Рішення

від 20.11.2018 по справі 757/23964/16-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/23964/16-ц

Категорія 29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Печерський районний суд м. Києва

суддя Батрин О.В.

секретар судового засідання Павленко В.О.,

справа № 757/23964/16-ц

учасник справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант

третя особа 1: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСІМ

третя особа 2: ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСІМ , ОСОБА_2 про стягнення коштів,

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

У травні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТзДВ Страхова компанія Альфа-Гарант , треті особи: ТОВ ТРАНС-ЕКСІМ , ОСОБА_2 про стягнення коштів. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.05.2015 року у м. Києві по вул. Ак. Заболотного водій ОСОБА_2, який керував автомобілем марки RENAULT д.н.з. НОМЕР_3 з причепом FEBER, д.н.з. НОМЕР_7, та який належить на праві власності ТОВ ТРАНС-ЕКСІМ , перед початком руху, не переконався в правильності прикріплення вантажу, внаслідок чого останній випав на автомобіль марки ACURA д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням позивача ОСОБА_1, у результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2015 року винним у порушенні вимог Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортного засобу позивача визнано ОСОБА_2 Оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу RENAULT д.н.з. НОМЕР_3 зареєстрована в ТзДВ СК Альфа-Гарант , то позивачу страховою компанією відшкодовано 3 652 грн. 42 коп. страхового відшкодування. Разом з тим, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки ACURA д.н.з. НОМЕР_4 згідно з Висновком №17-117/01 від 04.08.2015 року та Звіту №117 від 04.08.2015 року про визначення розміру матеріального збитку складає 44 582 грн. 26 коп., з яких 40 388 грн.62 коп. - вартість відновлювального ремонту, 4 193 грн. 64коп. - величина втрати товарної вартості. З урахуванням наведеного позивач просив стягнути з відповідача 36 736 грн. 20 коп. різниці між завданим матеріальним збитком та виплаченою сумою, а також 500 грн. у відшкодування витрат на оплату послуг з визначення розміру матеріального збитку та судові витрати у розмірі 551 грн. 21 коп.

Ухвалою суду від 23.05.2016 року (суддя Москаленко К.О.) провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду на 02.08.2016 року. (а.с.46).

У зв'язку з не врученням судової повістки відповідача у справі оголошено перерву до 17.10.2016 року. (а.с.50).

17.10.2016 року в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача ОСОБА_4 до справи долучено письмові заперечення на позов з відповідними доказами, (а.с. 61-82), в яких просив відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача в письмових запереченнях зазначив, що сума страхового відшкодування в розмірі 3652 грн. 42 коп. була виплачена позивачу в повному обсязі, розрахунок суми страхового відшкодування позивачу було здійснено відповідно до умов Договору страхування та вимог діючого законодавства. Одночасно зауважив, що наданий позивачем звіт №17-117/01 від 04.08.2015 року є неналежним доказом, оскільки складений з порушенням вимог п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003. Також зазначив, що вказаний звіт не містить жодних розрахунків, а матеріальний збиток визначений лише на підставі рахунку №1371 від 29.05.2015 року та рахунку-фактури №Ду-0000012 від 03.06.2015 року. Таким чином, вважав зобов'язання з виплати страхового відшкодування виконаними в повному обсязі, а позов необґрунтованим та безпідставним.

За клопотанням представника позивача ОСОБА_3 у справі оголошено перерву на 06.12.2016 року для надання останній можливості ознайомитись з письмовими запереченнями та доданими документами. ( а.с. 83-84).

06.12.2016 року, 03.02.2017 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному, у відпустці відповідно та призначено на 10.04.2017 року. (а.с.87, 94).

10.04.2017 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3 про призначення автотоварознавчої експертизи.(а.с.102).

Ухвалою суду від 10.04.2017 року у справі призначено автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено. (а.с.106-107).

27.10.2017 року сторонам у справі направлено судова повістка про виклик в судове засідання на 20.12.2017 року. (а.с.125).

20.12.2017 року справу знято з розгляду у зв'язку із зайнятістю судді в іншому процесі та призначено на 12.03.2018 року. (а.с.135).

Ухвалою суду від 12.03.2018 року провадження у справі відновлене у зв'язку з поверненням матеріалів цивільної справи з експертної установи та у справі оголошено перерву на 15.05.2018 року у зв'язку з неявкою позивача.

15.05.2018 року у справі оголошено перерву на 26.06.2018 року у зв'язку з першою неявкою представника позивача.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справ від 30.05. 2018 року вказана справа розподілена для розгляду судді Батрин О.В. (а.с. 144).

Ухвалою від 31.05.2017 року справу прийнято суддею до розгляду та на виконання п. 9 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. (а.с.148).

Повідомленням суду від 31.05.2018 р. учасникам справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження (а.с. 149).

26.06.2018 року від представника відповідача ОСОБА_5 через канцелярію суду надійшов відзив на позов, згідно з яким представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що сума страхового відшкодування в розмірі 3652 грн. 42 коп. була виплачена позивачу в повному обсязі, розрахунок суми страхового відшкодування позивачу здійснено відповідно до умов Договору страхування та вимог діючого законодавства. Одночасно зауважив, що наданий позивачем звіт №17-117/01 від 04.08.2015 року є неналежним доказом, оскільки складений з порушенням вимог п.5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003. Звіт не містить жодних розрахунків, а матеріальний збиток визначений лише на підставі рахунку №1371 від 29.05.2015 року та рахунку-фактури №Ду-0000012 від 03.06.2015 року. Таким чином, вважав зобов'язання з виплати страхового відшкодування виконаними в повному обсязі, а позов - необґрунтованим та безпідставним. (а.с.157-161).

Повідомленням суду від 20.08.2018 року учасникам справи повторно повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження (а.с. 167).

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у справі, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, 21.05.2015 року у м. Києві по вул. Ак. Заболотного сталася дорожньо-транспортна пригода за участю третьої особи ОСОБА_2, який керував автомобілем марки RENAULT д.н.з. НОМЕР_3 з причепом FEBER, д.н.з. НОМЕР_7, який належить на праві власності ТОВ ТРАНС-ЕКСІМ та позивача ОСОБА_1, яка керувала автомобілем марки ACURA д.н.з. НОМЕР_4, у результаті чого автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19.06.2015 року третю особу ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 16).

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність автомобіля марки RENAULT д.н.з. НОМЕР_3, який належить на праві власності ТОВ ТРАНС-ЕКСІМ під керуванням водія ОСОБА_2 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 21.05.2015 року застрахована в ТзДВ СК Альфа-Гарант на підставі Полісу №АЕ /3034215 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (а.с.37).

Згідно зі Звітом №12571 від 11.06.2015 року, складеного на замовлення в ТзДВ СК Альфа-Гарант ТОВ Експертум-АВЕ , вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу ACURA д.н.з. НОМЕР_4 складає 4 382 грн. 90 коп. з урахуванням ПДВ та 3 652 грн. 42 коп. без урахування ПДВ. (а.с.69-74).

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Згідно з п. 3 ст. 20 Закону України Про страхування та п.3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до п. 22.1 ст.22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як встановлено судом, 24.07.2015 року позивач звернулась до відповідача ТзДВ СК Альфа-Гарант із заявою про виплату страхового відшкодування. (а.с.66)

30.07.2015 року ТзДВ СК Альфа-Гарант здійснило позивачу виплату страхового відшкодування в розмірі 3 652 грн. 42 коп., що підтверджується платіжним дорученням №1333 від 30.07.2015 року (а.с.65) та вказана обставина не заперечувалося позивачем. Виплата страхового відшкодування позивачу була здійснена в межах строку, встановленого пунктом 36.2 ст. 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з роз'ясненнями Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, установлюючи презумпцію вини особи, яка завдала шкоди, Цивільний кодекс України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Разом з тим, оцінюючи наданий позивачем Висновок №17-117/01 від 04.08.2015 року та Звіт №117 від 04.08.2015 року про визначення розміру матеріального збитку, складеного ПП Пліч-Опліч в обґрунтування розміру матеріальної шкоди в 44 582 грн. 26 коп., з яких 40 388 грн. 62 коп. - вартість відновлювального ремонту, 4 193 грн. 64 коп. - величина втрати товарної вартості суд вважає його неналежним та недопустимим доказом в розумінні ст. 77 ЦПК України, а тому не береться судом до уваги, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003 визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом (оцінювачем), який складає висновок чи звіт (акт), можливе тільки за рішенням органу (посадової особи), який здійснює судове чи досудове слідство, у разі надання ними даних, необхідних для оцінки.

Крім того, відповідно до п.4.4 вказаної вище Методики у звіті (акті) або висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку КТЗ зазначається така інформація: повне найменування суб'єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб'єкта оціночної діяльності; відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; додатки, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта (експертного дослідження) про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Однак, в порушення вказаних вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003р. у вказаному Звіті №117 від 04.08.2015 року відсутні докази огляду пошкодженого транспортного засобу експертом ПП Пліч-Опліч та вказаний звіт не містить жодних розрахунків матеріального збитку.

Таким чином, посилання позивача на вказаний Звіт №117 від 04.08.2015 року в обґрунтування розміру матеріальної школи та втрати величини вартості автомобіля суд вважає безпідставними, оскільки останній не відповідає вимогам п.п.4.4, 5.1 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003., а відтак неналежним та недопустимим доказом в розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України.

При цьому, в процесі розгляду справи представником позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3 подано заяву про призначення автотоварознавчої експертизи у справі щодо підтвердження розміру матеріального збитку, проведення вказаної експертизи якої доручено судовому експерту Семенченку П.О. (АДРЕСА_3).

Однак, 04.10.2017 року цивільна справа повернулася з експертної установи з повідомленням про повернення матеріалів цивільної справи № 757/23964/16-ц, у зв'язку з невиконанням клопотання про оплату послуг з проведення експертизи.(а.с.119).

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Водночас, відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду № 5 від 12.06.2009 висновок експертизи може бути доказом у справі лише в тому разі, коли експертиза була проведена на підставі ухвали суду відповідними судово-експертними установами.

Таким чином, для підтвердження реальної вартості завданого позивачу матеріального збитку необхідно було провести судову експертизу, яка була заявлена представником позивача ОСОБА_1- ОСОБА_3, однак, не проведена з вини позивача.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з встановлених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, наданих сторонами, суд дійшов висновку, що позивач та її представник не довели суду, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за вказаним договором, зокрема, не виплатив у повному обсязі позивачу суму страхового відшкодування, а тому позовні вимоги в частині несплаченого страхового відшкодування у розмірі 36 736 грн. 20 коп. задоволенню не підлягають.

Крім того, оскільки протягом розгляду справи судом не встановлено і позивачем та її представником не доведено порушення прав позивача з боку відповідача ТзДВ СК Альфа-Гарант , суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача ТзДВ СК Альфа-Гарант витрат на оплату послуг з визначення розміру матеріального збитку в розмірі 500 грн.

Відтак позов задоволенню не підлягає, у зв'язку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 1, 9, 20, 22, 29, 36 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ст. 3, 16, 23, 1166, 1167, 1187, 1192, 1194 ЦК України, ст. 12, 13, 76-82, 109, 141, 223, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСІМ , ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Апеляційного суду м. Києва або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1: 02002, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_5.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант : 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 32382598.

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ТРАНС-ЕКСІМ : 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 15, код ЄДРПОУ 31828104.

Третя особа: ОСОБА_2: 03148, АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_6.

Суддя О.В.Батрин