Постанова

від 14.11.2018 по справі 208/2857/17(2-а/208/196/17)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 208/2857/17(2-а/208/196/17)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Філінг Стейшн Менеджмент

на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року (головуючий суддя - Похваліта С.М.) в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Філінг Стейшн Менеджмент

до Кам'янської міської ради

про визнання рішення незаконним, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Філінг Стейшн Менеджмент (далі - Позивач) звернулось до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області із позовом до Кам'янської міської ради (далі - Відповідач), в якому просило визнати незаконним рішення Кам'янської міської ради від 30 вересня 2016 року №349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 №842-38/VI зі змінами .

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що Відповідач прийняв регуляторний акт поза планом здійснення регуляторної діяльності, без аналізу регуляторного впливу та обов'язкового оприлюднення його проекту у засобах масової інформації, чим порушив право Позивача взяти участь у процесі прийняття рішення, зокрема на подання зауважень та пропозицій щодо проекту відповідного регуляторного акта.

Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Філінг Стейшн Менеджмент до Кам'янської міської ради відмовлено (а.с.57-58).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що Кам'янська міська рада, при прийнятті рішення 30 вересня 2016 року № 349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 824-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ зі змінами, діяла в межах Конституції та законів України, які були чинні на час прийняття нею оскаржуваного рішення. Крім того, у зв'язку із прийняттям рішення №621-14/VII від 24.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року №842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська зі змінами , рішення від 30 вересня 2016 року № 349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року №824-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ зі змінами втратило чинність з 01 квітня 2017 року.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.60-68).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що при прийнятті оспорюваного рішення Відповідач повинен був дотримуватися відповідних вимог Податкового кодексу України та вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Зокрема Відповідачем не дотримано положень пунктів 12.3.4., 12.4.3., 12.5. Податкового кодексу України в частині офіційного оприлюднення оспорюваного Рішення до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін. Оспорюване рішення було прийнято Відповідачем з порушенням порядку планування, розробки, оприлюднення та прийняття регуляторних актів.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній, зокрема, зазначає, що на момент звернення до суду оскаржуване рішення вже втратило чинність.

14 листопада 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із участю даного представника в іншому судовому засіданні. Дослідивши зміст даного клопотання, колегія суддів, зважуючи на думку представника Відповідача, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, підтверджуючих обставини, викладені у клопотанні, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника Позивача.

В судовому засіданні представник Відповідача просив суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити за їх необґрунтованості та безпідставності, а рішення суду, як вмотивоване та законне - залишити без змін.

Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника Відповідача, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між Позивачем та Відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, згідно умовами якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 27 лютого 2015 року надав, а орендар прийняв в оренду строком до 27 лютого 2025 року земельну ділянку для автозаправної станції, загальною площею 1,1864 га., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область м. Кам'янське, вул. Димитрова, 19.

30 вересня 2016 року Відповідачем було прийнято рішення № 349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 824-38/VI зі змінами .

Відповідно до ч.3 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно п.34 ч.1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Так, згідно до ч.1 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до вимог ст.12 Земельного Кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до ст. 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Таким чином, Кам'янська міська рада має право вирішувати земельні питання відносно земель, які перебувають у комунальній власності та приймати з цього приводу відповідні рішення.

Відповідно до вимог п. 288.1 Податкового Кодексу України, яка діяла на час прийняття рішення, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно змісту рішення № 349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 824-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ зі змінами, вбачається, що воно прийнято з метою збільшення надходжень до бюджету міста, відповідно до Податкового кодексу України, Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році , з ураховуванням протоколу засідання наради з питання забезпечення виконання затверджених міською радою річних показників по платі за землю та здійснення заходів щодо уникнення можливих втрат та мобілізації додаткових надходжень до місцевого бюджету по земельним платежам від 16 серпня 2016 року, протоколу наради з питання збільшення доходної частини бюджету за рахунок надходжень від плати за землю від 18.08.2016 року, службової записки директора департаменту фінансів міської ради Шевченко Т.М. від 22.08.2016 року № б/н.

Судом встановлено, що вказаним рішенням були внесені зміни до п.2 Рішення міської ради від 12 липня 2013 року № 824-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ та викладено так: річна сума орендної плати у відсотках до нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які надані в користування, з 01.11.2016 року та в подальшому до внесення змін до цього рішення становить: 3 відсотка для землекористувачів, у яких сумарна площа орендованих земельних ділянок не перевищує 10 га.; 3,5 відсотка - для землекористувачів, у яких сумарна площа орендованих земельних ділянок дорівнює або перевищує 10 га.; 12 відсотків - для землекористувачів, які використовують земельній ділянки для розміщення об'єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом .

Згідно вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Так, відповідно до вимог Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році , а саме Прикінцевих положень п.4 встановлено, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що Кам'янська міська рада при прийнятті рішення 30 вересня 2016 року № 349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 824-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ зі змінами, діяла в межах Конституції та законів України, які були чинні на час прийняття нею оскаржуваного рішення.

Крім того, судом встановлено, що з метою збільшення надходжень до бюджету, відповідно до Податкового Кодексу України, Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, враховуючи протокол засідання наради з питання перегляду відсотків для розрахунку річної орендної плати за землю від 10.01.2017 року, службову записку заступника директора департаменту фінансів міської ради Шевченко Л.Ф., від 28.12.2016 року було прийнято рішення № 621-14/VII від 24.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська зі змінами .

У зв'язку із прийняттям рішення № 621-14/VII від 24.02.2017 року Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 842-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинська зі змінами ( на теперішній час є чинним), рішення, яке оскаржується Позивачем від 30 вересня 2016 року № 349-10/VII Про внесення змін до рішення міської ради від 12.07.2013 року № 824-38/VI Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпродзержинськ зі змінами, втратило чинність з 01 квітня 2017 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 20 березня 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Філінг Стейшн Менеджмент - залишити без задоволення.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20 березня 2018 року у справі №208/2857/17 (2-а/208/196/17) - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 19 листопада 2018 р.

Головуючий - суддя В.В. Мельник

суддя С.В. Сафронова

суддя Д.В. Чепурнов