Постанова

від 13.11.2018 по справі 756/3379/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2018 року

Справа № 756/3379/17

Апеляційне провадження № 22-ц/796/1197/2018

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Желепи О.В.

Суддів - Болотова Є.В., Лапчевської О.Ф.

при секретарі - Задерей І. В.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Порхуна Сергія Валерійовича - представника Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 липня 2018 року ( у складі судді Луценко О.М., інформація про дату складення повного тексту рішення відсутня) у справі за позовом Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 15 липня 1996 року створено кооперативне дачне товариство Чорнобилець для ведення громадянами колективного садівництва та дачного будівництва на наданих їм земельних ділянках з метою задоволення матеріальних і духовних потреб дачників і членів їх сімей. В подальшому при реорганізації до Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь перейшло майно КДТ Чорнобилець , яке забезпечує надання позивачем комунальних послуг та послуг з охорони.

Зазначив, що ОСОБА_2 є членом Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь , однак, починаючи з червня 2016 року не вносить членські внески.

Також зазначив, що Обслуговуючий кооператив Чорнобилець-Оболонь надає послуги з організації електропостачання члена кооперативу та здійснює постачання електроенергії до будинків, які знаходяться на території кооперативу на підставі договору про постачання електричної енергії № 53358, укладеним з ПАТ Київенерго , тоді як Відповідач не здійснює оплату спожитої електроенергії в зв'язку з чим в нього виникла заборгованість. Станом на 16 червня 2016 року відповідач не здійснив погашення заборгованості з оплати електроенергії.

17 червня 2016 року наказом в.о. Голови Правління кооперативу №8 припинено подачу електроенергії до будинку, що належить відповідачу.

В липні ОСОБА_2 самовільно підключився до технологічних електричних мереж позивача, що підтверджується актом від 15 липня 2016 року.

У зв'язку із викладеним, просив суд стягнути заборгованість зі сплати членських внесків в розмірі 2 500 грн., штраф за самовільне підключення до технологічних електричних мереж в розмірі 10 000 гривень, та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. та судовий збір.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 липня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь заборгованість зі сплати членських внесків в розмірі 2 500 грн., та судовий збір 1600 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за самовільне підключення до технологічних електричних мереж в розмірі 10 000 гривень, та витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.

До Київського апеляційного суду від відповідача надійшов відзив, в якому ОСОБА_2 зазначив, що проти задоволення апеляційної скарги повністю заперечує, виходячи з того, що підписав заяву на вступ до кооперативу під тиском голови правління, також вказав на те, що його права як асоційованого члена постійно порушувались,збори проводились з численними порушеннями, а тому не вважає себе членом кооперативу.

Крім того, вказав на те, що рішення місцевого суду ґрунтується на документах, які є предметом оскарження по іншій судовій справі та по ним відкрито кримінальне провадження, а наданий позивачем протокол зборів уповноважених про затвердження передачі майна та активів від КДТ Чорнобилець до ОК Чорнобилець-Оболонь від 26.02.2016 року підроблений.

Зазначив, що затверджений 26.04.2016 року на установчих зборах ОК Чорнобилець-Оболонь статут не відповідає чинному законодавству.

Посилався на те, що позивач не надав ні суду, ні відповідачу розрахунки кошторису на запропоновані послуги, якими останній ніколи не користувався, а посилання скаржника на те, що він є володільцем електромереж в урочищі Оболонь та має право продавати електроенергію іншим особам не відповідає дійсності. Зазначив, що посилання позивача на те, що він в період травень-липень 2016 року надавав послуги з постачання електроенергії на території кооперативу відповідно до договору №53358 спростовується цим же договором, так як його дата укладення 15 вересня 2016 року.

Відповідач вказав на те, що відключення його будинку від постачання електроенергії проведено з порушенням вимог п.7.5. Правил користування електроенергією, затвердженими постановою НКРЕ та розділу 6 типового договору Про користування електроенергією з ПАТ Київенерго №82052 від 14.06.2001р., а штрафні санкції виставлені позивачем нічим необґрунтовані та непередбачені жодним нормативним актом.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який доводи скарги підтримав, відповідача та його представника, які проти задоволення скарги заперечували, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 липня 1996 року створено кооперативне дачне товариство Чорнобилець для ведення громадянами колективного садівництва та дачного будівництва на наданих їм земельних ділянках з метою задоволення матеріальних і духовних потреб дачників і членів їх сімей.

17 жовтня 2015 року загальними зборами членів КДТ Чорнобилець прийнято рішення про реорганізацію КДТ Чорнобилець шляхом виділу з нього кооперативу Чорнобилець - Оболонь згідно з протоколом загальних зборів членів КД Чорнобилець від 17 жовтня 2015 року. При реорганізації КДТ Чорнобилець до ОК Чорнобилець - Оболонь перейшло майно КДТ Чорнобилець , яке забезпечує надання позивачем комунальних послуг та послуг охорони.

26 лютого 2016 року КДТ Чорнобилець передав до ОК Чорнобилець - Оболонь за передавальним актом, затвердженим протоколом Зборів уповноважених КДТ Чорнобилець від 26 лютого 2016 року, ряд матеріальних активів КДТ Чорнобилець , необхідних для виконання завдань кооперативу.

26 квітня 2016 року на виконання рішення загальних зборів КДТ Чорнобилець від 17 жовтня 2015 року проведено установчі збори засновників Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь на яких прийнято рішення створити Обслуговуючий кооператив Чорнобилець-Оболонь шляхом виділу з кооперативного дачного товариства Чорнобилець , яке оформлене протоколом №1 установчих зборів засновників Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець - Оболонь від 26 квітня 2016 року.

