УКРАЇНА
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 686/23337/17
Провадження № 22-ц/4820/143/18
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2018 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд
в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,
секретар судового засідання - Журбіцький В.О.
за участю: представника апелянта - ОСОБА_4,
представника позивача - Мартинкової О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №686/23337/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року (суддя Продан Б.Г.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Готель Центральний до ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди,
встановив:
В листопаді 2017 року позивач ТОВ Готель Центральний звернувся з позовом та просив стягнути з відповідача ОСОБА_6 завдану майнову шкоду на суму 276634грн.16коп.
Позов мотивовано тим, що у вересні 2008 року ОСОБА_6 була призначена на посаду головного бухгалтера ТОВ Готель Центральний . Під час прийняття на роботу з нею було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У жовтні 2017 року директором товариства було виявлено, що ОСОБА_6 здійснила собі неправомірну виплату заробітної плати у розмірі 20000грн., що не відповідає дійсному розміру її заробітної плати. Відповідач визнала цей факт та написала заяву, в якій підтвердила, що внаслідок її дій з каси ТОВ Готель Центральний та банківських рахунків було неправомірно витрачено кошти, і станом на 13.10.2017 року вона погоджується відшкодувати 100000грн. протягом одного місяця. На підставі проведеної аудиторської перевірки ПП Альфа-Аудит встановлено, що відповідач завдала позивачу майнової шкоди у розмірі 276634грн.16коп. ОСОБА_6 відмовилась надавати будь-які пояснення на спростування даного звіту та відмовилась відшкодовувати завдані підприємству збитки, у зв'язку з чим її було звільнено з займаної посади на підставі п.1, 2 ч.1 ст.41 КЗпП України.
В судовому засіданні представник позивача збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача ОСОБА_6 завдану майнову шкоду на суму 362733грн.59коп.
Головуючий у першій інстанції - Продан Б.Г.
Доповідач - Спірідонова Т.В. Категорія: 34
Зазначила, що в ході перевірки Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області встановлено, що підзвітною особою ОСОБА_6, головним бухгалтером ТОВ Готель Центральний , не підтверджено документально та не відзвітовано витрати на господарські потреби на загальну суму 117000грн, що спричинило виникнення податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у сумі 23680грн.20коп., а також по військовому збору у сумі 1772грн.55коп. Крім того, було встановлено ряд порушень в рамках бухгалтерського обліку, які спричинені безпосередньо головним бухгалтером товариства ОСОБА_6 Неправомірні дії відповідача призвели до накладення на товариство штрафних санкції на загальну суму 86099грн.43коп.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_6 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Готель Центральний кошти у сумі 256634грн.16коп. та судовий збір на суму 4149грн.52коп. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідач своїми протиправними діями заподіяла товариству матеріальну шкоду на загальну суму 276634,16грн. Оскільки із ОСОБА_6, як головним бухгалтером ТОВ Готель Центральний , укладено договір про повну матеріальну відповідальність та, враховуючи часткове відшкодування нею коштів, з відповідача підлягають стягненню кошти у сумі 256634,16грн. Відмовляючи у стягненні штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з того, що сплата податків до бюджету не відноситься до прямої дійсної шкоди, тобто незаконних або безпідставних виплат, адже зобов'язання сплачуються підприємством як такі, що нараховані у відповідності до вимог податкового законодавства за результатами перевірки податкового органу та на підставі прийнятих повідомлень-рішень, що є обов'язковими до сплати у разі їх узгодження.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що посада головного бухгалтера не входить до переліку посад, які передбачають укладення договору про повну матеріальну відповідальність. Вказала, що звіт, складений ПП Альфа-Аудит від 24 жовтня 2017 року №1/10/2, не є доказом, оскільки не відповідає вимогам Закону України Про аудиторську діяльність .
Представник апелянта ОСОБА_6 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.
Апелянт ОСОБА_6, повідомлена належним чином про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник позивача ТОВ Готель Центральний - Мартинкова О.Л., заперечуючи проти апеляційної скарги, зазначила, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Готель Центральний зазначила, що з відповідачем при прийнятті на роботу було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. ОСОБА_6, будучи службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями щодо керівництва бухгалтерією товариства, в період з 2015 по 2017 роки несвоєчасно проводила звітування за отримані під звіт кошти, які на даний час не повернуті, проводила неправомірні нарахування на свою особисту банківську карту, неправомірно списувала грошові кошти, а також безпідставно нараховувала собі заробітну плату у розмірі, що не відповідає штатному розпису, чим заподіяла майнову шкоду товариству на загальну суму 362733грн.59коп. Просить врахувати, що відповідач визнала завдану шкоду, що підтверджується наданою нею заявою про її відшкодування.
Заслухавши учасників справи та перевіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення в повній мірі не відповідає.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкції на загальну суму 86099грн.43коп. не оскаржується, а отже не є предметом апеляційного перегляду.
Встановлено, що ОСОБА_6 призначена головним бухгалтером готелю Центральний ТОВ СЕНТЕР-ПОД з 08.09.2008 року, що підтверджується наказом №53-к від 05 вересня 2008 року.
ТОВ Готель Центральний являється правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ СЕНТЕР -ПОД , що підтверджується статутом ТОВ Готель Центральний .
У жовтні 2017 року приватним підприємством Альфа-Аудит проведено перевірку ТОВ Готель Центральний .
Відповідно до звіту приватного підприємства Альфа-Аудит від 24 жовтня 2017 року №1/10/2 ОСОБА_6 заподіяно ТОВ Готель Центральний матеріальну шкоду на загальну суму 276634,16грн.
Згідно із ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.
Пунктом 1 частини першої статті 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
За змістом статті 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Посади і види робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджені постановою Держкомпраці СРСР та Секретаріатом ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24 Про затвердження переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типового договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність .
Посада бухгалтера не входить до переліку посад, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених цінностей .
Тому, посилання представника позивача на те, що відповідач повинна нести повну матеріальну відповідальність на підставі укладеного з нею договору про повну матеріальну відповідальність, не заслуговують на увагу.
На підставі вищевикладеного, висновки суду першої інстанції про те, що відповідач повинна нести повну матеріальну відповідальність на підставі укладеного з нею договору про повну матеріальну відповідальність, є помилковими.
Твердження відповідача про те, що у зв'язку із відсутністю посади касира у штатному розписі товариства, виконання його функцій покладено на головного бухгалтера є необґрунтованими, оскільки не підтверджені відповідними доказами .
Відповідно до акту Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.01.2018 року №0078/22-25-13-08/33392125 перевіркою ТОВ Готель Центральний встановлено, що підзвітною особою, головним бухгалтером ОСОБА_6, не підтверджено документально та не відзвітовано вчасно за витрати на загальну суму 117000грн. згідно із видатковими касовими ордерами: №942 від 22.10.2015 року на суму 45000грн. звіту про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт №161 від 22.10.2015 року на загальну суму 10000грн., різниця 35000грн.; №862 від 28.09.2015 року на суму 20000грн., звіт про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт відсутній; №285 від 23.03.2016 року на суму 30000грн., повернуто згідно прибуткового касового ордеру №740 від 24.03.2016 року на суму 20000грн., різниця 10000грн.; №286 від 24.03.2016 року на суму 6000грн., звіт про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт відсутній; №430 від 24.04.2016 року на суму 8000грн., звіт про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт відсутній; №432 від 27.04.2016 року на суму 8000грн., звіт про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт відсутній; №736 від 03.08.2016 року на суму 22000грн., звіт про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт відсутній; №737 від 04.08.2016 року на суму 8000грн., звіт про використання коштів, виданих на господарські потреби або під звіт відсутній.
У пункті 2 частини 1 статті 134 КЗпП України зазначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству у випадках, коли майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами.
Актом Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.01.2018 року №0078/22-25-13-08/33392125 встановлено, що відповідач ОСОБА_6 отримала під звіт за разовими документами кошти на загальну суму 117000грн., звіти про використання коштів відсутні, а тому у даному випадку вона повинна нести повну матеріальну відповідальність, а зазначені кошти підлягають стягненню на користь позивача.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктами 3,4 частини 5 статті 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: роз'яснює у випадках необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Судом першої інстанції та апеляційним судом роз'яснено учасникам судового процесу право на заявлення клопотання про призначення відповідної судово -бухгалтерської експертизи. Представник відповідача пояснив, що від призначення експертизи ОСОБА_6 відмовляється, у неї відсутні докази на спростування відомостей, викладених у звіті, складеному ПП Альфа-Аудит та в акті Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.01.2018 року.
Відповідач, заявляючи про недостовірність відомостей, зазначених у звіті, складеному ПП Альфа-Аудит та в акті Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 16.01.2018 року, відповідно до ст.81 ЦПК України не подала докази на підтвердження своїх заперечень, хоча судом роз'яснено її право на звернення до суду із заявою про проведення відповідної експертизи.
Відповідно до звіту приватного підприємства Альфа-Аудит від 24.10.2017 року головним бухгалтером ОСОБА_6 заподіяно ТОВ Готель Центральний матеріальну шкоду також у зв'язку з нестачею коштів у касі - 128423,33грн., надлишком отриманих нею сум заробітної плати - 38046,61грн., неправомірно сплаченими кошти за авансовим звітом у розмірі 5000грн., створеною заборгованістю перед бюджетом - 7428,50грн., всього - 178898,44грн.
ОСОБА_6 повернуто ТОВ Готель Центральний помилково перераховані кошти у розмірі 20000грн, які були отримані нею як заробітня плата, що не заперечується сторонами та підтверджується платіжним дорученням від 05.10.2017 року.
За таких обставин, ОСОБА_6 заподіяно також матеріальну шкоду позивачу ТОВ Готель Центральний у розмірі 158898,15грн., що підтверджується звітом ПП Альфа-Аудит .
Згідно із п.2 статті 133 КЗпП України у відповідності з законодавством обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиття необхідних заходів до запобігання простоям.
У пункті 1.1 посадової інструкції головного бухгалтера ТОВ Готель Центральний , з якою ознайомлена відповідач, передбачено, що головний бухгалтер відноситься до категорії Керівники .
На підставі вищевикладеного, суд приходиться до висновку, що ОСОБА_6 несе матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Відповідно до довідки про доходи середньомісячний заробіток ОСОБА_6 становить 7428,23грн., а тому на користь ТОВ Готель Центральний з відповідача підлягає стягненню 7428,23грн.
За таких обставин, на користь ТОВ Готель Центральний з відповідача підлягають стягненню кошти у розмірі 124428,23грн (117000+7428,23).
Вказані обставини суд першої інстанції не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що відповідач повинна нести повну матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду, у зв'язку з чим рішення суду підлягає зміні.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Позивач просив стягнути з відповідача кошти у сумі 362733грн.59коп. Позовні вимоги задоволено частково: на користь позивача з відповідача стягнуто кошти у сумі 124428грн.23коп., що становить 34,30% від заявлених вимог (124428,23х100:362733,59). Позивачем документально підтверджено сплату судового збору у суді першої інстанції на загальну суму 6711,52грн. Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2302грн.05коп. (6711,52х34,30:100).
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 липня 2018 року змінити в частині стягнення коштів на відшкодування майнової шкоди та стягнення судового збору.
Стягнути з ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Готель Центральний (ЄДРПОУ: 33392125, місцезнаходження за адресою: вул. Гагаріна, 5, м. Хмельницький, 29000) кошти у сумі 124428грн.23коп. та судовий збір у сумі 2302грн.05коп.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 20 листопада 2018 року.
Судді Т.В. Спірідонова
А.В. Купельський
Т.О. Янчук
Суд | Хмельницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2018 |
Оприлюднено | 22.11.2018 |
Номер документу | 77961499 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Хмельницький апеляційний суд
Спірідонова Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні