Постанова

від 20.11.2018 по справі 805/4096/17-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року справа №805/4096/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченко І.В., Блохіна А.А., при секретарі судового засідання Романченко Г.О., за участю представників позивача Савченко Т.В., Кожан О.С., представника відповідача Груєнка С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 р. у справі № 805/4096/17-а (головуючий І інстанції Лазарєв В.В.), яке складено в повному обсязі 25 грудня 2017 року у м.Слов'янську Донецької області, за позовом Комунальної установи "Донецький обласний контактний центр" до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про скасування рішення № 0033461302/18982 від 01 грудня 2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Донецький обласний контактний центр" (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області (далі- відповідач, апелянт) третя особа Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області в якому просили суд скасувати рішення № 0033461302/18982 від 01 грудня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму у розмірі 49710,42 грн.

В обґрунтуванні позову зазначили, що відповідно до пункту 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільняються від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Підприємство позивача знаходиться у м.Краматорську, яке на час прийняття спірного рішення, включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015, а, отже, позивача звільнено від обов'язків платника єдиного внеску. Крім того, позивач вважає, що обов'язок КУ Донецький обласний контактний центр щодо повноти та своєчасності сплати єдиного внеску за період липень 2014 року по травень 2016 року, ним виконано повністю, оскільки відповідні кошти надійшли до державного бюджету своєчасно.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправним та скасував рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0033461302/18982 від 01 грудня 2016 року. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач перебуває на обліку в контролюючому органі, розташованому на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція (м.Краматорськ), яка на даний час триває. А отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

З рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, звернувся з апеляційною скаргою у якій вважав безпідставність посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску. оскільки норма Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", відповідно до якої платники ЄСВ звільняються від виконання своїх обов'язків, включена до цього Закону нормою Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02 вересня 2014 року № 1669-VII, яка з 1 січня 2016 року втратила чинність на підставі пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII. Крім цього, підставою для звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску є подання останнім заяви до фіскального органу за місцем обліку зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків сплати зобов'язань та документальним підтвердженням посилань. Крім того, апелянт зазначає, що у позивача відсутній сертифікат Торгово-промислової палати України, що підтверджував настання обставин непереборної сили (форс-мажору).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційній скарги в повному обсязі.

Представник позивача просив суд залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Комунальна установа Донецький обласний контактний центр є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 38221209 з 18 травня 2012 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 113-119).

З 9 грудня 2014 року позивач перебуває на податковому обліку ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 113-119). До цього часу перебував на податковому обліку в Маріупольській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, про що свідчить інформаційна довідка (а.с. 111-112).

1 грудня 2016 року Державною податковою інспекцію у м.Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій прийнято рішення № 0033461302/18982 від 01 грудня 2016 року про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період липень 2014 року по травень 2016 року на загальну суму у розмірі 49710,42 грн., в тому числі 962,72 грн. - штраф 10 відсотків до 01.01.2015, 41388,55 грн. - штраф 20 відсотків за період з 21.08.2014 до 14.10.2014, 7359,15 - пеня 0,1 відсотка суми недоїмки за період з 03.02.2016 до 31.05.2016 (а.с. 26).

Позивач не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду за захистом свого порушеного права.

Спірним по справі є питання можливості звільнення позивача від застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Спірні правовідносини регулюються Законами України: "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ), зокрема частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Разом з цим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території про ведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII), згідно до статті 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених положень, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014р.

На час вирішення даної справи, Президентом України не прийнято Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, тобто, період проведення АТО триває.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону №2464-VІ, а сааме підпункт б) розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) такого змісту:

" 9-4. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Законом України від 02.03.2015 №2191 "Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці, до розділу VIII "Прикінцеві та перехідніположення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (ВідомостіВерховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 44, ст. 2040) внесли такі зміни: пункт 9-3 в редакції Закону Українивід 2 вересня 2014 року № 1669-VII вважати пунктом 9-4.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911 від 24 грудня 2015 року були внесені зміни до Закону №1669, у відповідності до якого підпункт 8 пункту 4 статті 11 Закону №1669 виключено.

Таким чином, положення пп.8 п.4 ст.11 Закону №1669 були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", тоді як змін безпосередньо до цього Закону щодо виключення (або викладення в новій редакції тощо) п.9-4 розділу VIII цього Закону внесено не було. Тобто, на теперішній час жодних рішень про виключення з чинної редакції закону "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" пункту 9-4 розділу VIII не прийнято.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до цього переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція віднесено м. Маріуполь та і м. Краматорськ, де зареєстрований позивач, на території якого розташований податковий орган, де позивач перебуває на обліку.

Таким чином, позивач перебуває на обліку у контролюючому органі, розташованому на територіїнаселеного пункту, де проводилась антитерористичнаоперація (м. Маріуполь та і м. Краматорськ, де зареєстрований позивач), яка на даний час триває. А отже, позивач на період проведення антитерористичної операції є звільненим від обов'язків платника єдиного внеску, а також відвідповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що на час прийняття відповідачем спірного рішення населений пункт, в якому знаходиться позивач, включений до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, проведення антитерористичної операції триває.

Доводи апелянта про неподання позивачем до податкового органу за місцем обліку заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску суд до уваги не приймає, оскільки як закріплено у абзаці другому пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VІ така заява подається у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції (станом на теперішній час антитерористична операція триває, строк подання такої заяви не сплинув).

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства вбачається, що підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати, є факт перебування такого платника на території населених пунктів, де проводиться антитерористичної операція.

Крім того, суд зазначає, що з вищенаведеної норми вбачається, що відповідальність за невиконання обов'язків платника ЄСВ, не застосовується незалежно від наявності заяви.

Також в наведеній нормі Закону 2464, який є спеціальним щодо правовідносин зі сплати ЄСВ не передбачено отримання сертифікату ТПП для підтвердження наявності сертифікату.

До такого висновку також дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18.

Відповідно до ч.3 ст. 291 КАС України вбачається, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Частиною 5 ст.291 КАС України встановлено, що рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:

1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;

2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року було зупинено провадження у справі та визначено, що зазначена справа є типовою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що приймаючи спірне рішення № 0033461302/18982 від 01 грудня 2016 року про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідач перевищив межі повноважень, визначених Законами України, та діяв необґрунтовано, чим порушив вимоги ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.

Суд апеляційної інстанції застосовуючи частину 2 статті 77 КАС України, яка передбачає, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вважає, що з цього приводу податковий орган не надав доказів спростовуючи зазначений факт.

При таких обставинах суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Статтею ст.316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення а рішення суду без змін.

Повний текст постанови складений та підписаний 21 листопада 2018 року.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 р. у справі № 805/4096/17-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2017 р. у справі № 805/4096/17-а - залишити без змін.

На підставі частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складення рішення у повному обсязі відкласти на строк - до 5 днів.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно в порядку передбаченому ч.5 ст.291 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

А.А.Блохін