Рішення

від 19.11.2018 по справі 826/6989/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 листопада 2018 року справа №826/6989/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомМіністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі по тексту - позивач) доТовариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД-СТАТ" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ") пропродовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 вересня 2016 року №1524 до відповідача на термін до усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та/або пов'язаних з ним законів, зокрема до усунення порушень, які передбачені частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, у зв'язку із необхідністю продовження дії спеціальної санкції, застосованої до ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ" на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 вересня 2016 року №1524 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України", відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/6989/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач письмового заперечення або відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав.

В судове засідання 15 листопада 2017 року представник позивача до суду не прибув, попередньо подавши заяву про розгляд справи за його відсутністю, представник відповідача до суду також не прибув; на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14 вересня 2016 року №1524 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України" за порушення статті 205 Кримінального кодексу України, статей 191, 200, 485 Митного кодексу України у 40-денний строк з дня набрання чинності чим наказом вирішено застосувати до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, зокрема, до ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ", спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції: накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України; застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій; тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частина друга статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначає, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду.

Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №459, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що до ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ" застосовано спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності на підставі подання Державної фіскальної служби України від 25 серпня 2016 року №06/49121/1-16, яке мотивоване наявністю досудового розслідування у кримінальному провадженні №32016100000000071 від 20 травня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень за частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що невстановлені слідством особи використовуючи реквізити підприємств ТОВ "Балтикус Трейд", ТОВ "Індастрік Трейд" діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення в період 2016 року незаконно сформували податковий кредит з ПДВ за рахунок купівлі сільськогосподарської продукції від підприємств з ознаками "транзитності" та "фіктивності", а саме: ТОВ "Роксан інвест", ТОВ "Генезіс ЛТД", в результаті чого ухилились від сплати податків до Державного бюджету України в особливо великих розмірах.

У подальшому після проведення ряду слідчих (розшукових) дій направлених на припинення незаконної діяльності із не повернення валютної виручки отриманої в результаті зовнішньоекономічної діяльності з експорту зернових культур на користь підприємств нерезидентів, невстановлені слідством особи з метою позбавлення контролюючих органів можливості проведення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування та продовження здійснення незаконної діяльності, невстановлені слідством особи почали використовувати реквізити інших підконтрольних даним особам підприємств, а саме ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ" та ТОВ "Вотекс Інвест".

Досудовим розслідування встановлено пов'язаність даних юридичних осіб та використання їх реквізитів однією групою невстановлених слідством осіб, зокрема ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ".

Також, при огляді податкової звітності ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ" взагалі відсутні факти придбання або вирощування власними силами ячменю та пшениці, яку вони експортують на користь тих самих підприємств нерезидентів LANAMOR MARKETING LLP, FOUNDATION TRADING LP та Sheffield Invest LLP, які зареєстровані в країнах з пільговою системою оподаткування (офшорних зонах) та операції підпадають дід ознаки трансферного ціноутворення.

Враховуючи вищевикладене та з метою упередження можливих фактів нанесення збитків державі, відповідно до статей 8, 39, 40 Кримінального процесуального кодексу України, статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Головне управління ДФС у м. Києві у поданні просило розглянути питання щодо застосування, до підприємств резидентів, зокрема до ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ", спеціальної санкції, передбаченої у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.

У листі від 18 січня 2017 року №707/5/99-99-23-01-16 Головне управління ДФС у м. Києві повідомлено, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві ініційовано тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності відносно суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі ТОВ "ІНТРЕЙД-СТАТ", діяльність яких досліджується в рамках досудового розслідування у кримінальному проваджені №32016100000000071 від 20 травня 2016 року за частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України; оскільки у вказаному кримінальному провадженні на даний час не прийнято кінцеве процесуальне рішення, запропоновано продовжити дію спеціальної санкції.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики. Після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.

Частина сьома статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачає, що подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду.

Згідно з частиною восьмою статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду.

Відповідно до абзацу другого пункту 4.9 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17 квітня 2000 року №52, на підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства України не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю за зовнішньоекономічною діяльністю разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом правового захисту інтересів Міністерства в судових та інших органах готують відповідну позовну заяву до суду.

З метою отримання інформації щодо доцільності подовження дії спеціальної санкції, застосованої до компанії-нерезидента ООО "Транспортний партнер" Міністерство економічного розвитку і торгівлі України листом від 11 червня 2015 року №4102-10/18820-03 звернулось до Державної фіскальної служби України, як ініціатора застосування даної санкції.

Листом від 03 липня року №15834/99-99-22-05-02-16 Державна фіскальна служба України повідомила, що наявність дебіторської заборгованості по контракту з ТОВ "Грандгаз" підтверджена декларацією про валютні цінності, доходи і майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; повідомленнями ПАТ "ВТБ Банк" від 01 квітня 2013 року №782/500-2, від 07 травня 2013 року №1081/500-2 про порушення ТОВ "Грандгаз" строків розрахунків при виконання зовнішньоекономічних контрактів від 27 серпня 2012 року №27/08 - дата операції 31 жовтня 2012 року, 30 листопада 2012 року, від 13 листопада 2012 року №ТП/12-156 - дата операції 12 грудня 2012 року, від 30 червня 2012 року №30/06-12 - дата операції 31 грудня 2012 року; крім того, згідно з актами від 24 червня 2014 року №1723/04-66-22-06/36574935 та від 28 серпня 2014 року №2475/04-66-22-06/36574935 ТОВ "Грандгаз" за місцем знаходження відсутній, а тому за доцільне буде подовжити дію спеціальної санкції, застосованої до відповідача.

Станом на день вирішення спору доказів усунення порушень вимог статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідачем до суду не надано.

Відповідно до частини дев'ятої статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" при прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції.

Проаналізувавши вказані вище норм, суд приходить до висновку, що для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності необхідним є факт порушення суб'єктом господарювання вимог Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних із ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки. При цьому, вказана спеціальна санкція діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

При цьому, факт наявності у провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві кримінального провадження №32016100000000071 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 та частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, не є належним та достатнім доказом наявності в межах спірних правовідносин порушень відповідачем Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних із ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, оскільки згідно з частиною першою статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що у кримінальному провадженні №32016100000000071 не прийнято кінцевого процесуально рішення, суд приходить до висновку про не доведення позивачем у межах спірних правовідносин фактів порушення відповідачем Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, а тому правові підстави для подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом позивача від 14 вересня 2016 року №1524 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності України" відсутні.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Заступника Генерального прокурора задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Міністерству економічного розвитку і торгівлі України відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2; ідентифікаційний код 37508596);

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТРЕЙД-СТАТ" (01135, м. Київ, вул. Павлівська, 29, ідентифікаційний код 40225490).

Суддя В.А. Кузьменко