Рішення

від 26.09.2018 по справі 804/3779/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2018 року Справа № 804/3779/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника позивача Прокоф'єва Є.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦАЛЬЯНС" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦАЛЬЯНС" (далі - ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС", відповідач), в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС".

В обґрунтування позову зазначено, що 07.05.2018 року ГУ ДФС в Дніпропетровській області було прийнято наказ №2512-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 39162731), проте в порушення п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України у допуску до перевірки було відмовлено, оскільки, на думку директора, відсутні підстави для проведення перевірки. У зв'язку з чим позивачем складено акт Про недопуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 39162731)", який вручено директору ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" особисто під підпис. 07.05.2018 року в.о. заступника начальника ГУ ДФС в Дніпропетровській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків. Керуючись приписами статті 94 Податкового кодексу України позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву з доказами на підтвердження своїх доводів, проте відповідачем не надано відзив та докази.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

20.06.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 04.07.2018 року за клопотанням представника відповідача; 04.07.2018 року оголошено перерву у підготовчому засіданні до 18.07.2018 року для повторного виклику відповідача у засідання; 18.07.2018 року перенесено підготовче засідання на 01.08.2018 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондар М.В. у відрядженні; 01.08.2018 року перенесено підготовче засідання на 29.08.2018 року, у зв'язку з відсутністю електропостачання у Дніпропетровському окружному адміністративному суді; 29.08.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 12.09.2018 року для надання додаткових доказів та повідомлення відповідача про дату проведення підготовчого засідання; 12.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи до судового розгляду на 26.09.2018 року.

В судовому засіданні 26.09.2018 року представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.01.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області направлено ТОВ „КОМЕРЦАЛЬЯНС" запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) по взаємовідносинам з ТОВ „АГРО-ХОРСА" та ТОВ „ІНСОРТ". Листом б/н у відповідь на директор ТОВ „КОМЕРЦАЛЬЯНС" повідомив, що відповідач не формував податковий кредит за результатами здійснення господарських операцій з зазначеними суб'єктами, оскільки такі операції не підлягали оподаткуванню.

07.05.2018 року на підставі п.19-1.1 ст.19-1, п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, контролюючим органом прийнято наказ №2512-п від 19.01.2018 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 39162731).

07.05.2018 року на підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку №2724 від 07.05.2018 року посадовою особою контролюючого органу здійснено виїзд за податковою адресою відповідача з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС".

Проте, директором ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" 07.05.2018 року не допущено посадову особу контролюючого органу до проведення перевірки, про що складено акт від 07.05.2018 року №23737/04-36-14-09/39162731.

Вказаний акт вручено директору ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС", що підтверджується особистим підписом директора на оригіналі акту.

07.05.2018 року до в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшло звернення керівника структурного підрозділу ГУ ДФС у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

07.05.2018 року в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення від про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Порядок та умови допуску до проведення перевірки посадових осіб органів ДФС передбачені ст. 81 Податкового кодексу України.

Зокрема, відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Будь-яка відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У відповідності до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби (п.п.94.2.3 п.94.2 ст. 94 Податкового кодексу України).

Пунктом 94.5 ст. 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна може бути повним або умовним.

На підставі п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п.94.10 ст. 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Судом встановлено, що 08.05.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з поданням до ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна, застосованого на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платників податків від 07.05.2018 року.

Проте, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 подання ГУ ДФС у Дніпропетровській області було повернуто заявнику після залишення його без руху.

Відповідно до ч.5 ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку

Враховуючи, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області вичерпало свою можливість звернутися з поданням, суд вважає правомірним та обґрунтованим звернення позивача до суду з позовною заявою в порядку загального позовного провадження.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки: відповідачем не надано належної інформації та документів на обов'язків письмовий запит позивача, що зумовило видання наказу про проведення перевірки відповідача; відповідачем не допущено фахівців позивача до проведення перевірки, внаслідок чого позивачем складено відповідний акт і звернення, на підставі якого в.о. керівника контролюючого органу правомірно прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що рішення позивача від 07.05.2018 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків - ТОВ "КОМЕРЦАЛЬЯНС" винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, суд вважає за необхідне підтвердити його обґрунтованість, а позовну заяву - задовольнити.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39394856) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦАЛЬЯНС" (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Гаванська, буд.4, кв.12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39162731) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМЕРЦАЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 39162731).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 05.10.2018 року.

Суддя М.В. Бондар