Рішення

від 16.11.2018 по справі 826/4612/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 16 листопада 2018 року                                            справа №826/4612/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка  В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “ІСТ Україна (далі по тексту – позивач, ТОВ “ІСТ Україна”) доГоловного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ГУ ДФС у місті Києві) провизнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та скасування наказу від 16 березня 2017  року №1958 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ “Компанія Планета” за період з 01 листопада 2015 року по 30листопада 2015 року В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправними дії ГУ ДФС у місті Києві з проведення документальної позапланові перевірки та відповідний наказ, оскільки вони вчинені та прийнятий за відсутності правових підстав, а саме податковим законодавством не передбачено такої підстави для проведення для проведення документальної перевірки, як доповідна записка. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/4612/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. Відповідач подав письмове заперечення проти позову, у якому вказав, оскільки наказ про проведення перевірки та власне сама перевірка ТОВ ТОВ “ІСТ Україна” узгоджуються із вимогами Податкового кодексу України. В судовому засіданні 17 жовтня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції. Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне. Відповідно до наказу ГУ ДФС у місті Києві від 16 березня 2017 року №1958 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” (код 363091555)” на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “ІСТ Україна” у зв'язку з наданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу від 10 лютого 2017 року №2869/10/26-15-14-01-05 по взаємовідносинах із ТОВ “Компанія Планета” за період з 01 листопада 2015 року по 30  листопада 2015 року. Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки. Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності вичерпних підстав, передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України. У свою чергу пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу. Разом з тим, суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі не вказано конкретної правової норми пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, яка стала підставою для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна”, що також суперечить вимогам пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України. При цьому посилання в оскаржуваному наказі на підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75  та статтю 79 Податкового кодексу України не є достатнім, оскільки ці норми є загальними та не визначають підстав для проведення для проведення документальної позапланової перевірки. Таким чином, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” прийнято за відсутності правових підстав, а тому наказ ГУ ДФС у місті Києві від 16 березня 2017 року №1958 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ України” (код 363091555)” підлягає скасуванню як протиправний, а позовні вимоги – задоволенню. Суд встановив, що на підставі наказу від 16 березня 2017 року №1958 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” (код 363091555)” відповідач провів відповідну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 31 березня 2017 року №125/26-15-14-01-05/36309155. Оскільки вище встановлено незаконність наказу від 16 березня 2017 року №1958 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” (код 363091555)”, проведення на його підставі перевірки позивача суперечить нормам Податкового кодексу України, що є підставою для визнання дій ГУ ДФС у місті Києві протиправними. При цьому, судом враховано, що у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі за позовом ТОВ  “Будгарантінвест-55” до ДПІ у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправним дій колегія суддів Судової палати в адміністративних справах вказала, що право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої перевірки. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №815/2596/17 (адміністративне провадження №К/9901/320/17). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу та дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “ІСТ Україна” підлягає задоволенню. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС. Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - В И Р І Ш И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ІСТ Україна” задовольнити повністю. 2.  Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у місті Києві від 16 березня 2017 року №1958 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” (код 363091555)”. 3.  Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у місті Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “ІСТ Україна” на підставі наказу від 16 березня 2017 року №1958 “Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ “ІСТ Україна” (код 363091555)”. 4.  Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІСТ Україна” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1  600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві. Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Товариство з обмеженою відповідальністю “ІСТ Україна” (03036, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 92-А, ідентифікаційний код 36309155); Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980). Суддя                                                                                          В.А. Кузьменко