2 червня 2016 року ОСОБА_2 подано письмову заяву про вступ до кооперативу.

Згідно п.5.5. статуту на період до затвердження рішення Правління кооперативу, особа, яка подала заяву вважається асоційованим членом кооперативу.

ОСОБА_2 був асоційованим членом Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь в період з 2 червня 2016 року по 24 липня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ Про кооперацію , статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

Згідно Закону України Про кооперацію , членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об'єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об'єднання.

Статтею 12 Закону України Про кооперацію передбачено, що одним із обов'язків члена кооперативу є сплата визначених статутом кооперативу внесків.

За ст. 12 ч. 2 Закону України Про кооперацію , на члена товариства покладено обов'язок по сплаті членських внесків. Вказаний обов'язок по сплаті членських внесків покладено на відповідача також і згідно Статуту товариства член садівницького товариства наряду з іншими обов'язками, зобов'язаний своєчасно сплачувати вступні, членські і цільові внески в розмірі встановленому Загальними зборами товариства.

Відповідно до положень Статуту, член кооперативу зобов'язаний своєчасно сплачувати відповідні внески, відшкодовувати витрати на утримання та розвиток внутрішніх електромереж, кошти за спожиту електроенергію у розмірах і строки, що встановлені загальними зборами членів кооперативу.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення членських внесків до кооперативу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконує покладені на нього обов'язки що призвело до утворення заборгованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними, висновок суду про наявність у відповідача заборгованості по виплаті членських внесків відповідає цим обставинам та вимогам Закону.

Відповідач до апеляційного суду апеляційну скаргу не подав та рішення суду в цій частині не оскаржив, доводи про те, що заяву про вступ до кооперативу відповідач написав під тиском є недоведеними.

Вирішуючи іншу частину заявлених вимог суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про електроенергетику , порушення правил користування електричною енергією тягне за собою встановлену законодавством України цивільну відповідальність, а п. 53 ПКЕЕН встановлено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем, один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника, споживач має право внести до акта свої зауваження, а у разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову, акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника, що відповідає акту складеному працівниками позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 10 000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначено належних підстав та наслідків для задоволення такої вимоги.

З таким висновком колегія суддів в повній мірі погодитись не може, оскільки в позовній заяві позивач зазначив підстави для задоволення таких вимог.

Разом з тим, як на підставу для задоволення цих вимог, позивач посилався на те, що після створення позивача, останній отримав на свій баланс електромережі для постачання електроенергії до будинку позивача, оскільки у останнього існувала заборгованість , то 17 червня 2016 року будинок відповідача був відключений від електроенергії .

Судом встановлено, що 17 червня 2016 року наказом в.о. Голови Правління кооперативу №8 припинено подачу електроенергії до будинку, що належить відповідачу.

Штраф позивач просив накласти за те, що відповідач після відключення самовільно підключив свій будинок.

Апеляційним судом встановлено, що на дату відключення будинку відповідача від електроенергії, позивачу іще не було передано обладнання по об'єктах КДТ &qu с;Чорнобилець&q?о,;, як споживача електроенергії , що підтверджується актом прийому-передачі на а.с. 57, який датований лише 22 червнем 2016 року. Крім того договір про постачання електричної енергії з АТ &q?ть;Київенерго&q?ом; позивач уклав лише 15 вересня 2016 року. Тобто відключаючи будинок відповідача від електроенергії, до набуття прав та повноважень використовувати обладнання іншої юридичної особи для постачання такої електроенергії позивач діяв неправомірно, а тому відсутні підстави для накладення на відповідача штрафу, який надав суду доказ, що підключення після таких неправомірних дій його будинку до електроенергії було здійснено співробітником(електриком) попереднього власника електромереж.

З огляду на те, що апеляційний суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимог про стягнення з відповідача штрафу з інших підстав, рішення районного суду підлягає зміні, відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України., як таке що ухвалене за неповного встановлення обставин справи, які мали значення для її вирішення, та недоведеності тих обставин, які суд вважав встановленими.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат апеляційний суд встановив.

Частиною 1-6 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, рішенням апеляційного суду позов задовольняється частково то судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно до задоволеної частини вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Стороною позивача суду були надані докази про оплату позивачем витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн., разом з тим, суд задовольнив вимоги позивача лише на 20%, а тому з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню 1000 грн. витрат на правову допомогу, та 1600 грн. судового збору, оскільки вказана сума є мінімальним судовим збором за вимоги майнового характери і саме цю суму позивач мав би сплатити за вимогу про стягнення членських внесків, яка була задоволена судом, тому судовий збір з відповідача стягується в понесеному позивачем розмірі.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню в частині стягнення витрат на правову допомогу.

В зв'язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.п. а) г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367,374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Порхуна Сергія Валерійовича - представника Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 липня 2018 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції :

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Обслуговуючого кооперативу Чорнобилець-Оболонь (код ЄДРПОУ 40451634) заборгованість зі сплати членських внесків в розмірі 2500 грн.00 коп. та судові витрати в розмірі 2600 грн.00 коп., з яких 1600 грн.00 коп. судовий збір і 1000 грн.00 коп. витрати на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня ї прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Желепа О.В.

Судді Болотов Є.В.

Лапчевська О.Ф.