Рішення

від 19.11.2018 по справі 740/4511/16-ц

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 740/4511/16-ц

Провадження № 8/740/2/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Ковальової Т.Г.,

за участю секретаря - Кононяко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вікторівської сільської ради Ніжинського району державної, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Управління держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року позивач звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати за нею в порядку спадкування право на дві земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,91 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0011), та площею 3,10 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0015,) що знаходяться на території Вікторівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, після померлої 07 листопада 2013 року ОСОБА_2.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з двох вищевказаних земельних ділянок (паїв). В вересні 2016 року вона звернулася до Другої Чернігівської нотаріальної контори за отриманням свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, але отримала відмову, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Оригінали державних актів втрачено спадкодавцем.

05.07.2016 вона отримала відповідь від Управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у Ніжинському районі Чернігівської області про те, що видати дублікати державних актів на право власності на земельні ділянки або видати нові державні акти взамін втрачених неможливо, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року визнано за ОСОБА_1 право на земельні ділянки, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,91 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0011) та площею 3,10 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0015), що знаходяться на території Вікторівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в порядку спадкування після померлої 07 листопада 2013 року ОСОБА_2

11 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області 06 лютого 2017 року у даній справі, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове рішення, яким визнати за нею право власності на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,10 га кадастровий номер 7423382400:04:001:0015, що знаходиться на території Вікторівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в порядку спадкування після померлої 07.11.2013 року ОСОБА_2.

В обґрунтування заяви зазначає, що вказаним рішенням помилково за нею визнано право власності на земельну ділянку площею 1,91 га, кадастровий номер 7423382400:04:001:0011, яка не належала спадкодавцю ОСОБА_2, а належала іншій особі, прізвище, ім'я та по батькові якої повністю співпадають з прізвищем, ім'ям та по батькові спадкодавця, яка на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧН №078759, виданого 03.03.2005 Ніжинською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №198 від 25.06.2003 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №602.

Таким чином, вона не мала права на її спадкування. Про існування даної обставини вона дізналася 10.09.2018 року при отриманні орендної плати у с. Вікторівка.

Сторони в судове засідання не з'явилися, надавши до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності. У заяві позивач підтримала заяву, представник відповідача не заперечував проти задоволення заяви, представник третьої особи поклався на розсуд суду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно свідоцтва про народження позивач є дочкою померлої ОСОБА_2П.(а.с.5).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 померла 07 листопада 2013 (а. с.06). Після її смерті відкрилась спадщина на належне майно.

Крім того, в матеріалах справи є постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 вересня 2016 № 4325/02-31, якою позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 3,10 га, 1,91 га (а.с.09).

На запит Ніжинського міськрайонного суду Ічнянська районна державна нотаріальна контора повідомила, що після смерті ОСОБА_2 7 листопада 2013 року її спадкоємці із заявами про прийняття спадщини чи видачу свідоцтва про право на спадщину не зверталися, спадкова справа не заводилась і свідоцтва про право на спадщину на майно вищезазначеної померлої особи не видавалися.

В матеріалах справи мається оголошення в пресі про те, що втрачені державні акти про право власності на вищевказані земельні ділянки видані на ім'я ОСОБА_2 (а.с.12).

В той же час, судом встановлено, що з листа Управління Держземагенства у Ніжинському районі Чернігівській області від 05.07.2016 року № К-208/0-572/6-16 вбачається, що ОСОБА_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, отримала державний акт серії ЧН №078759, зареєстрований в книзі реєстрації 03.03.2005 року за №602, який посвідчує її право власності на земельну ділянку (пай), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,91 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0011), яка розташована на території Вікторівської сільської ради. Також ОСОБА_2, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, отримала державний акт серії ЧН №078763, зареєстрований в книзі реєстрації 04.05.2005 року за №633, який посвідчує її право власності на земельну ділянку (пай), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0015), яка розташована на території Вікторівської сільської ради (а.с.10).

З копії паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, вбачається місце реєстрації: Чернігівська область, Ніжинський район, с.Леонідівка, вул.Садова (Фрунзе), буд.27 (а.с.33).

З копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧН №078759 вбачається, що державний акт видано ОСОБА_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, 03.03.2005 Ніжинською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження №198 від 25.06.2003 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №602 (.а.с34).

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

У справах Брумареску проти Румунії , Совтрансавто-Холдінг проти України , Рябих проти Росії , Пономарьов проти України Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata принципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів, та що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов*язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.

Виходячи з правого аналізу даних норм ЦПК України та практики ЄСПЛ, можна стверджувати, що винятком з принципу остаточності рішень суду є наявність підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, тобто нововиявлених обставин у вигляді істотних для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Законними підставами для задоволення позову є ст.1261 ЦК України, згідно якої у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, та ч.3ст.1268 ЦК, яка передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу шестимісячного строку, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов*язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини відповідно до ст.1218 ЦК України входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд встановив також, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а вимоги позивача обгрунтовані на законі і доведені в судовому засіданні.

Враховуючи те, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року було ухвалено у зв'язку з втратою спадкодавцем за життя державних актів, беручи до уваги те, що позивачці не було відомо та не могло бути відоме, що державний акт серії ЧН №078759, зареєстрований в книзі реєстрації 03.03.2005 року за №602, площею 1,91 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0011), був виданий ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто іншій особі, прізвище, ім'я та по батькові якої повністю співпадають з прізвищем, ім'ям та по батькові спадкодавця. Зважаючи на те, що вказана обставина має для справи істотне значення, з огляду на вимушений характер, суд дійшов висновку, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 06 лютого 2017 року слід скасувати за нововиявленими обставинами.

Дослідивши наявні в справі докази, з метою повного та ефективного захисту інтересів позивача, суд вважає, що слід ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про визнання права на дві земельні ділянки в порядку спадкування слід задовольнити частково та за останньою слід визнати право на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,10 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0015), що знаходиться на території Вікторівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в порядку спадкування після померлої 07 листопада 2013 року ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст..1216, 1218,1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 81, 206, 263-265, 268, 273, 354, 355, 423 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,10 га (кадастровий номер 7423382400:04:001:0015), що знаходиться на території Вікторівської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, в порядку спадкування після померлої 07 листопада 2013 року ОСОБА_2.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуюча суддя Ковальова Т.Г.