Ухвала

від 21.11.2018 по справі 280/4919/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

21 листопада 2018 року Справа № 280/4919/18 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Артоуз О.О., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Оріс-Нива 1 (70434, Запорізька область, Запорізький район, с. Юліївка, вул. Леніна, 2-Г, код ЄДРПОУ: 40231551) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689), третя особа: Комунальний заклад Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини Запорізької обласної ради (69063, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 31, код ЄДРПОУ 20525130) про визнання протиправним та скасування акту перевірки, та на виконання вимог статтей 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Оріс-Нива 1 (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа: Комунальний заклад Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини Запорізької обласної ради, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 06.02.2018 року №13/0/92-18-ДК/440/АП/09/0П-18.

За правилами пункту 1 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Вивчивши матеріали позовної заяви, суддею встановлено, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України з огляду на наступне.

Згідно пунктів 1, 2 частини першої статі 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку субєкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тож, з огляду на вищевказане, рішення державного чи іншого органу - це офіційний документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання рішення недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовами визнання акту недійсним є також порушення, у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

До правових актів індивідуальної дії, які можуть бути оскарженні в порядку адміністративного судочинства відносяться рішення суб'єкта владних повноважень, які поширюються на конкретних фізичних чи юридичних осіб і є актом одноразового застосування норм права, якими порушуються права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Загалом, акт перевірки позивача не породжує для останнього певних правових наслідків, висновки цього акту не мають для нього обов'язкового характеру, а лише фіксують факт порушення.

Отже, проаналізувавши зміст позовних вимог судом не встановлено наявності спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, оскільки відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у вказаних відносинах сторін, а також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач не зазначає конкретних норм законодавства у сфері публічно-правових відносин, які, на його думку, порушив відповідач.

З огляду на вказане, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, суд звертає увагу, що за правилами пункту 1 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).

Відповідно до частини третьої статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно із частини третьої статті 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як вбачається з матеріалів справи, позов підписано ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 01.10.2018 року, виданого директором ТОВ Оріс-Нива 1 ОСОБА_2, при цьому в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують повноваження вказаної особи відповідно до закону, статуту, положення.

Також, позивач зазначає у якості третьої особи Комунальний заклад Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини Запорізької обласної ради.

Відповідно до статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, терті особи. Статус третіх осіб та порядок їх залучення до участі у справі визначено статтею 49 КАС України. Так, відповідно до вимого вказаної статті, суд може залучити до участі у справі третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору або третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору. Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі ц справі.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, позивачем не зазначено статус третьої особи, а саме з самостійними вимогами щодо предмету спору або без заявлення таких вимог. Крім того, позивачем не вказано про підстави залучення третьої особи та яким чином, рішення по справі може вплинути на права та обов'язки залученої третьої сторони.

Крім того, представником позивача одночасно з позовною заявою подано заяву про поновлення пропущеного процесуального строку. Вказана заява мотивована тим, що оскаржуваний акт позивач отримав від відповідача поштою 31.08.2018 року. Таким чином, про порушення своїх прав, свобод чи інтересів заявник дізнався лише 31.08.2018. При цьому суд звертає увагу на те, що заявник вказує про те, що про винесення оскаржуваного акту він дізнався від органів слідства під час проведення обшуку.

Враховуючи те, що частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, заявником не зазначено коли саме проходив обшук та які обставини про порушення прав стали відомі позивачу.

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід залишити без руху.

Згідно частини третьої статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Оріс-Нива 1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області третя особа Комунальний заклад Запорізький обласний центр охорони культурної спадщини Запорізької обласної ради про визнання незаконним та скасування акту перевірки, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Роз'яснити позивачу, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом: надання суду заяву з уточненням обставин проведеного обшуку з належними доказами обґрунтування причин поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом; уточненого адміністративного позову із зазначенням статусу третьої особи та підстав залучення її, з уточненим викладом обставин, якими позивач обґрунтовує саме наявність публічно-правового спору у спірних правовідносинах (для суду та в кількості учасників справи), документів, що підтверджують статус особи, що видала довіреність на представлення інтересів юридичної особи в суді (статут, положення, наказ тощо).

Зазначені документи надіслати до суду супровідним листом з посиланням на номер справи.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.О. Артоуз