Постанова

від 20.11.2018 по справі 916/595/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року м. ОдесаСправа № 916/595/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

за участю:

від Державної екологічної інспекції в Одеській області - ОСОБА_1, довіреність № 3256/02 від 05.10.2018;

від Селянсько-фермерського господарства Прогрес - ОСОБА_2, довіреність № 182/01, від 02.04.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес

на рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2018

суддя Погребна К.Ф.

Час і місце ухвалення: 12:16:47 год.; м. Одеса

повний текст рішення складено 30.07.2018

у справі № 916/595/18

за позовом: Державної екологічної інспекції в Одеській області

до відповідача ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес

про стягнення 35 711,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 Державна екологічна інспекція в Одеській області звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес про стягнення з відповідача суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу-лісу, у вигляді збитків нанесених державі Україна у розмірі 35 711,52 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги Державна екологічна інспекція в Одеській області зазначило, що працівниками ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес здійснено самовільну рубку сиро ростучої деревини в кількості восьми дерев, виявленого Балтським ВП Національної поліції в Одеській області, у зв'язку з чим державі було заподіяно шкоду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.07.2018 по справі № 916/595/18 позов Державної екологічної інспекції в Одеській області до ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес на користь Державного бюджету України - шкоду заподіяну навколишньому природному середовищу - лісу у вигляді збитків в розмірі 35 711, 52 грн. та понесені судові витрати у суді першої інстанції у розмірі 1762, 00 грн.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги Державної екологічної інспекції в Одеській області є обґрунтованими і правомірними, а тому підлягають задоволенню господарським судом.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Селянське-фермерське господарство Прогрес звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2018 по справі № 916/595/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

Селянське-фермерське господарство Прогрес в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не прийнято до уваги той факт, що СФГ Прогрес як належний землекористувач вчиняв дії з спилювання (очищення) сиро ростучої деревини, а отже мав усі підстави для законного спилювання (очищення) сиро ростучої деревини, що розміщена на земельній ділянці ОСОБА_4

Селянське-фермерське господарство Прогрес зазначає, що СФГ Прогрес на підставі договору оренди земельної ділянки № 15/02 від 15.08.2014, укладеного між останнім та ОСОБА_5, користуються земельної ділянкою загальною площею 3.69 га за кадастровим номером земельної ділянки № 5120681100:01:002:0082.

Як вбачається з плану меж земельної ділянки та роздруківки з веб-сайту Публічна кадастрова карта України (копії додаються), вищезазначена земельна ділянка розділена на дві частини.

Поряд з цим, насадження дерев чітко розміщені на більшій частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 на праві власності та СФГ Прогрес на праві користування.

Отже, СФГ Прогрес здійснювалась вирубка (чищення) лісових насаджень виключного не земельній ділянці, що належить ОСОБА_5 на праві власності та СФГ Прогрес на праві користування. А тому, зазначені дії не можуть кваліфікуватись як завдання шкоди державі.

З плану меж земельної ділянки у державному акті права власності не земельну ділянку та Публічної кадастрової карти України, насадження дерев чітко розміщені на більшій частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_5 на праві власності та СФГ Прогрес на праві користування.

Отже, розташовану земельної ділянки відображено у документах, що підтверджується право власності і які видавались компетентними органами.

СФГ Прогрес як належний землекористувач, вчиняючи дії з спилювання (очищення) сироростучої деревини, чітко керувався документами на яких, відображено місце розташування даної земельної ділянки.

Зазначені документи не є скасованими, а тому СФГ Прогрес мав усі підстави для законного спилювання (очищення) сиро ростучої деревини, що розміщена на земельній ділянці ОСОБА_4

У зв'язку з чим апелянт вважає, що оскаржуване рішення було прийнято з суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права, а отже вважає, що зазначене рішення підлягає скасуванню з відповідною відмовою у задоволенні позовних вимог.

03.09.2018 до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Державної екологічної інспекції в Одеській області, в якому останній посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2018 - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 фермерського господарства Прогрес без задоволення (а.с. 147-152).

Указом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах ліквідовано Одеський апеляційний господарський суд та утворено Південно-західний апеляційний господарський суд.

Згідно з частиною шостої статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 в газеті Голос України опубліковано повідомлення про початок роботи Південного-західного апеляційного господарського суду.

На виконання положень абз. 2 ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , частини п'ятої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, матеріали справи № 916/595/18 передані до Південно-західного апеляційного господарського суду.

У відповідності до вимог частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом від 16.10.2018, для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.10.2018 справа №916/595/18 була прийнята до провадження та розпочато апеляційний розгляд справи колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Філінюка І.Г., суддів Аленіна О.Ю., Лавриненко Л.В. та призначено розгляд справи на 20.11.2018 о 10:00 год.

Відповідно до частини третьої статті 269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Одеській області за результатом інспекційних заходів по охороні навколишнього природного середовища в рамках участі у кримінальному провадженні, яке було внесено до ЄРДР за №12017160230000651 від 20.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення за статтею 246 КК України встановлено факт самовільної рубки сиро ростучої деревини в кількості восьми дерев, виявленого Балтським ВП Національної поліції в Одеській області, здійсненного працівниками СФГ Прогрес в захисному лісовому насадженні на території Балтської об'єднаної територіальної громади, Балтського району Одеської області, за межами с. Андріяшівка.

Також, матеріали справи свідчать про те, що 02.11.2017 до СФГ Прогрес Балтським відділом поліції ГУНП в Одеській області спрямовано запит зокрема з метою отримання документації, на підставі якої здійснювалась порубка, у відповідь на який була надана інформація на те, що порубка здійснювалась на підставі документів на пай гр. ОСОБА_5, яка заключила угоду про оренду з відповідачем та мотивували у своїй відповіді належність ділянки на якій здійснювалась порубка саме ОСОБА_5

В ході проведення перевірки місцевості де здійснювалась незаконна порубка, було виявлено факт знищення зелених насаджень до ступеня припинення росту, Державною екологічною інспекцією в Одеській області було складено акт.

Також, зазначений факт підтверджується складеною державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Одеської області довідкою про участь в перевірці дотримання вимог природоохоронного законодавства від 10.11.2017; актом від 04.01.2018; протоколом №001086 про адміністративне правопорушення від 04.01.2018; постановою про накладення адміністративного стягнення №001086 від 04.01.2018; протоколом №001087 про адміністративне правопорушення від 04.01.2018 та постановою про накладення адміністративного стягнення №001087 від 04.01.2018.

Внаслідок порушення була заподіяна шкода у вигляді збитків на суму 35 711, 52 грн., яка розрахована позивачем за Таксами для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу , затвердженими ОСОБА_6 Кабінету Міністрів України від 23 липня 2018 року №665 .

Колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволенні позовних вимог та зазначає наступне .

Як вірно, зазначено місцевим господарським судом відповідач ОСОБА_7 фермерське господарство Прогрес своїми діями завдав шкоду державі в розмірі 35711,52 грн.

Статтею 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи:

1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії;

2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо);

3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди;

4. Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з статтею 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Оскільки, як встановлено судом першої інстанції, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, що також встановлено постановою Балтського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 09.12.2017 про закриття кримінального провадження №12017160230000651. Зазначеною постановою встановлено, що на місці пригоди знаходився ОСОБА_8, який перебуває на посаді начальника охорони СФГ Прогрес , який пояснив, що він за вказівкою керівника СФГ Прогрес зібрав працівників, з якими направився до лісосмуги з метою випилювання дерев щоб зробити дорогу для проїзду між полями. Надалі за його вказівкою здійснювали випилювання дерев полезахисної смуги без відповідної на те документації.

Отже, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції щодо обґрунтованого стягнення з ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес 35 711,52 грн. завданої шкоди.

Стосовно знаходження зелених насаджень на більшій частині земельної ділянки громадянки ОСОБА_5 С, Ф. колегія суддів зазначає, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ОД №020024 та наданого акту перенесення в натурі меж земельної ділянки від 10.02.2007 громадянці ОСОБА_4, не вбачається, що частина земельної ділянки засаджені лісовими деревами.

Враховуючи викладене, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було прийнято до уваги той факт, що СФГ Прогрес як належний землекористувач вчиняв дії з спилювання (очищення) сиро ростучої деревини, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки зазначені твердження скаржника повністю спростовуються Актом від 04.01.2017 б/н, який було складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області та матеріалами кримінального провадження №12017160230000651 від 20.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення за статтею 246 КК України, яким встановлено факт самовільної рубки сиро ростучої деревини в кількості восьми дерев, виявленого Балтським ВП Національної поліції в Одеській області, здійсненного працівниками СФГ Прогрес в захисному лісовому насадженні на території Балтської об'єднаної територіальної громади, Балтського району Одеської області, за межами с. Андріяшівка.

ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес в апеляційній скарзі зазначається, що судом першої інстанції не було враховане те, що із наданих Державною екологічною інспекцією в Одеській області документів у якості доказів, відсутня підтверджена інформація про те, що керівником СФГ Прогрес надавалися вказівки щодо вирубки лісових насаджень.

В матеріалах справи наявний протокол допиту свідка ОСОБА_9 який є начальником охорони ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес який під час допиту зазначив, ще за вказівкою керівника відповідача виїхав до лісосмуги, яка знаходиться між полями ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес для вирубки дерев, щоб зробити дорогу. ОСОБА_9 перед початком допиту був попереджений про кримінальну відповідність за завідомо неправдиве показання та відмову свідка від давання показання.

Крім того, обставин оскарження відповідачем ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження від 09.12.2017, протоколу № 001086 про адміністративне правопорушення колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення не було прийнято до уваги той факт, що СФГ Прогрес як належний землекористувач вчиняв дії з спилювання (очищення) сиро ростучої деревини, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки зазначені твердження скаржника повністю спростовуються Актом від 04.01.2017 б/н, який було складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області та матеріалами кримінального провадження №12017160230000651 від 20.09.2017 за ознаками кримінального правопорушення за статтею 246 КК України, яким встановлено факт самовільної рубки сиро ростучої деревини в кількості восьми дерев, виявленого Балтським ВП Національної поліції в Одеській області, здійсненного працівниками СФГ ПРОГРЕС в захисному лісовому насадженні на території Балтської об'єднаної територіальної громади, Балтського району Одеської області, за межами с. Андріяшівка.

Отже, судова колегія не вбачає будь-яких передбачених ст. ст. 277-279 ГПК України правових підстав для скасування рішення місцевого суду.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2018 у справі №916/595/18 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержання норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на ОСОБА_7 - фермерське господарство Прогрес .

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.07.2018 у справі № 916/595/18 - залишити без змін

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - фермерського господарства Прогрес - залишити без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_7 - фермерське господарство Прогрес .

ОСОБА_6, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду.

Повний текст постанови складено 22.11.2018.

Головуючий суддя І.Г. Філінюк

Суддя О.Ю. Аленін

Суддя Л.В. Лавриненко