Рішення

від 20.11.2018 по справі 923/889/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року, м. Херсон, справа № 923/889/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-монтажні системи України"

про стягнення 58 612,65 грн,

за участю секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

у с т а н о в и в:

Дії, аргументи та докази позивача

16.10.2018 Приватне акціонерне товариство Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій звернулося до суду з вимогами, спрямованими до Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетично-монтажні системи України , про стягнення 58 612,65 грн у зв'язку з невиконанням зобов'язань за усним договором купівлі-продажу щодо оплати вартості реалізованого товару.

У якості обґрунтування власної позиції, позивач вказав, що на підставі укладеного між сторонами усного договору купівлі-продажу, виступаючи у якості продавця, продавав відповідачу, як покупцю, у 2016 році товар за накладними № РН-0000232 від 15.03.2016, № РН-0000251 від 16.03.2016 та № РН-0000252 від 16.03.2016 на загальну суму 70 600,24 грн, але відповідач розрахувався частково, сплативши лише 11 987,59 грн, у зв'язку з чим заборгованість складає 58 612,65 грн.

З метою підтвердження заявлених вимог, позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:

- лист про реалізацію товару на суму 17 405,06 грн,

- лист про реалізацію товару на суму 53 195,18 грн,

- рахунок-фактуру № СФ-0000186 від 24.02.2016,

- рахунок-фактуру № СФ-0000187 від 24.02.2016,

- видаткову накладну № РН-0000232 від 15.03.2016 на суму 35 998,70 грн,

- видаткову накладну № РН-0000251 від 16.03.2016 на суму 17 196,48 грн,

- видаткову накладну № РН-0000252 від 16.03.2016 на суму 17 405,06 грн,

- довіреність № 12 від 11.03.2016,

- довіреність № 13 від 11.03.2016,

- банківську виписку по рахунку,

- вимогу № 08-482 від 01.08.2018,

- поштовий конверт та повідомлення про вручення поштового відправлення № 0911300919955.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 17.10.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (16.11.2018) надати відзив на позов, а позивачу строк (19.11.2018) - відповідь на відзив, проте у вказаний час відповідач відзив на позов не надав.

Статтею 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі .

Суд дотримався даного правового положення та розглянув справу у межах вказаного строку, виходячи з наведеної дати відкриття провадження у справі.

При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.

Обставини, установлені судом

24.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю Енергетично-монтажні системи України звернулося до Приватного акціонерного товариства Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій із листами, в яких просило реалізувати стояки СВ-95-2у кількості 8 шт, СВ 105-5 у кількості 2 шт, СВ 105-3,6 у кількості 2 шт на суму 17 405,06 грн та стояки СВ 95-2 у кількості 7 шт, СВ 105-5 у кількості 21 шт на суму 53 195,18 грн, вказавши про гарантування оплати до 31.03.2016.

У свою чергу позивачем в той же день були виставлені відповідачу рахунки-фактури № СФ-0000186 від 24.02.2016 на суму 53 195,18 грн та № СФ-0000187 від 24.02.2016 на суму 17 405,06 грн.

На виконання досягнутої домовленості про реалізацію товару позивачем за видатковими накладними № РН-0000232 від 15.03.2016 на суму 35 998,70 грн, № РН-0000251 від 16.03.2016 на суму 17 196,48 грн та № РН-0000252 від 16.03.2016 на суму 17 405,06 грн, а всього на загальну суму 70 600,24 грн, передано представнику відповідача ОСОБА_1, який діяв за довіреностями № 12 від 11.03.2016 та № 13 від 11.03.2016, обумовлений товар.

Проте, за обліковими даними позивача відповідач за отриманий товар у визначений сторонами строк розрахувався частково, сплативши лише 11 987,59 грн, у зв'язку з чим заборгованість складає 58 612,65 грн.

З метою спонукання відповідача до оплати заборгованості позивач направив йому вимогу за вих. № 08-482 від 01.08.2018, проте вона залишена без реагування.

Оцінка суду установлених обставин на норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини

У відповідності до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України … допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів .

Таким чином суд приходить до висновку, що між сторонами укладений договір у спрощений спосіб.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов'язань (майново-господарських зобов'язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір купівлі-продажу.

Зокрема, згідно з приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає …майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає … майно (товар) і зобов'язується сплатити за нього певну грошову суму .

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлені загальні правила виконання господарських зобов'язань, за якими:

- Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 1);

- Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2);

- не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач, допустивши несвоєчасну та неповну оплату вартості придбаного товару за договором купівлі-продажу, порушив взяте на себе зобов'язання.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем 58 612,65 грн у добровільному порядку, доведеністю позивачем власних вимог, не спростування їх відповідачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки спір виник з вини відповідача, а позовні вимоги підлягають задоволенню, судовий збір у розмірі 1 762 грн покладається на відповідача у відповідності до положень статті 129 ГПК України.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

у х в а л и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енергетично-монтажні системи України (73000 м. Херсон, вул. Вільхова, буд. 72; ідентифікаційний код 38183043) на користь Приватного акціонерного товариства Білоцерківський завод залізобетонних конструкцій (09113 Київська область, м. Біла Церква, вул. Січневий прорив, буд. 39; ідентифікаційний код 00130659) - 58 612,65 грн основної заборгованості та 1 762 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.К. Закурін