Провадження № 2/679/10/2018
Справа № 679/1229/15-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 листопада 2018 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Базарника Б.І.,
секретар судового засідання: Ясенчук С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради, третя особа - комунальне підприємство Нетішинської міської ради Житлово-комунальне об'єднання про визнання права на користування житловою площею та зобов'язання вирішити питання надання ордеру,-
ВСТАНОВИВ:
06 липня 2015 року позивачка ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_3, ОСОБА_5 звернулася до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до виконавчого комітету Нетішинської міської ради, третя особа - КП НМР Житлово-комунальне об'єднання про визнання права на користування житловою площею, а саме: кімнатою №104 у гуртожитку, що розташований за адресою вул.Набережна, буд.7 м.Нетішин Хмельницької області та зобов'язання вирішити питання щодо надання ордеру на оспорювану кімнату.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що з 1989 року вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Зокрема з грудня 2011 року в кімнаті №56 буд. №7, що по вул.Набережна, м.Нетішин Хмельницької області. В період з 25 вересня 2002 року по 26 листопада 2007 року перебувала у шлюбі в якому народила дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Також, позивачка вказує, що з 17.10.2008 року вона перебуває на черзі для одержання житлових приміщень за місцем проживання у виконавчому комітеті Нетішинської міської ради. Однак, у зв'язку з підвищеною вологістю в кімнаті № 56 та появленням грибка , з метою запобігання хронічного розвитку наявних у дітей хвороб, вона самовільно заселилась у суміжну кімнату № 104 А, по вул.Набережна, м.Нетішин, яка протягом двох років була вільною. З 20 березня 2014 року позивачка проживає у вказаній кімнаті, власними коштами відремонтувала її і утримує в належному санітарному стані.
ОСОБА_1 вказує, що 08 червня 2015 року вона зверталася з заявами до Нетішинського міського голови та комісії з розподілу житла при виконавчому комітеті Нетішинської міської ради, в яких просила прийняти рішення щодо видачі їй ордеру на житлове приміщення, зокрема, кімнату №104 А, в будинку № 7, що по вул.Набережна м.Нетішин Хмельницької області, і яке є суміжним з кімнатою, яку займає її сім'я. Однак, відповіді на своє звернення вона не отримала, тому змушена була звернутися з позовом до суду для захисту своїх інтересів та інтересів малолітніх дітей.
Ухвалою суду від 07.07.2015 року відкрито провадження у даній цивільній справі суддею Нетішинського міського суду Сопронюк О.В.
Ухвалою суду від 07.12.2015 року провадження у справі зупинено до вирішення Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги ОСОБА_1 у справі за позовом комунального підприємства Нетішинської міської ради Житлово-комунальне об'єднання до ОСОБА_1 про виселення із самостійно занятого приміщення.
Ухвалою суду від 18.03.2016 року провадження у даній справі відновлено.
Після повторного автоматичного розподілу, в порядку визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, дану цивільну справу передано на розгляд судді Базарнику Б.І.
Ухвалою від 24.05.2017 року суддею Нетішинського міського суду Базарником Б.І. вказану цивільну справу прийнято до провадження.
Суд зазначає, що 15.12.2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
У відповідності до п.9 Розділу VII Перехідних Положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувся за правилами загального позовного провадження, що передбачено новою редакцією ЦПК України.
Відповідно до письмових заперечень від 06.08.2015 року та додаткових пояснень від 27.04.2016 року представник відповідача виконавчого комітету Нетішинської міської ради позов не визнав, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що ОСОБА_6 на обліку потребуючих поліпшення житлових умов перебуває за місцем проживання у виконавчому комітеті міської ради від 17 жовтня 2008 року, на загальних підставах за № 762 та у списку першочергового одержання житлових приміщень за № 289. На даний час її черга на одержання житла не надійшла. Однак, позивачка безпідставно вселилась у кімнату № 104а, що знаходиться у будинку № 7 по вул.Набережна, м.Нетішин Хмельницької області, а тому не має права користуватися цією житловою площею. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно письмових пояснень представника третьої особи - КП НМР ЖКО , останнім позов не визнано та зазначено, що на підставі рішення комісії з питань використання житлової площі в гуртожитках, що перебувають у комунальній власності м.Нетішин №9 від 21 листопада 2011 року, для ОСОБА_1 07 грудня 2011 року було видано ордер на жилу площу у гуртожитку № 4 по вул.Набережна, 7, а саме - кімнату № 56. Ордер на вселення в кімнату №104а у цьому ж гуртожитку № 4 по вул.Набережна,7 для ОСОБА_6 не видавався, що підтверджується витягом з протоколу № 7 засідання комісії з питань використання житлової площі в гуртожитках, що перебувають у комунальній власності м.Нетішин від 21.05.2014 року, витягом з протоколу № 9 вказаної комісії від 09 грудня 2014 року, витягом з протоколу № 1 вказаної комісії від 03 лютого 2015 року. Крім того, 03.04.2014 року КП НМР ЖКО звернулося в суд з позовом про виселення ОСОБА_6 із самоправно зайнятого житлового приміщення - кімнати № 104а гуртожитку №4 по вул.Набережна,7. Рішенням Нетішинського міського суду від 13 травня 2014 року ОСОБА_6 виселено із вищевказаного жилого приміщення. Рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим до виконання, про що КП НМР ЖКО неодноразово повідомляло позивачку ОСОБА_6 Отже, на думку представника, відсутні правові підстави для задоволення позову ОСОБА_6 про визнання права на житло - кімнату № 104а гуртожитку № 4 по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин.
В судове засідання позивачка та її представник належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Представники відповідача та третьої особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання також не з'явилися.
З урахуванням положень ч.3 ст.131, ст.223 ЦПК України суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі сторін в загальному порядку.
У відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку з відсутністю сторін.
Дослідивши матеріали справи, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею ст.47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ Житлового кодексу Української РСР.
Відповідно до ст.4 Житлового кодексу УРСР, жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.
Судом встановлено, що будинок по вул.Набережна, 7 у м.Нетішин, має статус гуртожитку, такий знаходиться на правах господарського відання в Комунального підприємства Нетішинської міської ради Житлово-комунальне об'єднання .
Згідно копії паспорта громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_1, остання зареєстрована в кімнаті №56, що знаходиться у будинку № 7 по вул.Набережна, м.Нетішин Хмельницької області.
Як вбачається з копій свідоцтв про народження позивачка має чотирьох дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5.
Відповідно до витягів з протоколу № 7 засідання комісії з питань використання житлової площі в гуртожитках, що перебувають у комунальній власності міста Нетішина від 21.05.2014 року, протоколу № 9 від 09 грудня 2014 року, протоколу № 1 від 03 лютого 2015 року, ОСОБА_6 зареєстрована у кімнаті №56, житловою площею 15,7 кв.м. по вул.Набережна,7 складом сім'ї 5 осіб, а саме: вона та четверо неповнолітніх дітей. З вказаних витягів також вбачається, що ордер на вселення в кімнату № 104а, що знаходиться у цьому ж будинку, позивачці не видавався.
Відповідно до статті 127 Житлового кодексу України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена чи яким повернути колишнє жиле приміщення немає можливості, а також осіб, які потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, використовуються спеціальні гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 128 Житлового кодексу України порядок надання жилої площі в гуртожитках визначається законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.
Відповідно до статті 129 Житлового кодексу України на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Розділом II Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03 червня 1986 року № 208 передбачений порядок надання жилої площі в гуртожитках та видачу ордеру, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Примірне положення про гуртожитки, затверджене постановою Ради Міністрів УРСР №208 від 03.06.1986 року було чинне до введення в дію Положення про гуртожитки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.04.2015 року №84. Пунктом 1 розділу 2 даного Положення передбачено, що вселення до гуртожитків проводиться власником гуртожитку або уповноваженою ним особою на підставі ордера, форма якого наведена в додатку до цього Положення, виданого відповідно до статті 129 Житлового кодексу Української PCP, з одночасним укладенням договору найму жилого приміщення в гуртожитку.
Законом установлено, що єдиною підставою для вселення на надану жилу площу в гуртожитку є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства, установи, організації на підставі спільного з профспілковим комітетом рішення про надання жилої площі в гуртожитку. Крім того, законом не передбачено порядку надання жилого приміщення у гуртожитку та видачу ордеру на підставі рішення суду про визнання права за особою на користування жилим приміщенням у гуртожитку.
Дослідженими матеріалами справи також встановлено, що ОСОБА_1 в кімнату №104а, що знаходиться у будинку № 7 по вул.Набережна, м.Нетішин Хмельницької області, самоправно вселилися без спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету, без спеціального ордера на житлове приміщення, який є єдиною підставою для вселення, тобто зайняли кімнату гуртожитку самоправно.
Відповідно до рішення Нетішинського міського суду від 13.05.2014 року у справі №2/679/384/2014 за позовом КП НМР ЖКО до ОСОБА_1 про виселення із самостійно зайнятого приміщення вирішено виселити ОСОБА_6 із кімнати № 104а, площею 33,71 кв.м. в гуртожитку №4, що на вул.Набережна,7.
Згідно ухвали апеляційного суду Хмельницької області у справі №2/679/384/2014 від 04.08.2015 року вищезазначене рішення Нетішинського міського суду від 13 травня 2014 року залишено без змін.
Згідно ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 08.02.2016 року у справі №2/679/384/2014 рішення Нетішинського міського суду від 13 травня 2014 року та ухвала апеляційного суду Хмельницької області від 04 серпня 2015 року залишено без змін.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, спірні правовідносини вже були предметом судового розгляду і встановлені в ході їх розгляду обставини не підлягають доказуванню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави, для задоволення позову щодо визнання права на користування житловою площею та зобов'язання вирішити питання надання ордеру.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 57, 76, 80-82, 95, 141, 258, 259, 265, 354, 355 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
У позові ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради, третя особа - комунальне підприємство Нетішинської міської ради Житлово-комунальне об'єднання про визнання права на користування житловою площею та зобов'язання вирішити питання надання ордеру - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд Хмельницької області (відповідно до ч.1 п.15 п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони у справі №679/1763/16-ц:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, 30100, РНОКПП НОМЕР_1);
Відповідач: виконавчий комітет Нетішинської міської ради (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 05399231);
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Комунальне підприємство Нетішинської міської ради Бюро технічної інвентаризації (місцезнаходження: 30100, м.Нетішин, прт.Незалежності, буд.12, код ЄДРПОУ 23833205).
Повний текст судового рішення складено 15.11.2018.
Суддя Б.І. Базарник
Суд | Нетішинський міський суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2018 |
Оприлюднено | 22.11.2018 |
Номер документу | 77993028 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Нетішинський міський суд Хмельницької області
Базарник Б. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні