Рішення

від 15.11.2018 по справі 352/1395/18

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/1395/18

Провадження № 2/352/980/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Гургули В.Б.

секретаря Кукули О.С.

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що його мати ОСОБА_4 померла 24.05.2016 року та батько ОСОБА_5, помер 30.08.2016 року. Після їх смерті відкрилась спадщина на належне їм майно, а саме: земельну ділянку площею 0,4600 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої за адресою: урочище "Сухий став", Марковецької сільської ради Тисменицького району, Івано-Франківської області та на земельну ділянку площею 0,4501 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в урочищі "Сухий став" Марковецької сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області. На випадок своєї смерті мати позивача залишила заповіт, який посвідчений 01.04.2016 року в Марковецькій сільській раді. На випадок своєї смерті батько залишив заповіт, який посвідчений 01.04.2016 року в Марковецькій сільській раді, згідно якого після його смерті все належне йому майно заповів позивачу. Після смерті батьків, позивач як єдиний спадкоємець за заповітом прийняв спадщину відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом з батьком на час відкриття спадщини. Спадкоємець за законом першої черги після смерті батька є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. З огляду на те, що правовстановлюючі документи, що посвідчують право власності на земельні ділянки відсутні, позивач зазначає, що він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку, що підтверджується відмовою приватного нотаріуса Тисменицького нотаріального округу. Просив визнати за ним право власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після померлих батьків.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, у поданій суду заяві позов підтримав, просив його задоволити, справу просив слухати у його відсутності.

Відповідачі у підготовче засідання не з`явилися, подали суду заяви, в яких позов визнали, проти його задоволення не заперечували, просили справу розглянути у їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності з вимогами ч.3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Встановлено, що батьки позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були власниками земельної ділянки площею 0,4600 га., кадастровий номер 2625882900:02:002:0045 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Сухий став", Марковецької сільської ради Тисменицького району, Івано-Франківської області та земельної ділянки площею 0,4501 га., кадастровий номер: 2625882900:02:002:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Сухий став" Марковецької сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області, що підтверджується копіями державних актів на право власності на земельні ділянки від 31.07.2009 року. Однак оригінали вказаних правовстановлюючих документів відсутні.

Після смерті ОСОБА_4 24.05.2016 року, та ОСОБА_5 30.08.2016 року, позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, посвідченим 01.04.2016 року в Марковецькій сільській раді Тисменицького району Івано-Франківської області, прийняв спадщину відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав із спадкодавцями на час відкриття спадщини. Відповідачі, які є у справі, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину не прийняли і на неї не претендують.

Вказані обставини, які відповідачами не заперечувались, підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, що визначені п. 1 ч.2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно із приписами ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

З огляду на те, що відсутність правовстановлюючих документів на спадкові земельні ділянки позбавляє позивача можливості оформити спадщину в нотаріальному порядку, за ним слід визнати право власності на земельні ділянки у порядку спадкування за заповітом після померлих батьків.

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 1223, 1268 ЦК України, ст.. 81 ч.1 п. г ЗК України, керуючись ст. ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, у порядку спадкування за заповітом, посвідченим 01.04.2016 секретарем виконавчого комітету Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області після померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на земельні ділянки:

- площею 0,4600 га., кадастровий номер 2625882900:02:002:0045 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Сухий став", Марковецької сільської ради Тисменицького району, Івано-Франківської області;

- площею 0,4501 га., кадастровий номер: 2625882900:02:002:0046 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в урочищі "Сухий став" Марковецької сільської ради, Тисменицького району, Івано-Франківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: вул. Шевченка, 20, с. Одаї, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77470.

Відповідачі: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Суддя В.Б. Гургула