Рішення

від 22.11.2018 по справі 904/4127/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2018м. ДніпроСправа № 904/4127/18 За позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Сервіс", м. Дніпро

про стягнення 643 812,57 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №3372-К-О від 07 серпня 2018 року, провідний юрисконсульт

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Сервіс" заборгованість у розмірі 643 812,57 грн., з яких:

- заборгованість за винагородою відповідно до п. 4.7 договору у розмірі 428 457,11 грн.;

- пеня у розмірі 215 355,46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №2Т043Г від 30 грудня 2011 року в частині повної та своєчасної оплати винагороди за користування кредитом.

На підставі пункту 5.1 договору позивач нарахував пеню за порушення строків повернення винагороди за користування кредитними коштами у розмірі 215 355,46 грн. за загальний період з 30.12.2016 по 12.09.2018.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами про відкриття провадження у справі від 17.09.2018, про відкладення підготовчого засідання від 09.10.2018 та закриття підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду по суті від 06.11.2018 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2018, 09.10.2018 та 06.11.2018, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2018 відкрито провадження у справі №904/4127/18, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.10.2018. З 09.10.2018 підготовче засідання відкладено на 06.11.2018.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.11.2018.

У судовому засіданні 22.11.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30.12.2011 між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Топаз-Сервіс" (позичальник) укладено кредитний договір №2Т046Г, за умовами якого кредитору відкрито не відновлювальну кредитну лінію та надано кредит у розмірі 352 020,00 грн. на поповнення обігових коштів, зі строком повернення 20.03.2014 відповідно до графіку (п.п.А.1, А.2, А.3).

За користування кредитом встановлена процентна ставка 12% річних від суми залишку непогашеного боргу та 24% річних у разі порушення позичальником будь-якого зобов'язання (п. А.6, А.7).

Згідно з п. 4.7 договору за користування кредитом позичальник сплачує Банку винагороду у розмірі згідно з приведеною у цьому пункті формулою.

13 березня 2014 року між Банком та позичальником укладено Додаткову угоду до Кредитного договору, відповідно умов якої встановлений кредитний ліміт 352 020,00 грн. на строк згідно Графіку зменшення поточного ліміту до 01.02.2015 (додаток №1 до додаткової угоди), розмір процентів та винагороди за користування кредитом залишився незмінним.

28 січня 2015 року між Банком та позичальником укладений договір про внесення змін до Кредитного договору №2Т043Г від 30.12.2011, відповідно до умов якого встановлений кредитний ліміт 352 020,00 грн. на строк згідно Графіку зменшення поточного ліміту до 27.01.2016 (додаток №1 до договору про внесення змін до кредитного договору), розмір процентів та винагороди за користування кредитом залишився незмінним.

27 січня 2016 року між Банком та позичальником укладений договір про внесення змін до Кредитного договору №2Т043Г від 30.12.2011, відповідно до умов якого встановили згідно Графіку зменшення поточного ліміту строк повернення кредиту до 26.01.2017 (додаток №1 до договору про внесення змін до кредитного договору).

25 липня 2016 року між Банком та позичальником укладений договір про внесення змін до Кредитного договору №2Т043Г від 30.12.2011, у п. 2 якого сторони погодили, що за період з дати списання коштів з позичкового рахунку до 01.08.2016, позичальник в термін, встановлений п. 1.2 договору або в день дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 договору, сплачує Банку винагороду за користування кредитом. Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом проводиться в термін повернення кредиту п. 1.2 договору або в строк дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 договору. Винагорода розраховується за приведеною у п. 4.7 (з урахуванням договору про внесення змін від 25.07.2016) формулою.

З матеріалів справи вбачається, що Банк належним чином виконав свої обов'язки за кредитним договором, перерахувавши кредитні кошти на поточний рахунок позичальника, що підтверджується виписками по рахункам №20733050200290 20634050200504, 20626050238960, 26004060093238 (а.с.40-44).

Відповідач, 29.12.2016 здійснив погашення заборгованості по кредиту (тіло кредиту) в повному обсязі шляхом перерахування коштів в розмірі 350 929,43 грн. та здійснив погашення заборгованості по процентам в сумі 47365,28 грн., що підтверджується випискою по рахунку №29093050088937 (а.с.75).

Позивач зазначає, що станом на 12.09.2018 відповідач не здійснив погашення заборгованості по винагороді, нарахованої 31.07.2016 згідно з п. 4.7 договору в розмірі 428 457,11 грн., сплата якої передбачена в день дострокового погашення кредиту - 29.12.2016, а відтак у нього виникла заборгованість, що і стало причиною виникнення спору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (стаття 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором (стаття 525 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з умов кредитного договору відповідач має за період з дати списання коштів з позичкового рахунку до 01.08.2016, в термін, встановлений п. 1.2 договору або в день дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 договору, сплатити Банку винагороду за користування кредитом. Розрахунок і нарахування винагороди за користування кредитом проводиться в термін повернення кредиту п. 1.2 договору або в строк дострокового повернення кредиту п. 2.4.1 договору. Винагорода розраховується за приведеною у п. 4.7 (з урахуванням договору про внесення змін від 25.07.2016) формулою

Відтак, строк сплати винагороди у розмірі 428 457,11 грн. є таким, що настав у день дострокового повернення кредиту, а саме 29.12.2016.

Доказів сплати винагороди у розмірі 428 457,11 грн. відповідач не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову не спростував.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись відповідно до договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом статей 546, 549 зазначеного Кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2 цього договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 цього договору, позичальник сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно п. 5.4 договору нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 5.1,5.2,5.3 цього договору, здійснюється протягом 15 років зі дня, коли відповідне зобов'язання повинне було бути виконане Позичальником.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 215355,46 грн. за період прострочення сплати винагороди з 30.12.2016 по 12.09.2018.

Перевіркою правильності нарахування встановлено допущення позивачем арифметичної помилки, у зв'язку з чим вимога про стягнення пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 214 121,11 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 642 578,22 грн., з яких 428 457,11 грн. - винагорода за користування кредитом та 214 121,11 грн. - пеня.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 9 638, 67 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Сервіс" про стягнення 643 812,57 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Топаз-Сервіс" (49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 12, ідентифікаційний код 32006988) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д (адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за винагородою у розмірі 428 457 (чотириста двадцять вісім тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. 11 коп., пеню у розмірі 214 121 (двісті чотирнадцять тисяч сто двадцять одна) грн. 11 коп. та витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 9 638 (дев'ять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 67 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.11.2018

Суддя Н.М. Євстигнеєва