Рішення

від 11.10.2018 по справі 0440/5701/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Справа № 0440/5701/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Туренко К.М.

за участю:

представника позивача Шпакової О.С.

представника відповідача Сігалової М.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2018р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.04.2018 №0008931420, відповідно до якого ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 596 800,50 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 570 490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 26 310,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми Р від 13.04.2018 №0008941420, відповідно до якого ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 826 178,75 грн., в тому числі: за податковими зобов'язаннями на 660 943,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 165 235,75 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми П від 13.04.2018 №0008961420, відповідно до якого ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 115 836,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про вчинення ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток з вказаними контрагентами за періоди, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів, спростовується наявними первинними документами, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України №996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , та є документами первинного обліку, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкових повідомлень-рішень.

Зосередив увагу на тому, що наведені в акті факти не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з контрагентами, зазначеними в акті перевірки, є не реальними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність. Вказав, що всі господарські операції були проведені в межах цивільного, господарського та податкового законодавства.

Також, зауважив, що всі податкові накладні, виписані контрагентами, які є платниками ПДВ, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявні, складені у відповідності до вимог ПКУ, - відповідно є підставою для формування податкового кредиту; фактична сплата сум ПДВ в ціні товарів/робіт/послуг також підтверджується перинними документами та актом перевірки; контрагентами, так само як й позивачем, в повному обсязі були виконані взяті на себе зобов'язання по договорам, які стали предметом дослідження, про що свідчать первинні документи, які складені в ході здійснення господарських операцій, які не визнанні недійсними або дефектними; рух активів ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ також підтверджено первинними документами та актом перевірки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечував, до суду надав відзив на адміністративний позов, пояснення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких свою позицію обґрунтував тим, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення податкового законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ з питань дотриманням вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з01.01.2015 по 31.12.2017.

За результатами перевірки складено акт від 19.03.2018 року №13039/04-36-14-20/32974698.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області встановлено порушення:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1, п. 134.1 ст.134 ПКУ, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 2015 рік в сумі 115 836 грн. та занижено податок на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на суму 570 490 грн., в т.ч.: за 2015 рік - 465 248 грн., за 2016 рік - 104 840 грн., за 2017 рік - 402 грн.;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, пп.198.1, пп.198.3 пп.198.5 ст.198 ПКУ, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 660 943 грн., у т.ч. по періодам: квітень 2015р. - 83 813 грн., травень 2015р. - 61 108 грн., липень 2015р. - 90 600 грн., серпень 2015р. - 48 049 грн., жовтень 2015р. - 70 000 грн., листопад 2015р. - 141 740 грн., грудень 2015р. - 71 865 грн., червень 2017р. - 27 888 грн., липень 2017р. - 65 707 грн., жовтень 2017р. - 83 грн., грудень 2017р. - 90 грн.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті ППР від 13.04.2018 року №0008931420 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 596 800,50 грн., в тому числі на 570 490 грн. за основним платежем та на 26 310,50 грн. за штрафними санкціями; ППР від 13.04.2018 року № 0008941420 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 826 178,75грн., в тому числі на 660 943 грн. за основним платежем та на 165 235,75 грн. за штрафними санкціями; ППР від 13.04.2018 року № 0008961420, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 115 836 грн. за 2015 рік

ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ подало заперечення на акт перевірки, які не були враховані Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - ГУ ДФС) при прийняті податкових повідомлень-рішень від 13.04.2018 року №0008931420, №0008941420, №0008961420.

02.05.2018 року (вх. 38700/6) ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ подало скаргу на податкові повідомлення-рішення від 13.04.2018 року №0008931420, №0008941420, №0008961420.

За результатом розгляду скарги ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ Державна фіскальна служба України прийняла Рішення про результати розгляду скарги від 15.06.2018 № 20433/6199-99-11-01-01-25 (отримано 17.07.2018), відповідно до якого скарга позивача залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області 13.04.2018 року №0008931420, №0008941420, №0008961420 залишені без змін.

З акту перевірки вбачається, що, на думку відповідача, перевіркою не підтверджено реальність господарських операцій з придбання товару, робіт (послуг) та зроблено висновки про безпідставне формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 547 193 грн та завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток (собівартості реалізованих робіт та товарів) у розмірі 2 735 965 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами:

- ТОВ Даника. (код ЄДРПОУ 40130886) - віднесено до складу податкового кредиту в декларації за грудень 2016 року ПДВ у сумі 93 321 грн., сформовано витрати в 2015 році у сумі 466 606 грн. Розрахунки проведено шляхом перерахування грошових коштів в 2016 році у сумі 548 375 грн., станом на 31.12.2017 рахується кредиторська заборгованість у сумі 11 552,09 грн.;

- ТОВ Орніон (код ЄДРПОУ 39768708) - віднесено до складу податкового кредиту в декларації за жовтень 2015 року ПДВ у сумі 70 000 грн., сформовано витрати в 2015 році у сумі 350 000 грн. Розрахунки проведено шляхом перерахування грошових коштів в 2015 році у сумі 48 300 грн., станом на 31.12.2017 рахується кредиторська заборгованість у сумі 371 700 грн.;

- ТОВ Градіент-Буд (код ЄДРПОУ 39492913) - віднесено до складу податкового кредиту на суму 83 813 грн. в декларації за квітень 2015 року та на суму 61 108 грн. - за травень 2015 року, сформовано витрати в 2015 році у сумі 724 602 грн. Розрахунки проведено шляхом перерахування грошових коштів в 2015 році у сумі 869 552,54 грн., станом на 31.12.2017 кредиторська/дебіторська заборгованість по ТОВ Градіент-Буд відсутня;

- ТОВ Паллада Інвест (код ЄДРПОУ 39493866) - віднесено до складу податкового кредиту в деклараціях з ПДВ за липень 2015 року - 90 600 грн., за серпень 2015 року - 48 049 грн., за листопад 2015 року - 100 302 грн., сформовано витрати в 2015 році у сумі 1 194 757 грн. Оплата грошовими коштами здійснена в 2015 році у сумі 394 876,47 грн., станом на 31.12.2017 рахується кредиторська заборгованість в сумі 1 038 831,93 грн.

В акті перевіряючими зазначено, що розрахунки за нібито отриманий від зазначених контрагентів товар, роботи (послуги) здійснені ТОВ Електро Люкс Монтаж грошовими коштами.

В межах проведення перевірки ТОВ Електро Люкс Монтаж перевіряючими в акті перевірки надано правову оцінку перерахованим коштам на користь вищезазначених контрагентів-постачальників з урахуванням наступного.

Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 Дебіторська заборгованість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 №237, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.1999 за №725/4018, перерахування грошових коштів у бухгалтерському обліку ТОВ Електро Люкс Монтаж підлягає відображенню наступним чином: Дт.377 Розрахунки з іншими дебіторами Кт.ЗИ Поточні рахунки в національній валюті - 1 861 104,01 грн., в т.ч. за 2015 рік - 1 312 729,01 грн., за 2016 рік - 548 375,00 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ Електро Люкс Монтаж перевіряючими було встановлено взаємовідносини з контрагентами (постачальники робіт (послуг), які згідно наявних ухвал судових органів мають ознаки фіктивності (проводиться досудове розслідування за фактом фіктивного підприємництва за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 205 КК України), а саме: ТОВ Орніон , ТОВ Паллада інвест , ТОВ Градіент-Буд :

- кримінальне провадження №12014000000000579 від 13.12.2014 року, за ознакою складу злочину, передбаченого ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 КК України. Слідством встановлено, що протягом 2014 - 2015 років організована група з метою прикриття незаконної діяльності, пов'язаної з проведенням безтоварних фінансових операцій, наданням незаконних послуг з переведення безготівкових коштів у готівку, незаконним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат для підприємств реального сектору економіки, у тому числі ТОВ Градіент-Буд (код ЄДРПОУ 39492913), ТОВ Паллада Інвест (код ЄДРПОУ 39493866).

- кримінальне провадження №32015100090000180 від 17.11.2015, за ознаками складу злочину передбаченого ч.1 ст. 212 , ч.3 ст. 212 КК України . Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені слідством особи створили на території м. Києва для прикриття незаконної діяльності, а саме для надання послуг по безпідставному формуванню податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, ряд фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності у тому числі ТОВ Орніон (код ЄДРПОУ 39768708), ТОВ Паллада Інвест (код ЄДРПОУ 39493866), ТОВ Градіент-Буд (код ЄДРПОУ 39492913).

- кримінальне провадження №12015000000000630 від 08.12.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст.205, ч.3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України . Під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що учасниками організованої групи були зареєстровані або перереєстровані на підставних осіб ряд підприємств та на даний час використовують групу транзитно- конвертаційних підприємств в тому числі ТОВ Орніон (код ЄДРПОУ 39768708).

З акту перевірки вбачається, що за результатами перевірки та аналізом інформаційних баз, податкової та фінансової звітності контрагентів-постачальників перевіряючими було встановлено наступне.

ТОВ "Паллада Інвест" (код ЄДРПОУ 39493866), ТОВ Градіент-Буд (код ЄДРПОУ 39492913) є субпідрядниками ТОВ Електро Люкс Монтаж , які залучались для здійснення електромонтажних робіт на об'єктах ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Південний ГЗК .

Перевіряючими згідно наданих актів приймання виконаних електромонтажних робіт, проаналізовано кількість працівників, необхідних для здійснення вказаних електромонтажних робіт. В результаті проведеного аналізу, з урахуванням даних податкової звітності за формою 1-ДФ контрагентів-виконавців робіт встановлено недостатню кількість штатних працівників, які необхідні для виконання вказаного обсягу робіт. Таким чином, вищевказані контрагенти не могли фізично виконати вищевказані роботи.

По всім контрагентам, задіяних в ланцюгу постачання послуг, подавалася звітність з ПДВ за короткий проміжок часу. На теперішній час контрагенти не звітують з ПДВ. Згідно наданої фінансової звітності підприємств власні основні засоби відсутні.

Місцезнаходження контрагентів (виконавців робіт (послуг) - м. Київ, м. Дніпро, м.Вишгород.

У зв'язку з тим, що роботи виконувалися на території та/або об'єктах ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Південний ГЗК для функціонального доступу та знаходження на території та / або об'єктах ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Південний ГЗК мають бути оформлені відповідні перепустки та дозволи на прохід працівників та в'їзд/виїзд автотранспорту й ввезення/вивезення матеріалів та обладнання. В ході проведення перевірки документів (актів допуску, заявок на оформлення перепусток працівникам та транспортним засобам), що підтверджували б перебування працівників вищевказаних субпідрядних організацій та транспортних засобів на території та/або об'єктах ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Південний ГЗК не надано.

Згідно актів на виконання електромонтажних робіт на об'єкті укладених з ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Південний ГЗК встановлено: Підрядник має право залучати до виконання робіт сторонні організації (далі за текстом Субпідрядник ) тільки за письмовою згодою Замовника та тільки з числа підприємств та організацій, що затверджені Замовником для виконання відповідних робіт на території та/або об'єктах Замовника .

Письмової згоди генпідрядника ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг та ПАТ Південний ГЗК для виконання відповідних робіт на території та / або об'єктах ПАТ Південний ГЗК , ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг працівниками вищевказаних субпідрядних організацій в ході перевірки не надано.

Крім того, в ході перевірки встановлено, що в грудні 2016 року ТОВ Даника. (код ЄДРПОУ 38936705) здійснено постачання ТМЦ (кабель в асортименті, дюбель, рейка, шурупи, електроди, та інші електротовари) на адресу ТОВ Електро Люкс Монтаж .

Аналізом ланцюга походження зазначених товарів, згідно ЄРПН не встановлено придбання такого товару контрагентом-постачальником у інших контрагентів, у зв'язку з чим, перевіряючими встановлено відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Враховуючи наведене, первіряючі дійшли висновків, що сукупність фактів та обставин, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, задіяних в ланцюгу, свідчить, на думку перевіряючмх, про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Наявна інформація щодо фіктивності зазначених контрагентів-постачальників, в сукупності з аналізом інформаційних баз даних та дослідженням первинних документів стали підставою для висновків під час проведення перевірки ТОВ Електро Люкс Монтаж стосовно нереальності проведених господарських операцій та, як наслідок, встановлення порушень податкового законодавства в частині заниження ПДВ та податку на прибуток.

Стосовно списання кредиторської заборгованості, в акті зазначено, що перевіркою повноти визначення задекларованих ТОВ Електро Люкс Монтаж показників у рядку 01 Декларацій Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку встановлено їх заниження за 2015 рік на загальну суму 431 188 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Електро Люкс Монтаж в червні 2015 року мало взаємовідносини з ТОВ Тадіс Плюс (код ЄДРПОУ 39233613) з виконання робіт з контролю справності, ревізії систем кондиціонування, виконання електромонтажних робіт з капітального ремонту 1-го розряду з реконструкцією ДЦ-1 ДП-6, виконання електромонтажних робіт з технічного обслуговування електрообладнання приводів технологічних агрегатів РОФ-2.

У бухгалтерському обліку ТОВ Електро Люкс Монтаж операції з отримання робіт (послуг) відображено наступним чином:

Д-т. 23 Виробництво Кт. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 441 187,00 грн.

Дт. 644 ПДВ (оплата) Кт. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками - 88 237,40 грн.

Розрахунки проводилися в 2015р. в безготівковій формі Дт 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками Кт 311 Рахунки в банках - 98 236,68 грн.

Станом на 31.12.2017 згідно журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по ТОВ Тадіс Плюс рахується кредиторська заборгованість в сумі 431 187,72 грн.

В акті перевірки вказано, що згідно бази даних ДФС встановлено, що ТОВ Тадіс Плюс з 04.12.2015 має стан 12 - припинено, але не знято з обліку.

За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) по ТОВ Тадіс Плюс 10.07.2015 внесено запис про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації. Запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи внесено в ЄДР 01.12.2015 за підставою: припинено, за рішенням засновників. При цьому, дані про юридичних осіб-правонаступників в ЄДР відсутні.

Враховуючи, що в бухгалтерському обліку кредиторська заборгованість рахується саме по ТОВ Тадіс Плюс , а документи, що свідчать про наявність осіб-правонаступників у ТОВ Тадіс Плюс , до перевірки не надавались та до ЄДР не вносились, припинення юридичної особи здійснено у звичайному порядку.

Таким чином, в порушення п.44.2 ст.44, пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПКУ ТОВ Електро Люкс Монтаж було занижено показник по рядку 01 Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку декларації з податку на прибуток за 2015 рік на загальну суму 431 188 грн.

Зважаючи на те, що ТОВ Електро Люкс Монтаж не здійснило коригування податкового кредиту за грудень 2015 року, контролюючим органом встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 71 865 грн.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Приписами п. 14.1 ст.14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

У випадку якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно доп.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України, для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виговленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У п.198.5 ст.198.5 ПКУ перелічені випадки, коли платник ПДВ повинний нарахувати податкові зобов'язання. Однак, серед підстав, встановлених п.198.5 ст.198.5 ПКУ немає: списання простроченої кредиторської заборгованості .

Разом із тим, ст.192 ПКУ визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту. Серед вказаного переліку відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Дана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною. Так, при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов'язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов'язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

Суд зазначає, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також у п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення №88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному місяці, в якому вони були здійснені.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні валових витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства у зв'язку з його господарською діяльністю.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № К/9901/3443/18.

Отже, суд зазначає, що Податковим кодексом України чітко визначені первинні документи, на підставі яких формується податковий кредит та, відповідно, показники податкової звітності з ПДВ і ніякі багатоступеневі ланцюги формування податкового кредиту як трактує виникнення податкового кредиту у позивача контролюючий орган, не передбачені, відповідно, сформувати їх платник податку також не має можливості.

Щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ ГРАДІЕНТ-БУД (не підтвердження витрат за 2015 рік у розмірі 724 602,12 грн. та податкового кредиту в розмірі 144 920,42 грн.), судом з матеріалів справи встановлено, що взаємовідносини з ТОВ ГРАДІЕНТ-БУД відбувались на підставі договорів від 23.03.2015 №23-03/2015, від 27.03.2015 №27-03/2015, від 10.04.2015 №10-04/2015, від 18.05.2015 №18-05/2015, предметом яких є виконання електромонтажних робіт.

На підтвердження реальності виконання умов Договорів позивачем було надано: договір від 23.03.2015 №23-03/2015, акт №1-2 приймання виконаних робіт за квітень 2015 від 30.04.2015, довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2015 до Акту №1-2, договір від 27.03.2015 №27-03/2015, акт №1-1 приймання виконаних робіт за квітень 2015 від 30.04.2015, довідка про вартість виконаних робіт за квітень 2015 до Акту №1-1, договір від 10.04.2015 №10-04/2015, акт №08-05С приймання виконаних робіт за травень 2015 від 30.05.2015, довідка про вартість виконаних робіт за травень 2015 до Акту №08-05С, договір від 18.05.2015 №18-05/2015, акт №07-05С приймання виконаних робіт за травень 2015 від 30.05.2015, довідка про вартість виконаних робіт за травень 2015 до Акту №07-05С, податкові накладні від 30.04.2015 №33, №34, від 30.05.2015 №57 №58 з доказами реєстрації, докази оплати, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ ГРАДІЕНТ-БУД , Відомості з ЄДРПОУ Головного управління статистики у Київській області по ТОВ ГРАДІЕНТ-БУД , які були досліджені судом.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ Паллада Інвест (не підтвердження витрат за 2015 рік у розмірі 1 194 757,00 грн. та податкового кредиту в розмірі 238 951,00 грн.), з матеріалів справи встановлено, що взаємовідносини з ТОВ Паллада Інвест відбувались на підставі договорів від 02.06.2015 №02-06/2015, від 05.06.2015 №05-06/2015, від 08.06.2015 №8-06/2015, від 10.06.2015 №10-06/2015, від 12.06.2015 №12-06/2015, від 22.06.201 №22-06/2015, від 22.06.2015 №01-07/2015, від 03.07.201 №03-07/2015, від 06.07.2015 №06-07/2015, від 08.07.2015 №08-07/2015, від 12.09.2015 №12-09/2015, від 02.10.2015 №02-10/2015, від 05.10.2015 №5-10/2015, від 07.10.2015 №07-10/15, предметом яких є виконання електромонтажних робіт.

На підтвердження реальності виконання умов Договорів позивачем до суду було надано: договори від 02.06.2015 №02-06/2015, від 05.06.2015 №05-06/2015, від 08.06.2015 №8-06/2015, від 10.06.2015 №10-06/2015, від 12.06.2015 №12-06/2015, від 22.06.201 №22-06/2015, від 01.07.2015 №01-07/2015, від 03.07.201 №03-07/2015, від 06.07.2015 №06-07/2015, від 08.07.2015 №08-07/2015, від 12.09.2015 №12-09/2015, від 02.10.2015 №02-10/2015, від 05.10.2015 №5-10/2015, від 07.10.2015 №07-10/15 з додатками - Договірна ціна; акти здачі-прийняття робіт з довідками про вартість виконаних робіт від 24.07.2015 №№06-СП, 05-СП, акти здачі-прийняття робіт з довідками про вартість виконаних робіт від 20.07.2015 №№01-СП, 02-СП, 03-СП, 04-СП, акти здачі-прийняття робіт з довідками про вартість виконаних робіт від 11.08.2015 №№01-08СП, 03-08СП, 04-08СП, 05-08СП, 06-08СП, акти здачі-прийняття робіт з довідками про вартість виконаних робіт від 14.11.2015 №№7-11СП, 9-11СП, 10-11СП, 18-11СП, податкові накладні від 24.07.2015 №25, №26, від 20.07.2015 №16, №17, №18, №19, від 11.08.2015 №35, №36, 37, №38, від 03.08.2015 №7, від 14.11.2015 №64, №65, №66, №67 з доказами реєстрації, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ Паллада Інвест , Витяг 1510084500160 з Реєстру платників податку на додану вартість по ТОВ Паллада Інвест , Ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України ТОВ Паллада Інвест від 03.02.2015, докази оплати, які були досліджені судом.

Щодо реальності господарських взаємовідносин позивача з ТОВ Орніон (не підтвердження витрат за 2015 рік у розмірі 350 000,00 грн. та податкового кредиту в розмірі 70 000,00 грн.), з матеріалів справи встановлено, що взаємовідносини з ТОВ Орніон відбувались на підставі договору від 14.09.2015 №14-09/2015, предметом якого є виконання робіт Система відео спостереження насосних станцій .

Реальність вказаних господарських операцій підтверджено долученими до матеріалів справи належним чином складеними бухгалтерськими та первинними документами (договір 14.09.2015 №14-09/2015, акт надання послуг від 20.10.2015 №225, акт від 20.10.2015 №7-10/СП здачі-приймання робіт, протокол погодження договірної ціни, податкова накладна від 20.10.2015 №94 з доказами реєстрації, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ Орніон ліцензія Державної архітектурно-будівельної інспекції України ТОВ Орніон від 25.08.2015, докази оплати).

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ ДАНИКА. (не підтвердження витрат за 2016 рік у розмірі 466 606,00 грн. та податкового кредиту в розмірі 93 321,00 грн.), судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що взаємовідносини з ТОВ ДАНИКА. відбувались на підставі договору поставки від 01.12.2016 №01-12/16, відповідно до умов якого Продавець передає у власність Покупця обладнання і витратні матеріали (Товар), у комплектності, кількості та за ціною згідно рахунків-фактурів.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного Договору до суду було надано: договір поставки від 01.12.2016 №01-12/16; видаткова накладна від 30.12.2016 №9, товарно-транспортна накладна від 30.12.2016 №ТТН9, видаткова накладна від 30.12.2016 №11, товарно-транспортна накладна від 30.12.2016 №ТТН11, видаткова накладна від 30.12.2016 №8, товарно-транспортна накладна від 30.12.2016 №ТТН8, податкові накладні від 30.12.2016 року №№8, 9, 11 з доказами реєстрації, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців по ТОВ ДАНИКА. , Витяг №1604634501245 з Реєстру платників податку на додану вартість по ТОВ ДАНИКА.

Всі контрагенти позивача задекларували податкові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ , про що свідчить акт перевірки - РОЗБІЖНОСТІ МІЖ ПЗ ТА ПК ВІДСУТНІ (сторінки 9, 16, 21, 27 акту перевірки).

Суд не погоджується з викладеною позицією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області стосовно контрагента позивача - ТОВ ТАДІС ПЛЮС .

Так, відповідно до п14.1.11 п.14.1 ст.14 ПКУ, безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України зазначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто, тільки після спливу 3 років з моменту порушення права ТОВ ТАДІС ПЛЮС на отримання грошових коштів, дана заборгованість буде мати статус безнадійної.

Під час судового розгляду з'ясовано, та не спростовано представником відповідача, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області при проведенні перевірки не досліджувало дані факти.

Судом встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що відповідно до п.5.2 Договору від 27.05.2015 №27-05/2015, укладеного між ТОВ Електро Люкс Монтаж та ТОВ ТАДІС ПЛЮС , розрахунок за виконані роботи провадиться протягом 3-х робочих днів з моменту отримання на розрахунковий рахунок Підрядника коштів від Замовника , але не пізніше 30 числа місяця, що слідує за звітним. Аналогічні пункти наявні в Договорі від 28.05.2015 №28-05/2015, Договорі від 27.05.2015 №27-05/2015. Роботи, на підставі зазначених договорів, виконувались у червні 2015 року, відповідно строк оплати - 30 липня 2015 року. Строк позовної давності спливає - 30 липня 2018 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що станом на момент проведення перевірки та складання акту перевірки, дана заборгованість не була заборгованістю за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Тобто, юридична особа припиняється: в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення); ліквідації.

Відповідно до ст.107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.

Враховуючи наведене та інформацію, яка відображена в акті перевірки на сторінці 4 - ТОВ ТАДІС ПЛЮС - державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті реорганізації , - у даного контрагента є правонаступник, до якого перейшли права та обов'язки, в тому числі, по право вимагати дану заборгованість, оскільки строк позовної давності не минув.

Таким чином, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області не враховано, що ТОВ ТАДІС ПЛЮС не ліквідувалося та строк позовної давності не минув, а відтак, висновки про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ є неправомірними.

Суд зазначає, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

Позивачем були надані всі належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів та те, що господарські операції з поставки товарів (робіт, посліг) мали реальний характер.

Позивач має первинні документи, які не дають підстав вважати, що господарські операції з його контрагентами є нереальними. До того ж, податковим органом в акті не було наведено жодних фактів, які свідчать про неправильність та невідповідність вказаних первинних документів фактичним обставинам укладених правочинів.

Наявними у справі доказами підтверджуються зазначені обставини, а також фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ .

У взаємозв'язку з вищенаведеним суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

В даному випадку, податковий орган відповідно до принципу офіційності повинен довести в суді фіктивність господарських операцій як підстави для нарахування платникові податків податкових зобов'язань та правомірності прийняття своїх рішень.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 20 лютого 2018 року у справі №817/149/17 та від 29 березня 2018 року у справі №813/2758/16.

В той же час, податковий орган не подав доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірних операцій та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочинів (укладення договорів), на підставі яких виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентами, не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків чи свідчили б про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Відповідачем не доведено, що на момент вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, останні не були зареєстровані у встановленому законом порядку та не мали свідоцтв платника податків на додану вартість.

Судом встановлено, що на момент здійснення фінансово - господарських операцій між ТОВ Електро Люкс Монтаж та його контрагентами, останні були та є зареєстрованими в установленому законом порядку, платниками ПДВ, відповідні відомості щодо них містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій та установ; у Реєстрі платників податку на додану вартість на сайті Державної фіскальної служби України.

Суд також виходить з того, що чинне податкове законодавство не покладає на платника обов'язку контролювати діяльність осіб, що виконують роботи, послуги, не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим як вносити відповідні суми витрат до складу валових витрат і суми ПДВ - до податкового кредиту.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2018 року у справі № К/9901/25587/18.

У рамках даної справи податковим органом не подано безумовних та достовірних доказів здійснення позивачем та його контрагентами узгоджених дій, спрямованих на створення штучних умов для отримання незаконної податкової вигоди.

Можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставку та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.

Таким чином, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату лише ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Така ж правова позиція підтримана Верховним судом у постановах, зокрема, від 24 січня 2018 року у справі №824/942/13, від 14 березня 2018 року у справі №803/1198/16.

Судом враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), які відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію відносно контрагентів позивача, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Акти інших податкових інспекцій про результати зустрічних звірок чи перевірок контрагентів ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ не можуть бути підставою для таких висновків, у зв'язку з тим, що порушення контрагентом податкового законодавства не може впливати на правомірність формування ТОВ ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ податкового кредиту та витрат, оскільки платник податку не повинен нести відповідальність за наслідками невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку.

Судом з'ясовано, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області в супереч функцій та задач, які визначені Податковим кодексом України, при проведенні перевірки, запити на проведення зустрічних перевірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з суб'єктами господарювання - контрагентами не направлялись, про що зазначено на сторінці 3 акту перевірки.

Посилання на припущення, аналітичні узагальнюючі висновки щодо діяльності контрагента, є неприйнятними у якості доказів конкретних податкових правопорушень щодо підстав та порядку формування податкового кредиту, оскільки в основі формування податкового кредиту лежить факт здійснення конкретної господарської операції, який потребує доведення або спростування обставин саме здійснення цієї господарської операції. Будь-які припущення, аналітичні викладки, узагальнюючі висновки можуть мати місце виключно на підставі встановлення, дослідження та підтвердження обставин здійснення господарської операції (позиція Верховного Суду, викладена у Постанові від 12.04.2018 р. справа №804/698/26).

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У той самий час згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ). Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" ЄСПЛ дійшов такого висновку: "... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок ЄСПЛ повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії". У пункті 23 даного рішення ЄСПЛ наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Європейський Суд з прав людини в пункті 38 рішення від 09 січня 2007 року у справі "Інтерсплав проти України" зазначив: коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарської операції між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України .

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом не виявлено.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на кримінальні провадження, як на доказ не підтвердження взаємовідносин позивача з контрагентами, оскільки кримінальні провадження перебувають на стадії розслідування, вироки відносно посадових осіб контрагентів позивача відсутні та зазначені кримінальні провадження розслідуються не у відношенні до контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛЕКТРО ЛЮКС МОНТАЖ .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням закріпленої в ст. 204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України , за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларований позивачем податковий кредит за господарською операцією з придбання товарів сформовано безпідставно за господарськими операціями, які в реальності не виконувались.

Вказаний висновок відповідає позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 27.03.2018 року по справі № 816/809/17, який відповідно до вимог ч. 6 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів враховується судом при вирішенні даної справи.

З урахуванням досліджених судом первинних документів, які у їх сукупності свідчать про фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху у межах господарської діяльності підприємства, та враховуючи висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, надані сторонами докази, а також принцип індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, згідно якого негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на податковий кредит або на бюджетне відшкодування, можуть бути застосовані саме до такого платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи (позивача), та добросовісність платника податків, а також достовірність задекларованих таким платником даних податкового обліку, що презюмується податковим законодавством, зокрема, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано), суд приходить до висновку, що позивачем підтверджено реальність проведених операцій, отже, збільшення відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є безпідставним.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України , ст.ст. 242-246 , 25 0Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю МЕГАПОЛІС-М. до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 30 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Кальник