Рішення

від 20.11.2018 по справі 307/3245/18

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/3245/18

Провадження № 2/307/1625/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 листопада 2018 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Ніточко В.В., при секретарі Фера В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лопухівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції сторін

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Лопухівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно.

В позовній заяві зазначила, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,034 га., кадастровий номер 2124484400:04:002:0044, що розташована в с. Лопухів по вулиці Заводська, 42 "а", Тячівського району, для будівництва і обслуговування будівель торгівлі. На вказаній земельній ділянці нею, у 2013 році, було збудовано об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину, загальною площею 101 м.кв.

Висновком головного архітектора району від 04 липня 2018 року встановлено, що будівництво магазину № 42 "а" по вул. Заводська, в с. Лопухів, закінчене, містобудівні умови та обмеження в забудові не порушені.

Вартість спірного нерухомого майна складає 99 873 гривні 08 копійок.

Однак, право власності на зазначене нерухоме майно не встановлено, і оскільки земельна ділянка передана їй у встановленому законодавством порядку у власність, вважає, що право власності на побудований на ній об'єкт нерухомого майна може бути визнано за нею в судовому порядку на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України.

Просить визнати за нею право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину № 42 "а", по вул. Заводська в с. Лопухів Тячівського району Закарпатської області.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з'явилася, однак подала суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник Лопухівської сільської радив судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просив справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги визнає .

Представник третьої особи - управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак надіслала до суду заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутності.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Судом на підставі частини 2 статті 247 Цивільно процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

В підготовчому судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є власником земельної ділянки, площею 0,034 га, кадастровий номер 2124484400:04:002:0044, що розташована по вулиці Заводська, 42 "а", в с. Лопухів Тячівського району, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. (а.с.7).

Із довідки виконкому Лопухівської сільської ради Тячівського району № 1363 від 07 червня 2018 року вбачається, що будівля магазину по вул. Заводська, 42 "а", в с. Лопухів, побудована в 2013 році (а.с.8).

Згідно висновку відділу містобудування та архітектури Тячівської районної державної адміністрації № 01-20/18 від 04 липня 2018 року, будівництво магазину в с. Лопухів по вул. Заводська, 42 "а", який розміщено в житлово-громадській забудові, закінчене, містобудівні умови та обмеження в історично-сформованій забудові не порушені (а.с. 9).

Із технічного висновку про стан основних будівельних конструкцій магазину в с. Лопухів по вул. Заводська, 42 "а", вбачається, що виходячи з намірів замовника, встановлено можливість подальшої експлуатації, існуючі несучі конструкції не пошкоджені, без тріщин та дефектів. Технічний стан будівель - І (нормальний). Існуючі конструкції будівлі відповідають вимогам міцності, надійності та сейсмостійкості. Підсилення не потребують (а.с.38-49).

Згідно звіту про оцінку майна - магазину по вул. Заводська, 42 "а", в с. Лопухів Тячівського району Закарпатської області, площею 101 м.кв., його вартість становить 99 873 гривні 08 копійок (а.с.10-25).

Крім цього, позивачем виготовлено технічний паспорт на самовільно побудований об'єкт нерухомого майна (а.с.26-30).

V. Оцінка Суду.

Згідно із частиною першою статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до вимог статей 316, 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), якою вона має право володіти, користуватися та розпоряджатися.

Згідно частини третьої статті 375 ЦК України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Виходячи із положень ч.5 статті 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 3, 4, 9 Постанови від 30.03.2012 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)" роз'яснено, що право власності у порядку, передбаченому частиною третьою статті 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. При розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства. За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України. У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Пунктом 12 цієї ж постанови роз'яснено, що у справах, пов'язаних із самочинним будівництвом нерухомого майна, суди мають враховувати, що за загальним правилом особа, яка здійснила або здійснює таке будівництво, не набуває права власності на нього (частина друга статті 376 ЦК). Разом із цим власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно (частина друга статті 375 ЦК), тому на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб (частина п'ята статті 376 ЦК). Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов'язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником (користувачем) земельної ділянки; чи звертався він до компетентного державного органу про прийняття забудови до експлуатації; чи є законною відмова у такому прийнятті; чи є порушені будівельні норми та правила істотними.

У правовій позиції висловленій Верховним Судом України при розгляді справи N 6-1328цс15 зазначено, що згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним. Водночас згідно із частиною третьою статті 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки в установленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду. При цьому слід ураховувати положення частини першої статті 376 ЦК України, а саме: наявність в особи, що здійснила будівництво, належного дозволу та належно затвердженого проекту, а також відсутність істотних порушень будівельних норм і правил у збудованому об'єкті нерухомості.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позов про визнання права власності на нерухоме майно слід задовольнити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 133, 141, 142, 200, 206, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 316, 317, 375, 376 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю магазину, загальною площею 101 м.кв., що розташований в с. Лопухів по вулиці Заводська, 42 (сорок два) "а", Тячівського району Закарпатської області, Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1, проживає за адресою: 90522, Закарпатська область Тячівський район, с. Лопухів, вул. Заводська, 42, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: Лопухівська сільська рада Тячівського району Закарпатської області, юридична адреса: 90522, Закарпатська область Тячівський район, с. Лопухів, вул. Центральна, 100, ідентифікаційний код 04351713.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, про визнання права власності на нерухоме майно, юридична адреса: 88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гойди, 8.

Суддя В.В. Ніточко