Рішення

від 14.11.2018 по справі 520/1931/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 520/1931/18

Провадження № 2/520/3893/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2018 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Шевчук В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5

про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими та зобов'язання внести записи до трудової книжки,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2018року ОСОБА_2звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 , в якій просить суд розірвати трудовий договір між нею - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 з 20 липня 2017року, визнати повноваження директора ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 ОСОБА_2 припиненими з 20 липня 2017року, а також стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 солідарно на її - ОСОБА_2 користь судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.08.2014року було проведено державну реєстрацію ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , яке знаходиться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Грецька, 1А, нежитлове приміщення 1А, засновниками (учасниками) вказаного товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Керівником даного товариства, як вказує позивач, було обрано (призначено) її - ОСОБА_2 згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 з 05.09.2016 року.

Позивач зазначає, що 01.07.2017 року загальними зборами та засновником TOB «ІТК Лідер-7» ОСОБА_5 була отримана від неї як директора - ОСОБА_2 заява про звільнення з посади директора за згодою сторін з 20.07.2017року у зв'язку з відбуттям у тривалу відпустку по вагітності та родам, та у зв'язку із фактичною неможливістю виконувати свої службові обов'язки.

Однак, як вказує позивачка, збори учасників проведені не були, рішення щодо її вимог не прийнято.

З урахуванням викладеного, з посилання на ст.ст. 21, 24, 38, 48, 49 КЗпП України, вважаючи бездіяльність відповідачів ТОВ Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо припинення з нею трудових відносин протиправною та такою, що порушує її трудові права як працівника, ОСОБА_2 звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.02.2018року позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими та зобов'язання внести записи до трудової книжки було залишено без руху.

23.03.2018року від ОСОБА_2надійшла заява про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 26.03.2018року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_6до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими та зобов'язання внести записи до трудової книжки . Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 10.09.2018року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання 14.11.2018року позивач не з'явився, однак 14.11.2018року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його та позивача відсутності, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також вказав, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання судової ухвали та повісток на адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у підготовчі та судові засідання не з'явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Відповідачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5про час та місце підготовчих та судових засідань повідомлялися належним чином, у підготовчі та судові засідання не з'явились, про поважність причин відсутності не повідомили, відзиви на позовну заяву не надали.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.1 та п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається : юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою Судова повістка , які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку , у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою за закінченням терміну зберігання .

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з зазначенням причини за закінченням терміну зберігання можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його спливу було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток відповідачами та повернення їх до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідачів щодо їх належного отримання, тобто є власною волею відповідачів.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Частиною 1 ст. 145 ЦК України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Положеннями статті 58 та статті 41 Закону України Про господарські товариства визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належить вирішення питання про утворення та відкликання виконавчого органу товариства.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, 06.08.2014року було проведено державну реєстрацію ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , місцезнаходження: Одеська область, м. Одеса, вул. Грецька, 1А, нежитлове приміщення 1А, засновниками (учасниками) вказаного товариства є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 4-5).

Позивач - ОСОБА_2 на підставі протоколу №1-09-2016 загальних зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 від 02 вересня 2016року, призначена на посаду директора ОСОБА_3 з 05 вересня 2016року (а.с. 8).

Враховуючи принцип дії закону у часі, до вказаних правовідносин підлягає застосуванню Закон України Про господарські товариства , який був чинним станом на день подання заяви про звільнення, оскільки відповідну заяву було подано 01 липня 2017року, а Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , який діє на сьогоднішній день, було прийнято 06.02.2018року.

Так, відповідно до статті 4 Закону України Про господарські товариства товариство з обмеженою відповідальністю створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

У відповідності до ч.1 ст. 58 Закону України Про господарські товариства вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Частинами 3, 5 статті 61 даного Закону визначено, що загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до ст. 62 Закону України Про господарські товариства , у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

У відповідності до ст. ст. 97 та 98 ЦК України органами управління товариства є загальні збори його учасників, які мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Нормою частини 1 ст. 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

01 липня 2017року позивач - ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 з заявою, в якій просила звільнити її з займаної посади директора за згодою сторін з 20.07.2017року у зв'язку з тим, що вона відбуває у тривалу відпустку по вагітності та пологам і неможливістю працювати взагалі (а.с. 11).

Зазначена заява була отримана ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 01.07.2017року (а.с. 11).

Разом з тим, загальних зборів учасників ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 проведено не було, відповідного рішення про звільнення прийнято не було.

З листків непрацездатності від 20.07.2017року та від 20.10.2017року вбачається, що ОСОБА_2 звільнена від роботи у зв'язку з вагітністю та пологами (а.с. 9-10).

Крім того, з копії медичного свідоцтва про народження №1850 від 17.10.2017року та копії свідоцтва про народження вбачається, що 11 жовтня 2017року ОСОБА_2 в пологовому будинку №5 м. Одеси народила дитину - ОСОБА_7 (а.с. 12-13).

Згідно зі ст. 21 КЗпП України сторонами трудового договору є працівник і власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, якому й надано право звільнення працівника у певних випадках.

Пунктом 1 частини першої статті 23 КЗпП України визначено, що трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк.

Статтею 36 КЗпП України передбачені підстави припинення трудового договору, до яких, зокрема, належать угода сторін; закінчення строку (п.п. 2, 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення; розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст. ст. 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

При цьому суд зазначає, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Фактом попередження являється письмова заява працівника подана адміністрації у відповідному порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України Про практику розгляду судами трудових спорів , по справах про звільнення за ст. 38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору. Подача працівником заяви з метою уникнути відповідальності за винні дії не може розцінюватись як примус до

цього і не позбавляє власника або уповноважений ним орган права звільнити його за винні дії з підстав, передбачених законом, до закінчення встановленого ст.38 КЗпП строку, а також застосувати до нього протягом цього строку в установленому порядку інше

дисциплінарне стягнення.

Відповідно до вимог ст. 232 КЗпП України трудові спори безпосередньо розглядаються в судах і, як правило, це спори за позовами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу; керівника підприємства, установи, організації з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. 3 ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу.

З урахуванням вищенаведеного, позивач, користуючись своїм правом, у встановленому законом порядку, попередив відповідачів (як власника та уповноважений ним орган) письмово за два тижні, про свій намір припинити трудові відносини, натомість відповідачі не виконали свій обов'язок оформити розірвання трудового договору укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника.

Суд вважає бездіяльність відповідачів щодо припинення трудових відносин з позивачем, як протиправну та таку, що порушує трудові права останнього як працівника.

За правилами, встановленими частинами третьою та шостою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Таким чином, вимоги щодо розірвання трудового договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , визнання повноважень позивача як директора припиненими з 20 липня 2017 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи те, що ні договором, ні законом не встановлено солідарного обов'язку відповідачів по відшкодуванню судових витрат, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн. в рівних частинах.

Керуючись ст.ст. 10,12,81,141,258-260,263-265,280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 , ОСОБА_4, ОСОБА_5 про розірвання трудового договору, визнання повноважень припиненими та зобов'язання внести записи до трудової книжки - задовольнити частково.

Розірвати трудовий договір між ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 та ОСОБА_2 з 20 липня 2017року, згідно ст. 38 КЗпП України .

Визнати повноваження директораОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 ОСОБА_2 припиненими з 20 липня 2017року.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Інвестиційно-торгова компанія Лідер-7 (місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Грецька, 1А, нежиле приміщення 1А, код ЄДРПОУ 39339596) на користь ОСОБА_2 (20.05.1981року народження, адреса: 65113, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 (адреса: 65062, м. Одеса, пров. Компасний, 15-А) на користь ОСОБА_2 (20.05.1981року народження, адреса: 65113, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 87 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 (адреса: 110000, Російська Федерація, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (20.05.1981року народження, адреса: 65113, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев'ять) грн. 87 коп.

В решті вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Петренко В. С.