Рішення

від 11.08.2006 по справі 15/146-2488

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/146-2488

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2006 р.Справа № 15/146-2488

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Бучинської Г.Б.             

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль в особі Бучацького району електричних мереж, м. Бучач, вул. Енергетична, 1  

до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оріон", с. Матеушівка Бучацького району Тернопільської області         

за участю представників сторін:

позивача: Труш М.Я. –юрисконсульт, довіреність № 6789/24 від 30.12.2005р.          

відповідача: не з'явився.

Суть справи:    

Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", м. Тернопіль в особі Бучацького району електричних мереж, м. Бучач звернулося у господарський суд з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Оріон", с. Матеушівка Бучацького району Тернопільської області про стягнення 8 617,26 грн. основного боргу за відпущену по договорах про постачання електричної енергії № 47 від 22.02.2000р. та 29.08.2004р. електроенергію.

В розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю клопотання сторони технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, а тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Згідно договорів № 47 від 22.02.2000р. та 29.08.2004р. про постачання електричної енергії, укладених між ВАТ „Тернопільобленерго” в особі Бучацького району електричних мереж та Приватним сільськогосподарським підприємством "Оріон", позивач, як „Постачальник електричної енергії” по договору, зобов'язується постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач, як „Споживач” по договору, зобов'язується своєчасно оплачувати вартість використаної електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору, додатками до договору, що є його невід'ємними частинами та чинними нормативними актами щодо користування електроенергією.

Пунктом 9.5 договору від 29.08.2004р. сторони визначили, що даний договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2004р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік (не більше ніж один раз), якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не заявить про припинення його дії або перегляд його умов. Дія даного договору може бути продовжена і на більш тривалий термін за умови обов'язкового укладення сторонами додаткової угоди в письмовій формі, яка є невід'мною частиною даного договору.

Враховуючи, що ні одна із сторін договору в строк визначений пунктом 9.5 договору від 29.08.2004р. не заявила про припинення дії договору чи зміну його умов, даний договір вважається пролонгованим на термін до 31.12.2005р. на тих же умовах.

Матеріали справи свідчать, що за період з 01.11.2002р. по 30.04.2006р. Приватним сільськогосподарським підприємством "Оріон" здійснювалось поточне споживання електричної енергії та проводилась часткова оплата за спожиту електроенергію.

До цивільних правовідносин сторін, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, та продовжують існувати після набрання ним чинності, згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, застосовуються норми Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р.  

Враховуючи, що правовідносини сторін за договором № 47 від 22.02.2000р. виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, однак, продовжують існувати після набрання ним чинності, до правовідносин між сторонами по даному спору слід застосовувати норми Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов'язання постачання (купівлі –продажу) електроенергії, згідно якого, в силу ст. ст. 712, 714 Цивільного кодексу України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися  передбаченого договором режиму її використання, при цьому кожна сторона має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.   

Договорами № 47 від 22.02.2000р. та 29.08.2004р. сторони передбачили порядок обліку електроенергії, порядок оплати вартості використаної енергії, а також відповідальність за порушення умов договорів.

Однак, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач вчасно не оплатив вартість спожитої електроенергії і, як стверджує позивач та свідчать матеріали справи, зокрема, рапорти використання електроенергії, акти про обсяги спожитої електроенергії, акти контрольного зняття показників лічильника, рахунки за активну енергію, акт про наявність та розмір заборгованості, що виникла на розрахункову дату –01.01.2006р. та не погашена станом на 27.04.2006р., розрахунок основного боргу, має заборгованість по оплаті за спожиту електроенергію на час звернення з позовом в сумі 8 617,26  грн., що не заперечено відповідачем.

У відповідності до ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з'явився, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає позовні вимоги ВАТ "Тернопільобленерго" в особі Бучацького району електричних мереж щодо стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Оріон", с. Матеушівка Бучацького району Тернопільської області 8 617,26 грн. боргу обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 526, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Оріон", с. Матеушівка Бучацького району Тернопільської області (ідентифікаційний код 30811880) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", м. Тернопіль, вул. Енергетична, 2 (р/р 26007330168052 ЦВ ПІБ м. Тернопіль, МФО 338426, ідентифікаційний код 00130725) 8 617,26 грн. боргу та 220 грн. в повернення судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "15" серпня 2006 року через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Г.Б. Бучинська