Рішення

від 19.11.2018 по справі 285/1917/18

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/1917/18

провадження у справі № 2/0285/1461/18

19 листопада 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючої - судді Михайловської А.В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової З.С.,

сторони у справі: позивач - ОСОБА_1,

відповідач - комунальне підприємство "Гульськ - Водоканал" Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Гульськ - Водоканал" Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та вихідної допомоги, -

встановив:

В травні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та вихідної допомоги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 28.12.2015 року по 12.10.2017 року працював у відповідача на посаді слюсаря-машиніста і був звільнений за власним бажанням. На день звільнення з роботи відповідач не виплатив йому заробітну плату та вихідну допомогу.

Позивач посилаючись на те, що оскільки відповідач на день його звільнення та наданий час не виплатив заборгованість по заробітній платі, чим порушив вимоги ст. 116 КЗпП, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті заробітної плати за період роботи з 28.12.2015 року по 12.10.2017 року, середній заробіток за час затримки розрахунку та вихідну допомогу при звільненні.

01.06.2018 року залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк усунути недоліки позовної зави.

15.06.2018 року позивачем подано уточнену позовну заяву.

18.06.2018 року відкрито провадження по справі, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, встановлено сторонам строки вчинення процесуальних дій.

У свою ж чергу, відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву.

06.09.2018 року було ухвалено заочне рішення, за яким позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

25.10.2018 року від відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення суду від 06.09.2018 року.

Ухвалою суду від 26.10.2018 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення суду прийнято до розгляду.

31.10.2018 року заочне рішення суду від 06.09.2018 року було скасовано та призначено справу до нового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Сторони в судове засідання не прибули.

Позивач надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Про час і місце судового розгляду він був повідомлений вчасно та належним чином; про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав; клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі відповідача до суду не надходило.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стаття 24 Закону України Про оплату праці , стаття 115 КЗпП України передбачає, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 28.12.2015 року працював у відповідача на посаді слюсаря-машиніста (а.с.5).

12.10.2017 року позивач був звільнений з посади на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням), що підтверджується трудовою книжкою (а.с.5).

Також встановлено, що позивачу під час звільнення не було видано довідки про розмір заробітної плати та її виплату, що підтверджується зверненнями до Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (а.с.11).

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. У ст. 30 Закону України Про оплату праці міститься аналогічна норма, доповнена зобов'язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до довідки КП Гульськ-Водоканал № 25, що була видана лише 12.06.2018 року ОСОБА_1 в період з 29.12.2015 року по 11.10.2017 року працював у КП "Гульськ-Водоканал" за основним місцем роботи на посаді слюсаря-машиніста, його посадовий оклад становив 3 200 грн., нарахована заробітна плата за 2017 рік становила - 34318,32 грн.(з включенням сум відрахування на податки), всього до сплати станом на 01.01.2018 року йому належить 24226,26грн.

Відповідно до вимог ст.116 ч.1 КЗпП України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В зв'язку з тим, що відповідач, не здійснив вчасно розрахунок по заробітку при звільненні працівника, відповідно до ст. 116 КЗпП України, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, слід врахувати той факт, що відповідач, не здійснивши вчасно розрахунок по заробітку при звільненні працівника, відповідно до ст. 117 КЗпП України, несе матеріальну відповідальність перед працівником у межах середнього заробітку. Так, згідно п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року Про практику застосування судами законодавства про оплату праці суд установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за весь час затримки, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача слід також стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд виходить з наступного.

Встановлено, що розмір середньоденного заробітку позивача складає 154,72 грн., а кількість днів затримки розрахунку при звільненні складає 278 дні, таким чином розмір середнього заробітку становить 43012,16 грн. (278 дні х 154,72 грн.).

Таким чином, беручи до уваги, що роботодавцем не було надано суду доказів про виплату працівникові належних йому від підприємства сум в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд приходить до висновку про обгрунтованість та доведеність позовних вимог та задовольняє позов і у частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за період затримки розрахунку з 12 жовтня 2017 року по 19 листопада 2018 року ( по день винесення рішення у справі) в сумі 43012,16 грн..

Щодо стягнення на користь позивача вихідної допомоги при звільненні то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано суду доказів, що розірвання трудового договору було пов'язано саме з не виконанням власником або уповноваженим органом законодавство про працю, умов колективного договору чи трудового договору (ст. 44, ч. 3 ст. 38 КЗпП).

Відтак, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на корить держави суд стягує судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст.4, 76 - 89, 141, 258, 259, 263 - 265, 268, 273, 289, 352, 354, 355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд, -

ухвалив :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства Гульськ-Водоканал Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку та вихідної допомоги задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства Гульськ-Водоканал Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 34318 ( тридцять чотири тисячі триста вісімнадцять) грн. 32 коп. та середній заробіток за період затримки розрахунку в період з 12 жовтня 2017 року по 19 листопада 2018 року в сумі 43012 (сорок три тисячі дванадцять) грн.16 коп., а всього - 77330 ( сімдесят сім тисяч триста тридцять) грн. 48 коп. (з включенням сум відрахування на податки).

В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства Гульськ-Водоканал Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області про стягнення вихідної допомоги при звільненні - відмовити.

Стягнути з комунального підприємства Гульськ-Водоканал Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області на користь держави судовий збір у розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Найменування сторін:

-позивач- Баранчук ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) ;

-відповідач- комунальне підприємство Гульськ-Водоканал Гульської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 38924239, місцезнаходження - вул. Варшавська, 4, с. Гульськ Новоград-Волинського району Житомирської області).

Дата складення повного судового рішення - 19.11.2018 року.

Головуюча - суддя: А.В.Михайловська