перераховується постачальнику при наявності рахунку та узгодженої покупцем специфікації на закупку (п. 7.4. договору).

Пунктом 8.1. договору передбачено, що форма оплати за даним договором встановлюється грошова, платежами в безготівковій формі, в національній валюті.

Згідно із п. 13.1. договору, всі розбіжності та спірні питання за даним договором або пов'язані з цим договором регулюються, по можливості, мирним шляхом.

У випадку, неможливості врегулювати спірні питання шляхом переговорів, сторони передають спір на розгляд господарському суду (п. 13.2. договору).

Відповідно до п. 14.4. договору, даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.17, або до його розірвання в установленому порядку.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, на виконання умов договору поставки від 05.04.17 № 0535/17, позивач поставив відповідачу товар, а саме мікроскоп Granum L 20 (L2002) НОМЕР_1 імп. на суму 15 900,00 грн. з ПДВ (специфікація № 1 від 05.04.17).

Відповідач, в свою чергу, не здійснив оплату за поставлений товар.

Таким чином, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15 900,00 грн., що також підтверджується накладною від 13.04.17 № 39 (копія якої долучено до матеріалів справи).

Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, розрахунки за даним договором проводяться на умовах відстрочки платежу в строк до 30 банківських днів з дати надходження товару на склад покупця, але не раніше факту реєстрації податкової накладної в Єдиному Державному реєстрі (п. 7.1. договору).

Однак, відповідачем не виконано умови договору поставки від 05.04.17 № 0535/17 та не сплачено позивачу суму боргу за поставлений товар, а саме: мікроскоп Granum L 20 (L2002) НОМЕР_1 імп. на суму 15 900,00 грн. з ПДВ.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «ВКФ Медтехніка» (позивачем у справі) 21.04.2017 була зареєстрована податкова накладна у зв'язку із поставкою товару - мікроскопу Granum L 20 (L2002) НОМЕР_1 імп. на суму 15 900,00 грн. з ПДВ.

Проти вказаного не заперечувалось представниками сторін під час розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать наявні матеріали цієї справи, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав та не сплатив кошти за поставлений товар у розмірі 15 900,00 грн. Докази зворотнього суду не надано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк встановлений договором, або законом.

Доказів належного, у повному обсязі виконання зобов'язання по сплаті суми боргу за поставлений товар відповідач суду не надав.

Таким чином, у КП «Водоканал» утворилась заборгованість перед ТОВ «ВКФ Медтехніка» відповідно до договору поставки від 05.04.17 № 0535/17 у сумі 15 900,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з КП «Водоканал» 15 900,00 грн. заборгованості за договором поставки від 05.04.17 № 0535/17 є обґрунтованими, заснованими на законі, договорі та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження відповідача в частині того, що вказана податкова накладна на суму 15 900 грн. (з ПДВ) була подана з порушеннями (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України) у зв'язку допущеною помилкою при зазначенні дати виписки вказаної накладної судом до уваги не приймається з огляду на те, що порушення ТОВ «ВКФ Медтехніка» вимог відповідної статті ПК України щодо зобов'язання в установлені п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних не звільняє відповідача від обов'язку виконання умов договору щодо оплати поставленого товару (мікроскопу Granum L 20 (L2002) НОМЕР_1 імп. на суму 15 900,00 грн. з ПДВ).

Тобто, судом враховано, що п. 7.1. договору передбачено, що розрахунки за даним договором поставки від 05.04.17 № 0535/17 проводяться на умовах відстрочки платежу в строк до 30 банківських днів з дати надходження товару на склад покупця, але не раніше факту реєстрації податкової накладної в Єдиному Державному реєстрі . А оскільки відповідачем оспорюється вірність дати складання податкової накладної, а саме, 13.04.17 замість 21.04.17, то у даному випадку, вбачається, що відповідач мав сплатити кошти за поставлений товар (мікроскоп) на умовах відстрочки платежу в строк до 30 банківських днів (у даному випадку до 30.05.17 - з дати 13.04.17), або до 06.06.17 (з дати 21.04.17).

Крім того, за порушення позивачем у цій справі положень ПК України є підставою для притягнення вказаного ТОВ «ВКФ Медтехніка» до відповідальності за порушення податкового законодавства. І жодним чином, не є підставою для не виконання відповідачем вимог умов договору щодо своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. гонорару за правову допомогу за договором від 22.08.18.

Так, зокрема, між адвокатом ОСОБА_1 (Адвокат) та ТОВ «ВКФ Медтехніка» в особі директора ОСОБА_3 (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 22.08.18.

Згідно із п. 3.1. вказаного договору, плата за представництво інтересів Клієнта обумовлюється укладенням додаткової угоди до даного Договору та не є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, даний договір укладений на один рік та набирає чинності з моменту його підписання.

Однак, представником позивача не надано до суду вказаної в п. 3.1. договору про надання правової допомоги від 22.08.18 Додаткової угоди якою обумовлюється плата за представництво інтересів Клієнта.

Згідно з ч. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема, належить витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України) .

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України) .

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Статтею 129 ГПК України визначено порядок розподілу судових витрат.

Так, за приписами ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України); інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката за надання юридичної консультації та складання юридичних документів, які пов'язані з підготовкою до розгляду цієї справи ТОВ «ВКФ Медтехніка» до позовної заяви надано належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги від 22.08.18 та платіжне доручення від 22.08.18 № 175, призначення платежу - оплата за послуги правової допомоги згідно договору від 22.08.18.

Представник відповідача підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву від 21.09.18 № 13152 та в поясненні по справі від 06.11.18 № 15350, щодо стягнення 5 000,00 грн. гонорару за правову допомогу. Вважає, що вказана сума є вкрай завищеною.

Розглянувши клопотання позивача щодо стягнення 5 000,00 грн. гонорару за правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 22.08.18, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано додаткової угоди (п. 3.1. договору), якою обумовлена плата за представництво інтересів клієнта.

Тому, як наслідок, вказане унеможливлює задоволення вказаного клопотання позивача та є підставою для відмови позивачу в задоволені клопотання про стягнення з КП «Водоканал» 5 000,00 грн. гонорару за правову допомогу.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 123, 126, 129, 202, 236, 237, 238, 240, 241, ст. ст. 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Водоканал» (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Медтехніка» (61017, м. Харків, пров. Сіриківський, буд. 1-А, код ЄДРПОУ 38879862) - 15 900 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.11.18

Суддя В.Л. Корсун