Рішення

від 05.11.2018 по справі 914/1037/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2018 Справа №914/1037/18

м.Львів

За позовом: Запорізької міської ради, м.Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 , м.Львів

про стягнення збитків у розмірі 85000,00грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 12.02.2018 №01/03-20/00381);

від відповідача: ОСОБА_2 - представник (довіреність№ Конкордія-500-18/02 від 19.07.2018).

Суть спору : Запорізька міська рада звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 у якому просить стягнути з відповідача на її користь 85 000,00 грн.збитків у виді упущеної вигоди.

Позовні вимоги мотивовано посиланнями на те, що відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міськради від 24.12.2012 № 77 (далі - Порядок), ОСОБА_3 Конкордія-500 зобов'язане взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя шляхом укладення договору про пайову участь. Однак у порушення вимог Закону та Порядку ОСОБА_3 Конкордія-500 договору про пайову участь із Запорізькою міською радою не уклало та не сплатило пайового внеску, внаслідок чого позивачеві завдано збитків у виді упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.06.2018 року позовну заяву Запорізької міської ради було залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 13.06.2018 від позивача поступило клопотання вх.№23629/18 від 25.06.2018 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №914/1037/18; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.08.2018.

Ухвала суду від 27.06.2018 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 06.07.2018 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79014 1190340 3.

З підстав, зазначених в ухвалі від 06.08.2018 року в задоволенні клопотання Запорізької міської ради (вх.№27230/18 від 20.07.2018) про участь в підготовчому засіданні 06.08.2018 року в режимі відеоконференціїї відмовлено.

Відповідно до ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб , фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, отриманого на запит господарського суду, станом на 06.08.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 включено до Єдиного державного реєстру в статусі юридичної особи; місцезнаходженням юридичної особи є адреса: 79056 м.Львів, вул.Пластова, буд.1, яка відповідає адресі, зазначеній позивачем у позовній заяві та на яку останнім було скеровано відповідачу 30.05.2018 копії позовної заяви з додатками, що підтверджується описом вкладення в цінний лист та фіскальним чеком , а судом - ухвали по даній справі, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої поштової кореспонденції. За даними ОСОБА_3 Конкордія-500 в стані припинення, ліквідації, банкрутства не перебуває. Керівник ОСОБА_3 Конкордія-500 - ОСОБА_4

В підготовче засідання 06.08.2018 сторони явку повноважних представників не забезпечили. Ухвалою від 06.08.2018 року суд відклав підготовче засідання на 21.08.2018 року.

10.08.2018 за вх.№29913/18 в суді зареєстровано клопотання представника відаповідача про відкладення розгляду справи, у зв язку із неотриманням позовної заяви з додатками та для надання можливості представнику відповідача ОСОБА_5П.) ознайомитись із матеріалами справи. До клопотання долучено довіреність , видану 19 липня 2018 року Товариством Конкордія-500 на представництво інтересів відповідача ОСОБА_6 строком дії до 19 липня 2019 року.

Дане клопотання судом задоволено, 10.08.2018 року представник відповідача ознайомився із матеріалами справи, що засвідчив письмовим записом на поданому клопотанні.

З підстав, зазначених в ухвалі від 14.08.2018 року, суд відмовив позивачу в задоволенні клопотання (вх.№30073/18 від 13.08.2018) про участь в підготовчому засіданні 21.08.2018 року в режимі відеоконференції.

21.08.2018 року,за вх.№31002/18 в суді зареєстровано поступлення відзиву ОСОБА_3 Конкордія-500 на позовну заяву. До відзиву долучено докази направлення відповідачем 21.08.2018 примірника відзиву позивачу. З підстав наведених у відзиві, а також у зв язку із спливом строку позовної давності, ОСОБА_3 Конкордія-500 просить відмовити в задоволенні позову повністю.

21.08.2018 (за вх.№31001/18) в господарському суді зареєстровано поступлення від ОСОБА_3 Конкордія-500 клопотання б/н і б/д про відкладення розгляду справи, у зв язку із неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника, просить розгляд справи здійснювати у відсутності представника ОСОБА_3 Конкордія-500 . Клопотання підписано директором ОСОБА_3 Конкордія-500 ОСОБА_4, завірено печаткою товариства.

В підготовче засідання 21.08.2018 року сторони явку уповноважених представників не забезпечили. З підстав, наведених в ухвалі від 21.08.2018 суд відклав підготовче засідання на 19.09.2018 року на 11 год.00 хв., продовживши строк підготовчого провадження на тридцять днів.

У зв язку із відсутністю технічної можливості провести засідання 19.09.2018 року в режимі відеоконференції, оскільки 19.09.2018 року в період з 10 год.30 хв. до 11 год.15 хв. зал судових засідань господарського суду Львівської області було заброньовано для проведення відеоконференції з Господарським судом Київської області для розгляду справи №911/1728/18, ухвалою від 13.09.2018 року у даній справі ( №914/1037/18) в задоволенні клопотання Запорізької міської ради (вх.№33050/18 від 10.09.2018 р.) про участь в підготовчому засіданні 19.09.2018 року в режимі відеоконференції відмовлено.

18.09.2018 року (за вх.№34369/18) в суді зареєстровано поступлення від Запорізької міської ради відповіді на відзив, у якій позивач просить задовольнити позовні вимоги Запорізької міської ради у справі №914/1037/18 у повному обсязі та розглянути справу за відсутності представника Запорізької міської ради.

З підстав, наведених в ухвалі від 19.09.2018 року підготовче засідання відкладалось на 03.10.2018 року.

25.09.2018 року , за вх.№35771/18, в господарському суді зареєстровано поступлення від відповідача ОСОБА_7 на відповідь на відзив позивача.

З підстав, наведених в ухвалі від 03.10.2018 року, зокрема у зв язку із усним клопотанням представника позивача про відкладення підготовчого засідання для надання можливості подати додаткові докази на підтвердження своєї правової позиції, підготовче засідання відкладалось на 11.10.2018 року.

11.10.2018 року за вх.№38209/18 в докунтообігу господарського суду зареєстровано клопотання відповідача здійснювати розгляд справи у відсутності представника ОСОБА_3 Конкордія-500 , у зв язку з неможливістю забезпечення явки уповноваженого представника відповідача.

08.10.2018 року на електронну адресу суду поступило клопотання позивача про долучення доказів, у якому позвач просить продовжити позивачу строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи копію листа загального відділу виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.07.2018 №12-38/188 . Крім того, просить долучити до матеріалів справи копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №910/6377/18. Відповідачу копії клопотання та долучених до нього документів скеровано 08.10.2018 року.

Ухвалою від 11.10.2018 року суд закрив підготовче провадження у справі №914/1037/18 та призначив справу до судового розгляду по суті. Судове засідання призначено на 05.11.2018 року.

В письмовому вигляді клопотання про долучення доказів з долученими до нього документами, яке було відправлене до господарського суду 08.10.2018 року, надійшло до суду 16.10.2018 року.

В судовому засіданні 05.11.2018, заслухавши щодо клопотання, яке поступило до суду 16.10.2018 представників сторін, зважаючи на те, що клопотання відіслано до суду до закриття підготовчого провадження у справі, однак поступило 16.10.2018 року, що обставини, які потребують долучення доказів виникли в ході останнього підготовчого засідання (03.10.2018), суд прийшов до висновку про наявність поважних причин у зв язку з якими клопотання не поступило до суду до закінчення підготовчого провадження, відтак підлягає прийняттю до розгляду разом із долученими до нього доказами на підставі ст.ст.119,207 ГПК України.

Суд та учасники судового процесу зобов язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ГПК України).

Розгляд справи здійснюється за допомогою технічного засобу фіксації судового процесу, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

У судовому засіданні 05.11.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги представник позивача зазначив , що Інспекцією держаного архітектурно- будівельного контролю у Запорізькій області 17.01.2013 зареєстровано декларацію про про початок виконання будівельних робіт на об єкті будівництва Реконструкція комплексу будівель та споруд по вул.Героїв Сталінграду,4 г в м.Запоріжжі (далі - об єкт будівництва). Код об єкта будівництва -1230.9. За Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - Будівлі торговельні інші. Замовник будівельних робіт - ОСОБА_3 Конкордія-500 (ЄДРПОУ 37794301).

19.04.2013 за №ЗП 143131060310 Інспекцією держаного архітектурно- будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано декларацію про готовність об єкта до експлуатації, згідно якої відповідач виконав реконструкцію комплексу будівель та споруд по вул.Героїв Сталінграду,4 г в м.Запоріжжі.

24.12.2012 Запорізькою міською радою прийнято рішення №77 (надалі - рішення №77), яким затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфрастурктури м.Запоріжжя. (надалі - Порядок).

В пунктах 1.4, 1.5 Порядку закріплено обов язок замовника взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя шляхом перерахування замовником до прийняття об єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м.Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.

Відповідно до п.3.1 Порядку договір про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя (надалі - Договір) укладається під час надання департаментом архітектури та містобудування міської ради замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (у відповідності до нормативів для одиниці створеної потужності) або після надходження до виконавчого комітету міської ради повідомлення про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та дозволу на виконання будівельних робіт.

Частиною 7 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, що діяла на момент декларації) замовник зобов язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт відповідно до частини п ятої цієї статті письмово поінформувати виконавчий орган сільської, селищної, міської ради або місцеву державну адміністрацію за місцезнаходженням об єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Пунктом 3.3 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради № 77 від 24.12.2012, передбачено, що замовник, який має намір укласти договір про участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя, зобов язаний звернутися з заявою до міського голови.

Статтею 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено обов язок замовника будівництва взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до прийняття об єкта будівнитва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

ТОВ Конкордія-500 , в порушення вищенаведених норм, не повідомило позивача про початок виконання будівельних робіт, не прийнято участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя і не перерахувало до місцевого бюджету міста Запоріжжя коштів пайової участі.

