Рішення

від 21.11.2018 по справі 824/499/17-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/499/17-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дембіцького П.Д., розглянувши в порядку письмового адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області до Сільськогосподарського кооперативу "Промінь" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (позивач) просить суд:

- стягнути з сільськогосподарського кооперативу Промінь на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі у сумі 776418,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває в процесі припинення юридичної особи, у зв'язку із чим 27.03.2017 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії відповідача із заявою з грошовими вимогами щодо визнання грошових вимог на суму 776418,88 грн. Боржник на заяву відповідь не надав. 20.06.2017 року позивач повторно звернувся до відповідача, однак боржник відповіді не надав. Таким чином, позивач стверджує про наявність підстав для стягнення з Хотинського ремонтно-транспортного підприємства на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі в розмірі 776418,88грн.

Ухвалою суду від 18.07.2017 року відповідачу у разі заперечення проти позову запропоновано надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам, встановленим частиною другою та частиною четвертою статті 162 КАС України та письмові докази щодо усунення виявлених порушень.

Вказана ухвала направлена відповідачу за адресою внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Однак відповідач своїм правом не скористався, доказів щодо усунення порушень не надав.

Відповідно ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 12.11.2018 року замінено позивача - Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кельменецькому районі на правонаступника - управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області (код ЄДРПОУ - 41314497, адреса 58001, м. Чернівці, вул. Гулака Артемовського, 19).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, наданих поясненнях, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Відповідач не з'явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 5800107427516 (а. с. 64).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до ч. 8 та 11 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, а також про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні матеріали, письмові докази, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Сільськогосподарський кооператив "Промінь" створений у процесі реорганізації колгоспу заповіт Ілліча . СГК Промінь є юридичним правонаступником всіх прав і зобов'язань колгоспу Заповіт Ілліча , спілки Кельменецька . (а. с. 16).

З 17.07.2014 року відповідача знаходиться в стані припинення.

На підставі зазначеного, позивач 27.03.2017 року звернувся до відповідача із заявою з грошовими вимогами щодо визнання грошових вимог на суму 776418,88 грн.

20.06.2017 року позивач повторно звернувся до відповідача із заявою з грошовими вимогами щодо визнання грошових вимог на суму 776418,88 грн. Однак боржник відповіді не надав.

Для підтвердження наявності у відповідача зобов'язань для розрахунку з потерпілими на виробництві, позивачем до матеріалів справи надано розрахунок потреби в капіталізації коштів Сільськогосподарський кооперативу "Промінь" по відділенню ВД ФССНВ на виробництві та ПЗ України у Кельменецькому районі Чернівецької області станом на 11.07.2017 року відносно ОСОБА_1, згідно якого, розмір щомісячної виплати становить 1869,60 грн., загальна потреба в капіталізації - 184192,99 грн., ОСОБА_2, згідно якого, розмір щомісячної виплати становить 988,80 грн., загальна потреба в капіталізації - 235294,85 грн., ОСОБА_3, згідно якого, розмір щомісячної виплати становить 1573,77 грн, загальна потреба в капіталізації - 356931,04 грн. Разом 776418,88 грн. (а. с. 32).

Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом форми Н-1 про нещасний випадок від 10.02.1983 року, щодо ОСОБА_4 (ОСОБА_3)., який стався під час роботи в колгоспі Заповіт Ілліча , правонаступником якого є відповідач. (а. с. 8).

Відповідно до витягу із Акту огляду у ЛТЕК від 04.12.2003 року, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги визначено ступінь втрати працездатності 45%. (а. с. 13).

Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом форми Н-1 про нещасний випадок від 01.11.2001 року, щодо ОСОБА_2, який стався під час роботи в Сільськогосподарський кооперативу "Промінь". (а. с. 9-10).

Відповідно до витягу із Акту огляду у ЛТЕК від 09.01.2002 року, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги визначено ступінь втрати працездатності 50%. (а. с. 14).

Факт нещасного випадку на виробництві підтверджується Актом форми Н-1 про нещасний випадок, щодо ОСОБА_1, який стався під час роботи в селянській спілці Кельменецька , правонаступником якої є відповідач. (а. с. 11-12).

Відповідно до витягу із Акту огляду у ЛТЕК від 25.10.2001 року, про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги визначено ступінь втрати працездатності 50%. (а. с. 15).

Постановою Кельменецького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чернівецькій області від 25.01.2002 року № 77/1 "Про призначення страхової виплати ОСОБА_2Г. , постановлено призначити ОСОБА_2 щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 89,21 грн. Платежі проводити з 09.01.2002 року до 01.02.2003 року. (а. с. 17).

Постановою Кельменецького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чернівецькій області від 27.01.2004 року № 99/1 "Про продовження раніше призначеної страхової виплати ОСОБА_3 , постановлено продовжити ОСОБА_3 раніше призначену щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відпорну частину втраченого заробітку в розмірі 146,49 грн. Платежі проводити з 01.01.2004 року довічно. (а. с. 18).

Постановою Кельменецького відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чернівецькій області від 20.03.2002 року № 70/3 "Про призначення перерахованої страхової виплати ОСОБА_1 , постановлено призначити ОСОБА_1 перераховану щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частку втраченого заробітку в розмірі 59,00 грн. Платежі проводити з 01.03.2002 року довічно. (а. с. 19).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі від 30.03.2017 року № 2408/99/99/81 Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2017 року , постановлено призначити потерпілому ОСОБА_3 номер справи 99, номер випадку 99, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1573,77 грн. Виплати провадити з 01 березня 2017 року безстроково. (а. с. 20).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі від 30.03.2017 року № 2408/77/77/72 Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2017 року , постановлено призначити потерпілому ОСОБА_2 номер справи 77, номер випадку 77, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 988,80 грн. Виплати провадити з 01 березня 2017 року безстроково. (а. с. 21).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі від 30.03.2017 року № 2408/70/70/52 Про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2017 року , постановлено призначити потерпілому ОСОБА_1 номер справи 70, номер випадку 70, перераховану щомісячну грошову суму (вид виплати 410, КЕКВ 2730.03) в розмірі 1869,60 грн. Виплати провадити з 01 березня 2017 року безстроково. (а. с. 22).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі від 26.06.2017 року № 2408/77/74 Про індексацію щомісячної страхової виплати , постановлено призначити потерпілому ОСОБА_2 номер справи 77 розрахункову суму індексації щомісячної страхової виплати (з урахуванням виплат на необхідний догляд за ним) за квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, в розмірі 0,00 грн, розрахункову суму фіксованої індексації за квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, в розмірі 407,97 грн. (а. с. 23).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі від 26.06.2017 року № 2408/70/54 Про індексацію щомісячної страхової виплати , постановлено призначити потерпілому ОСОБА_1 номер справи 70 розрахункову суму індексації щомісячної страхової виплати (з урахуванням виплат на необхідний догляд за ним) за квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, в розмірі 0,00 грн, розрахункову суму фіксованої індексації за квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, в розмірі 1514,70 грн. (а. с. 24).

Постановою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі від 26.06.2017 року № 2408/99/83 Про індексацію щомісячної страхової виплати , постановлено призначити потерпілому ОСОБА_3 номер справи 99 розрахункову суму індексації щомісячної страхової виплати (з урахуванням виплат на необхідний догляд за ним) за квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, в розмірі 0,00 грн, розрахункову суму фіксованої індексації за квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, в розмірі 1151,19 грн. (а. с. 25).

Предметом спору у справі є наявність підстав для стягнення 776418,88 грн. - суми платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілими на виробництві з відповідача.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХІV та Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року за № 765.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 112 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги її кредиторів щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановленні законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною 2 ст. 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року № 1105-XIV (далі Закон № 1105).

Статтею 3 Закону № 1105 визначено наступні принципи соціального страхування: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов'язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов'язковості фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб'єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1105 Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105, передбачено, що джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 1105, страхуванню від нещасного випадку підлягають: особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1105, вказаного закону передбачено, що усі особи, перелічені у частині першій цієї статті, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1105, роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідуються, кошти до Фонду сплачуються страхувальником, згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим Постановою КМУ від 06.05.2000 року № 765 (далі - Порядок №765)

Абзацом 2 п. 1 Порядку №765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом п. 3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених п. п. 1 - 5 п. 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Вимоги Закону №1105 та положення Порядку №765 поширюються на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України від 26.06.2012 року у справі №21-156а12.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує той факт, що нормами ЦК України та Закону № 1105, передбачено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їх життя. Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов'язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосовуванню приписи п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105.

Відповідно до п. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторів складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Виплати грошових сум кредиторам проводяться відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження.

Судом встановлено, що за весь час знаходження потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на обліку у Кельменецькому відділенні, їм виплачуються щомісячні страхові виплати згідно з чинним законодавством України.

Суд звертає увагу на те, що несвоєчасна сплата капіталізованих платежів до управління призводить до порушення конституційних прав громадян, до несвоєчасної виплати страхових виплат та завдає суттєву шкоду інтересам держави.

Крім того, ненадходження від відповідача вказаної заборгованості на рахунок Фонду негативно впливає та може призвести до зниження ефективності функціонування та розвитку в країні загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності.

Заявлена позивачем сума платежів, яка підлягає капіталізації підтверджується розрахунками потреби в капіталізації коштів та іншими матеріалами справи.

На момент розгляду справи в суді сума капіталізованих платежів у розмірі 776418,88 грн відповідачем не сплачена.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідач не надав належних доказів щодо добровільного погашення заявленої суми до стягнення.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Частиною 2 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. За відсутності таких витрат, суд не здійснює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського кооперативу Промінь на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області капіталізовані платежі у сумі 776418,88 грн. (сімсот сімдесят шість тисяч чотириста вісімнадцять грн. 88 коп.)

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернівецькій області

Відповідач - Сільськогосподарський кооператив Промінь

Суддя П.Д. Дембіцький