Рішення

від 15.11.2018 по справі 909/784/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/784/18 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут",

вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010;

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бі-Оіл Нафта",

вул. С.Петлюри, 42/98, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

вул.Українська, 8А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

поштова адреса: вул.Бандери, 50, м.Коломия, Івано-Франківська область, 78200;

про стягнення 7 319,04грн, з яких: 6 067,08грн - за спожитий природний газ, 1 113,40грн - пеня, 97,38грн - 3% річних, 41,18грн - інфляційні втрати,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2- юрисконсульт,(довіреність №IFZ007-СК-358-0218 від 01.02.2018);

від відповідача: не з"явились.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бі-Оіл Нафта" про стягнення 7 319,04грн, з яких: 6 067,08грн - за спожитий природний газ, 1 113,40грн - пеня, 97,38грн - 3% річних, 41,18грн - інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду Іванно-Франківської області від 14.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

При цьому судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997 (набрала чинності для України 11.09.1997), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із статтею 32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.2010 у справі «Буланов та Купчик проти України» , від 13.01.2011 у справі «Чуйкіна проти України» ).

В судовому засіданні 24.10.2018 оголошувалась перерва до 15.11.2018.

Представник позивача в судовому засіданні подав суду заяву вх№17860/18 від 15.11.2018, в якій зазначив, що відповідачем сплачено 6 067,08грн - за спожитий природний газ. У зв"язку з чим, позивач вказує на відсутність предмета спору між сторонами щодо основного боргу, просить суд закрити провадження у справі у цій частині та повернути судовий збір.

Суд, беручи до уваги подане позивачем платіжне доручення №51 від 23.10.2018, з якого вбачається перерахування відповідачем - ТОВ "Компанія "Бі-Оіл Нафта" на користь позивача - ТОВ "Івано-Франківськгаз збут" коштів за спожитий природний газ, що являвся предметом даного спору, прийшов до висновку про припинення існування між сторонами предмету спору щодо 6 067,08грн, що в свою чергу, в силу пункту 2частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, яка вказує на те, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, є підставою для закриття провадження у справі в цій частині.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 113,40грн - пені, 97,38грн - 3% річних, 41,18грн. - інфляційних втрат, вказуючи при цьому на:

- порушення відповідачем пункту 4.2.3 укладеного між сторонами договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410V79QWGP016 від 04.01.2016 з додатковими угодами №3 від 03.01.2017, №2018 від 02.01.2018, №028 від 01.02.2018, а саме несвоєчасне здійснення розрахунків за спожитий природний газ в загальній сумі 33 469,36грн, згідно актів приймання-передачі природного газу від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018;

- пункт 6.2.1. договору та положення пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України на підставі яких, за порушення строків оплати спожитого природного газу, відповідачу нараховано 1 113,40грн - пені, 97,38грн - 3% річних, 41,18грн. - інфляційних втрат;

- приписи статей 509, 525, 526, 546, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 24.10.2018, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.10.2018. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

Беручи до уваги приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи вказують на те, що між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" (постачальник/позивач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бі-Оіл Нафта" (споживач/відповідач) укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410V79QWGP016 від 04.01.2016.

Згідно пункту 1.1. договору, в редакції додаткової угоди №2018 від 02.01.2018, постачальник зобов»язався передати у власність споживачу у 2018 році природний газ, а споживач взяв на себе обов"язок прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Річний плановий обсяг постачання газу, планові обсяги постачання по місяцях, обумовлено пунктами 1.2., 1.3. договору, які змінювались додатковими угодами №3 від 03.01.2017, №2018 від 02.01.2018.

У відповідності до пунктів 3.2., 3.3. договору ціна газу за 1000куб.м. становить 7 693,56грн з ПДВ та може змінюватись протягом дії договору шляхом підписання додаткової угоди.

Сторони домовились, що ціна газу розрахована відповідно до пунктів 3.2., 3.3. договору, застосовується при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором (пункт 3.4. договору).

Додатковою угодою №028 від 01.02.2018 до договору змінено ціну за 1000куб.м. газу - 10 723,92грн. Вказана угода 08.08.2018 направлена постачальником рекомендованою кореспонденцією на адресу споживачу для підписання. Споживач додаткову угоду №028 від 01.02.2018 до договору не підписав, мотивованої відмови від підписання не надав.

Пунктами 2.9.-2.9.3. договору сторони погодили, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язується надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункти 4.2., 4.2.1., 4.2.3. договору).

Матеріали справи містять підписані сторонами акти приймання-передачі природного газу від 28.02.2018, від 31.03.2018, від 30.04.2018, у відповідності до яких, постачальних передав, а споживач прийняв у лютому, березні, квітні 2018 року природний газ в обсязі 3,121 куб.м. вартістю 10 723,92грн. з ПДВ на загальну суму 33 469,36грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №IFZ-Пя-2310-0818 від 08.08.2018 про оплату вартості поставленого природного газу в сумі 6 067,08грн. Платіжним дорученням №51 від 23.10.2018, споживачем в повному обсязі здійснено розрахунок за спожитий природній газ.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про застосування до відповідача відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань, обумовленої п.6.2.1 договору, у вигляді пені в сумі 1 113,40грн та наслідків порушення грошових зобов'язань, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, а саме 97,38грн - 3% річних, 41,18грн - інфляційних втрат.

Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Нормою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням. Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка вказує на те, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того приписами пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2.1. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом ІV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Позивачем, за порушення строків оплати поставленого природного газу, нараховано відповідачу 1 113,40грн - пені, 97,38грн - 3% річних, 41,18грн - інфляційних втрат (а.с.15).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, 3 % річних, інфляційних втрат та встановлено, що правомірним є стягнення з відповідача пені в сумі 1 109,40грн, 3% річних в сумі 97, 03грн та 17,16грн - інфляційних втрат. В частині стягнення 4,00грн - пені, 0,35грн -3% річних, 24,02грн - інфляційних втрат - відмовити.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином на основі вище сказаного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача пені в сумі 1 109,40грн, 3% річних в сумі 97, 03грн, інфляційних втрат в сумі 17,16грн. В частині стягнення 4,00грн - пені, 0,35грн -3% річних, 24,02грн - інфляційних втрат - відмовити. В частині стягнення 6 067,08грн - за спожитий природний газ - провадження у справі закрити.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторін пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 129 1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625-629, 714 Цивільного кодексу України, статтями 173, 193 Господарського кодексу України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут" до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бі-Оіл Нафта" про стягнення 7 319,04грн - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Бі-Оіл Нафта" вул.Українська, 8А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200 (ідентифікаційний код 31261968) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Івано-Франківськгаз збут", вул. Ленкавського, 20, м.Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 39595350) 1 109,40грн (одну тисячу сто дев"ять грн 40коп.) - пені, 97, 03грн (дев"яносто сім грн 03коп.) - 3% річних, 17,16грн (сімнадцять грн 16 коп.) - інфляційних втрат, 294,25грн (двісті дев"яносто чотири грн 25коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 4,00грн - пені, 0,35грн -3% річних, 24,02грн - інфляційних втрат - відмовити.

В частині стягнення 6 067,08грн - за спожитий природний газ - провадження у справі закрити.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той же предмет із тих же підстав не допускається.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.11.2018

Суддя С.Кобецька