Рішення

від 19.11.2018 по справі 922/2876/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2876/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ" (64713, Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка, (ОСОБА_1 с/рада), вул. Ювілейна, буд. 2В/2, код 34255501) до Фермерського господарства "Скарбниця" (64751, Харківська область, Барвінківський район, село Григорівка, вул. Центральна, буд. 28, код 35598337) про стягнення 51074,60 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 довіреність б/н від 11.10.18р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Фермерського господарства "Скарбниця", в якій позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором купівлі - продажу №18/09 від 18.07.2017р., що укладений між позивачем та відповідачем у розмірі 8694,00 грн. та нараховані у зв'язку із простроченням платежу відповідачем пеню у розмірі 1252,65 грн., 3% річних у розмірі 130,05 грн., інфляційні у розмірі 589,70 грн. та суму штрафу у розмірі 40408,20 грн. Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1762,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2018р. судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/2876/18. Призначено розгляд справи в судовому засіданні на "19" листопада 2018 р. о (об) 10:40.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали про відкриття провадження у даній справі, повноважному представнику відповідача 26.10.2018р.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутністю представника відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи, проте правом на участь у розгляді справи не скористався та відзив на позов до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення присутнього представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений господарський договір купівлі-продажу № 18/09 від 18.09.2017 року (далі - Договір).

При укладенні договору, сторони досягли згоди, що у строки, зумовлені цим договором, позивач зобов'язується передати у власність відповідачу насіннєвий матеріал, (надалі товар або насіння ), а відповідач зобов'язується прийняти товар, сплатити ціну товару відповідно до умов цього договору (додаткових угод та специфікацій до нього) (п. 1.1. договору). Конкретний асортимент товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього товару, умови оплати наведені у специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами (п. 2.1. договору).

Розділом 4 договору передбачено, що умови та місце поставки (передачі) товару: ЕXW (згідно Інкотермс у редакції 2000 року) - склад позивача, що знаходиться за адресою: Харківська обл., Барвінківський р-н, с. Іванівка, якщо інше не буде визначено у специфікаціях (п. 4.1. договору). Продукція вважається проданою позивачем і прийнятою відповідачем:

- за якістю - відповідно до якісних показників сертифікату якості (сертифікату відповідності);

- за кількістю - відповідно даних, вказаних у видаткових накладних, що супроводжують партію продукції (п. 4.4. договору). Фактична кількість відвантаженої позивачем і отриманої відповідачем продукції вказується у видаткових накладних (п. 4.5. договору).

У розділі 5 договору, сторони домовились, що відповідач зобов'язується здійснити оплату вартості товару згідно умов, наведених у специфікації, але в будь - якому випадку не пізніше 22 вересня 2017 року включно (п. 5.1. договору). Сторони домовились про те, що грошове зобов'язання вважається виконаним належним чином в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок позивача (п. 5.3. договору). Відповідач, здійснюючи оплату за товар, зобов'язаний вказувати в призначенні платежу номер і дату договору, на підставі якого здійснюється оплата ( п. 5.4. договору).

Протягом дії договору, сторони дотримувались вимог належного, своєчасного та повного виконання умов договору, однак в процесі виконання господарських зобов'язань відповідачем були допущені суттєві порушення в частині порядку розрахунків за поставлений товар.

20.09.2017 року відповідно до договору була здійснена поставка товару на суму 134 694,00 грн. Факт здійснення господарської операції підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною №132 від 20 вересня 2017 року.

Відповідно до виписки по рахунку №26005705977120 з 19.09.2017 до 19.09.2017 (надалі - виписка по рахунку), була здійснена операція по перерахуванню коштів на суму 126 000,00 грн., реквізити кореспондента - ФГ Скарбниця (ЄДРПОУ: 35598337), призначення платежу (оплата за пшеницю озиму Борія еліта зг. рах. № 70 від 18.09.2017 в т.ч. ПДВ 21 000,00 грн.

Таким чином, позивач відповідно строків передбачених договором частково оплатив товар на суму 126000,00 грн.

Тобто не сплаченою позивачем у строки передбачені договором залишилась сума у розмірі 8 694,00 грн., що й складає суму заборгованості перед позивачем.

У зв'язку із наявністю заборгованості у відповідача та простроченням платежу позивачем нараховано та заявлено до стягнення: пеню у розмірі 1252,65 грн., 3% річних у розмірі 130,05 грн., інфляційні у розмірі 589,70 грн., що нараховані за період з 23.09.2017р. по 23.03.2018р. та суму штрафу згідно п. 8.1.3 договору у розмірі 40408,20 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

Згідно з нормами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача в частині стягнення коштів в сумі: 8694,00 грн. (сума основного боргу) правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем, тому підлягають задоволенню.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом (Господарським).

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 8.1.2. договору сторони домовились про те, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов'язань відповідач сплачує позивачеві пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 1.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14, господарським судам роз`яснено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Крім того, у п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних, суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Суд, ознайомившись із розрахунком позивача встановлено, що останнім здійснено нарахування штрафу у розмірі 40408,20 грн. від суми всього грошового зобов'язання, а саме від суми 134694,00 грн., а не від суми невиконаного відповідачем зобов'язання у розмірі 8694,00 грн.

Згідно п. 8.1.3. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати визначених у п. 5.1. договору понад 20 календарних днів відповідач додатково сплачує позивачеві штраф у розмірі 30% від суми грошового зобов'язання.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вищевказана норма кореспондується з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Проте, ознайомившись із обставинами справи, а саме за умовами п. 5.1. договору, граничним строком оплати товару було: 22.09.2017р., а відповідач здійснив оплату 19.09.2017р. у розмірі 126000,00 грн., тобто здійснив оплату 93,50% суми грошового зобов'язання у строки, що погодили сторони, тобто не сплаченим залишилось 6,5% від суми, а отже суд не погоджується, що сума штрафу нараховується позивачем на всю суму грошового зобов'язання, а повинна нараховуватися на суму, що залишилася не сплаченою відповідачем.

Також, суд зазначає, що сума штрафу, що нарахована позивачем, не враховуючи часткової сплати відповідачем суми у розмірі 126000,00 грн. перевищує розмір заборгованості відповідача, що заявлена до стягнення на суму у розмірі 31714,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснивши перерахунок суми штрафу з урахуванням часткової оплати відповідача, а саме 30% від суми заборгованості у розмірі 8694,00 грн., приходить до висновку про правомірність суми штрафу у розмірі 2802,20 грн., а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 37800,00 грн. у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі часткового задоволення позову покладається - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору в сумі 458,00 грн. покладаються на відповідача та витрати зі сплати судового збору в сумі 1304,00 грн. покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 29, 42, 86, 91, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Скарбниця" (64751, Харківська область, Барвінківський район, село Григорівка, вул. Центральна, буд. 28, код 35598337) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ" (64713, Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка, (ОСОБА_1 с/рада), вул. Ювілейна, буд. 2В/2, код 34255501) заборгованість у розмірі 8694,00 грн., пеню у розмірі 1252,65 грн., 3% річних у розмірі 130,05 грн., інфляційні у розмірі 589,70 грн. та штраф у розмірі 2608,20 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 37800,00 грн. - у задоволенні позову відмовити.

4. Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме на позивача покладається судовий збір у розмірі 1304,00 грн., а з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 458,00 грн.

5. Стягнути з Фермерського господарства "Скарбниця" (64751, Харківська область, Барвінківський район, село Григорівка, вул. Центральна, буд. 28, код 35598337) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ" (64713, Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка, (ОСОБА_1 с/рада), вул. Ювілейна, буд. 2В/2, код 34255501) судовий збір у розмірі 458,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ" (64713, Харківська область, Барвінківський район, селище Іванівка, (ОСОБА_1 с/рада), вул. Ювілейна, буд. 2В/2, код 34255501).

Відповідач: Фермерське господарство "Скарбниця" (64751, Харківська область, Барвінківський район, село Григорівка, вул. Центральна, буд. 28, код 35598337).

Повне рішення складено 21.11.2018 р.

Суддя ОСОБА_3