Рішення

від 14.11.2018 по справі 2140/1491/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1491/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гомельчука С.В.,

при секретарі Воронцовій К.С.,

за участю:

представника відповідача - Оперчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 листопада 2017 року № 005911405,

встановив:

Сільськогосподарська агрофірма Прогрес (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017р. №5911405 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 50807,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що контролюючим органом проведена фактична перевірка магазину, що належить позивачу. За результатами проведеної перевірки складений акт, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017р. №5911405. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним оскільки його прийнято на підставі помилкових висновків, викладених в акті фактичної перевірки. Так, в акті перевірки зафіксоване несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів 09.10.2015р. та 17.06.2015р. Позивач не погоджується з вказаними висновками, оскільки 09.10.2015р. та 17.06.2015р. обнулити касовий апарат не було можливим у зв'язку з розрядкою акумулятора касового апарата та відсутністю електроенергії. Тому відповідні дії були вчинені на наступний день. Вважає, що відсутність у КОРО відомостей про рух готівки на підставі підклеєних фіскальних звітних чеків за спірний період при фактичному оприбуткуванні зазначеної суми дає лише підстави для висновку про порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний період та ухилення САФ Прогрес від оподаткування 10160,00 грн. На підставі викладеного просить скасувати податкове повідомлення-рішення.

Ухвалою від 31.07.2018р. провадження у справі відкрите. Розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження на 28.08.2018р.

28 серпня 2018р. розгляд справи відкладений на 27.09.2018р. на підставі заяви представника позивача.

27 вересня 2018р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою від 09.10.2018р. справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначене на 30.10.2018р.

30 жовтня 2018р. підготовче судове засідання відкладене на 02.11.2018р. на підставі заяви представника позивача.

02 листопада 2018р. розгляд справи відкладено на 06.11.2018р. в зв'язку з перебуванням головуючого судді по справі в нарадчій кімнаті по іншій справі.

06 листопада 2018р. представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився. Судом визнана неповажною причина неявки представника позивача, підготовче засідання відкладене на 13.11.2018р.

13 листопада 2018р. представник позивача до суду не прибув, надіславши заяву про розгляд справи у письмовому провадженні. В зв'язку з неявкою представників сторін і необхідності заслухати представника відповідача, розгляд справи відкладено на 14.11.2018р.

14 листопада 2018р. в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у задоволені позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначила, що актом перевірки від 16.11.2017 р. № 461/21-22-13-06/14121492 встановлено порушення вимог податкового законодавства, а саме: не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів (торгової виручки) в сумі 10161,54 грн. в Книзі обліку розрахункових операцій. Позивач зазначає, що не зміг своєчасно виконати Z-звіт у зв'язку з відсутністю електроенергії та розрядкою акумулятора касового апарату, але і під час проведення перевірки, і з позовної заяви та її додатків, поданих до суду, встановлено відсутність фіксації будь-яких доказів цього.

До того ж, на момент перевірки позивачем будь-яких пояснювальних записок або інших підтверджень про відсутність електроенергії не надавалося. Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, а позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Положеннями ст. 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи викладені норми процесуального законодавства, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши норми законодавства, суд встановив наступне.

На підставі наказу ГУ ДФС у Херсонській області від 30.10.2018р. та направлень на фактичну перевірку від 16.11.2017 р. №1258 та №1259, 16 листопада 2017р. співробітниками ГУ ДФС у Херсонській області проведена фактична перевірка магазину, що належить Сільськогосподарській агрофірмі Прогрес за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка, Бериславське шосе, 1. За результатами проведеної перевірки складений акт від 16.11.2017р. № 4661/21/22/РРО/14121492, в якому зафіксоване порушення вимог пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 (далі - Положення №637), а саме: не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівкових коштів (торгової виручки) в сумі 10161,54 грн. в Книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі вказаного акта перевірки контролюючим органом прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017р. № 005911405, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 50807,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017р. № 005911405 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України № 9033/6/49-99-11-03-01-25 податкове повідомлення-рішення від 30.11.2017р. №0059114 05 залишено без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення № 637).

Пунктом 2.2 Положення №637 передбачено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Під касою, згідно з пунктом 1.2 вказаного Положення, розуміється приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до пункту 4.1 Положення № 637, з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній.

Згідно з пунктом 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1.2 Положення № 637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Абзацом 2 пункту 2.6 Положення № 637 передбачено, що оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення № 637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (зі змінами та доповненнями) від 12.06.1995 № 436/95 (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

Відповідно абзацу 3 цієї ж статті, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до суб'єктів господарювання, перелічених у пункті 1 Указу №436/95, застосовується штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

З матеріалів справи вбачається, що у магазині, що належить позивачу та знаходиться за адресою: Херсонська область, Бериславський район, с. Тягинка, Бериславське шосе, 1, готівкові розрахунки проводяться із застосуванням реєстратора розрахункових операцій "Міnі-Т 400МЕ" з фіскальним номером 2105000658. 27.06.2017р. на вказаний РРО Новокаховською ОДПІ зареєстровано Книгу обліку розрахункових операцій №2105000658р/8.

Отже, у даному випадку, оприбуткуванням готівки для позивача є здійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО.

Судом встановлено, що 17.06.2015р. та 09.10.2015р. готівкові кошти оприбутковувались не в день їх фактичного надходження, а на наступний день. Вказана обставина визнана сторонами по справі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що у зазначені дні позивачем не було можливості роздрукувати та підклеїти до КОРО фіскальні звітні чеки РРО про обсяги розрахунків, оскільки у зазначені дати у приміщенні, де розташована господарська одиниця (магазин), було відсутнє електропостачання та виникали технічні проблеми з РРО, а саме - розрядка акумулятора касового апарату, у зв'язку з чим позивач звернувся до Сервісного центру по обслуговуванню касового апарату де отримав консультацію.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відсутності електроенергії та технічних проблем касового апарату у вказані дні.

Таким чином, факт несвоєчасного оприбуткування готівки 17.06.2015р. та 09.10.2015р. фактично визнано позивачем, однак не має під собою ніякого об'єктивного підґрунтя, оскільки не спростовується жодними належними доказами.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Вказаній нормі Закону про РРО кореспондують положення пункту 10 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048, яким передбачено, що якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, акцизного податку або іншого податку (збору), після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція "службове внесення" на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Згідно з пунктом 1.2 Положення № 637, розрахункова книжка (далі - РК) - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Таким чином, розрахункова книжка застосовується під час здійснення розрахункових операцій у випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій, у тому числі під час поломки РРО чи відключення електроенергії.

Відповідно до пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 № 920/29050 (далі - Порядок № 547), використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 9 глави 4 розділу II Порядку № 547 передбачено, що у розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Зміст наведених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, якщо суб'єктом господарювання на період виходу з ладу РРО або знеструмлення господарської одиниці для проведення готівкових розрахунків використовувалась розрахункова книжка, для оприбуткування отриманої готівки, суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснити її облік у книзі обліку розрахункових операцій на підставі даних розрахункової книжки.

Одночасно з цим суб'єкт господарювання зобов'язаний здійснити облік розрахункових квитанцій, заповнивши відповідні графи у розділі ІІІ Книги обліку розрахункових операцій.

Аналогічна правова позиція у спорах цієї категорії була неодноразово висловлена у постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 2а-12605/11/2670, 19.10.2018р. у справі № 2140/1699/18, Верховного Суду України, зокрема, від 11 грудня 2012 року по справі №21-400а12, від 26 лютого 2013 року по справах № 21-7а13, № 21-35а13, від 12 листопада 2013 року по справі № 21-370а13, від 01 квітня 2014 року по справі № 21-54а14

Слід звернути увагу, що жодних доказів вчинення позивачем дій, передбачених спеціальним законодавством, для вчасного оприбуткування готівки сторони суду не надали, а з наданих документів такого висновку зробити не можливо.

Таким чином, відповідно до п. 2.6. Положення № 637, абз. 3 статті 1 Указу № 436/95, позивач несвоєчасно оприбуткував готівку, у зв'язку з чим відповідачем було правомірно та обґрунтовано застосовано штрафну санкцію, а відтак податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Статтею 71 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не обґрунтував позовні вимоги належними та достатніми доказами, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав достатньо доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення. З огляду на викладене суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

В задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарської агрофірми "Прогрес" (код ЄДРПОУ 14121492, вул.Бериславське шосе,1, с.Тягинка, Бериславський район, Херсонська обл., 74330) до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259, 73026, м. Херсон, пр. Ушакова, 75) про визнання протиправним та скасування рішення від 30.11.2017 року № 005911405 - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19 листопада 2018 р.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 9.2.1