Рішення

від 09.11.2018 по справі 910/6376/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2018Справа № 910/6376/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко М.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40003, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, П/В 12; ідентифікаційний код 05766356)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Прайд" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, будинок 4; ідентифікаційний код 40477097)

про стягнення 20 144, 24 грн. та зобов'язання вчинити дії

Представники сторін:

від позивача: Шевцов П.В. - представник;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Прайд" про стягнення 20 144, 24 грн. та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Прайд", яке є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Київснаб" за договором поставки № 27-30-05 від 29.05.2017, не виконало умови даного договору, у зв'язку з чим Публічним акціонерним товариством "Сумихімпром" було нараховано штрафні санкції в розмірі 20 144, 24 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Крім того, Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" у своєму позові просить суд також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Прайд" поставити товар, передбачений умовами договору поставки № 27-30-05 від 29.05.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2018 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

08.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі № 910/6376/18 призначено на 04.07.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.08.2018.

У підготовчому засіданні 10.08.2018 судом оголошено перерву до 07.09.2018 у порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/6376/18 призначено на 05.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2018 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 26.10.2018 у порядку ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2018 відкладено розгляд справи на 09.11.2018.

Представник позивача у судовому засіданні 09.11.2018 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 09.11.2018 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що 09.11.2018 поштове відправлення не було вручене під час доставки.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 09.11.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Київснаб , яке змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд (постачальник) та Публічним акціонерним товариством Сумихімпром (покупець) укладено Договір постачання №27-30-05, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 предмет закупівлі - плити, листи, стрічка та фольга, пов'язані з конструкційними матеріалами згідно з ДК021:2015 код 44170000-2 (плівка поліетиленова, товщиною 150 мкр у вигляді напіврукава 75 см (полотно см) або еквівалент); кількість - 120000м/п.

Відповідно до п. 4.1 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 покупець здійснює оплату у розмірі 100% від вартості товару (партії товару), що постачається згідно з договором, на розрахунковий рахунок постачальника протягом 180 календарних днів з моменту отримання товару (партії товару) покупцем.

Відповідно до п. 5.3 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 разом з партією товару, що постачається, постачальник надає покупцю оригінали наступних документів: сертифікат якості (паспорт); видаткову накладну; товарно-транспортну (залізничну) накладну.

Згідно з п. 10.1 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 строк дії договору - з моменту підписання сторонами договору по 31.03.2018, а в частині платіжних зобов'язань - до повного їх виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У п. 1.3 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 зазначено, що товаром є плівка поліетиленова, товщиною 150 мкр у вигляді напіврукава 75 см (полотно 150 см) або еквівалент, кількістю 120000 м/п, ціна за 1 м/п - 6,94629 грн., загальна вартість - 833555,00 грн.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з п. 5.1 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 строк та умови поставки - поставка товару (партії товару) здійснюється протягом 45 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця автомобільним транспортом на умовах поставки СРТ склад покупця (м. Суми, вул. Харківська, п/в 120) - інкотермс 2010.

Термін СРТ означає, що передача ризику недоставлення товару або його пошкодження переходить до покупця з моменту передачі товару перевізникові у термін, передбачений зовнішньоторговельним контрактом. Продавець, на виконання цих умов поставки товару, зобов'язаний за свої кошти укласти договір перевезення до визначеного в контракті пункту призначення, передати товар перевізникові та отримати від нього вантажну розписку, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення. Крім цього продавець зобов'язаний здійснити митне оформлення експортної товарної партії. Покупець має визначити пункт призначення та нести ризики при транспортуванні (Інкотермс 2000).

Відповідно до ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Судом встановлено, що 06.02.2018 позивач направив на адресу відповідача м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 54, офіс 505 (відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вказана адреса була адресою місцезнаходження відповідача станом на 06.02.2018, тоді як 09.02.2018 відповідач змінив адресу свого місцезнаходження) листа №27-445 від 06.02.2018, в якому на підставі п. 5.1 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 просив відповідача поставити позивачу плівку поліетиленову товщиною 150 мкр у вигляді напіврукава 75 см (полотно 150см) у кількості 25000 м/п.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (ч. 4 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ).

Як вбачається з інформації, яка міститься на офіційному сайті ПАТ Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, вказаний лист позивача про поставку товару не був отриманий відповідачем та 23.02.2018 був отриманий відправником (позивачем).

