Постанова

від 15.11.2018 по справі 756/1529/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року м. Київ

справа № 75 6 /1529/15

провадження № 22-ц/824/ 514 /18

Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Іванової І.В. (суддя-доповідач)

суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С.

при секретарі - Тимошевській С.І.

сторони :

позивач - ОСОБА_1

відповідачі - Товариство з обмеженою о відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ , Приватне акціонерне товариство Лізинг інформаційних технологій

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою о відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2015 року у складі судді Шумейко О.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою о відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ , Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій про стягнення заборгованості,

встановив:

28 січня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою о відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій про солідарне стягнення заборгованості з виплати відсоткового доходу за облігаціями на загальну суму 121 тис. 910 грн.

На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником облігацій у кількості 600 штук, емітентом яких є ТОВ Лізинг ІТ-СПВ .

Згідно з проспектом емісії іменних відсоткових забезпечених облігацій ТОВ Лізинг ІТ-СПВ виплата відсоткового доходу повинна проводитися кожні три місяці. Емітент не виконав зобов'язання щодо виплати відсоткового доходу за 11-14-відсоткові періоди на його користь. За умовами проспекту емісії солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань разом з емітентом несе ПрАТ Лізинг ІТ .

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 28 липня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ТОВ Лізинг ІТ-СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій суму заборгованості по виплаті відсоткового доходу за 11 - 14 відсоткові періоди включно у загальному розмірі 112 188 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Лізинг ІТ-СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1121 грн. 88 коп. в рівних частках.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням представником ТОВ Лізинг ІТ-СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій подано апеляційну скаргу, в якій він просить у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у позові.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник апелянтів посилається на те, що судом першої інстанції допущено неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення справи по суті.

Зазначає, що ОСОБА_1 не надав суду докази володіння цінними паперами станом на дати, які надають право на стягнення відсоткового доходу за 11-14 відсоткові періоди. Також судом не досліджена та обставина, що ТОВ Лізинг ІТ-СПВ є податковим агентом та з суми відсоткового доходу, що виплачується фізичній особі, необхідно утримати та сплатити до держбюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також суд не дослідив, чи не припинена порука ПрАТ Лізинг інформаційних технологій за виконання зобов'язань ТОВ Лізинг ІТ-СПВ перед ОСОБА_1 по виплаті відсоткового доходу за вказані відсоткові періоди, а також чи існує внаслідок цього станом на цей час солідарна відповідальність відповідачів.

ТОВ Лізинг ІТ-СПВ та ПрАТ Лізинг інформаційних технологій вважають, що солідарних зобов'язань перед позивачем не мають, тому на цій підставі вважають, що суд має відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В суді апеляційної інстанції представник відповідачів апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав, просив задовольнити скаргу.

Представник позивача заперечував проти скарги з підстав її необґрунтованості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, Позивач ОСОБА_1 є власником облігацій у кількості 600 штук, номінальна вартість одного цінного паперу - 1000 грн., емітентом облігацій є ТОВ Лізинг ІТ-СПВ , форма випуску цінних паперів - бездокументарна. Такі обставини підтверджуються випискою про стан рахунку в цінних паперах від 20 січня 2015 року, наданої депозитарною установою ТОВ Універ Капітал . (т.1 а.с. 27).

Пунктом 3.10 Проспекту емісії облігацій виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється відповідачем ТОВ Лізинг ІТ-СПВ протягом 5 календарних днів в наступні строки: 11 відсотковий період - 14-18 липня 2014 року; 12 відсотковий період - 13-17 жовтня 2014 року; 13 відсотковий період - 12-16 січня 2015 року; 14 відсотковий період - 13-17 квітня 2015 року (т.1 а.с.23).

Відсоткові ставки за вказані відсоткові періоди встановлюються за рішенням директора емітента, виходячи з ринкової кон'юнктури, але не може бути меншими, ніж облікова ставка НБУ. Емітент зобов'язується надати інформацію про нову відсоткову ставку або підтвердити незмінність попередньої ставки шляхом опублікування такої інформації в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. По відсотковим періодами 9-12 інформація про ставку має бути опублікована до 14 вересня 2013 року, а по 13-16 відсотковим періодами - до 13 вересня 2014 року.

За умовами проспекту емісії солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань разом з емітентом несе ПрАТ Лізинг ІТ .

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів той факт, що він є власником облігацій у кількості 600 штук. Виплата відсоткового доходу відповідачем ТОВ Лізинг ІТ-СПВ проводилася лише до 10 відсоткового періоду включно, тому суд вважав доведеним той факт, що емітент має заборгованість перед позивачем по виплаті відсоткового доходу за 11-14-відсоткові періоди включно.

