Рішення

від 19.11.2018 по справі 523/5119/18     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 523/5119/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Корой С.М.,

секретаря судового засідання Чернецької О.А.,

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1, (за ордером),

представника відповідачів ОСОБА_2. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТОВ «Біоніка Одеса» до ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ Біоніка Одеса звернулося до Суворовського районного суду м.Одеси з вказаним позовом та просило визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №401539/38946273 від 12.12.2017р. про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також просило зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації (зареєструвати) податкової накладної 09.11.2017р. №48 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 18.04.2018 року позов передано на розгляд Одеському окружному адміністративному суду.

21.05.2018 року від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 14.05.2018 року. Так, позивач надав до суду уточнену позовну заяву (а.с. 48-56).

Ухвалою суду від 30 травня 2018 року позов залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позову, у зв'язку з не встановленням судом зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України судового збору у розмірі 1762 грн. 00 коп., згідно платіжного доручення № 1959 від 21.05.2018 року.

20.06.2018 року позивач усунув недоліки визначені ухвалою суду від 30 травня 2018 року.

Ухвалою від 25.06.2018 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи важливе значення справи для сторін, а також необхідність встановити відповідні факти та обставини із дослідженням думки та правової позиції учасників справи, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа має бути розглянута за правилами загального позовного провадження, відтак ухвалою суду від 10.09.2018 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 02.10.2018 року залучено до участі у справі співвідповідача - Державну Фіскальну Службу України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 ПК України ТОВ «Біоніка Одеса» складено податкову накладну № 48 від 09.11.2017р та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних, однак її реєстрацію було зупинено. На виконання п.п.201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України ТОВ «Біоніка Одеса» направлено на адресу ДФС повідомлення 05.12.2017р. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній. Відтак, на думку позивача, ним було надано усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій. Однак, рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації відмовлено у реєстрації податкової накладної № 48 від 09.11.2017р. Позивач вважає зазначене рішення необґрунтованим як нормативно, так і документально, оскільки, на думку позивача, Державною фіскальною службою України не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ «Біоніка Одеса» , невірно обрано спосіб реалізації покладених на неї завдань та функцій, проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування; порушено порядок блокування та розблокування податкової накладної.

На думку позивача, відповідач зупиняючи реєстрацію податкової накладної, допустив перевищення повноважень при здійсненні функцій податкового контролю, що автоматично призводить до визнання таких дій та рішення незаконними і позбавляє їх будь-яких правових наслідків, у тому числі щодо прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

14.09.2018 року від представника відповідачів надійшов відзив на позов (а.с. 151-156), в якому суб'єкт владних повноважень позов не визнає, не погоджується з доводами позивача, вважає що позов не підлягає задоволенню та зазначає, що рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної ТОВ «Біоніка Одеса» із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування є повністю обґрунтованим.

У відзиві відповідач зазначив, що з огляду на відсутність подання платником податків копій первинних документів щодо договорів, у тому числі зовнішньоекономічного контракту з додатками, листування з контрагентами, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської діяльності, постачання/придбання товарів\послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та /або законодавством, платником не додержано вимог наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року.

У підготовче засідання 08.11.2018 року представники сторін прибули, надали до суду клопотання про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, в порядку ч. 7 ст. 181 КАС України.

У судове засідання 08.11.2018 року сторони прибули, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідачів проти задоволення позову заперечував.

У судовому засіданні 08.11.2018 року представник позивача надав до суду клопотання, згідно якого зазначив про технічну описку допущену під час складання позовної заяви щодо дати оскаржуваного рішення, а саме правильною є дата 12.12.2017 р., замість помилково вказаної 12.02.2017р., вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позов і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Біоніка Одеса перебуває на обліку в ДПІ у Суворовському p-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеської області. Основним видом діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля Код КВЕД 46.90. 31.03.2015р. ТОВ Біоніка Одеса укладено з ТОВ Сіріус Екстружен договір поставки оптових партій товару № 310315, за яким ТОВ "Біоніка Одеса" купує стретч-плівку у постачальника ТОВ "Сіріус Екстружен". В подальшому, ТОВ "Біоніка Одеса" продає 09.11.2017р ТОВ Аскона - Південь згідно договору поставки оптових партій №12/06-1 від 12.06.2015 р. вказаний вище товар

На виконання даного договору ТОВ Аскона - Південь сплатило за товар в розмірі 154918 грн 84 коп, що підтверджується платіжним дорученням № 5_646 від 21.11.2017 р. 09.11.2017р. ТОВ Біоніка Одеса було виписано податкову накладну № 48.

Надалі, ТОВ "Біоніка Одеса" направлено на реєстрацію вказану податкову накладну, однак, реєстрацію накладної було зупинено згідно з квитанцією від 28.11.2017 року (а.с.27).

05.12.2017 року Позивачем було відправлено засобами електронного зв'язку повідомлення щодо подачі документів для підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН\РК (а.с.158-159).

Однак, рішенням Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №401539/38946273 від 12.12.2017 року відповідно до п.п.201.16.3 п. 201.16 ст. 201 Розділу V Податкового кодексу України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття Комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування (а.с.111-112).

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст.62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків (п.п.62.1.1 п.62.1); інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1); перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3 п.62.1).

Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної „ забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (ст.72 ПК України).

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII було внесено ряд суттєвих змін до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

Відповідним Законом було доповнено статтю 201 Податкового кодексу України пунктом 201.16 такого змісту: реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу .

Відповідно до вимог п. 74.2 ст. 72 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом досліджено Квитанцію від 28.11.2017 року (а.с. 27) по податковій накладній позивача №48, згідно якої реєстрацію ПН зупинено, у зв'язку з тим, що відповідно до п. 201. 16 ст. 201 ПК України реєстрацію ПН/РК зупинена. ПН\РК не відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН\РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №657. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:3920. Запропоновано надати пояснення та/ або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п.201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ №567 від 13.06.2017 року та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього Наказу. Відправник: Автоматизована система Єдине вікно подання електронних документів ДФС України, версія 2.2.16.5.

У вказаній Квитанції критерієм оцінки ступеня ризиків вказано, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3920, на підставі чого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містить у собі визначення двох різних критеріїв: Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Окрім того, з Квитанції від 28.11.2017 року вбачається, що відповідачем запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

На виконання п.п.201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України, позивачем направлено на адресу ДФС повідомлення №1 від 05.12.2017 року щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/PK та пояснення.

Однак, судом встановлено, що Рішенням комісії ДФС №401539/38946273 від 12.12.2017 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №48 від 09.11.2017р. на підставі надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації №190 від 29.03.2017 установлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до абз.2 постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Відтак, суд вказує на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим.

Таким чином, суд вважає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Згідно з пунктом 201.1. статті 201. Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, зокрема при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пункту 1 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246, подання податкової накладної та/або розрахунку коригування ДФС в електронній формі здійснюється відповідно до Порядку підготовки і подання податкових документів в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1246, після надходження податкової накладної в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з пунктом 8 Порядку №1246, для підтвердження прийняття податкової накладної до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Відповідно до пункту 9 Порядку №1246, причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відтак, Порядок №1246 утримує виключний перелік підстав відмови у прийнятті податкових накладних, які мають бути визначені контролюючим органом у квитанції про їх неприйняття.

Податковий кодекс України та Порядок №1246 не уповноважує податковий орган у разі відмови у прийнятті податкових накладних спонукати платника податків на здійснення певних дій, зокрема звернення до Державної податкової інспекції за місцем реєстрації для з'ясування причини помилки.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. (справа № 826/4475/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, в зв'язку чим позовні вимоги позивача про визнання його протиправним та скасування належать задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №401539/38946273 від 12.12.2017 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №48 від 09.11.2017 року підлягають задоволенню.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27 вересня 2010 року по справі Гірвісаарі проти Фінляндії зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (а.с. 107). Враховуючи зазначене, судові витрати у розмірі 1762,00 грн. мають бути стягнуті з Державної фіскальної служби України .

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ТОВ «Біоніка Одеса» до ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №401539/38946273 від 12.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №48 від 09.11.2017 року на суму 154 918, 84 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ТОВ «Біоніка Одеса» суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено та підписано суддею 19.11.2018 року.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Біоніка Одеса» (код ЄДРПОУ 38946273, м. Одеса, вул.П.Кравцова, 6);

Відповідачі - Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197, м.Київ, Львівська площа,8), ДПІ у Суворовському районі ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39578136, м.Одеса, вул. Ак. Заболотного, 38-А, 65025).

Суддя Корой С.М.

.