При цьому, як вбачається з сайту ПАТ Укрпошта , 17.02.2018 поштовим відділенням за адресою обслуговування відповідача було внесено інформацію про те, що поштове відправлення надійшло до сортувального центру (м. Київ), а 19.02.2018 інформацію про те, що поштове відправлення надійшло до сортувального центру за місцем обслуговування позивача (відправника) - м. Суми.

Суд зазначає, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

З огляду на відсутність в матеріалах справи довідки відділення поштового зв'язку про неможливість вручення поштового відправлення відповідачу (заявки на поставку товару), суд дійшов висновку, що днем пред'явлення відповідачу заявки про поставку товару (листа №27-445 від 06.02.2018) є 17.02.2018 - дата оформлення відділенням поштового зв'язку за місцем обслуговування відповідача відомостей про повернення поштового відправлення позивачу (з міста Київ у місто Суми).

Таким чином, відповідач повинен був поставити позивачу товар за Договором постачання №27-30-05 від 29.05.2017 у строк до 03.04.2018 включно , враховуючи, що строк поставки товару - протягом 45 календарних днів з моменту отримання заявки від покупця.

Доказів поставки відповідачем товару, замовленого позивачем відповідно до листа №27-445 від 06.02.2018, відповідачем суду не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, присудження до виконання обов'язку в натурі.

Згідно з п. 6.3.1 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Наявність обов'язку Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд поставити Публічному акціонерному товариству Сумихімпром товар, вказаний у заявці - листі №27-445 від 06.02.2018 (плівку поліетиленову товщиною 150 мкр у вигляді напіврукава 75 см (полотно 150см) у кількості 25000 м/п) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема відповідачем не надано суду доказів поставки вказаного товару позивачу,у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Сумихімпром в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд поставити плівку поліетиленову товщиною 150 мкр у вигляді напіврукава 75 см (полотно 150см) у кількості 25000 метрів погонних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 12156 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.5 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 у разі порушення строків постачання товару (партії товару) по договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару (партії товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого в строк товару (партії товару) згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 03.04.2018 включно.

З огляду на невиконання відповідачем обов'язку з поставки товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 7.5 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 9враховуючи, що відповідачем прострочено поставку товару понад 30 днів).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості (6,94629 грн. за 1 м/п * 25000 м/п * 7%), у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Сумихімпром в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд штрафу у розмірі 12156 грн. 01 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 7988 грн. 23 коп. за період з 30.03.2018 по 14.05.2018.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.5 Договору постачання №27-30-05 від 29.05.2017 у разі порушення строків постачання товару (партії товару) по договору постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості не поставленого в строк товару (партії товару) за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості не поставленого в строк товару (партії товару) згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом, відповідач повинен був поставити позивачу товар у строк до 03.04.2018 включно.

Таким чином, обґрунтованим для нарахування пені за прострочення виконання відповідачем обов'язку з поставки товару є період з 04.04.2018 по 14.05.2018 (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості так як позивач здійснює нарахування пені за період з 30.03.2018 по 14.05.2018.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 173657.25 04.04.2018 - 14.05.2018 41 0.1 % 7119.95 Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, е 7119 грн. 95 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Сумихімпром в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд пені у розмірі 7988 грн. 23 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 7119 грн. 95 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 178, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства Сумихімпром задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4; ідентифікаційний код: 40477097) поставити Публічному акціонерному товариству Сумихімпром (40003, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, П/В 12; ідентифікаційний код: 05766356) плівку поліетиленову, товщиною 150 мкр у вигляді напіврукава 75 см (полотно 150см) у кількості 25000 метрів погонних.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вектор Прайд (02218, м. Київ, вул. Райдужна, буд. 4; ідентифікаційний код: 40477097) на користь Публічного акціонерного товариства Сумихімпром (40003, Сумська обл., м. Суми, вул. Харківська, П/В 12; ідентифікаційний код: 05766356) штраф у розмірі 12156 (дванадцять тисяч сто п'ятдесят шість) грн. 01 коп., пеню у розмірі 7119 (сім тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 95 коп. та судовий збір у розмірі 3448 (три тисячі чотириста сорок вісім) грн. 05 коп.

4. В іншій частині позову Публічного акціонерного товариства Сумихімпром - відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 19.11.2018

Суддя Д.О. Баранов