Щодо розміру заборгованості, суд виходив з того, що загальний розмір відсоткового доходу, який має бути виплачений на користь позивача, за 11-12 купонні періоди - становить 74796 грн., оскільки відповідачем ТОВ Лізинг ІТ-СПВ в газеті Бюлетень. Цінні папери України розміщено повідомлення про незмінність попередньої відсоткової ставки за облігаціями ТОВ Лізинг ІТ-СПВ на 9-12 купонні періоди у розмірі 25% річних.

В подальшому відповідачем ТОВ Лізинг ІТ-СПВ в газеті Відомості Національної комісії х цінних паперів та фондового ринку розміщено повідомлення про встановлення нової відсоткової ставки за облігаціями ТОВ Лізинг ІТ-СПВ на 13-16 купонні періоди у розмірі 12,5% річних.

Враховуючи вищенаведене, суд не погодився з розрахунком позивача в частині нарахування заборгованості по виплаті відсоткового доходу за 13-14 купонні періоди, встановивши що загальний розмір відсоткового доходу, який має бути виплачений на користь позивача, за 13-14 купонні періоди становить 37392 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку що на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по виплаті відсоткового доходу за 11 - 14 відсоткові періоди включно у загальному розмірі 112188 грн.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, з наступних підстав.

Закон України Про цінні папери та фондовий ринок регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку.

Згідно з ст. З Закону цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів.

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів: 1) пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН); 2) боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента або особи, яка видала неемісійний цінний папір, сплатити у визначений строк кошти, передати товари або надати послуги відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів, зокрема, відносяться облігації підприємств.

За приписами ст. 7 Закону облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом емісії (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Облігації можуть існувати виключно в бездокументарній формі.

Емітент, у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Проспект емісії цінних паперів є документ, що містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів.

Вищенаведені обставини справи, які суд вважав встановленими є доведеними.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення заборгованості з відповідачів в солідарному порядку, з наступних підстав.

Так з матеріалів справи вбачається, що обов'язок виконувати основне зобов'язання, щодо виплати доходу у відповідачів, був передбачений за кожний період окремо.

11 відсотковий період - 14-18 липня 2014 року; 12 відсотковий період - 13-17 жовтня 2014 року; 13 відсотковий період - 12-16 січня 2015 року; 14 відсотковий період - 13-17 квітня 2015 року (т.1 а.с.23).

З даним позовом у тому числі до поручителя позивач звернувся 28 січня 2015 року.

Виходячи з положень частини четвертої ст. 559 ЦК України , вимога до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинна бути пред'явлена у судовому порядку в межах строку дії договору поруки, або протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання.

Проспектом емісії не встановлений строк дії поруки, а тому позивач пропустив 6 місячний строк пред'явлення вимог до поручителя по 11 періоду, який закінчився 18 січня 2015 року.

Тобто порука за цими зобов'язаннями за цей період припинилась.

Стосовно стягнення відсотків за 12-14 періоди, то апеляційним судом встановлено, що відповідно до положень п.3.3. проспекту емісії, у разі невиконання емітентом зобов'язань за основним договором, власники облігацій мають право звернутись до поручителя на п'ятий робочий день прострочення виконання зобов'язань Емітентом з вимогою про сплату фактичної заборгованості, в сумі, встановленій на день прострочення, та або вимогою про дострокове погашення облігації, сплату комісії, пені, штрафу та іншої заборгованості за основним зобов'язанням, а також надати поручителю розрахунок заборгованості Емітента. Для дійсності вимоги власник облігацій зобов'язаний надати поручителю підтвердження права власності на Облігації Емітента.

Таким чином, солідарному обов'язку поручителя сплатити дохід по облігаціям, кореспондується обов'язок власника про надання поручителю підтвердження права власності на облігації.

Позивачем не були надані документи про підтвердження права власності позивача на всі облігації на кінець 12,13, 14 розрахункових періодів.

Відповідно до ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін свого обов'язку друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку.

Тобто у суду були відсутні підстави вважати, що поручитель порушує права позивача, до направлення останньому підтверджуючих документів права власності на облігації.

Суд першої інстанції вказаним обставинам не дав належної правової оцінки та безпідставно задовольнив вимоги позивача до поручителя.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині стягнення коштів з відповідачів в солідарному порядку має бути скасоване, з ухваленням нового рішення про стягнення цих коштів з емітента ТОВ Лізинг ІТ-СПВ .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

постановив :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою о відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ та Приватного акціонерного товариства Лізинг інформаційних технологій задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 28 липня 2015 року скасувати в частині стягнення коштів з відповідачів в солідарному порядку та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лізинг ІТ-СПВ , код ЄДРПОУ 35322510 на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті відсоткового доходу за 11 - 14 відсоткові періоди включно, у загальному розмірі 112 188 (сто дванадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні решти позовних вимог залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді :