Ухвала

від 14.11.2018 по справі 757/56372/18-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56372/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Печерського районного суду міста Києва клопотання сторони кримінального провадження №12018000000000303 від 18.05.2018 року прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 а про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

14.11.2018 року у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання сторони кримінального провадження №12018000000000303 від 18.05.2018 року прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 а про арешт майна.

Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Прокурор в судове засідання не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій клопотання з викладених у ньому підстав підтримав, просив задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Дослідивши матеріали провадження за клопотанням, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018000000000303 від 18.05.2018 за фактом заволодіння, шляхом зловживання довірою, коштами в особливо великих розмірах за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 14.11.2016 за результатами умисних злочинних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та інших, залучених ними осіб, було укладено договори купівлі-продажу часток статутних капіталів субєктів господарювання, які належали ОСОБА_4 , з метою легалізації незаконно отриманого майна, та як наслідок цього, здійснено реєстрацію змін засновників (власників) ТОВ «Українські Вареники» (код ЄДРПОУ 21611084), ТОВ «ЕНІГМА ЛТД» (код ЄДРПОУ 23526928) та ПП «КІТІ» (код ЄДРПОУ 25272159), внаслідок яких єдиним засновником вказаних юридичних осіб став ОСОБА_5 , а в подальшому, з метою надання законності своїм діям, шляхом внесення змін, до складу засновників вказаних субєктів господарювання було включено ПП «ДЕКУРІОН» (код ЄДРПОУ 41450487), єдиним засновником якого являється також ОСОБА_5 (100%), та яке було створено для приховування своїх злочинних дій.

У ході досудового розслідування встановлено, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, єдиним засновником (учасником) ПП «ПІЛОН», ПП «РУЖЕНА», ПП «БУЛАТ», ПП «ЧЕРЕМОШ», являється ОСОБА_4 .

Враховуючи викладені вище обставини, ОСОБА_5 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вчиняють дії щодо приховування своєї злочинної діяльності по незаконному набуттю права власності на частки в статутних капіталах юридичних осіб, які належали ОСОБА_4 , та майна зареєстрованого за даними субєктами господарювання.

Прокурор вказує, що вказані злочинні дії приводять до втрати можливості встановлення власників (засновників) юридичних осіб, які належали ОСОБА_4 , вжиття процесуальних заходів щодо відшкодування шкоди завданої протиправними діями та фактичного витребування із чужого незаконного володіння.

У своєму клопотанні прокурор зазначає, що підставою накладення арешту є необхідність забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Разом з тим, доказів на підтвердження необхідності накладення арешту прокурором не надано.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, зокрема, підставу та мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадках передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Так, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132,173 КПК Україниповинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Враховуючи, що прокурором не доведено необхідність такого арешту, та не надано доказів на підтвердження обставин, викладених у клопотанні, а відсутність вказаних доказів позбавляє слідчого суддю можливості перевірити факти викладені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 131, 132, 170, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання сторони кримінального провадження №12018000000000303 від 18.05.2018 року прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 а про арешт майна відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1