Рішення

від 13.11.2018 по справі 826/8761/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 листопада 2018 року № 826/8761/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів Костенка Д.А., Шрамко Ю.Т., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Іріком-Україна" доДержавної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Іріком-Україна звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання відповіді на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком - Україна вих. №170120/01 від 20.01.2017 року у 20-денний строк з дня отримання;

- вважати скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком -Україна вих.№170120/01 від 20.01.2017 року на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0000121401, №00001314011, №0000141401 від 11.01.2017 року повністю задоволеною.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/8761/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав на те, що відповідач в порушення встановлених пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України строків рішення за скаргою №170120/01 від 20.01.2018 року не надав, а тому його скарга вважається задоволеною.

Представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вказавши що Державною фіскальною службою України в порядку та в строки, встановлені Податковим кодексом України, розглянута скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком-Україна . Також представник податкового органу стверджує, що в межах строку, передбаченого рішенням про продовження строку розгляду скарги від 07.02.2017 року №2242/6/99-99-11-01-01-25 направлено рішення на адресу зазначену в прохальній частині скарги товариства, проте відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованого листа на адресу позивача, рішення про результати розгляду скарги повернулось з відміткою Інші причини , що не дали змоги виконати обов'язок пересилання поштового відправлення. Разом з тим, представник відповідача просив звернути увагу на те, що рішення про продовження строку розгляду скарги від 07.02.2017 року №2242/6/99/99/11-01-01-01-25 було направлено товариству на ту ж адресу, що і рішення про результати розгляду скарги від 02.03.2017 року №4368/6/99-99-11-01-01-25, про що свідчить доказ поштового відправлення з відміткою про вручення.

Водночас наголосив на тому, що рішення ДФС про результати розгляду скарг не створює для ТОВ Іріком -Україна юридичних наслідків, позаяк прийняте за результатами вирішення податкового спору в порядку адміністративного оскарження та не є актом реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності.

Відповідач явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній станом на дату постановлення ухвали), ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Іріком -Україна подало до Державної фіскальної служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення №0000121401, №00001314011, №0000141401 від 11.01.2017 року, прийняті на підставі акту перевірки №419/26-15-14-01-03/34541122 від 26.12.2016 року.

Державна фіскальна служба України 07.02.2017 року прийняла рішення №2242/6/99-99-11-01-01-25 про продовження строку розгляду скарги, в якому зазначила, що Державною фіскальною службою України отримано скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком -Україна від 20 січня 2017 (вх. ДФС №1690/6 від 24.01.2017 року) на податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0000121401, №00001314011, №0000141401 від 11.01.2017 року та для з'ясування обставин справи, керуючись пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, прийнято рішення продовжити строк розгляду скарги до 24.03.2017 року (включно).

Разом з тим, як зазначає позивач, а ні 24.03.2017 року, а ні станом на день подання даного позову Державна фіскальна служба України не направила позивачу рішення про результати розгляду скарги.

Вважаючи протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо ненадання відповіді на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком - Україна вих. №170120/01 від 20.01.2017 року, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним адміністративним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02.11.2010 № 2755 -IV (далі - ПК України).

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.2 та п. 56.3 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.16 ст. 56 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що скарга позивача від 20.01.2017 року №170120/01 отримана ДФС України 24.01.2017 року.

Згідно п.56.8 ст.56 ПК України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п.56.9 ст.56 ПК України, керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8. цієї статті.

Таким чином, враховуючи те, що ДФС України отримала скаргу позивача 24.01.2017 року, податковий орган протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, тобто до 14.02.2017 року зобов'язаний був або прийняти вмотивоване рішення та надіслати його на адресу позивача або прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги та також надіслати його на адресу позивача.

Відповідно до ч.2 п. 56.9 ст. 56 ПК України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Як зазначає представник позивача, рішення Державної фіскальної служби України від 07.02.2017 року про продовження строку розгляду скарги направлено ТОВ Іріком-Україна 07.02.2017 року та отримано уповноваженим представником позивача 10.02.2017 року, доказом чого є копія зворотного повідомлення.

Згідно з рішенням ДФС України про продовження строку розгляду скарги від 07.02.2017 року №2242/6/99-99-11-01-01-25 відповідач повідомив про продовження строку розгляду скарги до 24 березня 2017 року (включно) та зобов'язав ГУ ДФС у м. Києві надати обґрунтований висновок з порушених в скарзі питань та документи, що засвідчують обставини справи

Таким чином, ДФС України зобов'язана була розглянути скаргу платника податків, прийняти вмотивоване рішення та надіслати його не пізніше 24 березня 2017 року.

У свою чергу, як зазначає відповідач рішення про результати розгляду скарги від 02.03.2017 року №4368/6/99-99-11-01-01-25 було направлено товариству 02.03.2017 року на адресу зазначену в скарзі, проте поштове повідомлення повернулось з відміткою інші причини, що не дали змоги виконати пересилання поштового відправлення .

Представник позивача в судовому засіданні наголошував, що рішення про результати розгляду скарги від 02.03.2017 року №4368/6/99-99-11-01-01-25 не отримував.

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи наявні докази надсилання рішення про результати розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком-Україна , а саме копія конверту, який був надісланий на адресу товариства за адресою вказаною в скарзі та зазначеною в ЄДРЮО.

Суд зазначає, що відповідачем виконано обов'язок щодо прийняття вмотивованого рішення та надіслання його на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення.

При цьому суд зазначає, що конверт з надісланим рішенням про результати розгляду скарги повернулись на адресу податкового органу з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Іріком-Україна (01042, м. Київ, вул. Філатова, буд. 22/8, офіс 300, код ЄДРПОУ 34541122) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді Д.А. Костенко

Ю.Т. Шрамко