ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1817/18
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківвода
до Товариства з обмеженою відповідальністю Долівенко
про стягнення 16 241,95 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
За участю секретаря судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
Позивача: Кудлай О.Г.
Відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Господарський суд Київської області розглядає справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківвода (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Долівенко (надалі - відповідач) про стягнення 16 241,95 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1817/18 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2018 року.
У підготовчому засіданні 25.09.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 25.09.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою від 25.09.2018 року закрито підготовче провадження у справі № 911/1817/18 та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2018 року.
В судовому засіданні 08.11.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання 08.11.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 08.11.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 02.12.2015 року ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ Долівенко (відповідач) з позовом про стягнення заборгованості за скид відповідачем до міської каналізації стічних вод з перевищенням вмісту допустимих концентрацій забруднюючих речовин у сумі 47 052,63 грн., яка складається з 37 944,83 грн. оплати рахунку за скид наднормативно забруднених стічних вод, 8 611,92 грн. пені та 495,88 грн. 3% річних за прострочення сплати основного грошового зобов'язання в період з 26.06.2015 року по 01.12.2015 року.
Відповідний позов розглядався Господарським судом міста Києва у справі № 910/30756/15, яким рішенням суду від 13.04.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року, позовні вимоги задоволено повністю, присуджено до стягнення з ТОВ Долівенко на користь ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА заборгованість за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин у сумі 37 944,83 грн., 8 611,92 грн. пені, 495,88 грн. 3% річних та 1 218,00 грн. судового збору.
У вищевказаному рішенні Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/30756/15 суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин в розмірі 37 944,83 грн., та оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання зобов'язання відповідачем, то за розрахунком позивача, перевіреним судом, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 495,88 грн. 3% річних за період з 26.06.2015 року до 01.12.2015 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивач зазначає, що 02.08.2017 року державним виконавцем Білоцерківського MB ДВС ГТУ юстиції у Київській області Бібаєвою В.В. винесено постанову про відкриття ВП № 54420923 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 року у справі № 910/30756/15 про стягнення з ТОВ Долівенко на користь ТОВ БІЛОЦЕРКІВВОДА грошових коштів в сумі 48 270,63 грн.
Однак, наведене ВП № 54420923 триває і присуджена до стягнення за рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/30756/15 заборгованість в сумі 48 270,63 грн. не погашена боржником.
Позивач зазначає, що нездійснення відповідачем оплати вищевказаної заборгованості на користь позивача за період з моменту винесення рішення Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/30756/15 до моменту подання даного позову також підтверджується банківською довідкою.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, необхідність сплати якого встановлена рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/30756/15, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 02.12.2015 року (з дня наступного за останнім днем нарахування 3 % річних у справі № 910/30756/15) по 14.08.2018 року (день звернення до суду з даним позовом) за 986 днів прострочення в сумі 3 075,09 грн.
Крім того, враховуючи, що рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/30756/15 встановлено, що відповідач заборгованість за скид наднормативно забруднених стічних вод в розмірі 37 944,83 грн. мав оплатити не пізніше 25.06.2015 року, і дана заборгованість до цього часу не погашена, позивачем заявлено до стягнення інфляційні на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення за період з 26.06.2015 року (з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане) по 10.08.2018 року (день звернення до суду з даним позовом), що за розрахунком позивача складає 13 166,86 грн.
Як визначено в п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
До вимог про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції застосовується загальна позовна давність (стаття 257 ЦК України).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань визначено, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
До вимог про стягнення сум процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність (стаття 257 названого Кодексу).
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї.
Господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим (наприклад, у зв'язку з прийняттям судового рішення про стягнення суми попередньої оплати в зв'язку з недопоставкою продукції), відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.
В п. 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань визначено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Таким чином, оскільки факт та розмір заборгованості відповідача за скид до міської каналізації стічних вод з перевищенням концентрації забруднюючих речовин в розмірі 37 944,83 грн. встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 13.04.2016 року у справі № 910/30756/15, та оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем виконання відповідного зобов'язання, нарахування позивачем 3% річних на вищезазначену заборгованість (за період, я кий не охоплений рішенням суду у справі № 910/30756/15) та нарахування інфляційних за весь період існування заборгованості (оскільки у справі № 910/30756/15 інфляційні не заявлялись) є правомірним.
Перевіривши наведений позивачем розрахунок позовних вимог судом встановлено, що річні та інфляційні нараховані у відповідності до вимог чинного законодавства та фактичних обставин справи, розрахунок є арифметично вірним і відповідачем не заперечений.
У зв'язку з чим, заявлені у позові вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Долівенко на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЦЕРКІВВОДА 3% річних в сумі 3 075,09 грн. та інфляційних в сумі 13 166,86 грн. підлягають задоволенню.
Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Понесені позивачем витрати на сплату судового збору в сумі 1762 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Білоцерківвода до Товариства з обмеженою відповідальністю Долівенко про стягнення 16 241,95 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Долівенко (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Пушкінська, 47А, код ЄДРПОУ 37865691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЛОЦЕРКІВВОДА (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Героїв Небесної Сотні, 24, код ЄДРПОУ 38010130) 3 075,09 грн. 3% річних, 13 166,86 грн. інфляційних та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу XI Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2018 |
Оприлюднено | 22.11.2018 |
Номер документу | 78015391 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні