Рішення
від 03.10.2018 по справі 0440/5595/18
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

03 жовтня 2018 року Справа № 0440/5595/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.

при секретарі судового засідання Воробйовій П.В.

за участю:

представників позивача Угринович Н.К., Григорович О.В.;

представників відповідача Москалець Г.В., Бориса С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної службиу Дніпропетровській області від 05.03.2018 № 1414-п та направлення від 05.03.2018 № 1302, проводилась документальна позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства Екосплав з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС за період з 01.08.2017 по 30.09.2017 та подальшої реалізації або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) придбаних у Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС за період з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки Приватного підприємства Екосплав , контролюючим органом складено акт від 28.03.2017 №15053/04-36-14-21/31550475 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ЕКОСПЛАВ (код ЄДРПОУ 31550475) з питання дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС (код ЄДРПОУ 41380381) за період з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р. .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 28.03.2017 №15053/04-36-14-21/31550475, контролюючим органом було сформовано податкові повідомлення-рішення, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року.

Позивач висновки вищевказаного акту перевірки вважає неправомірними та незаконними, а тому відповідно і зазначені вище податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 р. у справі № 0440/5595/18 провадження у даній справі було відкрито та справа призначена до розгляду в порядку підготовчого провадження.

В судове засідання, призначене на 03.10.2018 р., з'явились всі сторони у справі.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позовної заяви та просивли відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 23.08.2018 р., в якому зазначено наступне.

За період з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р., відповідно до АІС Податковий блок та Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів у підприємства Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" задекларовані взаємовідносини з Товариством з оюмеженою відповідальністю "ВЕГА СЕРВАЙС" за серпень, вересень 2017 р.

На підставі податкових накладних, виписаних Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС , податок на додану вартість по придбаним запасам послугам включено до складу податкового кредиту Приватного підприємства ЕКОСПЛАВ , а саме: у серпні 2017 року в сумі 485184грн.; у вересні 2017 року в сумі 365001 грн.

У поданому відзиві від 23.08.2018 р. вх.№6065-ел, повноважними представниками відповідача зазначено, що на напідставі проведеного аналізу податкової та фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС (ЄДРПОУ 41380381) встановлено наступне.

Декларації з податку на додану вартсіть за серпень та вересень 2017 року (період фінансово-господарських операцій з Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ) - надано, операції з продажу товарів в адресу Приватного підприємства ЕКОСПЛАВ задекларовано. Сума задекларованих за серпень 2017р. складає, а саме:: податкових зобов'язань - 8159218 грн., податкового кредиту - 8163202 грн., сума податку на додану вартсіть до сплати 0 грн. Cума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 3984 грн; за вересень 2017р., а саме: податкових зобов'язань - 6529660 грн., податкового кредиту - 6568780 грн., сума податку на додану вартість до сплати 0грн, Cума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 39120грн. З моменту реєстрації ТОВ "ВЕГА СЕРВАЙС" не декларувало ПДВ до сплати

Основні фонди - 0 грн., ТОВ "ВЕГА СЕРВАЙС" фінансову звітність (Баланс) за 2017 р., декларацію про прибуток за 2 2017р., податок на прибуток не нараховувало. Кількість працівників згідно звіту 1-ДФ за 3 квартал 2017р. - 1 особа.

Протягом серпня - вересня 2017 р. керівник, головний бухгалтер та засновник - одна особа ОСОБА_5 (код НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса: АДРЕСА_1).

При цьому, суд зазначає, що повноважним представником відповідача у поданому відзиві від 23.08.2018 р. вх.№6065-ел було зазначено, що на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, контролюючим органом було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС є фігурантом кримінальних проваджень, в підтвердження чого зазначили про наявність ухвала Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 р. у справі №757/65227/17-к, та мовою оригіналу процитував, що у провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 13 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100060000055, за фактом умисного ухилення від сплати податків в великих та особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.212 КК України. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками фіктивності ТОВ Вега Сервайс (код 41380381) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб'єктам господарювання… .

За результатами аналізу ЄРПН за весь період діяльності Приватного підприємства Екрсплав по взаємопов'язаних господарських операцій з руху товарів, контролюючим органом встановлена відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Відтак, повноважний представник позивача зазначає, що у Приватного підприємства Екосплав наявні ознаки штучного формування первинних документів, що не відображають фактичних даних, а створені лише з метою документування господарської операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА СЕРВАЙС" та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ , яка фактично не відбувалась.

При цьому, фактично Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ отримало товари від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження оплати за такі товари.

Також зазначено, що Приватним підприємством "ЕКОСПЛАВ" здійснено безпідставне оформлення нереальної господарської операції з Товаристом з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС з одержання товарів і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704.

Відтак, зважаючи на викладене, Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 03.10.2018 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство Екосплав є юридичною особою, що підтверджується відповідними відомостями, які містяться в матеріалах справах.

На підставі направлення на перевірку від 05.03.2018 року №1302, виданого Головним управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області головному державному ревізору-інспектору відділу аудиту платників території обслуговування Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції управління аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровькій області Борису Святославу Миколайовичу, відповідно до пункту п.191.1 ст.191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.п. 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, на підставі наказу Головного управління Державної фіскальнохї служби у Дніпропетровській області від 05.03.2018 року №1414-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП ЕКОСПЛАВ (код ЄДРПОУ 31550475) проведена позапланова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства ЕКОСПЛАВ з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС (код ЄДРПОУ 41380381) за період з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом було складено акт від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП ЕКОСПЛАВ (код ЄДРПОУ 31550475) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС (код ЄДРПОУ 41380381) за період з 01.08.2017 р. по 30.09.2017 р.

В зазначеному вище акті перевірки від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, контролюючим органом зроблено висновок про порушення Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ , а саме: п.44.1 ст.44, п.198.1 п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ, п.1, п.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІ та п.п.2.1, 2.2, 2.4, 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого ПП "ЕКОСПЛАВ" занижено податок на додану вартість на загальну суму 816136грн, в тому числі по періодам: за серпень 2017р. у сумі 363256грн., за вересень 2017р. у сумі 452880грн., та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) у загальній сумі 34049грн., у тому числі по періодам: за вересень 2017 року у сумі 34049грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 816 136 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408 068 грн.; №0008791421 від 12.04.2018 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на 34 049 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2018 р. позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скаргу від 25.04.2018 р. вих.№342 на податкові повідомлення-рішення, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 816 136 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408 068 грн.; №0008791421 від 12.04.2018 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на 34 049 грн.

22.05.2018 р. за №17611/6/99.99.11.01.02-25 Державною фіскальною службою України було прийнято рішення про продовження строку розгляду скарги, в тексті якого зазначено, що перевірка матеріалів скарги відбудеться 19.06.2018 р. о 12 годині 00 хвилин за адресою: Львівська площа, 6.

Так, за результатами розгляду зазначеної вище скарги від 25.04.2018 р. вих.№342, Державною фіскальною службою України було прийнято рішення від 27.06.2018 р. №21891/16/99-99-11-01-02-25 про залишення без змін податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 12.04.2018 р. за №№00811421, 0008791421, а скаргу - без задоволення.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні обставини.

Як встановлено під час судового розгляду справи, між Товаристом з обмеженою відповідальністю ВЕА СЕРВАЙС та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ було укладено договорів поставки від 26.07.2017 р. №29/1.

Відповідно до умов зазначеного вище договору поставки від 26.07.2017 р. №29/1 Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС зобов'язувалось передавати, а Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось прийняти товар, згідно до Специфікацій №1 - №7 до даного договору, та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

В підтвердження виконання умов договору поставки №29/1 від 26.07.2017 р. позивачем було надано копії первинних документів, а саме: специфікації до договору №№ 1 - 7 від 26.07.2017 р.; видаткові накладні: № РН-0801/15 від 01.08.2017 р., № РН-0802/17 від 02.08.2017 р., № РН-0802/06 від 03.08.2017 р., № РН-0804/08 від 04.08.2017 р., № РН-0905/07 від 05.09.2017 р., № РН-0907/08 від 07.09.2017 р., № РН-0908/04 від 08.09.2017 р., № РН-0912/04 від 12.09.2017 р., № РН-0914/06 від 14.09.2017 р.; довіреностями на отримання ТМЦ; рахунки-фактури; податкові накладні, виписані ТОВ Вега Сервайс за серпень 2017 року на загальну суму 2911104,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 485184,00 грн.; податкові наклдані виписаними ТОВ Вега Сергайс за вересень 2017 р. на загальну суму 2190006,00 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 364001,00 грн.; податкові декларації з ПДВ за серпень, вересень 2017 року з розшифровками, до яких включено загальну суму господарських операції позивача з ТОВ Вега Сервайс за серпень та вересень 2017 року на загальну суму5101110,00 грн., в тому числі ПДВ у розмірі 850185,00 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що отриманий Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ товар від ТОВ ВЕГА СЕРВАЙС , на підставі укладеного між останніми договору поставки від 26.07.2017 р. №29/1, було використано у господарській діяльності позивача - Приватного підприємства ЕКОСПЛАВ , що підтверджується відповідними договорами, а саме: №2017/д/0ГМ/81 від 19.01.2017 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №5858-35 від 04.11.2016 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством ІНГОК та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №844 від 30.06.2017 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №15 від 04.01.2017 р. укладеного між Товаристом з обмеженою відповідальністю та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №2975 від 25.10.2016 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством АРСКЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №60 від 15.10.2014 р. укладеного між Товаристом з олбмеженою відповідальністю ЕКВІВЕСТ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; контракт №TR/2877-17 від 21.06.2017 р. укладеного між компанією TRIDENT MECHANICAL SYSTEMS LLP .

Відповідно до умов договору поставки №2017/д/0ГМ/81 від 19.01.2017 р. Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось за дорученням Публічного акціонерного товариства ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ виконати поновлення деталей та вузлів обладнання, які належать Публічному акціонерному товариству ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ , а Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось виконати та оплатити роботи.

В підтвердження виконання умов зазначеного вище договору, повноважним представником позивача було подано копії наступних документів, а саме: специфікація №4від 21.12.2016 р.; рахунок №8/10; акт №21 на виконання робіт по відновленню обладнання від 6 жовтня 207 р.; накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів; товарно-транспортна накладна №95/17 від 06.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на відновлення редуктора підйому б/в кскаватора ЕКГ-8И кр.3519.09.04.000 СБ для ПрАТ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК за жовтень 2017 р.; накладна на передачу у виробництво №188 від 02.10.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №185 від 02.10.2017 р.; рахунок №2/10; акт №19 на виконання робіт по відновленню обладнання від 04.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на наплавку, проточку піднятників сферичних б/в КМДТ-220 т, КСД-220Т кр.275.04.304-2СБ для ПрАТ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК за жовтень 2017 року; накладна на передачу у виробництво №183 від 31.10.2017 р.; рахунок №15/09; акт №18 на виконання робіт по відновленню обладнання від 15 вересня 2017 року; акт списання ТМЦ на наплавку, проточку піднятників сферичних б/в КМДТ-220Т, КСД-220Т кр.1275.04.304-2СБ для ПрАТ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГЗК за вересень 2017 р.; накладна на передачу у виробництво №167 від 30.09.2017 р.; рахунок №11/09; акт №13 на виконання робіт по відновленнбю обладнання від 12 вересня 2017 р.; наклдана на передачу у виробництво №165 від 30.09.2017 р. (А.С. 196 - 211 Т.№2).

Відповідно до умов договору №5858-35 від 04.11.2016 р. Публічне акціонерне товариств ІНГОК доручало, а Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось на власний ризик виконати в порядку та на умовах данного договору роботи з відновлення МЦ, перелік яких визначався специфікаціями.

Так, в підтвердження виконання умов договору №5858-35 від 04.11.2016 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством ІНГОК та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ , повноважним представником позивача було наданно копії наступних документів, а саме: рахунок №8/10 від 06.10.2017 р. акт №21 на виконання робіт по відновленню обладнанн від 06.10.2017 р.; накладна-вимога на відпуск матеріалів №21 від 06.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №95/17 від 06.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на відновлення редуктора підйому б/в екскаватора ЕГ-8И; накладні на передачу у виробництво: №188 від 02.10.2017 р.; №185 від 02.10.2017 р. №186 від 02.10.2017 р.; рахунок №2/10 від 04.10.2017 р.; акт №19 на виконання робі по відновленню обладнання від 04.10.2017 р.; накладна вимога на відпуск матеріалів №20 від 04.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на наплавку, проточку підп'ятників сферичних КМДТ-220Т, КСД-220Т; накладна на передачу у виробництво №183 від 31.10.2017 р.; рахунок №15/09 від 15.09.2017 р.; акт №18 на виконанння робіт по відновленню обладнання від 15.09.2017 р.; накладана-вимога на відпуск матеріалів №19 від 15.09.2017 р.; списання ТМЦ на наплавку, проточку підп'ятників сферичних КМДТ-220т, КСД-220Т; накладна на передачу у виробництво №1678 від 30.09.2017 р.; рахунок №11/09 від 11.09.2017 р.; акт №13 на виконання робіт по відновленню обладнання від 12.09.2017 р.; накладна-вимога на відпуск матеріалів №14 12.09.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №165 від 30.09.2017 р. (а.с. 196-184 Т.№2).

Відповідно до умов договору підряду №844 від 30.06.2017 р. Приватне акціонерне товариство ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧНО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ доручало, а Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось на власний ризик виконати в порядку та на умовах даного договору та регламенту взаємовідносин (додаток №1/2) роботи з поточного ремону технологічного обладнання перелік яких зазначено у специфікаціях.

В підтвердження виконання умов договору підряду №844 від 30.06.2017 р. Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ було надано копії наступних документів, а саме: рахунок №4/08 від 02.08.2017 р.; акт №5 приймання-передачі виконаних робіт від 02.08.2017 р.; акт списання ТМЦ на пот.ремонт корпуса підшипника від 02.08.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №128 від 31.08.2017 р.; рахунок №26/09 від 26.09.2017 р.; акт №11 приймання-передачі виконаних робіт від 26.09.2017 р.; акт списання ТМЦ на пот.ремонт корпуса підшипника від 26.09.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №170 від 3009.2017 р.; рахунок №23/09 від 21.09.2017 р.; акт №10 приймання-передачі виконаних робіт від 21.09.2017 р. ТТН №85/17 від 21.09.2017 р.; акт списання ТМЦ на пот.ремонт корпуса підшипника від 21.09.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №171 від 30.09.2017 р.; рахунок №17/10 від 02.10.2017 р.; акт №8 приймання-передачі виконаних робіт від 02.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на пот.ремонт корпуса підшипника від 02.10.2017 р.; накладан на передачу у виробництво №182 від 31.10.2017 р.; рахунок №21/10 від 26.10.2017 р.; акт №13 приймання-передачі виконаних робіт від 26.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на пот.ремонт ексцентрика КРД від 26.10.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №191 від 31.10.2017 р.; рахунок №20/10 від 16.10.2017 р.; акт №15 приймання-передачі виконаних робіт від 26.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на ремонт підп'ятница сферичного КСД та КМДТ від 26.10.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №190 від 31.10.2017 р.; рахунок №14/10 від 12.10.2017 р.; атк №14 приймання-передачі виконаних робіт від 12.10.2017 р.; акт списання ТМЦ на ремонт підп'ятника сферичного КСД та КМДТ від 12.10.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №189 від 31.10.2017 р. (а.с. 150-184 Т.№2).

Відповідно до умов договору поставки №15 від 04.01.2017 р. Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю РЕОХІМ товар згідно специікацій до договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю РЕОХІМ зобов'язувалось прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, перебачених цим договором.

Так, суд зазначає, що на підтвердження виконання умов договору підряду №15 від 04.01.2017 р. Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ було надано копії наступних документів, а саме: рахунок №9/09 від 11.09.2017 р.; видаткова накладна №6/09 від 11.09.2017 р.; довіреність №50 від 11.09.2017 р.; відомість ресурсів-кошторисна калькуляція на конус дробарний 1275.05.200 АСБ; накладна на передачу у виробництво №155 від 30.09.2017 р.; рахунок №236/08 від 17.08.2017 р.; видаткова накладна №6/08 від 17.08.2017 р.; довіреність №47 від 17.08.2017 р.; відомість ресурсів-кошторисна калькуляція на конус дробарний 1275.05.01АСБ; накладна на передачу у виробництво №134 від 31.08.2017 р. (а.с. 125 - 155 Т.№2).

Відповідно до умов договору №2975 від 25.10.2016 р. Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось поставити та передати у власність Публічного акціонерного товариства АрселорМіттал Кривий Ріг продукцію/товар відповідно оспецифікацій, узгоджених до договору, а Публічне акціонерне товариство АрселорМіттал Кривий Ріг оплатити на умовах даного договору зазначену продукцію/товар.

В підтвердження виконання умов договору №2975 від 25.10.2016 р. Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ було надано копії таких документів, як: рахунок №7/10 від 06.10.2017 р.; видаткова накладна №3/10 від 06.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна від 06.10.2017 р.; накладна на передачу у виробництво №211 від 03.10.2017 р.; відомість ресурсів на щит А39; 4-Б-16787А39; відомість ресурсів на щит А40; 4Б-16787А40; накладні на передачу у виробництво №220від 31.10.2017 р.; №216 від 31.10.2017 р.; відомість ресурсів на щит А42; 4Б-16787А42; накладна на передачу у виробництво №217 від 03.10.2017 р.; рахунок №1/10 від 04.10.2017 р.; видаткова накладна №1/10 від 04.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №90/17 від 04.10.2017 р.; відомість ресурсів - кошторисна калькуляція на Щит А40; 4Б-16787А40; накладні на передачу у виробництво №218 від 31.10.2017 р.; відомість ресурсів - кошторисна калькуляція на Щит А35; 4Б-16787А35; накладна на передачу у виробництво №2140 від 31.10.2017 р.; відомість ресурсів - кошторисна калькуляція на Щит А39; 4-Б-16787А39; накладан на передачу у виробництво №215від 31.10.2017 р.; рахунок №7/09 від 11.09.2017 р.; видаткова накладна №5/09 від 11.09.2017 р.; товарно-транспортна накладна №80/17 від 11.09.2017 р.; відомість ресурсів-кошторисна калькуляція на балку пода Б4; кр.4Б-16793Б4; накладна на передачу у виробництво №154 від 30.09.2017 р.; відомість ресурсів-кошторисна калькуляція на балку щитА35; кр.4Б-16793А35; накладна на передачу у виробництво №156 від 30.09.2017 р.; рахунок №6/10 від 18.10.2017 р.; товарно-транспортна накладна №98/17 від 18.10.2017 р.; відомість ресурсів-кошторисна калькуляція на дифузор ДУ080; накладна на передачу у виробництво №221 від 31.10.2017 р. (а.с. 86 - 122 Т. №2).

Відповідно до умов договору поставки №60 від 15.10.2014 р. Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ зобов'язувалось передати у власність Товариству з обмеженою відповідальністю ЕКВІВЕСТ товар згідно специфікації до договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю ЕКВІВЕСТ зобов'язувалось прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

В підтвердження виконання умов договору поставки №60 від 15.10.2014 р. Приватним підприємство ЕКОСПЛАВ було надано копії таких документів, як: рахунок №20/07 від 21.07.2017 р.; видаткова накладна №7/10 від 19.10.2017 р.; довіреність №Е-485 від 19.10.2017 р.; товарно-транспортна накладан №99/17 від 19.10.2017 р.; кошторисна калькуляція-відомість ресурсів на насос ГРК 160/31,5; накладна на передачу у виробництво№223 від 31.10.2017 р. (а.с. 63 - 68 Т.№2).

Відповідно до умов контракту №23 від 01.08.2017 р. Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ продавало, а компанія TRIDENT MECHANICAL SYSTEMS LLP купувала товари згідно специфікацій, які є невідємною частиною контракту, на умовах, викладених в даному контракті.

Відповідно до умов контракту від 21.06.2017 р. №ТК/2877-17 Приватне підприємство ЕКОСПЛАВ продавало, а компанія TRIDENT MECHANICAL SYSTEMS LLP купувала товари згідно специфікацій, які є невідємною частиною контракту, на умовах, викладених в даному контракті.

В підтвердження виконання умов зазначених вище контрактів, а саме: №23 від 01.08.2017 р.; від 21.06.2017 р. №ТК/2877-17 Приватним підприємство ЕКОСПЛАВ було надано копії таких документів, як: рахунок-фактура №17/08-1 від 14.08.2017 р.; форма МД-2 UA110080/2017/005047 форма МД-6 UA110080/2017. Сертифікат №2400775; рахунок фактура МД-2 UA 110080/2017/005056, форма МД-6 UA110080/2017/005056. Сертифікат №240776; вдомість ресурсів на експортін поставки запасних частин дробарки КМДТ-2200 за вересень 2017 р.; накладна на передачу у виробництво ТМЦ №173 від 30.09.2017 р.; рахунок-фактура №10/10 від 06.10.2017 р.; форма МД-2 UA 110080/2017/005950, форма МД-6 UA110080/2017/005950. Сертифікат №240829, дублікат експортної накладної №47572409, №46359246; рахунок-фактура №9/10 від 06.10.2017 р.; форма МД-2 UA 110080/2017/005946, форма МД-6 UA 110080/2017/005946. Сертифікат №240828, дублікат експортної накладної №47572417, №46359220; відомість ресурсів на експортні поставки запасних частин дробарки КМДТ-2200 за жовтень 2017 р.; накладан на передачу у виробництво ТМЦ №204 від 31.10.2017 р. (а.с. 239 - 250 Т.№1; а.с. 1 - 27 Т.№2).

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і обєктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобовязує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов'язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідпо до п.201.1 ст.201 ПК України, На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов'язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період

реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших

учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність

відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов'язковим є складання реєстру

документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до ст.12 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні Підприємства, що контролюють інші підприємства (материнські підприємства), крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, що становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідованої фінансової звітності, якщо разом із контрольованими підприємствами їхні показники на дату складання річної фінансової

звітності не перевищують двох із таких критеріїв: балансова вартість активів - до 4 мільйонів євро; чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт,

послуг) - до 8 мільйонів євро; середня кількість працівників - до 50 осіб. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать суб'єкти державного сектору економіки, та органи, які здійснюють управління майном суб'єктів

комунального сектору економіки, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які належать до сфери їх управління. Об'єднання підприємств, крім власної звітності, складають та подають консолідовану фінансову звітність щодо підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, складає консолідовану фінансову звітність про загальний майновий стан і результати діяльності суб'єктів державного сектору та бюджетів.

Відповідно до пп.2.1. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 24.05.1995 р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.№168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Відповідно до п.п 2.2. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 24.05.1995 р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.№168/704, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Відповідно до п.п. 2.4. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 24.05.1995 р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.№168/704, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Відповідно до п.п. 2.15. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 24.05.1995 р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.№168/704, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

Відповідно до п.п. 2.16. п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 24.05.1995 р. за №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р.№168/704, у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленій позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд вважає необгрунтованою позицію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, на підставі якого винесені податкові-повідомлення рішення, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, оскільки висновки, які зазначені контролюючим органом, не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів у справі, що було виявлено під час судової стадії дослідження доказів та безпідставність яких підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.73 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача та потягли за собою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, судом при розгляді зазначеної справи були дослідженні оригінали та долучені до матеріалів справи копії зазначених вище первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують дійсність та товарність господарських операцій позивача із зазначеним вище контрагентом, а саме: Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА СЕРВАЙС".

При цьому, суд зазначає, що реальність господарської операції, здійсненої на підставі договору поставки №29/1 від 26.07.2017 р. укладеного між позивачем - Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕГА СЕРВАЙС" підтверджується наведеними вище копіями договорів, а саме: №2017/д/0ГМ/81 від 19.01.2017 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №5858-35 від 04.11.2016 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством ІНГОК та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №844 від 30.06.2017 р. укладеним між Публічним акціонерним товариством ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №15 від 04.01.2017 р. укладеного між Товаристом з обмеженою відповідальністю та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №2975 від 25.10.2016 р. укладеного між Публічним акціонерним товариством АРСКЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; №60 від 15.10.2014 р. укладеного між Товаристом з олбмеженою відповідальністю ЕКВІВЕСТ та Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ ; контракт №TR/2877-17 від 21.06.2017 р. укладеного між компанія TRIDENT MECHANICAL SYSTEMS LLP .

Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою такий документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи відповідно до переліку, зазначеного вище, долучені до матеріалів справи, містять усі передбачені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні реквізити, та, виходячи зі змісту акту перевірки від від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, відповідачем не оскаржується їх наявність та не зазначається про їх дефектність.

Крім того, суд надаючи належну оцінку спірним правовідносинам при розгляді даної справи, зазначає наступне.

При розгляді даної справи, враховуючи висновок відповідача, викладений в акті перевірки від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, на підставі якого винесені податкові повідомленні-рішення, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, позивачем під час судового розгляду справи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з вищезазначеним контрагентом було надано первинні бухгалтерські документи, копії яких містяться в матеріалах справи.

Детальний аналіз сукупності всіх наданих до суду документів, які наявні в матеріалах справи ставить під сумнів висновок контролюючого органу щодо нереального характеру правочинів, укладених між позивачем - Приватним підприємством ЕКОСПЛАВ та його контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС .

Надаючи оцінку доводам повноважних представників відповідача, а саме, що контрагент позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС є фігурантом кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.

Під час судового розгляду справи судом було витребувано у відповідача матеріали кримінальних проваджень, стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС , та докази здійснення перевірки контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС .

Так, суд зазначає, що повноважними представниками відповідача не було надано будь-яких належних та допустимих доказів, в розуміні ст.ст. 73, 74 КАС України стосовно наявності кримінальних проваджень відносно Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС та доказів здійснення перевірки останнього, окрім зазначеного у відзиві на позовну заяву від 23.08.2018 р., що відповідно до відкритих джерел інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕГА СЕРВАЙС є фігурантом кримінальних проваджень, що начебто підтверджується ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №757/65227/17-к, представниками відповідача у поданому відзиві від 23.08.2018 р. текстом оригіналу ухвали зазначено: у провадженні СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві знаходяться матеріали досудового розслідування, внесені 13 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32017100060000055, за фактом умисного ухилення від сплати податків в великих та особливо великих розмірах, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст.212 КК України. Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що підприємства з ознаками фіктивності ТОВ Вега Сервайс (код 41380381) створені з метою надання послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, тобто своїми діями в період 2016-2017 рр. сприяли умисному ухиленню від сплати податків реально діючим суб'єктам господарювання.. .

При цьому, суд зазначає, що окрім посилань, повноважних представників відповідача, на наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №757/65227/17-к, останніми завірену належним чином копію даної ухвали до матеріалів справи надано не було.

Водночас, повноважним представником позивача, під час судового розгляду справи було доведено факт наявності у Приватного підприємства ЕКОСПЛАВ можливостей щодо здійснення господарської діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, а саме: договором оренди №11 від 03.01.2017 р.; договором оренди №2 від 03.01.2017 р.; договором оренди №6 від 0.01.2017 р.; договором оренди №1 від 03.01.2017 р.; договором оренди №3 від 03.01.2017 р.; договором оренди №4 від 03.01.2017 р.; договором оренди №5 від 03.01.2017 р.; договором оренди №7 від 03.01.2017 р.; договором оренди №8 від 03.01.2017 р.; договором оренди №9 від 03.01.2017 р.; договором оренди №10 від 03.01.2017 р.; договором оренди №12 від 03.01.2017 р.; договором оренди №13 від 03.01.2017 р.; договором оренди №14 від 03.01.2017 р.; договором оренди №17/1 від 01.03.2017 р.; договорами оренди офісу, цехів та приміщень для зберігання отриманого товару: №5 від 30.06.2017 р.; №4 від 30.06.2017 р.; №3 від 30.06.2017 р.; №1 від 30.09.2016 р.

Суд також зазначає, що повноважним представником позивача 03.10.2018 р., через канцелярію Дніпропетровського окружного адміністративного суду було подано заяву від 03.10.2018 р. вх. №47398/18, з доданням до останньої копій відповідних документів, а саме: квитанції №5001101876416 від 26.06.2018 р.; звіту 1 ДФ за 2 квартал 2017 р.; звіту 1ДФ за 3 квартал 2017 р.; звіту 1 ДФ за 4 квартал 2017 р.; оборотно-садьдової відомості по рахунку: 10 за період з 01.07.2017 р. по 31.12.2017 р.; балансу за 9 місяців; договору оренди №7/1 від 30.06.2017 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №7/1 від 30.06.2017 р.; договору оренди №2 від 30.09.2016 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №2 від 30.09.2016 р.; договору оренди №1 від 30.09.2016 р.; акта приймання-передачі до договору оренди №1 від 30.09.2016 р.; договору оренди №11 від 30.09.2016 р.; акту приймання-передач до договору оренди №11 від 30.09.2016 р.; договору оренди №4 від 30.06.2017 р.; акта приймання-передачі до договору оренди №4 від 30.06.2017 р.; договору оренди №3 від 30.06.2017 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №3 від 30.06.2017 р.; договору оренди №5 від 30.06.2017 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №5 від 30.06.2017 р.; договору оренди №3 від 01.02.2011 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №3 від 01.02.2011 р.; додаткової угоди №№1 - 7 до договору оренди №3 від 01.02.2011 р.; договору оренди №7 від 01.01.2010 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №7 від 01.01.2010 р.; додаткова угода №№1 - 7 до договору оренди №7 від 01.01.2010 р.; договору оренди №6 від 01.01.2010 р.; акта приймання-передачі до договору оренди №6 від 01.01.2010 р.; додаткових угод №1 - 7 до договору №6 від 01.01.2010 р.; договору оренди №3 від 01.01.2010 р.; акту приймання-передачіц до договору оренди №3 від 01.01.2010 р.; додаткової угоди №№1 - 8 до договору оренди №3 від 01.01.2010 р.; договору оренди №5 від 01.01.2010 р.; акту приймання-передачі до договору оренди №5 від 01.01.2010 р.; додаткової угди №№1 - 7 до договору оренди №5 від 01.01.2010 р.; виписки банку а період з 01.08.2017 р. - 1.01.2018 р. про оплату з договорами оренди; видаткових касових ордерів за період з 01.08.2017 р. - 31.01.2018 р. про оплату з договорами оренди; касових звітів за період з 01.08.2017 р. - 31.01.2018 р., які підтверджують технічні можливості виконання договірних зобов'язань.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 28.03.2018 року №15053/04-36-14-21/31550475, що стала підставою для винесення податкових повідомлень-рішень, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем порядку формування податкового кредиту в перевіряємий період.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №813/1497/17 (адміністративне провадження №К/9901/3819/17), в якій зазначається, що для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України. Так, господарські операції позивача із зазначеним вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними та підтверджуються необхідними документами. При цьому, зазначено, шо податкова інформація по ланцюгу постачання не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 р. у справі №804/1963/17 (адміністративне провадження №К/9901/3418/17) полягає в наступному.

Посилання податкового органу на те, що контрагенти особисто не є виробниками товару (продукції), не доведення дотримання ними Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, за умови, що податковий кредит за результатами придбання послуг перевезення податковим органом взагалі не перевірявся, недотримання особливостей постачання та приймання товару, є неприйнятним, оскільки до умов формування податкового кредиту безпосереднього відношення не мають. Акт перевірки, як основний доказ податкових правопорушень не утримує в собі повного дослідження господарських операцій в частині отримання Товариством, оприбуткування ним товару (продукції), списання її у виробництво, використання у господарській діяльності. Натомість акт перевірки наповнений правовими нормами, які на думку Суду потребують застосування, а не наведення їх тексту. Відтак, актом перевірки не встановлені податкові правопорушення, внаслідок неповноти їх дослідження.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В судовому засіданні представники контролюючого органу не надали суду жодних пояснень з посиланням на чинне законодавство України, які б передбачали наявність повноважень контролюючого органу на встановлення факту нікчемності (фіктивності) правочинів або визнання їх такими, що не відповідають закону, в тому числі вимогам ст.ст. 203, 215. 228, 662, 655, 656 ЦК України в актах перевірок суб'єктів господарювання.

Частинами 1 та 5 ст.203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 2 ст.215 ЦК України передбачає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч.5 ст.216 ЦК України вимогу про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути висунуто будь - якою зацікавленою особою.

До кола таких зацікавлених осіб контролюючі органи не відносяться, оскільки ст.1 ЦК України визначає, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини, що ґрунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій обособленості їх учасників. А до майнових відносин, що ґрунтуються на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Зі змісту ст.215 ЦК України вбачається, що нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом, зокрема, ст.228 ЦК України визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Також суд зауважує, що при розгляді зазначеної справи особлива увага була приділена саме з`ясуванню підстав, що передували винесенню оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, у тому числі і з`ясуванню підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ".

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржених позивачем податкових повідомлень-рішень форми: №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, всупереч положенням ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно до наданих як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивность та недостовірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті документальної позапланової перевірки Приватного підприємства ЕКОСПЛАВ від 28.03.2018року №15053/04-36-14-21/31550475, опрацювання яких мало наслідком винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 816 136 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408 068 грн.; №0008791421 від 12.04.2018 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на 34 049 грн.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначених рішень; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: №0008811421 від 12.04.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на 816 136 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408 068 грн.; №0008791421 від 12.04.2018 року, яким завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) періоду на 34 049 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного дорученя від 19 липня 2018 р. №529 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 18 873,80 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року, суд вважає за необхідне відшкодувати Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" суму, сплачену у якості судового збору за подання даного адміністративного позову з Державного бюджету України в сумі 18 873,80 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три грн., 80 коп.), відповідно до платіжного дорученя від 19 липня 2018 р. №529 - 1 762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008811421 від 12.04.2018 року та №0008791421 від 12.04.2018 року. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008811421 від 12.04.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №0008791421 від 12.04.2018 року.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на Приватного підприємства "ЕКОСПЛАВ" з оплати судового збору у розмірі 18 873,80 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят три грн., 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 жовтня 2018 року.

Суддя Є.О. Жукова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.10.2018
Оприлюднено21.11.2018
Номер документу77952050
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —0440/5595/18

Ухвала від 18.02.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Ухвала від 24.01.2019

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Головко О.В.

Рішення від 03.10.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Рішення від 03.10.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

Ухвала від 25.07.2018

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Жукова Євгенія Олексіївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні