ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" листопада 2018 р. справа № 0940/1826/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Лучко О.О. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В С Т А Н О В И В:
08.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до загального стажу роботи період відбування покарання у місцях позбавлення волі з 03.06.21992 по 07.08.1997 та період роботи в Закритому акціонерному товаристві "Сантехмонтаж" з 11.10.1998 по 01.02.2000 включно та зобов'язання відповідача зарахувати до загального стажу період відбування покарання у місцях позбавлення волі з 03.06.1992 по 07.08.1997 та період роботи в Закритому акціонерному товаристві "Сантехмонтаж" з 11.10.1998 по 01.02.2000 .
Позовні вимоги мотивовані тим, позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, 29.05.2018 звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2 відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та про підтвердження стажу роботи за Списком №2 Комісією з питань підтвердження пільгового стажу роботи, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугою років. Рішенням Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах, підтверджено стаж роботи позивача на пільгових умовах за Списком №2 за період з 04.06.1985 по 07.03.1990, з 20.01.1992 по 03.06.1992, з 13.08.1997 по 11.10.1998. Однак, відповідач відмовив у призначені позивачу пенсії, оскільки загальний стаж роботи останнього становив 26 років 05 місяців 02 дні, а мав бути 27 років. Позивач повторно, 17.09.2018, звернувся до відповідача із заявою про врахування до загального стажу роботи період відбування покарання у місцях позбавлення волі з 03.06.1992 по 07.08.1997 та період роботи у ВАТ "Сантехмонтаж" з 11.10.1998 по 01.02.2000 включно, однак отримав відмову. Вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки частину періоду його роботи на ВАТ Сантехмотаж з 13.08.1997 по 11.10.1998 відповідач врахував до стажу роботи, а період з 11.10.1998 по 01.02.2000 - не врахував у зв'язку з несплатою підприємством страхових внесків. Крім того, зазначив, що з 03.06.1992 по 07.08.1997 відбував покарання у місцях позбавлення волі, де працював, а тому виправна установа мала б сплачувати за нього страхові внески. З цих підстав просив позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.10.2018 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви в строк визначений судом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 відкрито провадження у адміністративній справі.
Одночасно судом витребувано від відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Коломийської виправної колонії (№41) ряд доказів: копії заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 29.05.2018 і долучених до неї документів та інформацію про сплату страхових внесків установою ВІ304 за ОСОБА_1 у 1992 - 1997 роках; копії документів, наданих комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на підставі яких комісія прийняла рішення про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 від 16.07.2018; інформацію про відбування ОСОБА_1 покарання та довідку про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України за ув'язненого ОСОБА_1 в період з 1992 по 1997 року.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 05.11.2018. Проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві (а.с.47-75), просив суд в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що після звернення ОСОБА_1 29.05.2018 із заявою про призначення пенсії із урахуванням поданих до заяви документів було обчислено загальних страховий стаж роботи позивача - 26 років 05 місяців 02 дні. При обчисленні не було враховано період роботи у ВАТ "Сантехмонтаж" з 11.10.1998 по 01.02.2000, оскільки підприємством за цей період не сплачувалися страхові внески, та період відбування покарання у місцях позбавлення волі з 03.06.1992 по 07.08.1997, тому що страхові внески виправною установою не сплачувалися. Оскільки право на призначення пенсії за віком за Списком №2 мають право чоловіки за наявності страхового стажу не менше 27 років та пільгового стажу за Списком №2 - 12 років 6 місяців, а тому позивач, у якого загальний стаж становить 26 років 05 місяців 02 дні, не має право на призначення пенсії. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог ст.263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, встановив наступне .
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9, 16), 29.05.2018 звернувся до Галицького оУПФУ з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та із заявою про підтвердження стажу роботи (а.с. 82).
06.07.2018 відповідач надіслав документи на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за Списком №2, для підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 згідно відпрацьованого часу з шкідливими умовами праці, які дають право на пільгову пенсію з 03.06.1985 по 07.03.1990 у Будівельно-монатажному тресті Прикарпатсільбуд спеціалізованої пересувної механізованої колони 522; з 20.01.1992 по 03.06.1992 у МСПМК-2 тресту Прикарпатагроспецмонтаж ; з 13.08.1997 по 29.12.1998 у ВАТ Сантехмонтаж (а.с.80-82).
Комісія з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області прийняла рішення №103 від 16.07.2018 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 з 04.06.1985 по 07.03.1990; з 20.01.1992 по 03.06.1992; з 13.08.1997 по 11.10.1998 - газозварником, електрозварником ручної зварки, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.78-79).
Відтак, відповідач розрахував загальний стаж роботи позивача - 26 років 05 місяців 2 дні та пільговий стаж роботи за Списком №2 - 08 років 08 місяців 25 днів, вказавши, що для призначення пенсії за віком за Списком №2 загальний страховий стаж має становити не менше 27 років та пільговий стаж - 12 років 06 місяців.
17.09.2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії та зарахуванням до стажу роботи період відбуття ним покарання з 03.06.1992 по 07.08.1997 та період роботи у ВАТ Сантехмонтаж з 13.08.1997 по 02.02.2000 (а.с.13).
26.09.2018 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії, оскільки період відбування ним покарання з 03.06.1992 по 07.08.1997 не враховується до стажу роботи, крім випадків реабілітації особи, а період роботи у ВАТ Сантехмонтаж з 11.10.1998 по 01.02.2000 не враховано до загального стажу роботи, оскільки дане підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного Фонду України, а для призначення пенсії за віком за Списком №2 загальний страховий стаж позивача має становити не менше 27 років та пільговий стаж - 12 років 06 місяців (а.с.12).
Не погоджуючись з відмовою відповідача у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до страхового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні вказаного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон №1058) право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно із п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (абзац перший цього пункту).
За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок (абз.18 п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058).
Відповідно до абз.24 п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058 працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Норми аналогічного змісту закріплені і в Законі України "Про пенсійне забезпечення". Так, відповідно до пункту "б" ч.1 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; і не менше 25 років у жінок жінки, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти наступного висновку.
Для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 необхідними є наявність таких умов: встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2; документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці; досягнення 55 років та наявність страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, а за відсутності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків - наявність страхового стажу, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року не менше 27 років у чоловіків.
Як встановлено судом, позивач, який звернувся до відповідача з питань призначення пенсії та підтвердження пільгового стажу, в липні 2018 року досяг 55 років; відповідач підтвердив факт перебування позивача на посаді газозварника, електрозварника ручної зварки, що містяться у Списку № 2, за результатами атестації умов праці, та обрахував наявність у позивача 8 років 08 місяців 25 днів пільгового стажу та 26 років 5 місяців 2 дні загального страхового стажу роботи.
Відтак, відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії з тих підстав, що в останнього відсутній передбачений законодавством страховий стаж не менше 27 років, зазначивши, що в обрахунок страхового стажу не включений період відбування позивачем покарання з 03.06.1992 по 07.08.1997 та період роботи у ВАТ Сантехмонтаж з 13.08.1997 по 02.02.2000.
Стосовно не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду відбування ним покарання з 03.06.1992 по 07.08.1997 суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.24 Закону N 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону N 1058-IV).
В ч.1 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення N 1788-XII від 05.11.1991 ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно із п. а ч.3 ст.56 Закону України Про пенсійне забезпечення N 1788-XII до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Положення вказаної статті Закону України Про пенсійне забезпечення N 1788-XII в редакції, чинній на момент прийняття данного Закону, стосовно роботи в'язнів не змінились: до стажу роботи зараховувалась робота в'язнів за умови сплати страхових внесків.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 відбував покарання у Коломийській виправній колоії №41 з 25.01.1993 по 07.08.1997 і за цей період відрахування із його заробітної плати до Пенсійного Фонду України не утримувалися і не перераховувалися, що підтверджується довідками Державної установи Коломийська виправна колонія (№41) , витребуваними ухвалою суду (а.с.43-45).
З довідки Установи ВІ-304/41 від 07.08.1997 вбачається, що ОСОБА_1 відбував покарання у місцях позбавлення волі з 03.06.1992 по 07.08.1997, оскільки був засуджений 17.11.1992 року Калуським окружним судом Івано-Франківської області та йому зараховано в строк утримання під вартою з 06.03.1990 по 02.01.1992 (а.с.90).
Згідно із записами у трудовій книжці позивача останній з 20.01.1992 по 03.06.1992 працював електрогазозварником МСПМК-2 тресту Прикарпатагроспецмонтаж (а.с.9-11) і цей період його роботи був зарахований до пільгового стажу.
Відтак, весь період перебування позивача під вартою та у місцях побавлення волі не був зарахований відповідачем до страхового стажу позивача.
З урахуванням наведених норм та встановлених обставин суд зазначає, що відсутні правові підстави для зарахування до страхового стажу позивача період відбування ним покарання з 03.06.1992 по 07.08.1997, а тому відмова відповідача щодо врахування вказаного періоду до страхового стажу є правомірною. Відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у частині не зарахування та зобов'язання зарахувати до страхового стажу позивача вказаний період.
Стосовно не врахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи у ВАТ Сантехмонтаж з 11.10.1998 по 01.02.2000, оскільки дане підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного Фонду України, суд зазначає наступне .
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п.20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним Фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою Пенсійного Фонду України №18-1 від 10.11.2006 (який визначає механізм підтвердження періодів роботи у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника), підтвердження таких періодів роботи здійснюються комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
Такі комісії при головних управліннях ПФУ в областях розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову у його підтвердженні (п.15 Порядку).
Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 він з 13.08.1997 по 02.02.2000 працював газоелектрозварником 5-го розряду у ВАТ Сантехмонтаж (а.с.118).
Вказане підтверджується і архівною довідкою Архівного відділу Івано-Франківської міської ради №35/59-4.01/337 від 13.04.2018 про прийняття та звільнення ОСОБА_1 з ВАТ Сантехмонтаж , архівними довідками Архівного відділу Івано-Франківської міської ради №35/59-4.01/336 від 13.04.2018 та №35/59-4.01/222 від 13.04.2018 про заробітну плату ОСОБА_1 у ВАТ Сантехмонтаж , особовими картками ОСОБА_1 про його роботу електрогазозварником у ВАТ Сантехмонтаж , актом перевірки достовірності відомостей про пільговий стаж для призначення пенсії за віком по Списку №2 ОСОБА_1 №1610/ІВ/2/2 від 14.06.2018, проведеним ГУ УПФУ в Івано-Франківській області (а.с.92-107).
У відзиві на позов та листі-відмові № 86/С-15 від 26.09.2018 (а.с.12, 47-49) відповідач вказує, що не зараховує до страхового стажу позивача період його роботи на ВАТ Сантехмонтаж з 11.10.1998 по 01.02.2000, оскільки в цей період дане підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного Фонду України.
В той же час, з листа відповідача №3462/03.1 від 06.07.2018, адресованого на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи стосовно ОСОБА_1, вбачається, що Галицьке оУПФУ Івано-Франківської області звернулось до Комісії при ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для підтвердження пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 за період його роботи на посаді електрогазозварника, газоелектрозварника з 03.06.1985 по 07.03.1990 у Будівельно-монтажному тресті Прикарпатсільбуд спеціалізованої пересувної механізованої колони 522; з 20.01.1992 по 03.06.1992 у МСПМК-2 тресту Прикарпатагроспецмонтаж ; з 13.08.1997 по 29.12.1998 у ВАТ Сантехмонтаж (а.с.80-82).
Комісія з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області прийняла рішення №103 від 16.07.2018 про підтвердження стажу роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах за Списком №2 з 04.06.1985 по 07.03.1990; з 20.01.1992 по 03.06.1992; з 13.08.1997 по 11.10.1998 у ВАТ Сантехмонтаж - газозварником, електрозварником ручної зварки, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (а.с.78-79).
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії з підстав недостатності страхового стажу (26 років 05 місяців 2 дні при необхідних 27 років), відповідач здійснив розрахунок стажу ОСОБА_1 станом на 29.05.2018 - дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (а.с.85).
У вказаному розрахунку стажу зазначено, що позивач має пільговий стаж роботи за Списком №2 08 років 08 місяців 25 днів при загальному стажу роботи 26 років 05 місяців 2 дні. При цьому стаж роботи ОСОБА_1 газоелектрозварником у ВАТ Сантехмонтаж з 13.08.1997 по 02.02.2000 повністю врахований відповідачем у загальний страховий стаж. Зокрема, період роботи позивача з 13.08.1997 по 11.10.1998 у ВАТ Сантехмонтаж зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2 на підставі рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи при Головному управлінні ПФУ в Івано-Франківській області №103 від 16.07.2018, а період роботи з 12.10.1998 по 02.02.2000 у ВАТ Сантехмонтаж зараховано до страхового стажу.
В той же час, з витребуваних та досліджених судом доказів, а саме: виписки з персоніфікованого обліку відомостей про застраховану особу ОСОБА_1, вбачається, що ВАТ Сантехмонтаж (код ЄДРПОУ 03578024) протягом 1998, 1999, 2000 років сплачувало страхові внески за працівника ОСОБА_1 А тому посилання відповідача на довідку УПФУ в м.Івано-Франківську №4250/04 від 10.07.2008 про те, що ВАТ Сантехмонтаж не сплачувало страхові внески до Пенсійного Фонду України за період з 13.08.1997 по 02.02.2000, суд вважає безпідставними.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.24 Закону №1058 період трудової та іншої діяльності до 1 січня 2004 року зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, визначених раніше діючим законодавством, крім випадків, передбачених цим Законом. Аналіз положень вказаної норми та ст.56 Закону №1788 дає суду підстави дійти висновку, що робота до 1 січня 2004 року незалежно від сплачених страхових внесків зараховується до страхового стажу особи в повному обсязі.
За наведених обставин, доводи відповідача про те, що ним не враховано до страхового стажу період роботи позивача у ВАТ Сантехмонтаж з 11.10.1998 по 01.02.2000, оскільки в цей період дане підприємство не сплачувало страхові внески до Пенсійного Фонду України, суд вважає безпідставними та необгрунтованими.
Відтак, період роботи позивача у ВАТ Сантехмонтаж з 13.08.1997 по 02.02.2000 підлягає врахуванню до страхового стажу ОСОБА_1
Однак, враховуючи те, що вказаний період роботи повністю зарахований відповідачем до страхового стажу позивача (період з 13.08.1997 по 11.10.1998 зараховано до пільгового стажу роботи за Списком №2, а період роботи з 12.10.1998 по 02.02.2000 до страхового стажу), що підтверджується розрахунком стажу ОСОБА_1, суд зазначає про відсутність спору між сторонами щодо не врахування періоду роботи позивача з 11.10.1998 по 02.02.2000 до страхового стажу. А тому позовні вимоги у частині не зарахування та зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 11.10.1998 по 02.02.2000 у ВАТ Сантехмонтаж задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати присудити позивачу.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 77100);
Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385724, вул.Шевченка, буд.10, м.Галич, Івано-Франківська область, 77100).
Суддя Лучко О.О.
Суд | Івано-Франківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.11.2018 |
Оприлюднено | 22.11.2018 |
Номер документу | 77990803 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Івано-Франківський окружний адміністративний суд
Лучко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні