Ухвала

від 21.11.2018 по справі 920/905/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

м. Суми

21.11.2018 Справа № 920/905/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали заяви Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» (вул. Садова, 39-а, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 32325215)

про видачу судового наказу щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «ГОСПРОЗРАХУНОК-ТРЕЙД» (вул. Миколи Амосова, буд. 4, м. Конотоп, Сумська область, 41615, іден. код 30063625) 41 516 грн. 38 коп.,

УСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.

За приписами ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.

15.11.2018 до господарського суду Сумської області надійшла заява Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» про видачу судового наказу щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «ГОСПРОЗРАХУНОК-ТРЕЙД» основної заборгованості за послуги з постачання теплової енергії в сумі 32710,37 грн., пені в сумі 5644,11 грн., інфляційних втрат в сумі 388,17 грн., 3% річних в сумі 484,00 грн., 7% штрафу в сумі 2289,73 грн. та відшкодування судового збору в розмірі 176,20 грн.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Розділом 6 договору № 92/10 від 02.12.2010 про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеного між КП «Теплогарант» та ЗАТ «Госпрозрахунок-Трейд», погоджено сторонами, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, провадяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач розраховується за фактичними показниками приладів обліку. Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої енергії визначають згідно договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактичною спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з долученого до заяви розрахунку заборгованості останнім місяцем, в якому було здійснено боржником платіж сумі 4445,24 грн. є березень 2013 року. Крім того, до заяви додано копію претензії № 58 від 21.05.2012 року та копію претензії № 121 від 27.07.2015, яка була надіслана на адресу боржника ЗАТ «Госпрозрахунок-Трейд» 07.08.2015, тоді як згідно з відміткою на поштовому конверті, заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу 15.11.2018, тобто з пропуском позовної давності, передбаченою ст. 257 ЦК України.

З огляду на викладені обставини, суд відмовляє у видачі судового наказу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку (ч. 2 ст. 153 ГПК України).

Відповідно до ст. 151 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 147, 148, 152-153, 234, 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «ТЕПЛОГАРАНТ» (вул. Садова, 39-а, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 32325215) про стягнення з Закритого акціонерного товариства «ГОСПРОЗРАХУНОК-ТРЕЙД» (вул. Миколи Амосова, буд. 4, м. Конотоп, Сумська область, 41615, іден. код 30063625) 41 516 грн. 38 коп. за договором про постачання теплової енергії № 92/10 від 02.12.2010.

2.          Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

3.          Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання ухвали – 21.11.2018

Суддя                     О.Ю. Соп`яненко