Рішення

від 20.11.2018 по справі 904/4178/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4178/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп-К", м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості в сумі 25 645 грн. 17 коп. за договором поставки від 19.07.2017 № 267/04-2018-Д

Суддя Рудь І.А.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом від 30.08.2018 № 49/Ю, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп-К" заборгованість в розмірі 25 645 грн. 17 коп., з яких: 20 003 грн. 70 коп. - сума основного боргу, 5 641 грн. 47 коп. - сума штрафних санкцій, індексу інфляції та 3% річних, відповідно до умов договору поставки від 19.07.2017 № 267/04-2018-Д.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем господарських зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження на 11.10.2018.

04.10.2018 на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення прохальної частини позову від 28.09.2018 № 60/70, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 25 645 грн. 17 коп., з яких: 20 003 грн. 70 коп. - сума основного боргу, 3 657 грн. 73 коп. – пеня, 1 632 грн. 74 коп. – інфляційні втрати, 351 грн. 00 коп. – 3% річних.

Відповідач явку повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду від 20.09.2018 надіслана відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду наявні достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.10.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Оригінали доданих до позовної заяви документів, надані позивачем у судовому засіданні, оглянуті судом та відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

11.10.2018 господарським судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про подальший розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 81, ч. 9 ст. 165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.07.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світеп-К" (покупець) укладений договір поставки № 267/04-2018-Д (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені сторонами строки у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар в термін і на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору предметом поставки є системи кріплення, метизні вироби, витратні матеріали (надалі - Товар).

Відповідно до п 1.3 Договору найменування, асортимент, кількість та ціна Товару узгоджуються сторонами на підставі замовлень покупця і відображаються у видаткових накладних.

Поставка партії Товару здійснюється після узгодження замовлення сторонами та на підставі виставленого рахунку-фактури постачальником (п. 4.1 Договору).

Постачальник зобов'язаний здійснити поставку Товару на базових умовах поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року: ЕХW — склад постачальника, адреса складу: м. Дніпро, вул. В. Антоновича,. 33 (п. 4.3 Договору).

За умовами п. 4.4 Договору строк поставки складає 5 (п'ять) робочих днів з дати виставлення рахунку-фактури. Датою поставки Товару вважається дата, яка вказана у видатковій накладній, яка належним чином оформлена та підписана сторонами.

Згідно п. 4.5 Договору покупець приймає Товар відповідно до видаткової накладної на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленої належним чином. Повноваження фізичної особи - представника покупця, визначаються довіреністю.

У п. 4.7 Договору сторони узгодили, що постачальник передає покупцю в момент передачі Товару наступний пакет документів: рахунок-фактура— 1 екземпляр; видаткова накладна— 2 екземпляри; товарно-транспортна накладна - 1 екземпляр

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю і якістю, з моменту підписання уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (п. 4.10 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору оплата Товару здійснюється у безготівковій формі в національній валюті України, на підставі, виставленого рахунку-фактури.

Оплата Товару за даним. Договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 100% вартості партії Товару, вказаної у відповідному рахунку-фактурі, на поточний банківський рахунок постачальника, в строк не пізніше 7 (семи) календарних днів від дати, вказаної у відповідній видатковій накладній. Покупець має право достроково оплатити рахунок-фактуру (п. 3.5 Договору)

Моментом оплати Товару за даним Договором вважається зарахування коштів на поточний банківський рахунок постачальника (п. 3.6 Договору).

За умовами п. 9.1 Договору даний Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом одного року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним Договором.

У випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін письмово не заявить про намір припинити його дію, цей Договір вважається продовженим на тих же умовах на той же строк на наступний рік. Аналогічний механізм пролонгації діє на всі наступні роки (п. 9.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач у період з 31.10.2017 по 16.11.2017 передав, а відповідач прийняв у власність товар на загальну суму 25 671 грн. 30 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками видатковими накладними:

- № 46707 від 31.10.2017 на суму 1 267 грн. 80 коп.;

- № 49109 від 10.11.2017 на суму 1 894 грн. 50 коп.;

- № 49262 від 13.11.2017 на суму 4 360 грн. 20 коп.;

- № 50473 від 16.11.2017 на суму 18 148 грн. 80 коп.

Позивач зазначає, що в порушення умов п. п. 2.3.1, 3.5 Договору відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті поставленого товару здійснив частково, сплативши 04.05.2018 вартість товару, поставленого за накладною № 50473 від 16.11.2017 на суму 5 667 грн. 60 коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 20 003 грн. 70 коп.

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати (п. 3.5. даного Договору) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати до моменту зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача із претензією від 22.05.2018 № 14/70, в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 20 003 грн. 70 коп. (а.с. 11, 12). Проте, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі п. 8.3 Договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 08.11.2017 по 20.05.2018 по кожній накладній окремо у загальній сумі 3 657 грн. 73 коп.

Із посиланням на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за загальний період з 08.11.2017 по 20.05.2018 по кожній накладній окремо у загальній сумі 351 грн. 00 коп. та інфляційні втрати за період з листопада 2017 по квітень 2018 у загальному розмірі 1 632 грн. 74 коп.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором з додатками, копіями видаткових накладних, обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням умов п. 3.5 Договору, строк оплати поставленого позивачем товару є таким, що настав:

- за накладною № 46707 від 31.10.2017 – 07.11.2017;

- за накладною № 49109 від 10.11.2017 – 17.11.2017;

- за накладною № 49262 від 13.11.2017 – 20.11.2017;

- за накладною № 50473 від 16.11.2017 – 23.11.2017

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що до стягнення з відповідача за заявлений позивачем період підлягають 3% річних в сумі 350 грн. 73 коп. У решті позову в цій частині слід вімовити.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено, що позивачем не враховано приписи абз. 3 п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013, відповідно до яких розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Так, з урахуванням встановлених судом дат виникнення у відповідача зобов'язання оплатити поставлений позивачем товар, період нарахування інфляційних втрат повинен починатися з грудня 2017 року, в той час як позивач розраховує інфляційні з листопада 2017.

Отже, за розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати за період з грудня 2017 по квітень 2018 в розмірі 1 389 грн. 35 коп. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, щ о порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені судом порушень чинного законодавства та умов Договору не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору поставки та вищевказані приписи чинного законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 003 грн. 70 коп. основного боргу, 3 657 грн. 73 коп. пені, 1 389 грн. 35 коп. інфляційних втрат та 350 грн. 73 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню. У решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світеп-К" (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.. Гетьманська, б. 257, код ЄДРПОУ 40857827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМК Дірект Сістем" (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, б. 38; 04114, м. Київ, вул.. Автозаводська, 54/19 літера А, код ЄДРПОУ 40212649) 20 003 грн. 70 коп. (двадцять тисяч три грн. 70 коп.) основного боргу, 3 657 грн. 73 коп. (три тисячі шістсот п'ятдесят сім грн. 73 коп.) пені, 350 грн. 73 коп. (триста п'ятдесят грн. 73 коп.) 3% річних, 1 389 грн. 35 коп. (одну тисячу триста вісімдесят дев'ять грн. 35 коп.) інфляційних втрат, 1 745 грн. 26 коп. (одну тисячу сімсот сорок п'ять грн. 26 коп.) витрат по сплаті судового збору.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 21.11.2018