Датою початку виконання будівельних робіт на об єкті будівництва є дата реєстрації відповідної декларації про початок виконання будівельних робіт (в даному випадку -17.01.2013), датою їх завершення - реєстрація декларації про готовність об єкта до експлуатації (19.03.2013). Отже, протягом даного строку відповідач був зобов язаний укласти договір про пайову участь, вважає позивач.

Внаслідок невиконання відповідачем, ОСОБА_3 Конкордія-500 , встановленого законом обовязку щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Запоріжжя , відповідачем завдано територіальній громаді м. Запоріжжя збитки у розмірі не отриманих коштів пайової участі, 85 000,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі. Підтверджує, що в даному випадку, прийняття об єкта в експлуатацію підтверджується зареєстрованою декларацією про готовність об єкта до експлуатації від 19.04.2013 за №ЗП 143131060310. Однак, в обгрунтування заперечень посилається на те, що до вказаної дати договір пайової участі з ОСОБА_3 Конкордія-500 укладено не було. Позивачем не було направлено відповідачу пропозиції про укладення такого договору та не повідомлено про обов язок його укладення.

Відповідач вважає, що договір про пайову участь мав бути укладений до введення об єкта будівництва в експлуатацію, тому ОСОБА_3 Конкордія-500 не було порушено вимоги ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . В обгрунтування своїх доводів посилається на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №23-11/6294/0/6-11 від 22.07.2011, у якому роз яснено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту має укладатися до прийняття об єкта в експлуатацію.

В обгрунтування заперечень на позов представник відповідача в судовому засіданні покликається на те, що договір про пайову участь є підставою для сплати замовниками будівництва коштів пайової участі у розвтку інфраструктури та території Запорізької міської ради, проте даний договір між сторонами не укладався. Крім того, позивач не скористався своїм правом оферти для укладення вказканого договору.

Заперечуючи позов представник відповідача стверджує, що позивачем не надано обгрунтованого розрахунку суми збитків, оскільки в обгрунтування вказаного розрахунку Запорізька міська рада посилається на Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя, відповідно до якого сума збитків становить 10 % кошторисної вартості будівництва, однак відповідно до ч.5 ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування. Оскільки відповіднй договір між сторонами не укладався, то відповідач вважає, що відсутність укладеного договору не породжує у сторін цивільних прав та обов язків, пов язаних з виконанням такого договору, та виключає можливість застосування до них положень статей 22, 612, 613 Цивільного кодексу України щодо відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди).

Також ОСОБА_3 Конкордія-500 заперечує проти заявлених вимог, оскільки вважає, що з 19.04.2013 Запорізькій міській раді стало відомо про готовність об єкта до експлуатації і у позивача була можливість з усією достовірністю встановити наявність або відсутність договору про пайову участь, оскільки чинна на той час стаття 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачала укладання договору про пайову участь до прийняття об єкта в експлуатацію. Відтак, вважає відповідач, Запорізька міська рада мала можливість з квітня 2013 року звернутися до ОСОБА_3 Конкордія-500 з проектом відповідного договору, а в разі відмови відповідача від його укладення звернутися до суду.

На переконання відповідача, позивачем пропущено строки позовної давності при зверненні з даним позовом до господарського суду. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Декларація про готовність об єкта до експлуатації датується 19.04.2013, зазначає відповідач. Між тим, до суду позивачем подано позов в червні 2018, тобто з пропущенням строку позовної давності.

На підставі наведеного, у тому числі через сплив строку позовної давності, представник відповідача в судовому засіданні просить в задоволенні позову відмовити повністю.

З доводами відповідача про те, що правовою підставою для прийняття участі у створенні та розвитку інфраструктури міста є включно договір позивач не погоджується. Покликаючись на положення ст.40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка є імперативною нормою, обов язковою до виконання, положення ст.ст.11, 509 ЦК України, ст.4 ЦК України вважає, що зобов язання щодо прийняття пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту у замовника будівництва виникає з положень Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Укладення договору щодо пайової участі є механізмом виконання зобов язань замовника будівництва щодо прийняття пайової участі. На переконання позивача відповідач ухилився від виконання зобов язань щодо прийняття пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя.

Внаслідок неправомірної поведінки відповідача, а саме не виконання своїх зобов язань відповідно до статті 40 Закону України Про врегулювання містобудівної діяльності щодо перерахування коштів пайової участі до місцевого бюджету, територіальній громаді м.Запоріжжя завдано збитків в розмірі несплаченої суми пайової участі, а саме 85 000,00 грн.

Завдання збитків територіальній громаді є підставою для звернення до суду за захистом її прав та законних інтересів Запорізькою міською радою.

Відтак, цивільні права та обов язки щодо прийняття пайової участі у сторін виникають на підставі акту цивільного законодавства: Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . Цивільні права та обов язки щодо завданих збитків у сторін виникають внаслідок завдання майнової (матеріальної) шкоди неправомірним діями або бездіяльністю особи.

Висновки відповідача щодо сплати коштів пайової участі виключно на підставі договору позивач вважає необгрунтованими.

На переконання позивача ним доведено , що позовні вимоги щодо стягнення збитків, завданих неправомірною бездіяльністю відповідача територіальній громаді міста Запоріжжя є законними.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, то позивач вважає що ним не пропущені строки позовної давності при зверненні з даним позовом до суду, оскільки 03.06.2015 року позивач дізнався про порушення Товариством Конкордія-500 права позивача на отримання коштів пайової участі, у зв язку із здійсненням відповідачем будівельних робіт на об єкті містобудування: Реконструкція комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду, 4-г в м.Запоріжжі . Позивач не знав і не міг знати , що права та інтереси територіальної громади міста Запоріжжя фактично були порушені 19.04.2013 року. Доказів на підтвердження зворотнього відповідач в обгрунтування доводів по заяві про застосування позовної давності не подає до справи. 30.05.2018 Запорізькою міською радою скеровано до Господарського суду Львівської області позовну заяву про стягнення з ОСОБА_3 Конкордія-500 збитків у розмірі коштів несплаченої пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури м.Запоріжжя, що становить 85 000,00 грн., а відтак, Запорізька міська рада звернулась до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади міста Запоріжжя в строк, встановлений статтею 257 ЦК України. Заяву відповідача про застосування строків позовної давності позивач вважає безпідставною.

25.09.2018 в документообігу суду зареєстровано поступлення від відповідача, ОСОБА_3 Конкордія-500 ОСОБА_7 на відповідь на відзив.

Заслухавши доводи представників сторін, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

Інспекцією держаного архітектурно будівельного контролю у Запорізькій області 17.01.2013 зареєстровано декларацію № ЗП 083130150173 про початок виконання будівельних робіт на обєкті будівництва Реконструкція комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду,4-г в м.Запоріжжі (надалі - об єкт будівництва). Код об єкта будівництва -1230.9. За Державним клаифікатором будівель та споруд ДК 018-2000-Будівлі торговельні інші.

Двадцять девятою сесією шостого скликання Запорізької міської ради 24.12.2012 прийнято рішення № 77 Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.

Відповідно до п. 1 вказаного рішення, затверджено Порядок залучення розрахунку розміру використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.

Згідно п. 2, затверджено форму договору про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України Про місцеве самоврядування в Україні , Про регулювання містобудівної діяльності , а також Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Державного комітету будівгництва, архітектури та житлової політики України від 27.08.2000 №174.

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (далі - будівництво) у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя та укладення договорів про пайову участь.

Відповідно до п.1.3 Порядку, метою залучення замовників до участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя є забезпечення зростання темпів будівництва та інвестиційної привабливості міста.

Відповідно до п.1.4, п.1.5 Порядку, Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м.Запоріжжі, зобов язаний взяти участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя, крім випадків, передбачених п.5 даного Порядку.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об єкта будівництва в експлуатацію до бюджету розвитку м.Запоріжжя коштів для створення і розвитку вищезазначеної інфраструктури.

Відповідно до п. 2.1. Порядку, величина пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя визначається у договорі про участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, укладеному з виконавчим комітетом Запорізької міської ради, в особі міського голови.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя з урахуванням інших передбачених цим Порядком відрахувань становить:

- для нежитлових будівель та споруд - 10% загальної кошторисної вартості будівництва обєкта;

- для житлових будинків 4% загальної кошторисної вартості будівництва обєкта (п. 2.2. Порядку).

Відповідно до п.2.7 Порядку розмір пайової участі у розвитку інфраструктури м.Запоріжжя визначається протягом десяти днів з дня реєстрації виконавчим комітетом звернення замовника про укладення договору про пайову участь замовників у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Запоріжжя та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об єкта, з техніко-економічними показниками.

Пунктом 3.1. Порядку встановлено, що Договір про пайову участь замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя укладається під час надання департаментом архітектури та містобудування міської ради замовнику містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (у відповідності до нормативів для одиниці створеної потужності) або після надходження до виконавчого комітету міської ради повідомлення про реєстрацію декларації про початок будівельних робіт та дозволу на виконання будівельних робіт.

Відповідно до п. 3.3 Порядку замовник, який має намір укласти договір, зобов'язаний звернутися з заявою до міського голови. Перелік документів, які необхідно додадати замовником до заяви міститься в даному пункті Порядку.

Пунктом 3.6 Порядку врегульовано, що договір про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Вказане вище рішення №77 від 24.12.2012 опубліковано в офіційному виданні Запорізької міської ради газеті "Запорізька СІЧ" від 19.01.2013 року.

Згідно з ч. 7 ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.01.2013), замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або з дня набуття права на виконання будівельних робіт письмово поінформувати виконавчий комітет міської ради за місцезнаходженням об'єкта будівництва про початок виконання будівельних робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 у встановлений 7-денний строк, тобто до 25.01.2013 (сім календарних днів з 18.01 по 24.01.2014 включно), не проінформувало виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт щодо реконструкції комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду,4-г в м.Запоріжжі.

Обов'язок укласти договір про пайову участь у відповідача виник з 17.01.2013, тобто з дати реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

19.04.2013 зареєстровано декларацію № ЗП 143131060310 про готовність обєкта до експлуатації за адресою: м. Запоріжжя, вул.Героїв Сталінграду ,4-г.

В пункті 15 декларації вказано, що кошторисна вартість будівництва обєкту складає 850 тис.грн., у тому числі: витрати на будівельно-монтажні роботи 350 тис.грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 500 тис.грн.

Враховуючи положення ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, затвердженого рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012 № 77, позивач 24.11.2015 скерував на адресу відповідача вимогу № 01/02-21/04576 від 19.11.2015 про сплату суми збитків у розмірі 85 000,00 грн., завданих внаслідок невиконання обовязку щодо участі у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. До вимоги було додано розрахунок та обгрунтування збитків, а також встановлено строк виконання - двадцятиденний термін з дня отримання даної вимоги.

Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення. Станом на дату подачі позовної заяви до суду відповідачем обов язок прийняти участь у створенні та розвитку інфраструктури міста Запоріжжя не виконано.

Порушення відповідачем зобов'язання, встановленого Законом України Про регулювання містобудівної діяльності щодо укладання договору та сплати пайової участі є доказом протиправності його поведінки, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 850 000,00 грн. збитків.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено такий правовий наслідок порушення зобов'язання як відшкодування збитків.

Норми ч. ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлюють, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, згідно ст. 217 ГК України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій, як відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно - господарські та адміністративно - господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Положеннями ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема включаються неодержаний прибуток (втрачена вигода), на які сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною.

Згідно з п. 15 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області від 19.04.2013 № ЗП 143131060310, кошторисна вартість будівництва об'єкту: Реконструкція комплексу будівель та споруд по вул.Героїв Сталінграду, 4 г становить 850 000,00 грн.

Розрахунок величини пайової участі наведено в Додатку до вимоги про сплату суми збитків від 19.11.2015 № 01/02-21/04576 та здійснено на підставі даних про кошторисну вартість будівництва об'єкту, зазначену замовником, згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами за формулою:

ПУ = ( ЗКВБ - Вз - Вбм - Вім ) х 10%, де:

ПУ - пайова участь; ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва; Вз - витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки; Вбм - витрати, пов'язані зі звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж; Вім - витрати на влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій; 10 % - розмір пайової участі від загальної вартості будівництва, визначений згідно з Порядком.

Розмір завданих позивачу збитків становить 85 000,00 грн. та розраховується наступним чином: ПУ =850 000,00 грн. х 10 % =85 000,00 грн., де: ЗКВБ = 850 000,00 грн.; Вз, Вбм, Вім не визначені.

З огляду на викладене, територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитків в розмірі, 85 000,00 грн. В діях Товариства з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 наявний другий елемент складу цивільного правопорушення.

Частиною 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що: встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Позивачем заявлено до стягнення 85 000,00 грн. (85 000,00 грн. = 850 000,00 грн. х 10% - загальної кошторисної вартості будівництва обєкта для нежитлових будівель та споруд, згідно п. 2.2. Порядку.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо суми збитків, яка заявлена до стягнення, вважає його арифметично правильним та таким, що відповідає вимогам ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також пункту 2.2. Порядку.

Замовник - фізична або юридична , яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву (ст. 1 Закону Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

За змістом ст.ст. 2, 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 4, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" під забудовою території слід розуміти діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови.

Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що ОСОБА_3 Конкордія-500 є замовником будівельних робіт на об'єкті будівництва "Реконструкція комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду, 4 г .

Отже, реконструкція, здійснена відповідачем, охоплюється законодавчим визначенням забудови, а виходячи із наведених положень законодавства, відповідач є замовником.

Аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду України від 01.02.2017 року у справі № 3-1441гс16, від 22.03.2017 року у справі № 3-1553гс16.

ОСОБА_3 Конкордія-500 не прийняло участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, хоча зобовязане було з урахуванням вимог ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Укласти договір про пайову участь вже не представляється можливим, оскільки обєкт будівництва Реконструкція комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду,4 г . введено в експлуатацію.

Такими чином, якби відповідач виконав вимоги ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та рішення Запорізької міської ради № 77, то територіальна громада м. Запоріжжя отримала б кошти пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури м. Запоріжжя в розмірі 85 000,00 грн.

Внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету. З огляду на викладене, в діях ОСОБА_3 Конкордія-500 наявний третій елемент складу цивільного правопорушення - причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особо, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

В порушення норм ст. 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції від 05.01.2013) відповідач не повідомив виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт та не звернувся до міського голови щодо укладення договору.

Таким чином, виконавчий комітет Запорізької міської ради не був проінформований про початок будівельних робіт замовником будівництва ОСОБА_3 Конкордія-500 .

У зв'язку з такими протиправними діями відповідача, виконавчий комітет Запорізької міської ради не мав змоги скористатися правом оферти щодо укладення договору про пайову участь (п. 3 Порядку).

З огляду на викладене, відповідач:

- знав про необхідність укладення договору та внесення коштів пайової участі на створення та розвиток інфраструктури м. Запоріжжя до моменту введення об'єкту в експлуатацію;

- мав можливість виконати свої зобов'язання;

- не виконав і не вжив дій, що свідчать про його намір виконати зобов'язання.

Відповідач всупереч вимогам законодавства зареєстрував декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, не виконавши обов'язок щодо перерахування коштів пайової участі. Викладене доводить наявність вини в діях ОСОБА_3 Конкордія-500 - четвертого елементу складу цивільного правопорушення.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.76 Господарського процесуального кодексу Українеи належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення аьбо мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу Україн обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуьть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені відповідачем заперечення не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позову, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні відповідачем норм матеріального та процесуального права.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року №3038-VІ встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

За змістом положень ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

24.12.2012 року Запорізькою міськрадою прийнято рішення №77, яким затверджено Порядок.

Цей Порядок регулює організаційні та економічні відносини, пов'язані із залученням, розрахунком розміру, використанням коштів пайової участі замовників будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя та укладання договорів про пайову участь (п. 1.2 Порядку).

З системного аналізу положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку слід дійти висновку, що саме на замовника покладено обовязок укладення договору про пайову участь та сплати відповідних коштів.

Також необхідно зазначити, що розмір збитків є чітко визначений, підтверджений нормативним обґрунтуванням та відповідним розрахунком. Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обовязку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до позивача із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Запорізька міська рада була позбавлена права отримати на розвиток інфраструктури населеного пункту відповідну суму коштів, яка охоплюється визначенням упущеної вигод. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному звязку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 22.03.2017 по справі № 908/312/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обовязки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна до експлуатації є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством.

В порушення норм ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції від 05.01.2013р.) відповідач не повідомив виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт та не звернувся до міського голови щодо укладення договору.

Таким чином, виконавчий комітет Запорізької міської ради не був проінформований про початок будівельних робіт замовником будівництва ОСОБА_3 Конкордія-500 , у звязку з чим виконавчий комітет Запорізької міської ради не мав змоги скористатися правом оферти щодо укладення договору про пайову участь (п. 3 Порядку).

Викладеним спростовується посилання відповідача на те, що позивач на етапі до прийняття обєкта в експлуатацію не звернувся до відповідача із вимогою про укладення договору та не підписав договір у встановлений законом термін, а також не подавав до суду позов про укладення договору в судовому порядку, оскільки позивач був позбавлений права реалізувати свою пропозицію або вимогу укласти договір про пайову участь.

У даному випадку обовязок укласти договір про пайову участь у відповідача виникає в силу імперативної норми Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме ч. 2 ст. 40 де прямо передбачено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобовязаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Як вже зазначалось, відповідач не виконав свій обовязок, як замовника будівництва та не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя, не звернувся до Запорізької міської ради з приводу необхідності укладення договору про пайову участь та не перерахував 85 000,00 грн. в якості коштів на створення та розвиток зазначеної інфраструктури.

За висновком суду, Запорізька міська рада (в особі територіальної громади м. Запоріжжя) недоотримала кошти пайової участі у створені і розвитку інфраструктури міста на суму 85 000,00 грн., що є не одержаними нею доходами, які вона могла одержати б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною відповідачем у даній справі, що в силу приписів ч. 2 ст. 224 ГК України є саме упущеною вигодою.

Як вже зазначено, частиною 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Рішення Запорізької міської ради №77 Про порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя прийнято 24.12.2012 року та опубліковано в офіційному виданні газеті "Запорізька СІЧ" від 19.01.2013 року.

Як встановлено з матеріалів справи, декларація № ЗП 143131060310 про готовність обєкта до експлуатації за адресою: м.Запоріжжя, вул.Героїв Сталінграду,4 г зареєстрована Інспекцією держаного архітектурно будівельного контролю у Запорізькій області зареєстровано 19.04.2013 року.

Тобто, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та дату набрання чинності рішення Запорізької міської ради №77 (19.01.2013 року), у відповідача виник обовязок укласти договір про пайову участь саме до прийняття обєкта будівництва в експлуатацію.

Отже, за наведених вище обставин, відповідач знав про необхідність укладення договору та внесення коштів пайової участі, мав можливість з дати початку виконання будівельних робіт на об єкті будівництва (дата реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт -17.01.2013) та до їх завершення (19.03.2013, дата реєстрації декларації про готовність об єкта до експлуатації) та був зобовязаний укласти такий договір, проте не виконав і не вжив дій, які б свідчили про намір виконати своє зобовязання, адже всупереч вимогам закону та чинних актів органів місцевого самоврядування зареєстрував декларацію про готовність обєкту до експлуатації, при цьому не виконав обовязок щодо перерахування коштів пайової участі.

Таким чином, обставини справи свідчать, що в діях відповідача є наявним склад цивільного правопорушення, а саме:

-протиправна поведінка: договір про пайову участь замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя із Запорізькою міською радою всупереч вимогам ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не укладено;

-збитки: внаслідок не виконання замовником (відповідачем) ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" територіальна громада м. Запоріжжя в особі міської ради не отримала дохід в розмірі 85 000,00 грн.;

-причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та завданими збитками: внаслідок протиправних дій відповідача територіальній громаді м. Запоріжжя завдано збитки у вигляді недоотримання надходжень до місцевого бюджету в розмірі 85 000,00 грн.;

-вина: відповідач, який в силу вимог ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобовязаний брати участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не звернувся до Запорізької міської ради (Запорізького міського голови) з приводу необхідності укладення договору та не перерахував 85 000,00 грн. в якості коштів на створення та розвиток зазначеної інфраструктури м. Запоріжжя.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 12.07.2017 у справі № 3-729гс17 та у постановах Верховного Суду від 26.04.2018 у справі № 908/6327/15, від 07.05.2018 у справі № 908/6328/15 та від 17.05.2018 у справі № 918/708/17, з чим повністю погоджується колегія суддів у даній справі.

Суд вбачає за необхідне зазначити, що оскільки позивач був позбавлений права оферти та укласти договір про пайову участь, на етапі після введення обєкта будівництва в експлуатацію вже не представляється можливим, то єдиним способом захисту прав у даному випадку є саме позов про стягнення збитків.

Суд при розгляді даного спору враховує висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 року у справі №3-1553гс16 про задоволення аналогічних позовних вимог про стягнення збитків у виді упущеної вигоди із замовника будівництва та про наявність у його діях складу цивільного правопорушення, вказавши, що реконструкція наявної будівлі без забудови нової земельної ділянки охоплюється законодавчим визначенням забудови і на неї поширюється дія Закону №3038-VІ, виходячи з тих обставин, що відповідач розпочав виконувати будівельні роботи у 2013 році, тобто під час дії цього Закону.

Враховуючи наведене, суд, відповідно до ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до висновку, що позов про стягнення збитків в сумі 85 000,00 грн. є обґрунтованим.

Однак, відповідачем заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності та про відмову в позові з цих причин.

За змістом ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідно до частини першої ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тобто у визначенні моменту виникнення права на позов відображаються як об'єктивний, так і суб'єктивний моменти: об'єктивний - сам фактор порушення права, суб'єктивний - момент, коли особа довідалася чи могла довідатися про це порушення або особу, яка порушила право.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3-4 ст. 267 ЦК України).

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Аналогічна правова позиція викладена у пункті 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів".

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобовязаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто, або відмовити в позові у звязку із спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України), п.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" від 29 травня 2013 року №10.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16.11.2016 у справі № 6-2469цс16, позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права, а відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Відповідач стверджує, що позивачу з 19.04.2013 стало відомо про готовність об єкта будівництва до експлуатації, а відтак, у позивача була можливість з усією достовірністю встановити наявність або відсутність договору про пайову участь, оскільки чинна на той час стаття 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачала укладання договору про пайову участь до прийняття об єкта до експлуатації. Відтак, Запорізька міська рада, як стверджує відповідач, мала можливіть з квітня 2013 року звернутися до ОСОБА_3 Конкордія-500 з проектом відповідного договору, а в разі відмови відповідача від його укладення звернутися до суду.

Позивач не погоджується з такими доводами відповідача. Стверджує, що відповідач не виконав свій обов язок і не звернувся до позивача своєчасно, до реєстрації декларації про готовність об єкта до експлуатації. Позивач не знав та не міг знати, що права та інтереси територіальної громади міста Запоріжжя фактично порушені з 19.04.2013.

На переконання позивача та відповідно до поданих ним доказів, 03.06.2015 Запорізька міська рада довідалась про порушення з боку ОСОБА_3 Конкордія-500 свого права на отримання коштів пайової участі у зв язку зі здійсненням відповідачем будівельних робіт на об єкті містобудування Реконструкцйія комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду,4 г в м.Запоріжжя.

З огляду на наведене, перебіг позовної давності почнається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права - з 03.06.2015.

30.05.2018, як стверджує позивач, Запорізька міська рада звернулася з позовом до Господарського суду Львівської області про стягнення з ОСОБА_3 Конкордія-500 85 000,00 грн. збитків Таким чином, Запорізька міська рада звернулася до суду за захистом порушених прав та інтересів територіальної громади міста Запоріжжя в строк, що не перевищує трьох років, тобто, до спливу строку позовної давності, встановленого статтею 257 ЦК України, вважає позивач.

Заслухавши позицію сторін, суд при розгляді заяви відпаовідача про відмову в позові з мотивів пропуску строку позовної давності виходив із наступного.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України).

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Як вже було встановлено вище, відповідно до положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" саме замовника будівництва зобов'язано законодавством поінформувати виконавчий орган міської ради про початок виконання будівельних робіт та про введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Проте, ОСОБА_3 Конкордія-500 не надало інформацію виконавчому комітету Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт та про введення об'єкту будівництва в експлуатацію стосовно реконструкції комплексу будівель та споруд на вул.Героїв Сталінграду,4 г , із заявою (як це передбачено п.3.3 Порядку) до міського голови та з передбаченими в цьому пункті Порядку документами не зверталось.

Доказів зворотнього відповідач не подав і на наявність у нього таких доказів не посилається.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, що не заперечує й відповідач, декларації про початок виконання будівельних робіт на об єкті будівництва та про готовність об єкта до експлуатації реєструвались Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області.

Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного котролю та нагляду (пункт 1 Положення про Держадну архітектурно-будівельну Інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від-09.07.2014 № 294 (далі - положення)).

Згідно з пунктом 3 положення до основних завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України віднесено виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках.

В пункті 7 положення визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Інспекція архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області є територіальним органом Державної архітектурно-будівельної інспекції України та дозвільні документи відповідач отримував в територіальному виконавчому органі державної влади. В той час, як Запорізька міська рада є органом місцевого самоврядування та не є розпорядником інформації стосовно дозвільних документів на будівництво.

Загальний відділ виконавчого комітету Запорізької міської ради є структурним підрозділом виконавчого комітету Запорізької міської ради,завданням якого є забезпечення єдиної системи роботи з документами, спрямованої на чітку організацію діловодства виконавчого комітету міської ради, здійснення контролю за виконанням документів .

Згідно з листом загального відділу виконавчого комітету Запорізької міської ради від 03.07.2018 № 12-38/188 стосовно повідомлень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області, починаючи з 01.01.2013, у виконавчого комітету Запорізької міської ради відсутня інформація від інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області відносно суб'єктів, які подали на реєстрацію до інспекції декларацію про готовність об'єкту до експлуатації або заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката з визначенням кошторисної вартості будівництва об'єкту.

Отже, виконавчому комітету Запорізької міської ради не надавалась інформація Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Оскільки ОСОБА_3 Конкордія-500 не поінформувало виконавчий комітет Запорізької міської ради про початок виконання будівельних робіт та про введення об'єкту будівництва в експлуатацію стосовно реконструкції комплексу будівенль та споруд на вул.Героїв Сталінграду, 4 г у м.Запоріжжя, а також виконавчому комітету Запорізької міської ради не надавалась інформація Інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, то суд вважає, що Запорізька міська рада не була обізнана про введення об'єкту будівництва в експлуатацію 19.04.2013 року.

З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2015 на адресу Департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради надійшла вимога Державної фінансової інспекції у Запорізькій області.

Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради копію вимоги Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 03.06.2018 передано до Запорізької міської ради. Вказану вимогу підготовлено за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності департаменту архітектури та містобудування Запорізької міської ради за період з 01.05.2012 по 01.04.2015 та на підставі інформації Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області.

У вимозі Державної фінансової інспекції в Запорізькій області від 30.06.2015 зазначено, що протиправною бездіяльністю, в тому числі відповідача, завдано збитків територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи наведене, суд прийшла до висновку, що з саме 03.06.2015 Запорізька міська рада, через відповідний уповноважений виконавчий орган місцевого самоврядування, довідалась про порушення свого права на отримання коштів пайової участі. Таким чином, строк позовної давності, на переконання суду, почався з 03.06.2015 та сплив 03.06.2018. Натомість, Запорізька міська рада звернулась з позовною заявою про стягнення збитків 30.05.2018 (дата на відбитку поштового штемпеля на конверті, у якому позовні матеріали потупили до суду), тобто, до спливу строку позовної давності, встановленого статтею 257 Цивільного кодексу України.

Отже, строки позовної давності позивачем при зверненні з даним позовом до суду не пропущено.

Таким чином, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено відповідачем, то позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Доводи відповідача судом спростовані наведеними вище доказами та обставинами.

Відповідно до приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 11, 13, 18, 73-79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 (вул.Пластова, будинок 1, м.Львів ,79056, ідентифікаційний код юридичної особи:37794301) на користь Запорізької міської ради (пр.Соборний, 206, м.Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915; розрахунковий рахунок 31512921700002 в ГУДКСУ у Запорізькій області, отримувач: УК м.Запоріжжя, ЄДРПОУ 38025409, МФО 813015, код платежу 24170000 Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) суму збитків в розмірі 85 000 грн.00 коп. (вісімдесят п ять тисяч грн.00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Конкордія-500 (вул.Пластова, будинок 1, м.Львів ,79056, ідентифікаційний код юридичної особи: 37794301) на користь Запорізької міської ради (пр.Соборний, 206, м.Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) 1762 грн. 00 коп. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили в порядку ст.241 та може бути оскаржене в порядку та строки , передбачені ст.ст.256,257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено 19.11.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.