Рішення

від 08.11.2018 по справі 711/4975/18

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4975/18

Провадження № 2-о/711/96/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2018 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Позарецької С.М.,

при секретарі Семиволос І.М.,

за участю представника заявника

адвоката Ремша Д.С.,

та представника заінтересованої

особи ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Тіньківська сільськарада Чигиринськогорайону Черкаськоїобласті про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник - ОСОБА_2 звернувся у Придніпровський районний суд м.Черкаси із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником земельної ділянки, розміром 2,48 га на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом № 2768 та згідно із Державним актом на право приватної власності на землю серії ЧР 18-15-14-39 від 13 квітня 2001 року.

Між тим, у вказаному вище Державному акті на право приватної власності на землю невірно зазначено розмір земельної часки 2,26 га замість 2,48 га, як це зазначено в Свідоцтві про право на спадщину за законом. Крім того, у Державному акті на право приватної власності на землю невірно зазначене його прізвище ОСОБА_3 , замість ОСОБА_4 .

Також вказує, що наявність у Свідоцтві про право на спадщину за законом та у Державному акті на право приватної власності на землю розбіжностей щодо написання його прізвища і невірних даних про розмір земельної частки створює для нього додаткові незручності, які позбавляють його можливості вільно розпоряджатися належною йому земельною ділянкою, передавати її в оренду, спадщину, тощо. При укладенні будь-яких правочинів з приводу зазначеної земельної ділянки, нотаріуси та інші органи реєстрації вимагають приведення у відповідність документів, які встановлюють право власності на земельну ділянку, із даними, що зазначені у Свідоцтві про право на спадщину за законом та у Державному акті на право приватної власності на землю.

На підставі вищевикладеного, просить суд встановити факт належності щодо правильного прізвища у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР 18-15-1439 від 13 квітня 2001 року, вказавши прізвище ОСОБА_4 , замість ОСОБА_3 , згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 16 вересня 2000 року. Крім того, просив встановити факт належності йому у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР 18-15-1439 від 13 квітня 2001 року, вказавши розмір земельної ділянки 2,48га, замість 2,26 га, згідно Свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 16вересня 2000 року.

Ухвалою суду від 25 червня 2018 року у справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_2 адвокат Ремша Д.С. заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання заявник ОСОБА_2 не з`явився, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

В судовомузасіданні представникзаінтересованої особи сільськийголова Тіньківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області Харченко В.А. не заперечував проти встановлення факту належності Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР №18-15-1439, що виданий 13 квітня 2001 року Тіньківською сільською радою народних депутатів - ОСОБА_2 . Крім того, зазначив, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 13 квітня 2001 року, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,26 га, а не 2,48 га, як вказано у Свідоцтві про право на спадщину за законом, а тому в цій частині вимог заявника просив відмовити. Письмові пояснення/відзив на заяву подано не було.

Заслухавши думку представника заявника та представника заінтересованої особи, вивчивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що згідно даних Свідоцтва про право на спадщину за законом серії АВН №857382 від 16 вересня 2000 року, ОСОБА_2 успадкував після смерті ОСОБА_6 право на земельну частку (пай) в Колективному с/г підприємстві «Україна» села Тіньки, Чигиринського району, розміром 2,48 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного померлому на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР №054076, виданого Чигиринською райдержадміністрацією 15 квітня 1997 року та зареєстровано у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 15 квітня 1997 року за №1223.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, заявнику передано у приватну власність земельну ділянку, площею 2,26 гектарів в межах згідно плану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі рішення Тіньківської сільської ради народних депутатів № 5 від 07 березня 2001 року, що підтверджується даними Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР 18-15-1439 від 13 квітня 2001 року, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1439. Також, судом досліджено рішення виконавчого комітету Тіньківської сільської ради від 30.03.2001 року та витяг з додатку №1 до цього рішення, за якими, як зазначено ОСОБА_5 (за номером 1454), передано у приватну власність земельну ділянку, площею 2,26га.

У вказаному Державному акті на право приватної власності на землю прізвище, ім`я та по-батькові заявника вказано « ОСОБА_5 ».

Між тим, як вбачається з паспорта заявника серії НОМЕР_1 , ідентифікаційного номеру ДПІ по м. Черкаси від 27.10.2000р., - його прізвище, ім`я та по-батькові вказано « ОСОБА_2 ».

Судом також досліджено ряд документів, зокрема, картку фізичної особи платника податків від 27 жовтня 2000 року, посвідчення серії НОМЕР_2 від 10 листопада 2006 року, що видане Черкаським обласним військовим комісаріатом, в яких зазначено прізвище, ім`я та по батькові заявника « ОСОБА_2 ».

За таких обставин, у заявника виникла необхідність у встановленні факту належності йому правовстановлюючого документу, оскільки його прізвище, ім`я та по-батькові у Державному актіна правоприватної власностіна землюсерії ЧР18-15-1439від 13квітня 2001року не збігається з прізвищем, ім`ям та по-батькові, зазначеним у паспорті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За положеннями ст. 293 ЦПК України, окреме провадження це виднепозовного цивільногосудочинства,в порядкуякого розглядаютьсяцивільні справипро підтвердженнянаявності абовідсутності юридичнихфактів,що маютьзначення дляохорони прав,свобод таінтересів особиабо створенняумов здійсненнянею особистихнемайнових чимайнових правабо підтвердженнянаявності чивідсутності неоспорюванихправ. Частиною другою вказаної статті визначено перелік справ, які розглядаються судом в порядку окремого провадження.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по-батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Таким чином, факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25травня 1998року, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по-батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по-батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по-батькові або замість імені чи по-батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до роз`яснень Верховного Суду України від 01 січня 2012 року, коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом.

За такихобставин,суд вважає,що дійснопри оформленніряду документіввідповідними органамита посадовимиособами булодопущено помилкуу визначенніпрізвища,ім`я тапо-батьковізаявника ітака помилкане можебути нимиусунена,а томудоводи поданоїдо судузаяви вцій частинізнайшли своєпідтвердження всудовому засіданніі єтакими,що підлягаютьдо задоволення,а саме,- дійсно Державний акт на право приватної власності на землю серії ЧР №18-15-1439, що виданий 13 квітня 2001 року Тіньківською сільською радою народних депутатів (акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1439) належить заявнику ОСОБА_2 .

Що стосується вимог заявника про встановлення факту належності йому у Державному акті на право приватної власності на землю серії ЧР 18-15-1439 від 13 квітня 2001 року, розміру земельної ділянки 2,48га, а не 2,26 га, згідно даних, які зазначені у Свідоцтві про право власності на спадщину за законом від 16вересня 2000 року, то в цій частині суд вважає за необхідне відмовити, оскільки, як зазначалось вище, за рішенням виконавчого комітету Тіньківської сільської ради Чигиринського району № 6 від 30 березня 2001 року та додатку до нього, ОСОБА_5 виділено у власність земельну ділянку, площею 2,26га, а не 2,48 га, як це вказано у Свідоцтві про право на спадщину за законом від 16вересня 2000 року. Проти такої вимоги заявника також заперечував в судовому засіданні сільський голова Тіньківської сільської ради Чигиринського району Харченко В.А. Крім того, слід зазначити, що об`єктивних даних, які б свідчили про те, що рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність заявнику відповідної земельної ділянки, скасоване чи визнано нечинним, немає.

Слід звернути увагу на те, що, у випадку, якщо заявник оспорює право власності на земельну ділянку в частині її розміру (площі), то йому необхідно звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів в порядку позовного провадження за правилами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України чи Кодексом адміністративного судочинства України, в залежності від характеру спірних правовідносин.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заявлених вимог.

Згідно із ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Судові витрати по справі складаються із судового збору, який не був сплачений, оскільки заявник є особою з інвалідністю ІІ групи і звільнений від сплати судового збору, на підставі п. 9 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому такі витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст.4, 13, 19, 89, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.

Встановити факт належності Державного акту на право приватної власності на землю серія ЧР №18-15-1439, що виданий 13.04.2001 року Тіньківською сільською радою народних депутатів (акт зареєстрований у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №1439) ОСОБА_2 .

В іншій частині заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 16 листопада 2018 року.

Головуючий: С. М. Позарецька