Постанова

від 20.11.2018 по справі 805/2544/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року справа №805/2544/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Геращенка І.В., Ястребової Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Святодух О.Б.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Груєнка С.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 805/2544/18-а (головуючий І інстанції Кочанова П.В.) за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002471302 від 06.03.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Донецькій області №0002471302 від 06.03.2018 року, прийняте за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ ТВК Вектор за жовтень 2017 року.

В обґрунтування зазначив, що відповідачем документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена з порушенням норм діючого законодавства. Дії відповідача щодо проведення перевірки є протиправними та такими що порушують права позивача, які не були їм реалізовані під час проведення перевірки, як і право бути обізнаним про початок проведення вказаного виду перевірки податковим органом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0002471302 від 06 березня 2018 року форми "Р", винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТВК "Вектор" (код ЄДРПОУ 41128752) за жовтень 2017 року.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

1. На початок документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 позивачем не надана відповідь на запит податкового органу щодо взаємовідносин з ТОВ "ТВК "Вектор" за жовтень 2017 року, а тому відділом аудиту платників території обслуговування ДПІ у м. Дружківка управління аудиту Головного управління ДФС у Донецькій області зібрана податкова інформація щодо нереальності здійснення господарських операцій ТОВ "ТВК "Вектор" з ФОП ОСОБА_3 за жовтень 2017 року від 21.12.2017 року № 1436/05-99-14-11/41128752.

2. Фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами за ланцюгом постачання ТОВ ТВК Вектор - ФОП ОСОБА_3 та правочини, укладені між позивачем та покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє ФОП ОСОБА_3 права на формування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати судове рішення, прийняте судом першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, суд встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

30.11.2017 року ГУ ДФС України в Донецькій області направило лист - запит "Про надання інформації та її документального підтвердження" за вих. № 33443/10/05-99-13-02-13 на адресу ФОП ОСОБА_3, в якому просило надати інформацію та документальне підтвердження, а саме: копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують господарсько - фінансові відносини з ТОВ "ТВК ВЕКТОР" за період з 01.10.2017 року по 31.10.2017 року.

Вказаний лист отримано позивачем 05.01.2018 року.

У відповідь на вказаний запит позивач 20.01.2018 року направив на адресу відповідача лист, в якому зазначив, що при складанні запиту, контролюючим органом не дотримані вимоги ст. 73 ПК України, а тому, надати повну відповідь на запит від 30.11.2017 року позивач зможе лише маючи належні та правові підстави для висвітлення інформації та її документального підтвердження, відповідно до вимог п.п. 73.3 ст. 73 ПК України (а.с. 31) .

Зазначений лист отриманий відповідачем 24.01.2018 року, що підтверджується відміткою про дату отримання (вручення) уповноваженою особою (а.с. 31).

24.01.2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, винесено наказ № 90 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 у період з 26 січня 2018 тривалістю 5 робочих днів (а.с. 37-38).

Згідно повідомлення від 24.01.2018 року № 17, відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, на підставі наказу № 90 від 24.01.2018 року Головного управління ДФС у Донецькій області, повідомлено позивача про те, що з 26.01.2018 року буде проведено позапланову документальну невиїзну перевірку за адресою: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульв. Машинобудівників, 22 каб. 213 ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

Вказаний наказ на перевірку, повідомлення та відповідь на заперечення від 25.01.2018 року були направлені ДПІ у м. Краматорську на адресу позивача 26.01.2018 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та відміткою Укрпошти 26.01.2018 року (а.с. 36).

Відповідно роздруківки маршруту з офіційного сайту Укрпошти, вказане поштове відправлення (084301067699190) було відправлено 26.01.2018 року о 17 год. 30 хв. (а.с. 39).

Вказане поштове відправлення отримано ФОП ОСОБА_3 10.02.2018 року, що підтверджується штрих кодом Укрпошти на конверті №8430106769919 (роздруківка із сайту Укрпошти) (а.с. 39).

26 січня 2018 року на підставі наказу ГУ ДФС у Донецькій області № 904 від 24.01.2018 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВК "Вектор" за жовтень 2017 року.

За результатами перевірки складено Акт № 103/05-99-13-02-17/НОМЕР_2 за висновками якого встановлені порушення ФОП ОСОБА_3." пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України , із змінами та доповненнями: завищено суму податкового кредиту за жовтень 2017 року на суму 14 000,00 грн., та занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2017 року - на суму 14 000,00 грн.

23.02.2018 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до ГУ ДФС у Донецькій області з запереченнями на висновки, викладені в акті (а.с 60-66).

Контролюючий орган відмовив ФОП ОСОБА_3 в задоволенні заперечень в повному обсязі та погодився із висновками викладеними в акті перевірки.

На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 березня 2018 року № 0002471302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 14 000, 00 грн. та за штрафними (фінансовим санкціями) у сумі 7 000, 00 грн. (далі податкове повідомлення-рішення, ППР) (а.с. 73).

Вказане податкове повідомлення - рішення отримане позивачем 22.03.2018 року (а.с. 76).

Оцінка суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Приписами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Статтею 79 Податкового кодексу України визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки.

Згідно п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, а право на проведення такої перевірки надається лише за умови повідомлення платника податку про таку перевірку та вручення копії наказу про проведення перевірки у спосіб, визначений законом, до її початку.

При цьому, незважаючи на проголошену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.

Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об'єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.

Отже, з наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку.

Невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення).

Матеріали справи свідчать, що наказ про проведення перевірки з 26.01.2018 року відповідачем прийнято 24.01.2018 року .

Перевірка проводилась з 26.01.2018 року по 01.02.2018 року.

Проте, наказ про проведення перевірки від 24.01.2018 року № 90 та повідомлення від 24.01.2018 року № 17 направлено ФОП ОСОБА_3 тільки 26.01.2018 року, тобто в день проведення перевірки (а.с. 36,39) .

Таким чином, ФОП ОСОБА_3, у порушення вимог пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України, не був повідомлений про проведення перевірки у законний спосіб та був позбавлений права бути присутнім під час проведення перевірки та надавати пояснення і документи з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТВК "Вектор" за жовтень 2017 року.

Не ознайомлення позивача до початку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з наказом про її проведення, відомостями про дату її початку та місце проведення перевірки, є порушенням вимог п.79.2 ст.79 ПК України.

Невиконання відповідачем вимог п.79.2 ст.79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем перевірка була здійснена без наявності на те правових підстав.

Вказана правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 21.02.2018 року у справі № 821/371/17.

Щодо посилання відповідача, що фінансово-господарські взаємовідносини між контрагентами за ланцюгом постачання ТОВ ТВК Вектор - ФОП ОСОБА_3 та правочини, укладені між позивачем та покупцями не спричинили реального настання юридичних наслідків, що позбавляє ФОП ОСОБА_3 права на формування податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Господарського кодексу України господарською діяльністю є господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

На підставі пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Згідно п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, пп.138.10.6 п.138.10, п.138.11, п.138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару/послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено, що позивач у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року відобразив суму податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від ТОВ "ТВК "Вектор" ( а.с.145-146).

На підставі п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що на момент складання податкової накладної контрагент позивача - ТОВ "ТВК "Вектор", був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку товарів; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідає вимогам, встановленим пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України.

Порушень з приводу реєстрації таких податкових накладних, виписаних постачальником, у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки відповідачем не встановлено.

Співставлення первинних, податкових та платіжних документів по спірним господарським операціям із документами, які підтверджують реальність таких господарських операцій, вказує, на те що позивач придбавав у ТОВ "ТВК "Вектор" товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доказів на спростування вищезазначеного відповідачем до суду не надано.

Факт здійснення господарських операцій з контрагентами підтверджується наданими позивачем первинними документами.

На підставі викладеного суд вважає, що в діях позивача як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Також суд зазначає, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентами позивача своїх обов'язків щодо несвоєчасного виконання власних податкових зобов'язань не повинна бути покладена на добропорядних платників податку та не може вважатися підставою для відповідальності позивача, оскільки поняття "добросовісний платник" не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають за межами його впливу.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського Суду з прав людини у справах " Інтерсплав проти України" (2007 рік, заява № 803/02), "Булвес АД проти Болгарії" (2009 рік, заява № 3991/03), " Бізнес Супорт Центр проти Болгарії" (2010 рік, заява № 6689/03), якими визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Отже, позивачем правомірно, на підставі господарських операцій з ТОВ " ТВК "Вектор" у жовтні 2017 року сформовані показники податкової звітності з податку на додану вартість у спірних правовідносинах у періоді, що перевірявся.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 805/2544/18-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 червня 2018 року у справі № 805/2544/18-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 20 листопада 2018 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21 листопада 2018 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді І.В. Геращенко

Л.В. Ястребова