Постанова

від 15.11.2018 по справі 809/746/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/779/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Чопко Ю.Т.,

представника відповідача Федишин О.В.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 809/746/18 (рішення ухвалено в м. Івано-Франківську, суддею Біньковською Н.В., рішення складено в повному обсязі 21.08.2018) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АГРО до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0019345001 від 16.03.2018,

в с т а н о в и в:

ТзОВ Агро 27.04.2018 звернулося в суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.03.2018 №0019345001, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 242 195,10 грн., що становить 48 439,02 грн.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Долинського управління Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №0019345001 від 16.03.2018.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що платник податків порушив терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, яке набуло статусу податкового боргу, що підтверджується витягом з інтегрованої картки даного платника. Відповідно до вимог п. 1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, в порядку ст. 54 ПК України така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, а відтак подані уточнюючі розрахунки на зменшення суми податкового боргу по сплаті ПДВ зараховуються в порядку черговості його виникнення незалежно від напряму сплати, що передбачено ст.87.9 та ст.95 ПК України, а штрафні санкції за затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання нараховані правомірно.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши суддю - доповідача, представника відповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що ТОВ Агро зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі та є платником податку на додану вартість.

Позивач, у зв'язку з застосуванням передбаченої п. 45 розділу XX Податкового кодексу України пільги щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання на митній території України вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій по коду УКТЗЕД 2703, 01.12.2017р., 20.11.2017р., 15.11.2017р., 23.10.2017р., 01.11.2017р., 02.11.2017р., 06.11,2017р., 08.11.2017р., 09.11.2017р., 10.11.2017р., 13.11.2017р., 14.11.2017р. подав до Долинської ОДПІ ГУ ДФС (Рожнятівське відділення) уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень-грудень 2016 року, січень-липень 2017 року (а.с.9,16-28), в яких самостійно уточнив позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету (рядок 18.1), а саме:

-показник декларації за серпень 2016 року значиться 17 266 грн., уточнений показник - 4 358 грн., різниця становить -12 908 грн.; показник декларації за вересень 2016 року значиться 29 754 грн., уточнений показник 1 134 грн., різниця становить - 28 620 грн.; показник декларації за жовтень 2016 року значиться 15 430 грн., уточнений показник - 2 486 грн., різниця становить -12 944 грн.; показник декларації за листопад 2016 року значиться 22 951 грн., уточнений показник 1 505 грн., різниця становить -21 446 грн.; показник декларації за грудень 2016 року значиться 45 625 грн., уточнений показник - 4 648 грн., різниця становить -40 977 грн.; показник декларації за січень 2017 року значиться 25 559 грн., уточнений показник - 1 555 грн., різниця становить -24 004 грн. показник декларації за лютий 2017 року значиться 20 121 грн., уточнений показник - З 459 грн., різниця становить -16 662 грн.; показник декларації за березень 2017 року значиться 36 040 грн., уточнений показник 2 198 грн., різниця становить-33 842 грн.; показник декларації за квітень 2017 року значиться 21 288 грн., уточнений показник - 7 851 грн., різниця становить -13 437 грн.; показник декларації за травень 2017 року значиться 37290 грн., уточнений показник - 6467 грн, різниця становить - 30823 грн.; показник декларації за червень 2017 року значиться 28650 грн., уточнений показник - 7309 грн., різниця становить - 21341 грн., показник декларації за липень 2017 року значиться 40 953 грн., уточнений показник - 17 349 грн., різниця становить -23 604 грн.

Внаслідок подання позивачем уточнюючих розрахунків його податкові зобов'язання з податку на додану вартість за цей період зменшилися на суму 280 608 грн., згідно поданих суду квитанцій є прийнятими Долинською ОДПІ ГУ ДФС (Рожнятівське відділення) (а.с.29- 39).

23.02.2018 на підставі ст. 19, ст. 20 та ст. 75 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області 23.02.2018 проведено камеральну перевірку ТОВ Агро з питань своєчасності сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2016 по 23.02.2018, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 23.02.2018 №3187/09-19-50-01/31044399 (а.с.74- 76).

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість протягом строків, передбачених п. 57.1, п.287.3 ст.287, п.57.3 ст.57, п.266.10.1 ст.266 ПК України.

На підставі висновків акта перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0019345001 від 16.03.2018, яким зобов'язав позивача сплатити штраф у розмірі 20% за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 242 195,10 грн., що становить 48 439,02 грн (а.с.77).

Підставою для нарахування штрафних санкцій став висновок контролюючого органу про порушення позивачем строків сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість згідно поданих ним уточнюючих розрахунків до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з серпня 2016 року по липень 2017 року, за яким суми уточнюючих показників (суми зменшення) було враховано як погашення такого боргу в порядку черговості його виникнення (за квітень - листопад 2016 року).

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням №0019345001 від 16.03.2018 позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що подання уточнюючого розрахунку не може бути визнано частковим погашенням заборгованості на суму зобов'язань, які правомірно відкориговані позивачем, оскільки фактично заборгованість в цій частині у підприємства не виникала, а була помилково зазначена та виправлена підприємством самостійно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Як зазначено пунктом 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, згідно із приписами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому, якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем своєчасно подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань, якими виправлено самостійно виявлені помилки допущені в рядку 18 декларацій щодо завищення податкових зобов'язань на загальну суму 280 608 грн до початку проведення перевірки контролюючим органом.

Таким чином, якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні.

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно положень пункту 126.1 статті 126 ПК України, притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу з підстав, визначених цією нормою, передбачене саме за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому, за змістом вказаної норми розмір штрафу залежить від кількості днів затримки строку сплати суми грошового зобов'язання та визначається у відсотках від погашеної суми податкового боргу.

Колегія суддів також вважає, що помилкове декларування платником надмірних сум, що підлягають сплаті до бюджету, не може вважатися грошовим зобов'язанням, яке повинно обчислюватися у відповідності з вимогами податкового законодавства та містити такі обов'язкові елементи, як об'єкт та базу оподаткування. Обов'язок зі сплати податку не може виникати у платника в силу допущеної ним помилки при обчисленні податкового зобов'язання.

Таким чином, подання платником уточнюючого розрахунку в порядку статті 50 Податкового кодексу України у зв'язку із самостійним виявленням помилок у показниках податкової звітності щодо суми обчисленого податку, які мали наслідком декларування надлишкових сум, не може вважатися погашенням грошового зобов'язання з огляду на об'єктивну відсутність такого.

Оскільки подання платником податків уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до контролюючого органу чинним податковим законодавством не визначено як джерело погашення податкового боргу, то з врахуванням встановлених у даній справі обставин, застосування до позивача штрафу, передбаченого ст. 126 ПК України, по факту подачі таких розрахунків, колегія суддів вважає безпідставним.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення №0019345001 від 16.03.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року у справі № 809/746/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Д. М. Старунський судді В. М. Багрій А. І. Рибачук Повне судове рішення складено 20.11.2018